Рішення

від 15.03.2018 по справі 910/22952/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 15.03.2018Справа №  910/22952/17 За позовом Приватного акціонерного товариства “Київмашпостачзбут” (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубікон-К” (м. Київ) про стягнення 204 519,07 грн.                                                                                Суддя Ващенко Т.М. Секретар судового засідання Шаповалов А.М. Представники сторін: Від позивача: не з'явився Від відповідача: не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Приватне акціонерне товариство “Київмашпостачзбут” (далі – позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубікон-К” (далі – відповідач)  про стягнення 204 519,07 грн., з яких: 141 059,17 грн. орендної плати, 5 137,40 грн. заборгованості за телекомунікаційні послуги, 14444,49 грн. заборгованості за електроенергію, 1487,75 грн. заборгованості за тепло, 35 710,37 грн. інфляційних втрат, 6679,89 грн. 3% річних. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 3 067,79 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 167 оренди нерухомого майна від 12.05.10. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.18. відкрито провадження у справі № 910/22952/17, вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 01.02.18. Позивач в судове засідання 01.02.18. з'явився. Відповідач в судове засідання 01.02.18. явку свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов та доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.18. закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/22952/17 до судового розгляду по суті на 27.02.18. В судовому засіданні 27.02.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 15.03.18. Відповідача про дату, час та місце чудового засідання було повідомлено в порядку ст. ст. 120-121 ГПК України. Позивач в судове засідання 15.03.18. явку свого повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Відповідач в судове засідання 15.03.18. явку свого повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду в даній справі направлялись на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак усі конверти з ухвалами суду в даній справі повернулись від відповідача з відміткою про те, що відповідач за вказаною адресою не назодиться. При цьому судом враховано наступне. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України). Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1  ст. 202 ГПК України). Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України). За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. (ч. 5 вказаної статті). З огляду на вказане в судовому засіданні 15.03.18. суд в нарадчій кімнаті прийняв, склав та підписав вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 12.05.10. між позивачем (найменування змінено із Закритого акціонерного товариства «Київмашпостачзбут») (далі – Орендодавець) та відповідачем (далі – Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна № 167 від 12.05.10. (далі – Договір), за умовами якого (п. 1.1) Орендодавець на умовах Договору передає, а Орендар приймає в оренду службові і побутові приміщення площею 40 кв.м, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 6 (далі – Об'єкт оренди). Актом від 15.05.10. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду Об'єкт оренди за Договором. Доповненням від 17.06.10. до Договору Об'єктом оренди є: 40 кв.м службових і побутових приміщень, 65 кв.м складських приміщень, 10 кв.м відкритих площадок, та розташований за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 6. Актом від 17.06.10. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду Об'єкт оренди за Договором. Доповненням від 24.06.11. до Договору Об'єктом оренди є: 40 кв.м службових і побутових приміщень, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 6. 65 кв.м складських приміщень, 10 кв.м відкритих площадок розташованих за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 6, було повернуто відповідачем позивачу з орендного користування актом від 30.06.11. Відповідно до п. 2.1 Договору за користування Об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю договірну орендну плату, розмір якої узгоджується протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 1) і становить 2800,00 грн. за місяць. Доповненням від 17.06.10. до Договору сторони погодили орендну плату в розмірі 4800,00 грн. за місяць. Доповненням від 24.06.11. до Договору сторони погодили орендну плату в розмірі 2800,00 грн. за місяць. Податок на додану вартість сплачується у розмірах та порядку, встановленому чинним законодавством України (п. 2.2 Договору). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Перерахування інфляції здійснюється Орендарем самостійно до 10-го числа поточного місяця. Орендна плата сплачується Орендарем, починаючи з дати фактичного використання Об'єкта оренди згідно з Актом приймання - передачі (Додаток № 2). Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно до 5-го числа, але не пізніше останнього дня поточного місяця на рахунок Орендодавця (п. п. 2.3-2.5 Договору). Строк дії Договору встановлено в п. 11.1 з 15.05.10. по 31.03.11. Позивачем пред'явлено до стягнення орендну плату за Договором за період з вересня 2014 року по жовтень 2017 року в сумі 104659,17 грн. Крім вказаного, до складу орендної плати позивачем включено 36  400,00 грн., які нараховані  за період з жовтня 2016 року по жовтень 2017 року по ч. 2 ст. 785 ЦК України. 5 137,40 грн. заборгованості за телекомунікаційні послуги, 14 444,49 грн. заборгованості за електроенергію позивачем пред'явлено до стягнення за період з вересня 2014 року по вересень 2016 року,  1 487,75 грн. заборгованості за тепло позивачем пред'явлено до стягнення за грудень 2014 року, січень 2015 року. Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне. У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать. Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору. Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди. За своє правовою природою даний Договір є договором оренди. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України). Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як відзначалось судом, пунктом 2.5 Договору сторонами погоджено, що орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно до 5-го числа, але не пізніше останнього дня поточного місяця на рахунок Орендодавця Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Судом встановлено, що відповідач свій обов'язок по сплаті орендної плати в терміни, визначені Договором, не виконав, доказів повної оплати заборгованості за період заявлений в позовній заяві до матеріалів справи не надав. За наявними матеріалами справи суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача орендної плати за Договором за період з вересня 2014 року по жовтень 2017 року в сумі 104659,17 грн. Стосовно вимог про стягнення 36  400,00 грн., які нараховані  за період з жовтня 2016 року по жовтень 2017 року по ч. 2 ст. 785 ЦК України, суд відзначає, що в даному випадку Орендодавцем фактично нараховано Орендарю неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за невиконання обов'язку щодо повернення речі. При цьому судом встановлено наступне. Строк дії Договору встановлено в п. 11.1 з 15.05.10. по 31.03.11. Угод про пролонгацію строку дії Договору матеріали справи не містять. З огляду на вказане підлягають застосуванню приписи ст. 764 ЦК України, якою встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Таким чином, за відсутності заперечень наймодавця Договір № 167 від 12.05.10. поновлювався на той самий строк, який був ним встановлений, а саме 10,5 місяців: до 15.01.12., 30.11.12., 15.10.13., 31.08.14., 15.07.15., 31.05.16., 15.04.17., в тому числі і до 28.02.18. При цьому наданий позивачем до матеріалів справи лист № 4/09 від 28.09.16. не приймається судом як належний доказ направлення позивачем відповідачу повідомлення про розірвання Договору, оскільки не містить доказів його направлення Орендарю, а наявний підпис невстановленої особи на вказаному листі не є належним доказом вручення/направлення відповідачу повідомлення про розірвання договору. Оскільки Договір не було розірвано та він автоматично пролонгувався, вказане виключає застосування приписів ч. 2 ст. 785 ЦК України, з огляду на що позовні вимоги про стягнення 36400,00 грн. орендної плати задоволенню не підлягають. Вимоги позивача про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги, заборгованості за електроенергію, заборгованості за тепло задоволенню не підлягають з наведених далі підстав. Орендар користується пов'язаними з Об'єктом оренди комунальними послугами, які надаються Орендодавцю в частині водопостачання та водовідведення, опалення, електропостачання, вивезення сміття та інше. Вартість компенсації за комунальні послуги опалення, електропостачання не входять до складу орендної плати та компенсуються Орендарем окремо на рахунок Орендодавця. Для обліку витрат електроенергії Орендар зобов'язаний мати окремий лічильник. В разі його відсутності Орендодавець - самостійно нараховує розмір компенсації послуг електропостачання пропорційно займаній площі Орендарем від фактичних витрат на оплату сих послуг за загальну площу будівлі. Орендодавець самостійно нараховує розмір компенсації комунальних послуг за опалення пропорційно займаній площі Орендарем від фактичних витрат на оплату цих послуг за загальну площу будівлі (п. 3.1, п. 3.2 Договору). Згідно з п. п. 4.1-4.3 Договору Орендар має право за згодою Орендодавця користуватися телефонними лініями зв'язку, що належать Орендодавцю. Орендар зобов'язаний у випадках передбачених законодавством або договором укладеним між оператором зв'язку та Орендодавцем переоформити на себе договір про надання послуг зв'язку з оператором, що надає такі послуги на термін дії Договору оренди, орендар гарантує оплату за користування послугами зв'язку на підставі рахунків виставлених оператором зв'язку та у визначені ним строки. В разі не переоформлення на себе договору про надання послуг зв'язку з оператором. Орендар здійснює компенсацію оплати послуг зв'язку в 3-й денний термін з дня виписки рахунку Орендодавцем. Позивачем до матеріалів справи на подано жодного доказу того, що відповідач отримував він Орендодавця телекомунікаційні послуги, електроенергію та тепло. Приватним акціонерним товариством “Київмашпостачзбут” не представлено до матеріалів справи ні показів лічильника Орендаря, ні показу загальнобудинкового лічильника з розрахунком розміру послуг електропостачання від пропорційно займаної відповідачем площі, ні первинних договорів, укладених позивачем з постачальниками послуг, в тому числі і послуг зв'язку. З огляду на вказане суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства “Київмашпостачзбут” 5 137,40 грн. заборгованості за телекомунікаційні послуги, 14444,49 грн. заборгованості за електроенергію, 1487,75 грн. заборгованості за тепло В зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 35 710,37 грн. інфляційних втрат, 6679,89 грн. 3% річних. Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.). При здійсненні перерахунку, 3% річних та інфляційні втрати нараховано судом на суму заборгованості зі сплати орендної плати в межах вказаного позивачем періоду. Судом здійснено перерахунок та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 28320,53 грн. інфляційних втрат та 4  919,42 грн. 3% річних. Інфляційні втрати в розмірі 7389,84 грн. та 3% річних в розмірі 1760,47 грн. нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині. Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, - ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубікон-К” (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, б. 9-А; ідентифікаційний код 35761007) на користь Приватного акціонерного товариства «Київмашпостачзбут» (04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного, 23/4; ідентифікаційний код 01882137) 104  659 (сто чотири тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 17 коп. заборгованості зі сплати орендної плати, 28  320 (двадцять вісім тисяч триста двадцять) грн. 53 коп. інфляційних втрат та 4  919 (чотири тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 42 коп. 3% річних, 2 068 (дві тисячі шістдесят вісім) грн. 49 коп. судового збору. 3. В іншій частині в позові відмовити. 4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 26.03.18. Суддя                                                                                                                               Т.М. Ващенко