Постанова

від 15.03.2018 по справі 911/1278/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2018 р. Справа№ 911/1278/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

за участі представників сторін:

від позивача: Сиротін Д.Р. довіреність № 3080/10 від 26.01.2016 року;

від відповідача: Васильєва О.О. довіреність № 4376/10 від 22.12.2010 року;

від третьої особи 1: ОСОБА_4 довіреність № 5075 від 22.06.2012 року;

від третьої особи 2: ОСОБА_4 довіреність № 5075 від 27.06.2012 року,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Хімпласт"

на рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2017

у справі № 911/1278/17 (суддя: Подоляк Ю.В.)

за позовом Приватного підприємства "Хімпласт"

до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Фізичної особи-підприємця Онищенка Юрія Миколайовича

ОСОБА_6

про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів

Встановив

Приватне підприємство "Хімпласт" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фізичної особи-підприємця Онищенка Юрія Миколайовича (далі - третя особа) про (з урахуванням уточнення позовних вимог та припинення позовних вимог до Фізичної особи-підприємця Онищенка Юрія Миколайовича) -

- зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" виконати умови договору постачання електричної енергії від 12.07.2012 року № 220021653, шляхом відновлення постачання електричної енергії Приватному підприємству "Хімпласт" за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гельсінської групи, 14, згідно з діючими Технічними умовами № К-00-11-0123 на приєднання електроустановок (додаток № 1 до договору від 08.02.2011 року № К-00-11-0123);

- стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" на користь Приватного підприємства "Хімпласт" розмір двократної вартості недовідпущеної електричної енергії за період з 19.03.2017 року по 14.08.2017 року, що складає 1600000 грн;

- стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" на користь Приватного підприємства "Хімпласт" збитки за період з 19.03.2017 року по 03.08.2017 року в розмірі 5228462,27 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання електричної енергії від 12.07.2012 року № 220021653 щодо постачання електричної енергії позивачу в обсягах зазначених в договорі та невиконання другим відповідачем умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 20.12.2013 року № UA10-2013-02947/00, укладеного між ФОП Онищенком Ю.М. та ПАТ "Київобленерго", що потягло за собою відключення позивача від електропостачання, яке в свою чергу призвело до понесення позивачем збитків.

Господарський суд Київської області частково задовольнив позов Приватного підприємства "Хімпласт" своїм рішенням від 15.08.2017 року. Зобов'язав Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" виконати умови договору постачання електричної енергії від 12.07.2012 року № 220021653, шляхом відновлення постачання електричної енергії Приватному підприємству "Хімпласт". Стягнув з Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на користь Приватного підприємства "Хімпласт" 800, 00 грн витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Київської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Так, скаржник, вказав, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не враховано наявність технічної можливості виконати його умови саме у відповідності до діючих Технічних умов №К-00-11-0123 на приєднання електроустановок (додаток № 1 до договору від 08.02.2011 року №К-00-11-0123).

Крім того, скаржник зазначив, що судом безпідставно відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення прямих збитків та упущеної вигоди підприємства, пов'язаних з відсутністю електричної енергії, оскільки суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку щодо відсутності вини відповідача та причинного зв'язку між його діями та наслідками у вигляді матеріальних збитків позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 року у справі №911/1278/17, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Київський апеляційний господарський суд відклав розгляд справи № 911/1278/17 на 23.11.2017 року та залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 своєю ухвалою від 31.10.2017 року.

23.11.2017 року в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 07.12.2017 року.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Суліма В.В., на лікарняному, розгляд справи № 911/1278/17 не відбувся.

Після виходу судді Суліма В.В., з лікарняного судом було призначено розгляд справи № 911/1278/17 на 30.01.2018 року ухвалою від 11.12.2017 року.

30.01.2018 року в судовому засіданні розпочато розгляд апеляційної скарги по суті відповідно до ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи необхідність додаткового з`ясування обставин справи, суд оголосив перерву на 06.02.2018 року своєю ухвалою від 30.01.2018 року.

Протоколом автоматичної зміни колегії суддів від 05.02.2018 року, у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М., на лікарняному з 05.02.2018 року, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/1278/17 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Майданевича А.Г., Гаврилюка О.М.

Київський апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Приватного підприємства "Хімпласт" на рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2017 у справі № 911/1278/17 до свого провадження у складі нової колегії головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Майданевича А.Г., Гаврилюка О.М.

У зв'язку зі зміною складу колегії суддів, розгляд справи № 911/1278/17 розпочато спочатку.

06.02.2018 року в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду було оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Приватного підприємства "Хімпласт" на рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2017 року у справі № 911/1278/17 до 20.02.2018 року.

19.02.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшла заява про відвід колегії суддів: Суліма В.В., суддів Майданевича А.Г. Гаврилюка О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 року провадження у справі №911/1278/17 зупинено, матеріали справи №911/1278/17 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, за результатами якого обрано колегію суддів у складі головуючого судді Дідиченко М.А. суддів: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2018 року у складі колегії суддів: головуючого судді: Дідиченко М.А. суддів: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. у задоволенні заяви Приватного підприємства "Хімпласт" про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Суліма В.В., суддів: Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г. у справі № 911/1278/17 відмовлено.

Київський апеляційний господарський суд поновив провадження у справі своєю ухвалою від 27.02.2018 року та призначив розгляд апеляційної скарги на 15.03.2018 року.

У судовому засіданні 15.03.2018 року представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

Представник відповідача у відзиві та судовому засіданні 15.03.2018 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Крім того, представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що позивачем не доведено складову збитків та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням обов'язків відповідача та виникнення у його підприємства збитків (неодержаний доход у вигляді упущеної вигоди).

У судовому засіданні 15.03.2018 року представник третіх осіб заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2017 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Приватного підприємства "Хімпласт" - частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Між Публічним акціонерним товариством "АЕС Київобленерго" (правонаступником якого є відповідач у справі) (постачальник) та Приватним підприємством "Хімпласт" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії від 12.07.2012 року № 220021653 (далі - договір) відповідно до умов якого постачальник продає споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 400 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно "Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.2.1, 2.2.2 договору постачальник зобов'язується: виконувати умови цього договору; продавати (постачати) споживачу електричну енергію, як товар з врахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик: в межах 320 кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 2 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"), згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених у додатку № 3 "Режими постачання електричної енергії", із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами України (додаток № 10 "Узгоджені показники якості електричної енергії на межі балансової належності").

Постачальник несе відповідальність за постачання електричної енергії споживачу: в обсягах та із забезпеченням договірної величини потужності, визначеними згідно з вимогами розділу 5 цього договору; із дотриманням вимог щодо фактичної категорії струмоприймачів споживача та гарантованим рівнем надійності електропостачання; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, зазначених в додатку № 10 "Узгоджені показники якості електричної енергії на межі балансової належності" (п. 4.1.1 договору).

Згідно п. 4.1.2 договору у разі перерви в постачанні електричної енергії споживачу з вини постачальника понад встановлені для струмоприймачів відповідної категорії строки, постачальник несе відповідальність перед споживачем у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії.

Відповідно до п. 4.1.4 договору постачальник не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому ПКЕЕ порядку.

Постачальник не несе відповідальності перед споживачем за порушення вимог пункту 4.1.1 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини споживача або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Згідно з п. 9.2 договору межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначаються відповідно до "Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Відповідно до п. 9.4 договору останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 21.12.2012 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов.

Як вбачається з матеріалів справи, у ніч з 18.03.2017 року на 19.03.2017 року на підприємстві позивача було припинено постачання електричної енергії, що призвело до зупинення виробничої діяльності підприємства з 20.03.2017 року по 14.08.2017 року.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до п. 7.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 року (далі - ПКЕЕ), електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно- правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Відповідно до п. 7.3. ПКЕЕ обмеження в споживанні електричної енергії внаслідок відключення споживача має проводитися за умови одночасного забезпечення збереження необхідних рівнів надійності та якості електропостачання інших споживачів та субспоживачів.

Як вбачається з матеріалів справи, електроприймачі ПП Хімласт відносяться до ІІІ категорії надійності, тому згідно з п. 1.2.20 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) (в редакції Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 30.07.2015 року № 478 Про внесення змін та доповнень до розділу 1 Правил улаштування електроустановок ) електропостачання може виконуватись від одного джерела живлення за умови, що час переривання електропостачання, необхідний для ремонту або заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, не перевищує 1 (однієї) доби.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що ПрАТ Київобленерго було зобов'язано відновити позивачу електричну енергію у строк, що не перевищує 1 доби з часу її зникнення, у зв'язку з чим було допущено порушення умов договору від 12.07.2012 року № 220021653.

Поряд з цим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині відновлення постачання електричної енергії згідно з діючими Технічними умовами №К-00-11-0123 на приєднання електроустановок (додаток № 1 до Договору №К-00-11-0123 від 08.02.2011 року), судом першої інстанції у супереч ст. ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення) не було надано оцінку Технічному висновку від 11.08.2017 року виконаного начальником віділу електрозабезпечення та автоматики ДП МОУ Центральний проектний інститут ОСОБА_7

Як вбачається з указаного висновку, його метою є дослідження питання забезпечення постійного електропостачання ПП Xімпласт від мереж ПрАТ Київобленерго , минаючи абонентські мережі, щодо зміни електричної схеми приєднання та внесення корегування в існуючий договір про постачання електричної енергії №220021653 від 12.07.2012 року.

Згідно з наданими матеріалами (технічні умови (ТУ) на приєднання електроустановок № К-00-11-0123 від 08.02.2011 року; рішення по робочому проекту К-00-11-0123; акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін між існуючим КТП-383, ЗТП-29 (приватна) та мереж ПРАТ Київобленерго ; однолінійна принципова схема КТП-400\10\04кВ (КТП-383); структурна схема електропостачання електромережі 10 кВ; поопорна схема ПЛ 10 кВ Л203 ЛР 53) досліджувалась можливість прокладання кабельної лінії 10 кВ без зміни параметрів електромереж та точки підключення, згідно ТУ (Л203 ЛР53).

Після обстеження та вивчення відповідної документації, встановлено оптимальним та доцільним виключить з схеми електропостачання між мережами ПрАТ Київобленерго та КТП-383 приватні (абонентські) складові, а також складові, що розташовані на приватних територіях. Для цього пропонувалось від опори №25 або найближчої опори (за наявності технічної можливості), існуючої повітряної лінії 10кВ Л.203. прокласти кабельну лінію до КТП-383 в обхід приватних територій та ЗТП-29, по територіях, що належить міськраді м. Бровари.

Це рішення не суперечить вимогам Технічних умов від 08.02.2011 №К-00-11-0123 на реконструкцію електропостачання виробничої бази по вул. Будьонного, 14 в м. Бровари п. 5, в яких визначено точку підключення бази -ЛЕП-10кВ, Л 203, ЛР-53.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що матеріали справи зазначеного висновку не спростовують, а ПрАТ Київобленерго належних та допустимих доказів зворотного не надало.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з обгрунтованістю доводів позивача щодо виконання умов спірного договору шляхом відновлення постачання електричної енергії на підставі діючих Технічних умов №К-00-11-0123 від 08.02.2011 року на приєднання електроустановок (додаток № 1 до Договору №К-00- 11-0123 від 08.02.2011 року).

Оцінюючи доводи сторін та викладені у рішенні суду першої інстанції висновки про відсутність вини ПрАТ Київобленерго у незабезпеченні позивача електричною енергією, вжиття відповідачем належних заходів щодо відновлення її постачання, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з положеннями ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України у справі № 3-56гс11 від 20.06.2011 року)

Крім цього, спеціальним нормативно-правовим актом - ПКЕЕ також врегульовані питання відшкодування збитків внаслідок відсутності електроенергії, за яким збитки споживача - вартість пошкодженого устаткування, недоотримана вигода від реалізації недовиробленої продукції, втрати від екологічних наслідків і травматизму та втрати здоров'я, які виникли внаслідок обмеження чи припинення постачання електричної енергії з вини постачальника електричної енергії або електропередавальної організації, та вартість робіт, необхідних для відновлення устаткування та технологічних процесів (п. 1.2 ПКЕЕ).

Згідно з п. 7.1 ПКЕЕ електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Відповідно до п. 8.3 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу збитки внаслідок порушення ним умов договору про постачання електричної енергії та Правил користування електричною енергією.

Відповідно до п. 8.4 ПКЕЕ у разі переривання електропостачання, спричиненого діями (бездіяльністю) постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, він несе відповідальність перед споживачем електричної енергії згідно з законом.

Пунктом 8.6 ПКЕЕ передбачено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані в тому числі діями третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, постачання електричної енергії ПП Хімпласт здійснювалось ПрАТ Київобленерго транзитним шляхом через мережі ФОП Онищенка Ю.М.

Відповідно до умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 20.12.2013 року № UA10-2013-02947/00, укладеного між ФОП Онищенком Ю.М. та відповідачем, на останнього як власника мереж покладено обов'язок щодо передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами до субспоживачів, а також утримання в належному стані технологічних електричних мереж в ТП-29.

Відмовляючи у задоволенні позову з підстав недоведеності вини ПрАТ Київобленерго у відсутності електричної енергії, суд першої інстанції вважав доведеним факт порушення ФОП Онищенко Ю.М. вищеназваного договору про спільне використання технологічних електричних мереж, відсутності у відповідача можливостей виконати обов'язок постачання електричної енергії позивачу через порушення ФОП Онищенко Ю.М. умов договору від 20.12.2013 року, та вжиття ПрАТ Київобленерго вичерпних заходів щодо її відновлення.

Проте, колегія судів не може повністю погодитись з висновками місцевого господарського суду в цій частині, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Вина у формі необережності буде мати місце за відсутності у особи наміру не виконати або неналежно виконати умови договору. При цьому, грубою є необережність (недбалість), якщо особа передбачала можливість невиконання або неналежного виконання зобов'язання, але легковажно розраховувала, що це цього не настане.

Місцевий господарський суд вважав доведеним факт порушення (тобто протиправності дій) ФОП Онищенко Ю.М. умов договору від 20.12.2013 року, і як наслідок відсутності вини ПрАТ Київобленерго , проте не навів переконливих мотивів для таких висновків, адже до них прийшов лише з аналізу листів та актів відповідача (акти про недопуск представників енергопостачальника від 23.03.2017 року, 28.03.2017 року, 03.04.2017 року , 04.04.2017 року, 05.04.2017 року, 06.04.2017 року, 13.04.2017 року, 18.04.2017 року, 20.04.2017 року, 26.04.2017 року, 27.04.2017 року, 04.05.2017 року, 05.05.2017 року, 11.05.2017 року, 12.05.2017 року ).

Проте, колегія суддів вважає їх неналежними доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення та ст.ст. 74-77 Господарського процесуального кодексу України (нова редакція) , які підтверджують винну поведінку ФОП Онищенка Ю.М. З указаних актів вбачається лише факт не потрапляння працівників ПрАТ Київобленерго на територію розташування ТП-29, але не є свідченням протиправності його дій.

Так, матеріали справи не містять, а відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, зокрема, висновками уповноважених державних органів, рішеннями судів, тощо, протиправну діяльність ФОП Онищенка Ю.М.

Невиконання Онищенком Ю.М. договору з ПрАТ Київобленерго не виправдовує невиконання договору ПрАТ Київобленерго з ПП Хімпласт протягом тривалого часу.

Так, зазначене підтверджується наявністю договірної відповідальності власника мереж Онищенком Ю.М. перед ПрАТ Київобленерго в разі незабезпечення енергопостачання (п. 6.1 договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 20.12.2013 року № UA10-2013-02947/00).

Виїзди оперативних працівників відповідача для здійснення оперативного перемикання електричної мережі в ТП-29, належній ФОП Онищенко Ю.М., з 19.03.2017 року по 14.08.2017 року колегія суддів вважає необхідними, проте недостатньо належними заходами для відновлення постачання позивачу електричної енергії.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що 03.05.2017 року між Онищенком Ю.М. та ОСОБА_6 було укладено договір дарування, відповідно до якого остання стала власником будівлі трансформаторної підстанції ТП-29, через яку має забезпечуватись перетікання електричної енергії до ПП Хімпласт , і вищевказаний договір з новим власником не переукладався. Так, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування вищевказаного.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належний висновок суду першої інстанції про доведеність ПрАТ Київобленерго у відсутності своєї вини.

Водночас, позивач довів, що відповідач з 19.03.2017 року по 14.08.2017 року не вжив належних заходів до відновлення йому електричної енергії.

За вимогами п. 1.2.20 ПУЕ електропостачання для ІІІ категорії споживачів - підприємств, яким є позивач, у разі переривання має бути відновлено упродовж 1 (однієї) доби.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП Хімпласт неодноразово зверталось з листами до відповідача з проханням відновити постачання електричної енергії та з пропозиціями щодо шляхів вирішення цього питання.

Листами від 14.04.2017 року № 557 та від 26.05.2017 року № 700 ПрАТ Київобленерго повідомляло позивача про можливість відновлення електричної енергії за умови виконання технічних умов по заміні точки приєднання.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на посилання апелянта щодо недобросовісності поведінки відповідача, який запропонував позивачу відновити електроенергію шляхом отримання нових технічних умов та сплатити двічі за фактично повторне підключення до електромережі суму в розмірі близько 3 млн. грн, що підтверджується листом від 01.04.2017 року за №557 (т.2. а.с. 133).

Згідно з технічним висновком від 11.08.2017 року, виконаним начальником відділу електрозабезпечення та автоматики ДП МОУ Центральний проектний інститут ОСОБА_7 існує технічна можливість підключення електроенергії ПП Хімпласт в межах існуючої точки підключення виробничої бази підприємства ЛЕП-10кВ, Л203, ЛР-53, що спростовує висновки відповідача про необхідність розроблення нових технічних умов для зміни точки приєднання.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд приймає як належні доводи скаржника, що з 19.03.2017 року по 14.08.2017 року відповідач фактично без діяв, тобто допустив недбалість, та не вжив всіх належних заходів для забезпечення споживачу постачання електричної енергії, чим допустив порушення умов договору від 12.07.2012 року.

Відповідно до п. 8.4 ПКЕЕ, у разі переривання електропостачання спричиненого діями (бездіяльністю) постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, він несе відповідальність перед споживачем електричної енергії згідно з законом. Збитки споживача внаслідок перерви в електропостачанні та недотримання порядку переведення на аварійну на аварійну (екологічну) броню з вини постачальника електричної енергії за регульованим тарифом відшкодовуються останнім відповідно до законодавства України.

Згідно з п.п. 11.3, 11.4 ПКЕЕ електропередавальна організація несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу збитки у разі порушення нею умов договору та законодавства України, у тому числі цих Правил. Збитки споживача через перерву в електропостачанні та недотримання порядку переведення на аварійну (екологічну) та технологічну броню через дії (бездіяльність) електропередавальної організації відшкодовуються останньою відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 3.2.2 договору споживач має право вимагати відшкодування збитків, завданих споживачу внаслідок порушення постачальником умов цього договору в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Згідно п. 4.1.2 договору ПрАТ Київобленерго несе відповідальність перед споживачем у разі перерви у постачанні електричної енергії у розмірі двократної вартості невідпущеної електричної енергії.

Таким чином, Київський апеляційний господарський суд, вважає вірними доводи скаржника щодо неврахування судом першої інстанції вищевказаних обставин у сукупності та доведення факту невиконання відповідачем п. 4.1.2 оговору, з чим останній має сплатити на користь позивача двократний розмір невідпущеної енергії, що складає 1 600 000,00 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1600000,00 грн розміру двократної вартості невідпущеної електричної енергії за період з 19.03.2017 року по 14.08.2017 року.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині стягнення з відповідача прямих збитків та упущеної вигоди внаслідок простою підприємства, колегія суддів відзначає наступне.

Як було встановлено вище, у ніч з 18.03.2017 на 19.03.2017 у позивача було припинено постачання електричної енергії, що призвело до зупинення його виробничої діяльності з 20.03.2017 року по 14.08.2017 року.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Позивач має гарантовано довести, що він би отримав вигоду у разі, якби його право не було порушене іншою особою. Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків. Звертаючись із заявою про стягнення збитків у формі упущеної вигоди, позивач повинен здійснити точні розрахунки і підкріпити їх відповідними доказами, які безспірно підтверджували б їх розмір.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України ( в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (нова редакція) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до висновку експертного економічного дослідження від 14.08.2017 року №8870 (наявний в матеріалах справи), виконаного судовим експертом Звєрєвою Ю.М. на виконання замовлення позивача, встановлено, що на дослідження представлено документальне підтвердження, що з 19.03.2017 року по 11.08.2017 року ПрАТ Київобленерго не здійснює постачання електричної енергії на ПП Хімпласт на підставі договору про постачання електричної енергії №220021653 від 12.07.2012 року (лист ПрАТ Київобленерго Броварський РП №414 від 28.03.2017 року, листи ПП Хімпласт №21 від 20.03.2017 року №22 від 28.03.2017 року №63 від 11.08.2017 року).

Дослідивши висновок експерта від 14.08.2017 року №8870 за результатами проведення експертного економічного дослідження, який виконаний судовим експертом Звєрєвою Ю.М., колегія суддів дійшла висновку, що він є повним, правильним (у відповідній частині, що буде зазначено нижче) та обґрунтованим, що не спростовано відповідачем, відтак у суду першої інстанції були відсутні підстави для відхилення вказаного висновку.

Відповідно до висновку експертного економічного дослідження, документально підтверджується розмір збитків у вигляді понесених додаткових паливно-енергетичних витрат здійснених ПП Хімпласт .

Як вбачається з матеріалів справи, наказом №13-2 від 20.03.2017 року, який був виданий ПП Хімпласт (наявний в матеріалах справи), з 20.03.2017 року введено режим простою в підрозділі Виробництво , розташованому за адресою: Київська область м. Бровари, вул. Гельсінської групи, 14, та наказом №13-3 від 20.03.2017 року, виданий ПП Хімпласт , встановлено забезпечити введення на ПП Хімпласт в експлуатацію генератор Glendale DP6500CLE/1, який знаходиться на складі ПП Хімпласт і обліковується як запаси, з метою забезпечення електроенергію підрозділів, які забезпечать функціонування ПП Хімпласт в режимі простою.

Виходячи з того, що внаслідок відсутності електропостачання на ПП Хімпласт постачальником ПрАТ Київобленерго на підставі договору про постачання електричної енергії №220021653 від 12.07.2012 року в період з 19.03.2017 року по 03.08.2017 року ПП Хімпласт було здійснено заміну енергетичного ресурсу електроенергії, яка мала бути поставлена ПрАТ Київобленерго па підставі договору про постачання електричної енергії №220021653 від 12.07.2012 року на електроенергію, вироблену генератором Glendale DP6500CLE/1, то у відповідності з п.7 р. ІІ Тимчасової методики визначення розміру шкоди (збитків), спричинених порушенням господарських договорів, від 21.12.1990 року, збитками в цьому випадку є, витрати здійснені ПП Хімпласт в зв'язку із заміною енергетичного ресурсу, а саме витрати щодо придбання дизельного палива для вироблення генератором Glendale DP6500CLE/1 електричної енергії для забезпечення нею ПП Хімпласт в період з 20.03.2017 року по 31.07.2017 року на загальну суму 101181,86 грн.

Так, зазначені витрати підтверджуються видатковими накладними з придбання ПП Хімпласт палива у постачальника ТОВ Гепард ОЙЛ , актами списання дизельного палива, використаного генератором Glendale DP6500CLE/1 на ПП Хімпласт за період з 20.03.2017 року по 31.07.2017 року (наявні в матеріалах справи).

Щодо штрафних санкцій застосованих до ПП Хімпласт експедитором ТОВ Мульті Карго Транс та додаткових витрат ПП Хімпласт на зберігання придбаної сировини експерт прийшов до висновків, що, виходячи з того, що внаслідок відсутності електропостачання на ПП Хімпласт постачальником ПрАТ Київобленерго на підставі договору про постачання електричної енергії №220021653 від 12.07.2012 в період з 19.03.2017 року по 03.08.2017 року на ПП Хімпласт у період з 20.03.2017 року по 03.08.2017 року відбулося зупинення виробництва і зменшення обсягів виробництва до 0 (нуля), то у відповідності з п. 7 р. ІІ та п.11 р.ІІІ Тимчасової методики визначення розмір) шкоди (збитків), спричинених порушенням господарських договорів, від 21.12.1990 року, збитками в цьому випадку є витрати по сплаті штрафних санкцій за понаднормове використання обладнання на користь судноплавної лінії (демередж), що документально підтверджується в розмірі 145 177,14 грн та збільшення умовно-постійних витрат в собівартості продукції, а саме витрат зі зберігання вантажу в терміналі Бруклін-Київ Порт на загальну сум) 61896,36 грн.

Так, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що припинення постачання електроенергії на ПП Хімпласт постачальником ПрАТ Київобленерго на підставі договору про постачання електричної енергії №220021653 від 12.08.2012 року, а саме 19.03.2017 року передувало у часі періоду здійснення ПП Хімпласт витрат щодо сплати Експедитору ТОВ Мульті Карго Транс за зберігання вантажу в терміналі Бруклін-Київ Порт на загальну суму 61896,36 грн та демередж - штрафні санкції за понаднормове використання обладнання на користь судноплавної лінії в період з 19.03.2017 року по 03.08.2017 року на загальну суму 145177,14 грн.

Суд враховує, що зазначені штрафні санкції є реальними збитками (наявний причинно наслідковий зв'язок між даними збитками та протиправною поведінкою відповідача), які були сплачені, що підтверджується рахунками-фактури та платіжними дорученнями №1422 від 19.06.2017 року на суму 28678,74 грн, №1424 від 20.06.2017 року на суму 64962,00 грн, №1473 від 25.07.2017 року на суму 36097,20 грн, №1476 від 28.07.2017 року на суму 7230,60 грн, №1489 від 03.08.2017 року на суму 8208,60 грн, №1489 від 03.08.2017 року на уму 61896,36 (наявні в матеріалах справи).

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що експертом було проаналізовано виробничі планові калькуляції собівартості замовленої продукції покупців ПП Хімпласт , надані на дослідження оборотно-сальдові відомості ГІП Хімпласт за період з 19.03.2017 року по 03.08.2017 року, договори з покупцями продукції, розрахунок втраченої вигоди внаслідок невиконання ПП Хімпласт замовлень покупців в період з 19.03.2017 року по 03.08.2017 року.

За результатами дослідження замовлень (рахунків-фактур) покупців ПП Хімпласт за договорами, укладеними між Продавцем ПП Хімпласт та покупцями замовленої у ПП Хімпласт продукції, виробничих планових калькуляцій собівартості зазначеної замовленої продукції покупців за період з 19.03.2017 року по 03.08.2017 року встановлено, що представлений на дослідження Розрахунок втраченої вигоди за період з 19.03.2017 року по 03.08.2017 року підтверджується невиконаними замовленням покупців ПП Хімпласт щодо поставки продукції, плановими виробничими калькуляціями зазначеної непоставленої продукції та відповідає нормативам визначення втраченої вигоди, встановленим Тимчасовою методики визначення розміру шкоди (збитків), спричинених порушенням господарських договорів від 21.12.1990.

Виходячи з даних додатку №1 до даного висновку експертного економічного дослідження, показник втраченої вигоди (недоотриманого прибутку) внаслідок невиконання ПП Хімпласт замовлень покупців в період з 19.03.2017 року по 03.08.2017 року становить суму в розмірі 4112225,03 грн.

Так, Київський апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, погоджується з доводами скаржника, що ним доведено підстави для стягнення втраченої вигоди (недоотриманого прибутку), зокрема, реальність одержання вигоди, по договорам, рахункам-фактурам та замовленням укладеними з контрагентами, зокрема -

- Товариство з обмеженою відповідальністю Телко України - договір №09-09/14 від 09.09.2014 року, рахунки фактури №СФ-0000108 від 20.03.2017 року, №СФ-0000114 від 23.03.2017 року - 189866,43 грн;

- ОСОБА_10 - рахунок фактура №СФ-0000064 від 03.03.2017 року - 30000,00 грн;

- ОСОБА_16 - рахунок фактура №СФ-0000119 від 23.03.2017 року - 51874,50 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю СтарІмпекс - договір №22/08/16 від 22.08.2016 року, замовлення від 14.03.2017 року - 21394,50 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю СтарІмпекс - договір №22/08/16 від 22.08.2016 року, замовлення від 17.03.2017 року - 43656,75 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Платан Сістем Трейд Україна - договір №01/03 від 01.03.2016 року, замовлення від 17.03.2017 року - 152253,00 грн;

- ОСОБА_12 - замовлення від 15.03.2017 року - 22800,00 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельно-будівельний дім ОЛДІ - замовлення від 15.03.2017 року - 20400,00 грн;

- Муренко Андрій Іванович ФОП - замовлення від 17.03.2017 року - 33510,00 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Леруа Мерлен Цкраїна - договір №06670 від 01.03.2016 року - 212802,50 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова компанія АТЛАС - замовлення від 17.03.2017 року - 192336,00 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Телко Україна - договір №09-09/14 від 09.09.2014 року, замовлення від 27.03.2017 року - 194973,00 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Платан Сістем Трейд Україна договір №01/02 від 01.03.2016 року, замовлення від 10.04.2017 року - 181089,00 грн;

- ОСОБА_15 - договір №02/12 від 02.12.2016 року, рахунок - фактура №СФ-0000149 від 21.03.2017 року - 144361,00 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Телко Україна договір №09-09/14 від 09.09.2014 року, замовлення від 27.03.2017 року - 66481,25 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Телко Україна договір №09-09/14 від 09.09.2014 року, замовлення від 27.03.2017 року - 147528,00 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Телко Україна договір №09-09/14 від 09.09.2014 року, замовлення від 10.04.2017 року - 71512,50 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю СтарІмпекс - договір №22/08/16 від 22.08.2016 року, замовлення від 03.05.2017 року;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Платан Сістем Трейд Україна - договір №01/02 від 01.03.2016 року, замовлення від 22.05.2017 року №174648,75 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельно-будівельний дім ОЛДІ - замовлення від 24.05.2017 року - 112743,00 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Телко Україна договір №09-09/14 від 09.09.2014 року, замовлення від 25.10.2017 року - 70986,75 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Телко Україна договір №09-09/14 від 09.09.2014 року, замовлення від 27.03.2017 року - 65880,00 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Телко Україна договір №09-09/14 від 09.09.2014 року, замовлення від 27.03.2017 року - 136245,00 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Платан Сістем Трейд Україна договір №01/02 від 01.03.2016 року, замовлення червень-липень 2017 року - 449665,15 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю СтарІмпекс договір №22/08/16 від 22.08.2016 року, замовлення червень-липень 2017 року - 300300,00,15 грн;

- ОСОБА_12 - замовлення від 12.07.2017 року - 130525,00 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю БІЛДІНГ ФОРС - замовлення від 12.07.2017 року - 127119,50 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Телко Україна договір №09-09/14 від 09.09.2014 року, замовлення від 12.07.2017 року - 77034,75 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Телко Україна договір №09-09/14 від 09.09.2014 року, замовлення від 12.07.2017 року - 65880,00 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Телко Україна договір №09-09/14 від 09.09.2014 року, замовлення від 12.07.2017 року - 60201,00 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю БВД-Україна договір №0107/17 від 03.07.2017 року, замовлення від 03.07.2017 року - 283283,40 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю ПЛАТАН-ЗАПАД договір 1707/17 від 17.07.2017 року, замовлення від 28.07.2017 року - 210031,50 грн;

Київський апеляційний господарський суд дослідивши вищевказані договори, рахунки-фактури та замовлення, укладеними між ПП Хімпласт та вказаними покупцями замовленої у ПП Хімпласт продукції, виробничих планових калькуляцій собівартості зазначеної замовленої продукції покупців за період з 219.03.2017 року по 03.08.2017 року, приймає як належний розрахунок позивача втраченої вигоди.

Відповідно до п. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками, зокрема є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Згідно п. 1 ст. 255 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мало право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується розмір збитків у вигляді втраченої вигоди ПП Хімпласт в період з 19.03.2017 року по 03.08.21047 року в зв'язку зупинення виробництва, зменшення обсягів виробництва до нуля (невиконання замовлень покупців щодо поставки власної продукції) на суму у розмірі 4112225,03 грн. При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що вищевказані збитки мають причинно наслідковий зв'язок між діями відповідача (припинення електропостачання) та наслідками (неотримання прибутку), що в свою чергу підтверджується матеріалами справи.

Київський апеляційний господарський суд критично відноситься до посилань позивача та висновків експерта щодо документального підтвердження витрат понесених ПП Хімпласт в внаслідок нарахування заробітної плати та внесків до фонду соціального страхування за час простою на суму у розмірі 531132.69 грн та відрахування до фонду соціального страхування по зазначеній зарплаті на суму у розмірі 116849,19 грн, оскільки щодо цих витрат позивачем не доведено наявність усіх складових необхідних для визнання їх збиткам, що підлягають стягненню з відповідача.

Зазначене стосується і збитків у вигляді понесених витрат, здійснених ПП Хімпласт за неотриманий товар (електроенергію) у розмірі 160 000,00 грн., сплачену ПП Хімпласт 17.03.2017 року за платіжним дорученням №1224 на користь ПрАТ Київобленерго на підставі рахунку №8429151585 від 20.02.2017 року, як аванс за активну електроенергію за квітень 2017 року, і яка не була поставлена постачальником ПрАТ Київобленерго споживачу ПП Хімпласт на підставі договору за договором про постачання електричної енергії №220021653 від 12.07.2012 року.

Положеннями ст. 623 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Підстав для повернення авансового платежу також не доведено, договір постачання електричної енергії не розірваний та є чинним.

Таким чином, витрати нараховані в внаслідок нарахування заробітної плати, соціальних внесків та за неотриманий товар (електроенергію), не можуть бути визнані збитками у відповідності до ст. 623 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України, оскільки щодо останніх не доведено причинно наслідкового зв'язку між діями відповідача та наслідками.

Отже, у відповідності до вищенаведених норм підлягають до стягнення доведені збитки Приватного підприємства Хімпласт внаслідок непостачання Приватному підприємству Хімпласт Публічним акціонерним товариством Київобленерго електроенергії згідно договору про постачання електричної енергії № 220021653 від 12.07.2012 року за період з 19.03.2017 року по 03.08.2017 року в сумі 4420480,39 грн, в тому числі:

- збитки у вигляді понесених витрат ПП Хімпласт за період, з 19.03.2017 року по 03.08.2017 року в сумі 308255,36 грн.

- втрачена (упущена) вигода (недоотриманий прибуток) визначена в розрахунку втраченої вигоди ПП Хімпласт внаслідок непостачання Приватному підприємству Хімпласт Приватним акціонерним товариством Київобленерго електроенергії за період з 19.03.2017 року по 03.08.2017 року в сумі 4112225,03 грн.

Таким чином, позивачем доведено загальний розмір збитків внаслідок відсутності електропостачання у зв'язку протиправною бездіяльністю відповідача у період з 19.03.2017 року по 03.08.2017 року у розмірі 4420480,39 грн.

У свою чергу, відповідачем обґрунтованих доводів протилежного не надано, висновки спеціаліста не спростовано.

Так, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження представника відповідача, що позивачем не доведено складову збитків та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням обов'язків відповідача та виникнення у його підприємства збитків (неодержаний доход у вигляді упущеної вигоди).

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідачем було припинено постачання електроенергії на ПП Хімпласт на підставі договору про постачання електричної енергії, чим були порушені права та охоронювані законом інтереси позивача, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат з оплати судово-економічного дослідження, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 передбачено, що відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" укладено договір про надання послуг з проведення експертного дослідження від 14.07.2017 року № 69/07-17, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" - виконавець зобов'язався провести економічне дослідження, а позивач - замовник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, оплатити виконання зазначеного дослідження (п. 1.1 договору).

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати, пов'язані з оплатою замовленого позивачем судово-економічного дослідження не є судовими витратами в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення), оскільки, до судових витрат відповідно до вказаної норми віднесені витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом. Крім того, заявником не доведено, що витрати пов'язані з оплатою замовленого ним судово-економічного дослідження були неминучими, що є однією з умов, за наявністю яких виникає право на відшкодування вказаних витрат.

Таким чином, згідно п. 1 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2017 року підлягає скасуванню, з підстав неповного з'ясування обставин справи, в порядку п. 2 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційна скарга Приватного підприємства "Хімпласт" - частковому задоволенню.

Відповідно п. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Хімпласт" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2017 року у справі №911/1278/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" (08132 Київська область Києво- Святошинський район, місто Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, ідентифікаційний код 23243188) виконати умови договору постачання електричної енергії № 220021653 від 12 липня 2012 року шляхом відновлення постачання електричної енергії Приватному підприємству Хімпласт (ідентифікаційний код 31170656) за адресою: Київська область м. Бровари, вул. Гельсінської групи, 14, згідно з діючими Технічними умовами ЖК-00-11- 0123 на приєднання електроустановок (додаток № 1 до Договору №К- 00-11-0123 від 08 лютого 2011 року).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132 Київська область Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, ідентифікаційний код 23243188) на користь Приватного підприємства Хімпласт (ідентифікаційний код юридичної особи 31170656, місцезнаходження: м, Київ, проспект Перемоги, 68/1, офіс 62) розмір двократної вартості невідпущеної електричної енергії за період з 19.03.2017 року по 14,08.2017 року, що складає 1 600 000,00 грн (один мільйон шістсот тисяч гривен 00 копійок), збитки за період з 19.03.2017 року по 03.08.2017 року в розмірі 4420480,39 грн (чотири мільйони чотириста двадцять тисяч чотириста вісімдесят гривен 39 копійок), 39315,45 (тридцять дев'ять тисяч триста п'ятнадцять гривен 45 копійок) судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

В решті задоволення позову відмовити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188) на користь Приватного підприємства "Хімпласт" (03113, м. Київ, проспект Перемоги, 68/1. офіс 62, код ЄДРПОУ 31170656) 102854,27 грн (сто дві тисячі сто вісімсот п'ятдесят чотири гривні 27 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

5. Матеріали справи №911/1278/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич

Дата складення повного тексу - 26.03.2018 року