Постанова

від 21.03.2018 по справі 754/15616/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 754/15616/17 Суддя (судді) першої інстанції: Лісовська Олена Володимирівна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 09 лютого 2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Спеціалізованої школи І-ІІ ступеня № 247, Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції м. Києва про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

27.11.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 з позовом до Спеціалізованої школи І-ІІ ступеня № 247, Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції м. Києва про визнання неправомірною бездіяльність Спеціалізованої школи I-II ступеня №247 міста Києва відносно відсутності з боку керівництва вказаного навчального закладу прийняття належного рішення щодо забезпечення належного захисту здоров'я, життя ОСОБА_3 з 13 червня 2016 року по 09 листопада 2017 року; визнання неправомірними дії та бездіяльності Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції м. Києва щодо прийняття рішення на розгляд, складання та відсутності належного оформлення з боку працівника вказаного відповідача адміністративного протоколу серія АА 972485 від 15 листопада 2017 року відносно ОСОБА_2.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 28.11.2017 року у відкритті провадження відмовлено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 року ухвалу судді скасовано і справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09 лютого 2018 р. справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Спеціалізованої школи І-ІІ ступеня № 247, Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції м. Києва про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити дії передано за підсудністю на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва, з огляду на норми ст. ст. 20, 21 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позовну заяву було подано з дотриманням предметної підсудності згідно норм КАС України в редакції, що діяла на час подання такої позовної заяви до суду першої інстанції, тому суд не мав право передати справу на розгляд до іншого суду.

Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не надано.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої школи І-ІІ ступеня № 247, Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції м. Києва про визнання неправомірною бездіяльність Спеціалізованої школи I-II ступеня №247 міста Києва відносно відсутності з боку керівництва вказаного навчального закладу прийняття належного рішення щодо забезпечення належного захисту здоров'я, життя ОСОБА_3 з 13 червня 2016 року по 09 листопада 2017 року; визнання неправомірними дії та бездіяльності Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції м. Києва щодо прийняття рішення на розгляд, складання та відсутності належного оформлення з боку працівника вказаного відповідача адміністративного протоколу серія АА 972485 від 15 листопада 2017 року відносно ОСОБА_2.

Приймаючи ухвалу про передачу справи до Окружного адміністративного суду м. Києва суд першої інстанції виходив з того, що статтею 20 (у редакції КАС України, що набрала чинності з 15.12.2017 року) змінено юрисдикцію адміністративних судів, зокрема, звужено предметну юрисдикцію загальних місцевих судів, як адміністративних судів.

Таким чином, суд першої інстанції, що починаючи з 15 грудня 2017 року, Деснянський районний суд м. Києва, як адміністративний суд, не є належним судом для розгляду даної справи, яка за предметно-територіальною юрисдикцією на даний час підсудна Окружному адміністративному суду м. Києва, а тому даний спір не може бути розглянутий Деснянським районним судом м. Києва, як судом першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

З 15.12.2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким КАС України викладено в новій редакції.

Статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 розмежовано предметну юрисдикцію адміністративних судів:

1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

З огляду ч. 2 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою статті.

Статтею 29 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р. №3477-IV, практика Європейського суду з прав людини визнається самостійним джерелом права в Україні і є обов'язковою для застосування судами України

Так у рішенні від 20.07.2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12.10.1978 вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) . З огляду на це, не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття адміністративного суду, згідно з яким це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Отже, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил територіальної, інстанційної та предметної підсудності.

З матеріалів справи вбачається, що на час постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції, провадження у справі ще не відкрито, тому помилковим є посилання апелянта на п.12 ч.1 Перехідних положень КАС України, оскільки такі заяви розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності новою редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість передачі справи до Окружного адміністративного суду м. Києва за предметною та територіальною підсудністю.

Доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції з вищевказаних обставин.

На підстав вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, тому відсутні підстави для скасування ухвали суду.

Повний текст постанови виготовлено 26.03.2018 року.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 09 лютого 2018 р. - залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 09 лютого 2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Спеціалізованої школи І-ІІ ступеня № 247, Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції м. Києва про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

М.І. Кобаль