Рішення

від 15.03.2018 по справі 500/2274/15-ц

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/2274/15-ц

Провадження № 2/500/401/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді - Грубіян Л.І.,

при секретарі судового засідання - Іванова Л.П.,

за участю відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представники відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_4до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу, просив поновити строк звернення до суду та стягнути з ОСОБА_1 150 тис боргу та 1500грн. судових витрат. Стягнути з ОСОБА_2 150 тис. грн. боргу та 1500грн судових витрат, всього в загальному розмірі 300 000 грн. боргу та 3 000 грн. судових витрат. Свої вимоги ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що 05.07.2010 р. надав ОСОБА_5 у борг 300 000 грн. строком на два роки, що підтверджується письмовою розпискою останнього, однак 11 грудня 2010 року ОСОБА_5 помер і борг не був повернутий, у зв'язку з чим відповідачі, які є спадкоємцями ОСОБА_5, мають задовольнити його вимоги та повернути борг спадкодавця.

Позивач ОСОБА_4 та його представники в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, пояснивши що, двічі справа про стягнення боргу розглядалась в господарчих судах, в яких визначили, що справа підсудна судам загальною юрисдикції. По вказаній справі наполягають на стягнені суми з спадкоємців. В останні судові засідання позивач ОСОБА_7.13.12.2017р., 01.02.2018р., 01.03.2018р., 15.03.2018р. позивач та його представники не з'явились, явка їх судом не визнавалась обов'язковою, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, позицію яких підтримали їхні представники, позовні вимоги не визнали, пояснивши, що ОСОБА_5 за життя ніколи не казав про цей борг, наскільки їм відомо у ОСОБА_5 не існувало боргу перед позивачем ОСОБА_4, а твердження останнього про інше спростовуються даними експертизи, відповідно до яких підпис на розписці не був виконаний ОСОБА_1

Ухвалами Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.05.2015 р. (т. 1 а.с. 62, 63), за заявами про забезпечення позову, поданими 22.05.2015 р. позивачем ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 41 - 42, 45 - 47), судом були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Крім того ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.09.2015 р. за заявою позивача ОСОБА_4 від 11.09.2015 р. (т. 2 а.с. 9 - 11), судом були вжиті заходи забезпечення позову шляхом зупинення проведення аукціону з продажу майна ТОВ Сервіс Моторс (т. 2 а.с. 24).

15 травня 2015 року відповідачем ОСОБА_1 подані заперечення на позовну заяву (т. 1 а.с. 38 - 40), а 25 травня 2015 року нею заявлене клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи (т. 1 а.с. 53 - 54); про доповнення питань експертизи питанням про оригінальність відбитку печатки на розписці було заявлене клопотання представника позивача (т. 1 а.с. 51 - 52).

25 травня 2015 року ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області призначена судово-почеркознавча експертиза, на вирішення якої поставлені питання, викладені у клопотаннях сторін, а провадження у справі було зупинене на час проведення експертизи (т. 1 а.с. 64). Крім того, наведеною ухвалою судом було зобов'язано надати експертам для проведення експертизи позивача ОСОБА_4 - оригінал розписки від 05.07.2010 р., а керівника ТОВ Сервіс Моторс - зразки оригіналу печатки даного підприємства.

У зв'язку з надходженням до суду висновку судової експертизи, 24 листопада 2017 року ухвалою суду провадження у справі було відновлено.

Враховуючи клопотання судового експерта про надання матеріалів, необхідних для дачі висновку (т. 1 а.с. 81), 04 листопада 2015 року судом витребувано з Ізмаїльської ОДПІ Одеської області документи, що містять вільні зразки відтисків печаток ТОВ Сервіс Моторс (т. 1 а.с. 83).

Вислухавши пояснення сторін та їхніх представників, дослідивши наявні у справі докази та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведені обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Так, відповідно до положень ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Вимога щодо письмової форми договору позики передбачена ч. 1 ст. 1047 ЦК України за умови, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян , а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до п. 22.5 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб , який був чинним станом на дату, якою датована спірна розписка, тобто на 05.07.2010 р., якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цієї статті).

Враховуючи, що сума наданої за твердженням позивача позики в розмірі 300 000 грн. перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян (17 грн.) більш ніж у десять разів, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню вимога щодо письмової форми договору позики, передбачена ч. 1 ст. 1047 ЦК України.

Частиною 2 ст. 1047 ЦК України також передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Системне тлумачення наведених положень ст. 1046 ЦК України, згідно яким договір позики є укладеним з моменту передання грошей, ст. 1047 ЦК України, відповідно до яких укладення договору позики підтверджується розпискою позичальника або іншим документом, який посвідчує передання грошей, а також положень абз. 2 ч. 1 ст. 1051 ЦК України, якими встановлено, що якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця, дозволяє суду дійти висновку про те, що за законом обставини укладення договору позики мають бути підтверджені розпискою позичальника або іншим документом, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми, і тільки такий документ, викладений в письмовій формі, в силу вимог ч. 2 ст. 78 ЦПК України у даній справі може бути допустимим доказом на підтвердження обставин справи, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

Позивачем надана суду розписка, згідно якій ОСОБА_5, директор ТОВ Сервіс Моторс отримав від ФО-П ОСОБА_4 безпроцентну позику для ТОВ Сервіс Моторс в сумі 300 000 грн. (т. 1 а.с. 11, 72).

Однак на підставі наведеного доказу неможливо встановити дійсні обставини справи, оскільки відповідно до висновку судової експертизи № 17-684/01 від 09.11.2017 р., призначеної ухвалою суду від 25.05.2015 р., підпис від імені ОСОБА_5 у наданій на експертизу розписці від 05.07.2010 р., складеній від імені ОСОБА_5, виконаний не самим ОСОБА_5, а іншою особою. Досліджений підпис від імені ОСОБА_5 у наданому на експертизу документі, виконаний з наслідуванням підпису (підписам) ОСОБА_5

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), однак враховуючи, що судом встановлено, що надана позивачем розписка не була підписана ОСОБА_5, то цей документ є недостовірним доказом.

Згідно даним висновків судової технічної експертизи № 6039/03 від 11.04.2016 р., відтиск печатки, розміщений у наданій на експертизу розписці від 05.07.2010 р., складений від імені ОСОБА_5, нанесений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС МОТОРС (т. 1 а.с. 94 - 97).

Разом з тим, наявність печатки ТОВ Сервіс Моторс на розписці не може бути визнане судом достатнім та допустимим доказом укладення договору позики між позивачем ОСОБА_4 та ОСОБА_5, при відсутності підпису останнього.

Суд враховує, що вимогами абз. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України в редакції, яка була чинною станом на 05.07.2010 р. тобто на дату, якою датована розглядувана розписка, було передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Однак ця норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки по-перше, договір позики від 05.07.2010 р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та юридичною особою - ТОВ Сервіс Моторс , відбиток якої міститься на цій розписці, є неукладеним, що було встановлено Одеським апеляційним господарським судом у постанові від 06.02.2014 р. у господарській справі за позовом ТОВ Сервіс Моторс до ФО-П ОСОБА_4 про визнання недійсним договору позики та за позовом ФО-П ОСОБА_4 до ТОВ Сервіс Моторс про стягнення 300 000 грн. (т. 1 а.с. 26 - 29), а тому ці обставини не підлягають доказуванню в силу ст. 82 ЦПК України.

По-друге, відповідно до положень абз. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України в редакції, яка була чинною станом на 05.07.2010 р., відбиток печатки не замінював підпису уповноваженої особи юридичної особи, а застосовувався одночасно з підписом такої особи.

Тому наявність на розписці відбитку печатки юридичної особи, яка не була стороною договору позики - ТОВ Сервіс Моторс , навіть при існуванні договірних відносин між ФО-П ОСОБА_4 та ТОВ Сервіс Моторс , директором якого був ОСОБА_5, згідно договору оренди від 25.06.2010 р. (т. 1 а.с. 12 -13, 14), не дає змогу суду дійти висновку про вчинення правочину (договору позики) у письмовій формі між фізичними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки підпис останнього на розписці відсутній.

Оцінюючи наданий позивачем лист, датований 01.07.2010 р., адресований позивачу ОСОБА_4 від ОСОБА_5, в якому викладене прохання про безпроцентну позику на суму 300 000 грн. (т. 1 а.с. 10), то цей документ є неналежним доказом на підтвердження передання позикодавцем грошових коштів, оскільки у ньому викладене прохання надати позику (пропозиція укласти такий договір), однак цей лист не містить відомостей про те, що ця пропозиція була прийнята другою стороною - ОСОБА_4, що договір був укладеним на запропонованих умовах та грошові кошти були передані у запропонованій кількості, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для висновку що цей лист є підтвердженням досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору в належній формі.

Таким чином, позивачем не надано суду розписки ОСОБА_5 або ж інших документів, які посвідчують передання ОСОБА_5 позикодавцем - позивачем ОСОБА_4 визначеної грошової суми, у зв'язку з чим, обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом, тому позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи вимоги наведеної ч. 9 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом при розгляді цієї справи підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 12, 13, 141, 158, 263 - 265, 268, п. 9 ч. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (03141 АДРЕСА_1) про стягнення боргу на підставі розписки від 05.07.2010 р. - відмовити.

Відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 150 000 грн. боргу та 1 500 грн. судових витрат.

Відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 150 000 грн. боргу та 1 500 грн. судових витрат.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.05.2015 р. шляхом арешту належних ОСОБА_1 23,42 % частини в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС МОТОРС (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, Болградське шосе, 8-а, р/р 26003015340 в філії АТ Укрексімбанк в м. Ізмаїл, МФО 328629, код ОКПО 24539784), - скасувати.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.05.2015 р., шляхом арешту майна ОСОБА_2: 1/2 частин житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_4 46,85 % частин в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС МОТОРС (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, Болградське шосе, 8-а, р/р 26003015340 в філії АТ Укрексімбанк в м. Ізмаїл, МФО 328629, код ОКПО 24539784), - скасувати.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.09.2015 р., шляхом зупинення проведення аукціону (продаж) по реалізації арештованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС МОТОРС (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, Болградське шосе, 8-а, р/р 26003015340 в філії АТ Укрексімбанк в м. Ізмаїл, МФО 328629, код ОКПО 24539784), - скасувати.

Стягнути ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2) витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи № 17-684/01 від 09.11.2017 року в сумі 5356грн.80 коп.

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією ЦПК, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року, а саме через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Л.І.Грубіян