Ухвала

від 26.03.2018 по справі 904/2357/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

26.03.2018м. ДніпроСправа № 904/2357/16

За заявою: Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "МАГАДФАРМ", м. Дніпропетровськ

про надання дублікату наказу Господарського суду Дніпропетровської області

У справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", м. Дніпропетровськ

до Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "МАГАДФАРМ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 840 035,78 грн. за договором банківського обслуговування

Суддя Назаренко Н.Г.

При секретарі судового засідання (помічника судді) Булані Ю.М.

Представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача (заявника) - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "АКЦЕНТ-БАНК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "МАГАДФАРМ" про стягнення заборгованості у сумі 840 035,78грн., з яких:

515 323,38 грн. - заборгованість за кредитом,

81 672,71 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом,

213 580,63 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором,

1000,00 грн. - штраф (фіксована частина);

28 459,06 грн. - штраф (процента складова).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 в замовленні позову відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) на користь Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "МАГАДФАРМ" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Бажова, б. 1, код ЄДРПОУ 30166078) 23 832,00 грн. (двадцять три тисячі вісімсот тридцять дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті експертизи.

12.09.2017 на виконання зазначеного рішення видано наказ.

15.03.2018 Українсько-Індійське товариство з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "МАГАДФАРМ" звернулось до господарського суду з заявою про видачу дублікату наказу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2018 прийнято заяву Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "МАГАДФАРМ" про видачу дубліката наказу у справі № 904/2357/16 до провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 26.03.2018.

26.03.2018 представники сторін в призначене судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідач (заявник) подав до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме оригіналу довідки про втрату наказу.

Також, відповідачем було подано до суду заяву про перенесення судового засідання.

В обґрунтування поданої заяви відповідач (заявник) зазначив, що ухвалою суду від 16.03.2018 відповідачу було встановлено строк до 26.03.2018 для надання до суду доказів втрати наказу та доказів непред'явлення наказу до виконання. Відповідач звернувся з листом до Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою про надання довідки про невиконання судового наказу по справі №904/2357/16 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) на користь Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "МАГАДФАРМ" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Бажова, б. 1, код ЄДРПОУ 30166078) 23 832,00 грн. (двадцять три тисячі вісімсот тридцять дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті експертизи.

Але через негоду, що тривала у місті Дніпро і спричинила неробочі дні у виконавчих органах міста та через відсутність у Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра інтернет зв'язку, заява УІ ТОВ Медична компанія Магадфарм була прийнята в роботу лише 22.03.2018 р.

Виходячи з вищенаведеного, для надання суду всіх доказів у повному обсязі, відповідач просив суд перенести розгляд заяви про видачу дублікату судового наказу на більш пізній термін.

Розглянувши заяву відповідача про перенесення судового засідання, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке:

Підпунктом 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017), передбачено, що про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

З матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до суду з заявою про видачу дублікату наказу - 15.03.2018.

Отже, з урахуванням п.п.19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017), вказана заява повинна бути розглянута судом до 26.03.2018.

Слід зазначити, що встановлений десятиденний строк розгляду вказаної заяви є пресічним та не може бути продовжений. За таких обставин та враховуючи, що строк розгляду заяви про видачу дублікату наказу спливає 26.03.2018, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про перенесення судового засідання.

Розглянувши заяву УІ ТОВ Медична компанія Магадфарм про видачу дубліката наказу, господарським судом встановлено наступне.

Підпунктом 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017), передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено, що однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду, а відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положення ст.ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, у вирішенні питання про видачу дублікату наказу суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в ній).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Тобто судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Судом встановлено, що в обґрунтування заяви про видачу дублікату наказу, відповідачем (заявником) надано до матеріалів справи довідку про втрату судового наказу №407 від 18.02.2018, згідно з якою співробітниками УІ ТОВ Медична компанія Магадфарм було втрачено поштовий лист №4908106027982 з Господарського суду Дніпропетровської області, у якому, містився судовий наказ у справі №904/2357/16 про стягнення заборгованості. Станом на 18.02.2018 року вказаного судового наказу в судовому документообігу та обігу інших ділових паперів УІ ТОВ МК Магадфарм немає.

Вказана довідка підписана директором УІ ТОВ МК Магадфарм Тірпатхі Хемант Кумар та скріплено печаткою підприємства.

За результатом розгляду заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2017 у справі № 904/2357/16 втрачено стягувачем та до виконання він не пред'являвся.

На підставі викладеного суд вважає, що заява про видачу дубліката наказу підлягає задоволенню.

Керуючись підпунктом 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Українсько-Індійського товариства з обмеженою відповідальністю "Медична компанія "МАГАДФАРМ" про видачу дубліката наказу у справі №904/2357/16 - задовольнити.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2017 у справі № 904/2357/16.

Ухвала набирає законної сили - 26.03.2018.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 26.03.2018.

Суддя Н.Г. Назаренко