Постанова

від 22.03.2018 по справі 823/1635/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/1635/17 Суддя (судді) першої інстанції: Гарань С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Безпечна на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року (повний текст складено 04.12.2017) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Безпечна до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Безпечна звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач, податковий, контролюючий орган), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 27.07.2017 № 0004451301; № 0004441301 та № 0004431301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ГУ ДФС у Черкаській області була проведена документальна планова перевірка ТОВ Безпечна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017.

Результати перевірки відображено в акті перевірки від 10.07.2017 № 276/23-00-14-0107/34678814, в якому контролюючим органом встановлено наступні порушення позивачем вимог податкового законодавства:

- п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.4, п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.1.1, п.170.1, ст.170, п.п.176.2 а , п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого донараховано ПДФО в сумі 13 331,37грн;

- п.п.1.2, п.161 Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме: не нарахування та не своєчасне перерахування сум військового збору на виплачені доходи, в результаті чого донараховано військового збору в сумі 1 042,64грн.;

- п.п.176.2 б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, а саме: подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями по формі 1-ДФ сум виплачених доходів фізичним особам у виді додаткового блага за ІІ кв. 2014, ІІІ кв. 2014, І кв. 2015 та ІІІ кв. 2015.

В подальшому, на підставі висновків акта перевірки позивача від 10.07.2017 № 276/23-00-14-0107/34678814 податковим органом 27.07.2017 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0004441301, яким ТОВ Безпечна визначено суму грошового зобов'язання з ПДФО на загальну суму 25 664,53 грн.;

- № 0004431301, яким ТОВ Безпечна визначено суму грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 2 566,45 грн.;

- № 0004451301, яким до ТОВ Безпечна застосовано штраф за платежем ПДФО в розмірі 510,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача було залишено без задоволення, а вказані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Перевіряючи наявність підстав для винесення податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017 № 0004441301, яким позивачу за порушення пп.168.1., пп. 168.1.4, п. 168.1 ст. 168, пп. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України визначено фінансові зобов'язання у розмірі 25 664, 53.

Висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства обґрунтовані тим, що матеріалами справи (зокрема, відомостями акту перевірки) встановлено, що протягом періоду за який була проведене перевірка ТОВ Безпечна , відповідно до видаткових накладних здійснювалось придбання матеріальних цінностей:

- 06.06.2014 ТОВ Безпечна були придбані у ТОВ 3Смаркет відповідно до податкової накладної № 3621 ТМЦ на суму 16 461,78грн. (галоші садові, черевики юфтеві на ПУП Дідер , чоботи ПВХ Євро жін., чоботи нітрилові OLDCOM білі чол., шкарпетки, напівкомбінезони);

- 30.07.2014 ТОВ Безпечна були придбані у ТОВ Проф-Модерн відповідно до податкової накладної № 96 ТМЦ на суму 5 480,40грн. (костюми робочі, шкарпетки, футболки, галоші);

- 23.09.2014 ТОВ Безпечна були придбані у ТОВ Компанія Виробниче підприємство Сван відповідно до податкової накладної № 104 ТМЦ на суму 6 459,48грн. (штани чоловічі, чоботи ПВХ жін., напівкомбінезони, шапки вязані, футболки, чоботи ПВХ чоловічі чорні);

- 02.03.2015 ТОВ Безпечна були придбані у ТОВ 3Смаркет відповідно до податкової накладної № 1056 ТМЦ на суму 7 307,36 грн. (галоші садові, шкарпетки, чоботи ПВХ Євро чол., чоботи ПВХ Євро жін.);

- 25.03.2015 ТОВ Безпечна були придбані у ТОВ Проф-Модерн відповідно до податкової накладної № 31 ТМЦ на суму 33 837,60грн. (футболки, куртки флісові).

З метою отримання пояснень щодо використання вказаних ТМЦ у своїй господарській діяльності ГУ ДФС у Черкаській області був направлений позивачеві запит від 16.06.2017.

В наданому ТОВ Безпечна листі-відповіді від 20.06.2017 № 20.06.2017/1 повідомило, що вказані ТМЦ відповідно до наказів Про порядок забезпечення працівників товариства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту №4/1 від 02.01.2014 № 6/2 від 05.01.2015, № 4/1 від 03.01.2016 та № 4/3 від 03.01.2017 та відомостей про видачу спецодягу були безоплатно передані у користування працівникам підприємства.

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний, у тому числі, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України податковий агент є платником податку на доходи фізичних осіб.

За приписами п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України, є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2. п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Згідно пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Підпунктом 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів;

в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими.

Під терміном "послуги домашнього обслуговуючого персоналу" розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, що належить таким особам або використовується ними;

г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;

ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу);

д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом;

е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

У відповідності з пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідач зазначає, що операції з придбання позивачем взуття та одягу для працівників не звільняються від оподаткування, оскільки надання їх працівникам не передбачено умовами колективного договору.

Таке трактування колегія суддів вважає помилковим, оскільки підпунктом 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

Посилання податкового органу на ту обставину, що умовами колективного договору позивача не передбачено надання працівникам підприємства одягу та взуття не спростовує ту обставину, що таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору, що є альтернативною умовою для застосування до спірних правовідносин підпункту 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України

ТОВ Безпечена є сільськогосподарським підприємством, а тому необхідність надання працівникам спецодягу та взуття зумовлене виробничою необхідністю.

Наказами Про порядок забезпечення працівників товариства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту №4/1 від 02.01.2014 № 6/2 від 05.01.2015, № 4/1 від 03.01.2016 та № 4/3 від 03.01.2017 та відомостями про видачу спецодягу підтверджується безоплатне передання у користування працівникам підприємства одягу та взуття.

Суд зазначає, що надані позивачем докази в сукупності є належними і достатніми та такими, що підтверджують зв'язок придбання наданого працівникам підприємства одягу та взуття з господарською діяльністю підприємства, тобто, є виробничою необхідністю, а тому не є додатковим благом та не підлягає оподаткуванню.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.07.2017 № 0004441301, яким позивачу за порушення пп.168.1., пп. 168.1.4, п. 168.1 ст. 168, пп. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України визначено фінансові зобов'язання у розмірі 25 664, 53 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017 № 0004431301, яким позивачу визначено зобов'язання з військового збору у розмірі 1042,64 грн., колегія суддів зазначає, що вказане рішення винесене контролюючим органом на підставі заниження загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, що відбулося за рахунок невключення до складу оподатковуваного доходу сум додаткового блага у вигляді безоплатно отриманих працівниками товариства матеріальних цінностей (одягу та взуття).

Оскільки висновки податкового органу про визначення позивачу податкових зобов'язань з ПДФО визнано необґрунтованими, підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з військового збору у податкового органу також були відсутні.

З огляду на зазначене, податкове повідомлення-рішення від 27.07.2017 № 0004431301 також підлягає скасуванню.

Перевіряючи законність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017 № 0004451301, яким до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 510 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб.

Перевіркою встановлено, що невідображення сум додаткового блага, отриманого фізичними особами за ІІ кв. 2014 року, ІІІ кв. 2014 року, І кв. 2015 року, помилкове включення юридичної особи ТОВ Скіф -І до звіту ф. 1-ДФ за ознакою 157, за якою відображаються дохід, виплачений фізичними особами-підприємцями за ІІІ кв. 2015 року.

Відповідно до п.п. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Пунктом 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Висновки податкового органу щодо невідображення сум додаткового блага, отриманого фізичними особами за ІІ кв. 2014 року, ІІІ кв. 2014 року, І кв. 2015 року визнано необґрунтованими.

Проте, позивач, оскаржуючи податкове повідомлення-рішення від 27.07.2017 № 0004451301, ніяким чином не спростовує факт помилкового включення юридичної особи ТОВ Скіф -І до звіту ф. 1-ДФ за ознакою 157, за якою відображаються дохід, виплачений фізичними особами-підприємцями за ІІІ кв. 2015 року.

Таким чином, в цій частині доводи податкового органу є підтвердженими, а тому винесення податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017 № 0004431301 є обґрунтованим.

Суд першої інстанції наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення справи в частині.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на те, що суд першої інстанції вирішив справу з помилковим застосуванням норм матеріального права, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Згідно з ч. 6 цієї статті якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями ст.ст. 311, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Безпечна задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 27.07.2017 № 0004451301та № 0004441301.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Черкаській області (вул.Хрещатик, 235, м.Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 39392109) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Безпечна (вул. Центральна, 37, с. Безпечна, Жашківського району Черкаської області, 19251, код ЄДРПОУ 34678814) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3292, 80 грн. (три тисячі двісті дев'яносто дві гривні, 80 коп.).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов О.А. Губська

Повний текст постанови складено 22.03.2018