Рішення

від 19.03.2018 по справі 911/3866/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2018 р. Справа № 911/3866/17

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Гришко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Приватного підприємства Екомерс

про стягнення 10 420, 09 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 10 420, 09 грн. заборгованості за договором оренди № 3744 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.12.2006, з яких: 4 424, 13 грн. - орендної плати, 1 032, 79 грн. - пені, 1 385, 54 грн. - інфляційних втрат, 132, 72 грн. - штрафу та 3 444, 91 грн. - неустойки.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.01.2018 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 05.02.2018 та витребувано у сторін певні документи.

До господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 26.01.2018 (вх. № 2246/18 від 01.02.2018) про збільшення позовних вимог, у якій він просить суд стягнути з відповідача 11 450, 76 грн. заборгованості за договором оренди № 3744 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.12.2006, з яких: 4 424, 13 грн. - орендної плати, 1 208, 33 грн. - пені, 2 240, 67 грн. - інфляційних втрат, 132, 72 грн. - штрафу та 3 444, 91 грн. - неустойки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2018, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та відсутністю доказів про вручення йому ухвали від 11.01.2018, неналежним виконанням позивачем ухвали про відкриття провадження у справі, а також з метою виконання завдань підготовчого провадження, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 19.02.2018.

19.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист б/н б/д (вх. № 3356/18 від 19.02.2018), до якого додано витребувані судом документи.

Враховуючи отримані судом матеріали, заява позивача б/н від 26.01.2018 (вх. № 2246/18 від 01.02.2018) про збільшення позовних вимог прийнята до розгляду. Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 450, 76 грн. заборгованості за договором оренди № 3744 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.12.2006, з яких: 4 424, 13 грн. - орендної плати, 1 208, 33 грн. - пені, 2 240, 67 грн. - інфляційних втрат, 132, 72 грн. - штрафу та 3 444, 91 грн. - неустойки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.02.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 19.03.2018.

Присутній у судовому засіданні 19.03.2018 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи на адресу, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і позовних матеріалах, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 та ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 19.03.2018, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

12.12.2006 між сторонами укладено договір оренди № 3744 нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами якого, з урахуванням змін та доповнень, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - майно), площею 15 кв.м., на 1-му поверсі у фойє будівлі гуртожитку № 4, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 53, що перебуває на балансі Національного авіаційного університету (надалі - балансоутримувач); майно передається в оренду з метою розміщення автоматів гарячих напоїв.

Відповідно до п. 2.1 договору відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно з п. 2.4 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно повертається відповідачем позивачу/балансоутримувачу. Відповідач повертає майно позивачу/балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна відповідачу цим договором. Майно вважається поверненим позивачу/балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передачі.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що відповідач зобов'язується повернути майно у 10-денний строк з моменту припинення або розірвання цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - серпень 2006 року 445, 64 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно з п. 3.2 договору орендна плата за перший місяць оренди грудень 2006 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за 9, 10, 11, 12 місяці. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що перерахування здійснюються відповідачем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50 % орендної плати перераховується відповідачем до державного бюджету; 50 % орендної плати перераховуються відповідачем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Відповідно до п. 3.4 договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів, та в інших випадках передбачених чинним законодавством.

Згідно з п. 3.5 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 5.2 договору відповідач зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 5.14 договору у разі розірвання за згодою сторін договору оренди відповідач сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Відповідно до п. 9.2 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п. 10.1 договору цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 12.12.2006 по 12.11.2007.

На виконання умов договору оренди № 3744 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.12.2006 позивач передав, а відповідач прийняв в користування нерухоме майно - загальною площею 15,00 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 53, 1 поверх, фойє, про що сторони склали акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 12.12.2006.

Додатковим договором № 1 від 01.03.2007, договором № 3744/02 від 27.10.2009 та договором № 3744/06 від 28.02.2014 до договору оренди № 3744 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.12.2006 сторонами внесено зміни до пунктів 3.1 та 3.2 договору щодо розміру орендної плати, яка підлягає коригуванню на індекс інфляції.

Договором № 3744/02 про внесення змін від 27.10.2009, договором № 3744/03 про внесення змін від 29.11.2011, договором № 3744/04 про внесення змін від 20.11.2012, договором № 3744/05 про внесення змін та договором № 3744/07 про внесення змін від 24.06.2014 сторони неодноразово продовжували строк дії договору оренди № 3744 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.12.2006.

Так, договором № 3744/07 про внесення змін від 24.06.2014 до договору оренди № 3744 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.12.2006 встановлено, що договір діє з 12.06.2014 по 12.05.2015.

Позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором оренди № 3744 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.12.2006.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією № 30-05/3221 від 26.03.2015 щодо погашення заборгованості з орендної плати за договором оренди № 3744 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.12.2006. В підтвердження направлення вказаної претензії позивачем до суду надано фіскальний чек № 1646 від 31.03.2015 та список згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 31.03.2015.

В подальшому позивач, у зв'язку із закінченням 12.05.2015 строку дії договору оренди № 3744 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.12.2006, систематичним порушенням строків сплати орендної плати, керуючись ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна і п. 10.5 договору, звернувся до відповідача із заявою № 30-06/4853 від 14.05.2015 про відмову в продовження строку дії договору, повернення об'єкту оренди та сплату орендної плати і пені. В підтвердження направлення вказаної заяви позивачем до суду надано фіскальний чек № 8380 від 18.05.2015 та список згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 18.05.2015.

Проте, відповідачем не було виконано свого зобов'язання щодо повернення об'єкту оренди та сплати орендної плати за договором оренди № 3744 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.12.2006.

Так, 16.07.2015 представниками позивача та балансоутримувача було проведено обстеження державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі Національного авіаційного університету за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 53 та передано в оренду відповідачу згідно договору оренди № 3744 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.12.2006, в результаті якого встановлено, що станом на 16.07.2015 державне нерухоме майно площею 15,00 кв.м., на 1-му поверсі у фойє будівлі гуртожитку № 4, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 53, що перебуває на балансі Національного авіаційного університету, відповідачем не використовується, про що складено відповідний акт обстеження.

У зв'язку з вищевказаним, представниками позивача та балансоутримувача 16.07.2015 складено акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна, відповідно до якого державне майно, що передане в орендне користування відповідачу згідно умов договору оренди № 3744 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.12.2006 - нежиле приміщення загальною площею 15,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 53, на 1-му поверсі (фойє) в будівлі гуртожитку № 4, вважається поверненим з орендного користування.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення об'єкту оренди та сплати орендної плати за договором оренди № 3744 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.12.2006, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва використовують отриману відповідно до законодавства частину орендної плати для виконання організаційних функцій орендодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань за договором оренди № 3744 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.12.2006 суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача орендної плати за період з жовтня 2014 року по травень 2015 року у розмірі 4 424, 13 грн. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, на підставі п. 9.1 договору та ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 3 444, 91 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що за відмову відповідача на вимогу позивача повернути орендоване майно, у разі припинення договору, відповідач відшкодовує позивачу неустойку в розмірі подвійної щомісячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акта приймання-передачі (повернення), який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Таким чином, враховуючи те, що строк дії договору закінчився 12.05.2015, а об'єкт оренди повернуто за актом приймання-передачі повернуто 16.07.2015, суд дійшов висновку про можливість застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, та стягнення з відповідача неустойки у розмірі 3 444, 91 грн. за період з травня 2015 року по липень 2015 року.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо сплати орендної плати, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з простроченої суми за період з листопада 2014 року по грудень 2017 року складають 2 240, 67 грн.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, та встановлено, що сума інфляційних втрат є більшою, ніж заявлена позивачем.

Таким чином, зважаючи на положення ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі, що заявлена позивачем, а саме у розмірі 2 240, 67 грн.

Крім того, позивач, на підставі пунктів 3.5 та 3.8 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, яка за розрахунком позивача за період з 11.11.2014 по 09.12.2015 складає 1 208, 33 грн., а також штраф у розмірі 132, 72 грн.

Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок пені та штрафу, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 450, 76 грн. заборгованості за договором оренди № 3744 нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.12.2006, з яких: 4 424, 13 грн. - орендної плати, 1 208, 33 грн. - пені, 2 240, 67 грн. - інфляційних втрат, 132, 72 грн. - штрафу та 3 444, 91 грн. - неустойки, є доведеними, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Екомерс (07353, Київська область, Вишгородський район, село Старі Петрівці, вулиця Польова, будинок 5, ідентифікаційний код - 32786296) на користь Державного бюджету України 4 424 (чотири тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 13 коп. - орендної плати, 1 208 (одна тисяча двісті вісім) грн. 33 коп. - пені, 2 240 (дві тисячі двісті сорок) грн. 67 коп. - інфляційних втрат, 132 (сто тридцять дві) грн. 72 коп. - штрафу та 3 444 (три тисячі чотириста сорок чотири) грн. 91 коп. - неустойки, які перерахувати до Державного бюджету України: одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк одержувача - Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р 31112093700011, МФО 820019, КЕКД 22080200, назва - плата за оренду майна бюджетних установ.

3. Стягнути з Приватного підприємства Екомерс (07353, Київська область, Вишгородський район, село Старі Петрівці, вулиця Польова, будинок 5, ідентифікаційний код - 32786296) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, буд. 50-Г, ідентифікаційний код - 19030825, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код 19030825, МФО 820172, р/р 35215045014093) судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26.03.2018.

Суддя Т.В. Лутак