Рішення

від 14.03.2018 по справі 813/3998/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/3998/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

представника позивача Чернявської В.М.,

представника відповідача Тенети Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Геопромсервіс" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю "Геопромсервіс" (далі - ТзОВ Геопромсервіс ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.09.2017 №0112521221, №0112561221.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно дійшов висновку про несвоєчасність сплати позивачем узгодженої заборгованості за платежем податок на додану вартість. Позивач зазначає, що своєчасність сплати ним вказаної заборгованості підтверджується належним чином оформленими платіжними дорученнями з вказаним призначенням платежу. Тому, позивач вважає протиправним нарахування йому штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Заперечення обґрунтовані тим, що при проведенні камеральної перевірки позивача відповідач встановив порушення сплати ТзОВ Геопромсервіс узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість. З огляду на наведене, керуючись п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідач правомірно застосував до нього штрафні санкції.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що на момент здійснення позивачем платежів в оплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідно до поданих платіжних доручень позивач мав податковий борг. Тому, кошти сплачені позивачем відповідач зарахував на погашення податкового боргу, що виник в попередніх податкових періодах, а не згідно з призначенням платежу, вказаним в дорученнях на перерахування коштів.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначає про відсутність в позивача податкового боргу та протиправність дій по зарахуванню коштів, всупереч призначенню, вказаному в платіжних документах. Позивач зазначає, що висновки відповідача про наявність в позивача несплаченого грошового зобов'язання з податку на додану вартість базуються на податковому повідомленні-рішенні від 08.12.2016 00002441401. Проте, вказане повідомлення-рішення оскаржене позивачем, тому податковий борг позивача не може вважатися узгодженим.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначає про те, що заборгованість позивача виникла, у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 08.12.2016 00002441401. Відповідач зазначає про те, що позивач не сплатив грошове зобов'язання, визначене у вказаному податковому повідомленні-рішенні, протягом 10 календарних днів, що настали за днем його отримання. Тому, вказане грошове зобов'язання є узгодженим. Також відповідач вказує на те, що після оскарження податкового повідомлення-рішення від 08.12.2016 00002441401 в судовому порядку відповідач виключив з інтегрованої картки платника податків інформацію про вказане грошове зобов'язання.

Позивач подав до суду доповнення на відзив на позовну заяву, в якому зазначає про те, що відповідач безпідставно дійшов висновку про узгодженість грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 08.12.2016 00002441401. Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Тому, сума грошового зобов'язання, яка оскаржується, не може вважатися узгодженою.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві Просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просила суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав.

Позивач - ТзОВ Геопромсервіс зареєстрований як юридична особа, код ЄДРПОУ 36183261, місцезнаходження: 79049, м.Львів, пр.Червоної калини, 106/68.

На підставі п.п.19-1.1. п.19.1 ст.19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України відповідач провів камеральну перевірку ТзОВ Геопромсервіс код ЄДРПОУ 36183261 з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.02.2017 по 15.08.2017, за результатами якої склав акт від 15.08.2017 №210/13-01-12-21/36183261 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.203.2 ст.203, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.126.1 ст.126 ПК України щодо порушення граничних строків сплати узгодженого зобов'язання за платежем податок на додану вартість.

На підставі вказаного акта перевірки позивач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- №0112561221 від 26.09.2017, яким зобов'язав позивача сплатити штраф у сумі 1007,60грн.;

- №0112521221 від 26.09.2017, яким зобов'язав позивача сплатити штраф у сумі 1692,78грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суд з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку зі сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначено податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та /або штрафну санкцію, що справляється з латника податків, у зв'язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених вказаним Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 203.2 ст.203 ПК України передбачено, що сума грошового зобов'язання, зазначена платником податків в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.203.1 вказаної статті для подання податкової декларації.

Відповідно до ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку і збору в порядку і строки, визначені вказаним Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платним податків, крім випадків, визначених вказаним Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п.126.1 ст.126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених вказаним Кодексом, таких платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу;

Суд встановив, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, абз.2 п.78.2 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України відповідач провів позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ Геопромсервіс код ЄДРПОУ 36183261 з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТзОВ Надін груп код ЄДРПОУ 39477785 за період з 01.01.2016 по 30.06.3016, за результатами якої складено акт перевірки від 22.11.2016 №4556/13-04-01/36183261.

На підставі вказаного акта перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 08.12.2016 00002441401, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 19838грн.

На підставі вказаного податкового-повідомлення рішення відповідач виніс податкову вимогу від 25.10.2017 №20321-17.

Згідно з відповіддю ДФС України від 10.01.2018 станом на 26.12.2017 податковий борг у позивача відсутній, а податкова вимога від 25.10.2017 №20321-17 є відкликаною.

Як вбачається з даних інтегрованих карток ТзОВ Геопромсервіс з податку на додану вартість за 2016, 2017 роки заборгованість позивача виникла, у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 08.12.2016 00002441401.

Суд встановив, що позивач оскаржував податкове повідомлення-рішення від 08.12.2016 00002441401 в адміністративному порядку, а саме 21.12.2016 подав скаргу до ГУ ДФС у Львівській області.

За наслідками отримання рішення ГУ ДФС у Львівській області від 13.02.2017 №970/10/13-01-10-01-05 про результати розгляду скарги позивач 24.02.2017 подав скаргу до ДФС України.

За наслідками отримання рішення ДФС України від 21.04.2017 №8469/6/99-99-11-01-02-25 позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2016 00002441401, що підтверджується ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2017 у справі №813/1734/17.

Відповідно до ст.56 ПК України оскарження грошового зобов'язання зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні. Протягом вказаного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується вважається неузгодженою .

З огляду на оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення, суд вважає, що сума грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість, визначена податковим повідомленням-рішенням від 08.12.2016 №00002441401, не була узгодженою.

Податковим повідомленням-рішенням від 12.01.2017 відповідач визначив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1285грн . Вказана заборгованість сплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №5013 від 10.05.2017.

Тому, відповідач не мав підстав для включення вказаної суми грошового зобов'язання до інтегрованої картки платника податків ТзОВ Геопромсервіс , а висновки про наявність у позивача податкового боргу за платежем податок на додану вартість за 2016, 2017 роки є помилковими.

Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на 26.12.2017 податковий борг у позивача відсутній, що підтверджується відповіддю ДФС України від 10.01.2018.

Суд встановив, що позивач сплатив належним чином узгоджену суму грошового зобов'язання за податковими деклараціями з податку на додану вартість за 2017 рік, що підтверджується квитанціями за період з лютого по червень 2017 року, платіжними дорученнями №4580 від 28.03.2017, №4906 від 27.04.2017, №5181 від 26.05.2017, №5394 від 17.06.2017, №5414 від 21.06.2017, №5417 від 21.06.2017, №5554 від 14.07.2017, №5555 від 14.07.2017, №5556 від 14.07.2017, №5557 від 14.07.2017, №5558 від 14.7.2017, №5680 від 27.07.2017, №5691 від 28.07.2017, №5692 від 28.07.2017, №5694 від 28.07.2017, №5693 від 28.07.2017.

Суд вважає, що відповідач помилкового зарахував кошти, сплачені позивачем відповідно до вказаних платіжних документів, на погашення податкового боргу, що виник в попередніх податкових періодах, а не згідно з призначенням платежу.

З огляду на наведене, суд вважає помилковими висновки відповідача про несвоєчасність сплати позивачем узгодженої заборгованості за платежем податок на додану вартість та безпідставним нарахування йому штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 26.09.2017 №0112521221, №0112561221 є протиправними, а тому, їх необхідно скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 1600грн, сплачений відповідно до платіжного доручення №6507 від 30.10.2017.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 26.09.2017 №0112521221, №0112561221 .

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35 за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Геопромсервіс код ЄДРПОУ 36183261, місцезнаходження: 79049, м.Львів, пр..Червоної Калини, 106/68 судовий збір в сумі 1600 (одна тисяча шістсот)грн. 00коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 26.03.2018.

Суддя А.Г.Гулик