Постанова

від 21.03.2018 по справі 904/9045/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2018 року м.Дніпро Справа № 904/9045/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О., Березкіна О.В.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Страттон Блек" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017р. у справі №904/9045/17, суддя Рудь І.А., повний текст рішення складено 19.12.2017р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телко Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страттон Блек", м. Луцьк Волинської області

про стягнення 3 643 448 грн. 04 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телко Україна" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультифлекс Індастріал" 3 211 763 грн. 70 коп. основного боргу, 30 248 грн. 00 коп. 3 % річних, 252 053 грн. 23 коп. пені, 149 383 грн. 11 коп. інфляційних втрат, всього 3 211 763, 70 грн., а також судові витрати в сумі 54 651 грн. 72 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017р. (суддя Рудь І.А.) позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Страттон Блек" на користь ТОВ "Телко Україна" 3 211 763 грн. 70 коп. основного боргу, 29 671 грн. 92 коп. 3% річних, 247 271 грн. 05 коп. пені, 62 895 грн. 18 коп. інфляційних втрат, 53 540 грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ "Телко Україна" в доход Державного бюджету України 54 651 грн. 72 коп. судового збору.

Рішення суду мотивовано відсутністю доказів належного виконання відповідачем зобов'язань по договору поставки № 49-02/0416 від 27.04.2016 року в частині розрахунків за поставлений товар, обґрунтованістю вимог позивача.

Зменшуючи розмір пені, 3%річних та інфляційних втрат, суд керувався помилкою в розрахунках.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що cуд розглянув скаргу без сплати судового збору позивачем. Платіжне доручення № 9964 від 05.07.2017 на суму 71 569 грн. 51 коп., додане позивачем до позову на підтвердження сплати ним судового збору, вже було пред'явлено до суду разом з позовом в межах справи № 904/7794/17 та не може бути належним доказом сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Суд застосував до цивільних правовідносин норми Податкового кодексу України.

Суд не прийняв до уваги те, що товар за видатковими накладними № 00000003584 від 18.05.2017р., № 00000003780 від 25.05.2017р., № 00000004010 від 01.06.2017р., № 00000004139 від 08.06.2017р., № 00000004300 від 12.06.2017р. відповідачем не приймався. А, а довіреності №№ 40, 42, 43, 44, 45 директором відповідача не підписувались.

Всі зобов'язання за договором 49-05/0416 виконані у повному обсязі, остання поставка в рамках даного договору була здійснена 14.03.2017 (видаткова накладна № 1775 від 14.03.2017) та весь поставлений за спірним договором товар повністю оплачений відповідачем 12.04.2017. Крім того, з 14.03.2017р. відповідачем отриманий та оплачений товар поза умовами та рамками договору в кількості 224,9 тон, з яких повернуто позивачу 9,625 тон. За поставками здійсненими поза спірним договором відповідачем здійснено оплат більше, ніж поставлено фактично товару, тобто наявна переплата на суму 528 349 грн. 50 коп.

Товар, на поставку якого позивач посилається у позові, не було отримано відповідачем. Усі документи, надані позивачем, на підтвердження цього, не відповідають вимогам діючого законодавства. З 2017 року у власності чи оренді відповідача немає приміщень, де він міг би прийняти та зберігати товар. Н має у штаті працівників, які б могли від імені підприємства отримувати від позивача товар.

Кошти в розмірі 1500000грн. перераховані відповідачем позивачу помилково, в зв'язку з чим останньому була направлена претензія.

Просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати і в позові відмовити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що матеріалами справи підтверджується отримання товару відповідачем та неповна сплата за отриманий товар. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представником відповідача надано письмове пояснення, в якому зазначено, що представник позивача ОСОБА_1, який підписав відзив на апеляційну скаргу та представляє позивача, не є належним представником, оскільки відсутній в реєстрі адвокатів.

Представником позивача ОСОБА_1 надано та судом оглянуто оригінали, копії яких залучені до матріалів справи, витягу з Єдиного Реєстру адвокатів України та довідки, виданої ОСОБА_2 адвокатів міста Києва 14.03.2018р., якими підтверджується, що ОСОБА_1 є діючим адвокатом.

Відповідачем також заявлялося клопотання про призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи для вирішення питання, чи виконано підпис від імені колишнього директора відповідача ОСОБА_2 ним або іншою особою в довіреностях № 40, 42, 43, 44, 45, в акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2017р. по 21.06.2017р.

Згідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Предметом доказування по даній справі є факт поставки, отримання та оплати товару. Під сумнів ставиться підпис колишнього директора ОСОБА_2 лише представником відповідача. Ні позивач, ні сам директор ОСОБА_2 не ставлять під сумнів підпис на довіреностях та акті звірки.

При цьому наявність чи відсутність підпису на довіреності директора не є беззаперечним доказом щодо отримання товару. В матеріалах справи достатньо доказів для щодо предмета доказування. Тому колегія суддів відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.9 ч.1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, який набрав чинності 15.12.2017р., справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ст.. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції т а неоспорюється сторонами, 27.04.2016р. між ТОВ "Телко Україна" (постачальник) та ТОВ "Мультифлекс Індастріал", правонаступником якого є ТОВ "Страттон Блек" (покупець) укладено договір поставки № 49-02/0416, згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити відповідно до рахунків-фактур, видаткових накладних та товаросупроводжувальних документів, що являють собою невід'ємну частину цього договору, - продукти хімічної промисловості (надалі - «товар» ), якість, кількість, строки поставки, умови оплати та ціна яких визначена цим договором, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього (п. 1.1. договору).

Відповідно до п.2.2 договору, постачальник зобов'язується: постачати покупцю товар на умовах даного договору; постачати товар у відповідній упаковці, що виключає псування та/або знищення його на період поставки до прийняття товару покупцем; надавати покупцю відповідну товаросупроводжувальну документацію згідно п, 4.2. при кожній поставці товару; при виконанні своїх зобов'язань керуватися цим договором та вимогами чинного законодавства України.

Покупець зобов'язаний: прийняти товар в кількості й строки, визначені у видаткових накладних, що виписуються у відповідності до цього договору і є його невід'ємними частинами; оплатити товар відповідно до умов цього договору; при виконанні своїх зобов'язань керуватися цим Договором та вимогами чинного законодавства України (п. 2.4. договору).

Загальна кількість товару, що поставляється за цим договором, не перевищує 1100 (одна тисяча сто) т (п. 3.2. договору).

Кількість кожної партії товару, що поставляється, повинна відповідати кількості, зазначеній в товаросупроводжувальних документах та видаткових накладних (п. 3.3. договору).

Умови поставки визначаються у відповідних рахунках-фактурах і видаткових накладних (п. 4.1. договору).

Постачальник повинен оформити всі необхідні товаросупроводжувальні документи на відвантажений товар й передати їх представнику покупця, а саме: рахунок-фактуру; видаткову накладну; сертифікат якості (копію); інші документи за домовленістю сторін (п. 4.2. договору).

Покупець зобов'язаний оформити та передати постачальнику оригінал довіреності на отримання товару та оригінал видаткової накладної з підписом покупця протягом 7 (семи) календарних днів з дати оформлення видаткової накладної на товар (п. 4.3. договору).

Ціна кожної партії товару визначена у відповідних рахунках-фактурах (п. 5.1. договору).

Загальна орієнтовна сума договору становить 50 000 000 (п'ятдесят мільйонів) гривень 00 копійок з урахуванням ПДВ (п. 5.2. договору).

Сторони дійшли згоди, що ціна товару протягом дії цього договору буде змінена, якщо товар було отримано з відтермінуванням платежу, відповідно до умов цього договору та на день оплати покупцем грошових коштів за такий товар, відбулася зміна офіційного курсу Гривні до Євро, на міжбанківському валютному ринку України, більш ніж на 2 (два) відсотки від офіційного курсу Гривні до Євро, встановленого на міжбанківському валютному ринку України на день відвантаження ТОВАРУ. покупець зобов'язаний сплатити вартість товару за наступною формулою; Сспл = Свид*К; Сспл - сума до сплати за відвантажену партію товару; Свид - сума відвантаженої партії товару згідно з видатковою накладною; К - коефіцієнт курсової різниці, що визначається як відношення курсу долару Євро до гривні на міжбанківському валютному ринку України за даними, опублікованими на сайті http://rainfinxom.ua/currency/mb/eur/ (графа «продажа» ) в день сплати на момент закриття торгів, до курсу долару Євро до гривні на міжбанківському валютному ринку України за даними, опублікованими на сайті http://minfin.com.ua/currency/mb/eur/ (графа «продажа» ), в день оформлення видаткової накладної на момент закриття торгів: К= Кспл/Квид; Кспл - курс 1 долару Євро до гривні на міжбанківському валютному ринку України за даними» опублікованими на сайті http://minfin.com.ua/currcncy/mb/eur/ (графа «Продажа» ), в день сплати на момент закриття торгів; Квид - курс 1 долару Євро до гривні на міжбанківському валютному ринку України за даними, опублікованими на сайті http://minfm.com.ua/currency/mb/eur/ (графа «продажа» ), в день оформлення видаткової накладної на момент закриття торгів (п. 6.1. договору).

Розрахунки за товар, що поставляється згідно з цим договором, покупець проводить шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника відповідно до виставлених рахунків-фактур з урахуванням коефіцієнту курсової різниці, відповідно до п. 6.1. (п. 6.3. договору).

Умови оплати: протягом 30 календарних днів з дати оформлення видаткової накладної за партію товару, що відвантажується на адресу покупця на суму, що не перевищує 5 000 000 грн. з урахуванням ПДВ (п. 6.4. договору).

При перерахуванні коштів на поточний рахунок постачальника, покупець зобов'язується вказувати в платіжних дорученнях номер цього договору, якщо при оплаті товару постачальник не може ідентифікувати договір, згідно якого здійснюється оплата, постачальник може здійснити зарахування грошових коштів, що надійшли на свій розсуд. За наявності у покупця простроченої заборгованості за іншим (-и) укладеними між сторонами договором (- ами), продавець має право зарахувати грошові кошти, що надійшли від покупця на виконання зобов'язань по цьому договору, як погашення заборгованості за товар, поставлений в минулі періоди по іншому (- им) договору (-ам), без дотримання календарної черговості виникнення заборгованості (п. 6.5. договору).

Відповідно до п. 7.1. договору товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем в момент фактичної передачі його покупцю і підписання покупцем відповідних товаротранспортних документів. Перехід права власності на товар відбувається наступним чином:

В разі придбання товару на умовах «самовивіз зі складу постачальника - в момент завантаження товару на транспортний засіб покупця на території складу постачальника. Під транспортним засобом покупця розуміється транспортний засіб, який належить покупцю або який надає послуги перевезення на підставі договору перевезення, укладеного покупцем (п. 7.1.1. договору).

Покупець в момент фактичного приймання товару зобов'язаний перевірити відповідність фактичної кількості та номенклатури товару видатковій накладній. У випадку розбіжностей покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника і не приймати товар (п. 7.2. договору).

Сторони відповідають за невиконання, неналежне та/або несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачених цим договором та законодавством України (п. 8.1. договору).

За несвоєчасну оплату за товар, покупець сплачує продавцеві неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості товару за кожний день прострочення, а в випадку прострочення більш ніж 30 календарних днів додатково стягується також штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від суми несплаченого товару (п. 8.2. договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2016 року, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. У разі якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору письмово не заявить про намір розірвати договір, термін дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, без обмеження кількості разів такої пролонгації (п. 11.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач у період з 12.05.2017р. по 15.06.2017р. передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 5 867 072 грн. 70 коп., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками видатковими накладними:

- № 00000003413 від 12.05.2017р. про поставку товару на суму 1 066 236 грн. 00 коп. з ПДВ (т. 1 а.с. 37);

- № 00000003584 від 18.05.2017р. про поставку товару на суму 1 053 577 грн. 20 коп. з ПДВ (т. 1 а.с. 40);

- № 00000003780 від 25.05.2017р. про поставку товару на суму 1 041 330 грн. 00 коп. з ПДВ (т. 1 а.с. 43);

- № 00000004010 від 01.06.2017р. про поставку товару на суму 580 692 грн. 00 коп. з ПДВ (т. 1 а.с. 46);

- № 00000004139 від 08.06.2017р. про поставку товару на суму 528 594 грн. 00 коп. з ПДВ (т. 1 а.с. 49);

- № 00000004300 від 12.06.2017р. про поставку товару на суму 535 920 грн. 00 коп. з ПДВ (т. 1 а.с. 52);

- № 00000004426 від 15.06.2017р. про поставку товару на суму 1 060 723 грн. 50 коп. з ПДВ (т. 1 а.с. 55).

Факт поставки підтверджується також товарно-транспортними накладними №№ Р00000003413 від 12.05.2017р., № Р00000003584 від 18.05.2017р., № Р00000003780 від 25.05.2017р., № Р00000004010 від 01.06.2017р., № Р00000004139 від 08.06.2017р., № Р00000004300 від 12.06.2017р., № Р00000004426 від 15.06.2017р. (т. 1 а.с. 38, 41, 44, 47, 50, 53, 56).

Товарно транспортні накладні підписані представником відповідача та скріплені його печаткою.

На оплату товару позивачем були виставлені наступні рахунки: № 03533 від 12.05.2017р. на оплату товару на суму 1 066 236 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 60), № 03698 від 17.05.2017р. на оплату товару на суму 1 053 577 грн. 20 коп. (т. 1 а.с. 61), № 03902 від 25.05.2017р. на оплату товару на суму 1 041 330 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 62), № 04137 від 01.06.2017р. на оплату товару на суму 580 692 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 63), № 04290 від 07.06.2017р. на оплату товару на суму 528 594 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 64), № 04426 від 12.06.2017р. на оплату товару на суму 535 920 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 65), № 04564 від 15.06.2017р. на оплату товару на суму 1 060 723 грн. 50 коп. (т. 1 а.с. 66).

Всього відповідачу було поставлено товару та виставлені рахунки на суму 5 867 072,70 грн.

За видатковою накладною № 00000003584 від 18.05.2017р. товар було повернуто позивачу на суму 444 097,50 грн., який був поставлений за видатковою накладною № 00000004426 від 15.06.2017.

Отже до сплати підлягало 5 422 975,20 грн.

Відповідачем, згідно виписок з особового рахунку позивача, сплачено:

- 13.06.2017р. сплачено грошові кошти у розмірі 223 211,50 грн.;

- 14.06.2017р. сплачено грошові кошти у розмірі 313 000,00 грн.;

- 15.06.2017р. сплачено грошові кошти у розмірі 125 000,00 грн.;

- 03.07.2017р. сплачено грошові кошти у розмірі 50 000 грн.

- 18.07.2017р. сплачено грошові кошти у розмірі 1 500 000 грн.

Всього відповідачем сплачено 2 211 211,50 грн. (т.2 а.с.14-36).

В платіжних дорученнях в призначені платежу було зазначено оплата за поліетилен згідно договору № 49-02/0416 від 27.04.16 . У зв?язку з цим позивач платежі зарахував в погашення повністю заборгованості за видатковими накладними № 00000003413 від 12.05.2017р., № 00000003584 від 18.05.2017р. та частково за видатковою накладною № 00000003780 від 25.05.2017р.

Заборгованість відповідача за отриманий товар складає 3 211 763,70 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст..ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до умов Договору відповідач повинен був здійснити оплату за товар протягом 30 календарних днів з дати оформлення видаткової накладної за партію товару, що відвантажується.

Строк оплати за поставлений товар настав, заборгованість в сумі 3 211 763,70 грн. підтверджується матеріалами справиі правильно стягнута судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України,учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 8.2. Договору сторони передбачили нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення, за несвоєчасну оплату товару.

Позивач нарахував та просив стягнути з відповідача пеню за загальний період з 12.06.2017р. по 13.10.2017р., розраховану за кожною накладною окремо, у загальному розмірі 252 053 грн. 23 коп.,3 % річних в сумі 30 248 грн. 00 коп. за загальний період з 12.06.2017р. по 13.10.2017р. та інфляційні втрати у розмірі 149 383 грн. 11 коп. за загальний період з 12.06.2017р. по 13.10.2017р..

Господарський суд, перевіривши розрахунок, правильно зазначив, що позивачем при визначені періодів нарахування не враховано приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до яких якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. А при здійснені розрахунку інфляційних суд правильно послався на п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013, відповідно до яких розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши перерахунок, суд правильно стягнув з відповідача пеню в розмірі 247 271,05 грн., 3 % річних в сумі 29 671,92 грн. та 62 895,18 грн. інфляційних.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв?язку з вищенаведеним та з наступних підстав.

Що стосується строку договору та бездоговірних поставок, як зазначає відповідач в апеляційний скарзі.

Пунктом 11.1. Договору сторони погодили, що договір діє до 31 грудня 2016 року, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. У разі якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору письмово не заявить про намір розірвати договір, термін дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, без обмеження кількості разів такої пролонгації.

При пролонгації договору продовжують діяти взаємні права та обов?язки сторін: у покупця право вимагати поставки товару та обов?язок його оплати, у постачальника обов?язок поставки обумовленого товару та право вимагати оплату за поставлений товар.

Колегія суддів зазначає, що сторони не ставили закінчення строку дії договору в залежності від кількості поставленої продукції. А тому, за відсутності письмового повідомлення про розірвання договору він є пролонгований на наступні 8 місяців і 4 дні - по 04.09.2017р.

Пункт 3.2. у системному зв?язку з п.11.1. договору колегія суддів розуміє так, що загальна кількість товару, зазначена в п.3.2. договору, діє при кожній пролонгації договору.

Колегія суддів зазначає, що сторони не ставили закінчення строку дії договору в залежності від кількості поставленої продукції. А тому, за відсутності письмового повідомлення про розірвання договору він є пролонгований на наступні 8 місяців і 4 дні - по 04.09.2017р.

Тому вся поставка товару здійснена за договором.

Отримання товару за спірними накладними підтверджується:

- товарно-транспортними накладними, з яких вбачається, що замовником перевезення був відповідач, товар доставлявся на адресу відповідача, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача, скріпленим печаткою.

- податковими накладними, які були прийняті відповідачем та використанні для податкової звітності (т.2 а.с. 69-87). В даних накладних зазначено найменування товару, його кількість і вартість.

- Актом звірки взаєморозрахунків за договором за період з 01.01.2017р. по 21.06.2017р., підписаним особисто керівником відповідача ОСОБА_2В.(т.1 а.с.73).

Визнання заборгованості в сумі 4 761 763,70 грн. станом на 21.06.2017р. саме за договором поставки від 27.04.2016р., підтверджується листами відповідача від 27.06.2017р. та 30.07.2017р. (т.1 а.с.112, 114).

Що стосується довіреностей № 40 від 18.05.2017р., № 42 від 25.05.2017р., № 43 від 01.06.2017р., № 44 від 07.06.2017р., № 45 від 12.06.2017р., № 45 від 15.06.2017р. виданих економісту з фін. роботи ОСОБА_3 на отримання від ТОВ «Телко Україна» цінностей, то відповідачем не надано належних та достатніх доказів того, що вони підписані не керівником підприємства ОСОБА_2, а іншою особою. Крім того, підписання зазначених довіреностей не ОСОБА_2, а іншою особою не спростовує факту отримання відповідачем зазначеного товару та його заборгованості.

Що стосується посилання відповідача на застосування судом податкового законодавства, то колегія суддів зазначає, що судом Податковий кодекс не застосовувався, а податкова накладна використана, як письмовий доказ виконання сторонами зобов'язань за договором.

Розгляд справи за відсутності належних доказів сплати позивачем судового збору та стягнення з нього судового збору за результатами розгляду справи не є підставою, передбаченою ст..277 Господарського процесуального кодексу, для скасування або зміни судового рішення.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити без змін.

Витрати з судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Страттон Блек" залишити без задоволеня.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017р. у справі №904/9045/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 23.03.2018р.

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

О.В. Березкіна

---

ОСОБА_4