Постанова

від 26.03.2018 по справі 926/1850/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 926/1850/16

Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго",

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Пелет-ГрупЕко"

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго"

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 15 березня 2017 року у складі Ковалбчук Т.І. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2017 року у складі Юрченко Я.О. - головуючий, Кравчук Н.М., Якімець Г.Г.

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Пелет-ГрупЕко"

про стягнення 43 919,37 грн.

Історія справи

Короткий зміст та підстави позовних вимог

1. У червні 2016 року публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Пелет-ГрупЕко" про стягнення заборгованості на суму 43 919,37 грн. за перевищення обсягів споживання електроенергії за травень місяць 2016 року за договором від 24 червня 2009 року №1449 про постачання електричної енергії.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у травні 2016 року допустив перевищення визначеної договором величини споживання електричної енергії на місяць на 26 068 кВт/год, за що зобов'язаний сплатити двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величинами, що згідно рахунку позивача складає 43 919,37 грн.

3. При цьому, позивач стверджував про недотриманням відповідачем обов'язкових умов для корегування обсягів споживання електричної енергії у сторону збільшення у травні місяці 2016 року з 60 000 кВт/год до 80 000 кВт/год, у зв'язку із невиконанням відповідачем обов'язкових умов для такого коригування, а саме, не здійсненням повної попередньої оплати додатково заявленого обсягу споживання електричної енергії та не погашенням заборгованості по розрахунках за електричну енергію за попередні періоди у визначені позивачем строки.

4. Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що не зважаючи на виконання останнім умов щодо корегування договірної величини споживання електроенергії до 80 000 кВт/год за попередній період - квітень місяць 2016 року, позивач збільшив величини споживання електроенергії за даний період лише до 63 840 кВт/год.

5. Відповідач також обґрунтовував заперечення проти наявності перевищення договірних величин споживання електричної енергії у наступному, спірному, розрахунковому періоді - травні місяці 2016 року, оскільки вважає, що за такий період відбулось автоматичне коригування договірних величин споживання електроенергії до 80 000 кВт/год у зв'язку з виконанням умов щодо збільшення обсягів споживання електричної енергії за попередній період.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

6. Справа розглядалась судами неодноразово.

7. Постановою Вищого господарського суду України від 13 грудня 2016 року касаційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення Господарського суду Чернівецької області від 05 вересня 2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2016 року, якими задоволено позов в повному обсязі, скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області у зв'язку із неповним дослідженням судами попередніх інстанції обставин справи.

8. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 15 березня 2017 року позов задоволено повність, стягнуто з відповідача на користь позивача 43 919,37 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за травень місяць 2016 року.

9. Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що за перевищення визначеної договором величини споживання електричної енергії у травні місяці 2016 року на 26 068 кВт/год (фактично спожито 86 068 кВт/год) відповідач зобов'язаний сплатити двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величинами у розмірі 43 919,37 грн. у відповідності до умов договору, Правил користування електричною енергією затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 28 від 31 липня 1996 року зі змінами і доповненнями та положень ст. ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику".

10. Такий висновок обґрунтований тим, що згідно з названим договором обсяги споживання електричної енергії відповідачеві визначені в розмірі 60 000 кВт/год, а їх коригування на травень місяць 2016 року у сторону збільшення до 80 000 кВт/год на підставі відповідної заяви відповідача не відбулося у зв'язку із недотриманням відповідачем обов'язкових умов для такого коригування - не здійсненням у визначені позивачем строки попередньої оплати додатково заявленого обсягу споживання електричної енергії та наявністю заборгованості по розрахунках за електричну енергію.

11. При цьому, місцевий господарський суд погодився із доводом відповідача щодо відсутності у позивача підстав для відмови в коригуванні договірної величини споживання електричної енергії в квітні місця 2016 року в сторону збільшення до 80 000 кВт/год, з огляду на встановлення обставин виконання відповідачем всіх необхідних умов, однак зазначив, що наявність підстав для корегування обсягів споживання електричної енергії у квітні місяці 2016 року не призвело до автоматичного коригування договірних величин споживання електроенергії у спірному періоді - травні місяці 2016 року.

12. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2017 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав та аргументів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2017 року скасувати та змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Чернівецької області від 15 березня 2017 року шляхом виключення абзаців, речень та частин рішення, в яких надано оцінку правовідносинам сторін у квітні місяці 2016 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

14. Скаржник обґрунтовує вимоги касаційної скарги наступними доводами:

14.1. суди попередніх інстанції порушили норми матеріального права та прийшли до неправомірного висновку про збільшення ліміту споживання електричної енергії за квітень місяць 2016 року до 80 000 кВт/год, оскільки (1) зміна договірних величин споживання електричної енергії за вказаний період не відбулась та є зміною умов договору, які у відповідності до положень укладеного між сторонами договору та ст. 651 Цивільного кодексу України допускаються лише за згодою сторін; (2) укладена між сторонами додаткова угода №1 від 27 квітня 2016 року, якою внесено зміни в частині режиму роботи відповідача, не має зворотної дії та не поширюється на попередні періоди у відповідності до положень ст. 653 Цивільного кодексу України; та

14.2. суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права та вийшли за межі позовних вимог в частині надання оцінки правовідносинам сторін за квітень місяць 2016 року, який не входить до предмету спору, а саме розрахунковий період травень місяць 2016 року.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

15. Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позову та вважає рішення по справі такими, що винесені з повним з'ясуванням обставин справи, вірним застосуванням норм матеріального права та правильним застосуванням норм процесуального права з огляду на наступне.

16. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30 липня 2013 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено договір № 1449 про постачання електричної енергії, згідно умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 380 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (Договір). З урахуванням внесених додатковою угодою № 1 від 27 квітня 2016 року змін до названого Договору строк його дії продовжено до 31 грудня 2016 року.

17. Величини дозволеної потужності по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком № 7.1 Перелік місць встановлення електролічильників до Договору, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію включаючи субспоживачів.

18. Згідно з пунктом 5.1 Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії з визначенням очікуваного споживання електричної енергії та потужності для кожної площадки вимірювання. У випадку ненадання споживачем зазначених відомостей, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) установлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року. Договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях, заявлених споживачем згідно з пунктом 5.1 цього договору обсягів (п. 5.2 Договору).

19. Згідно з датованим 30 липня 2013 року додатком № 2 до Договору, відповідачеві визначено обсяги постачання електричної енергії на 2015 рік в розмірі по 60 000 кВт/год щомісячно протягом року.

20. Частиною 4 пункту 4.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 28 від 31 липня 1996 року (ПКЕЕ), встановлено, що у разі ненадання споживачем зазначених відомостей про розмір очікуваного споживання електричної енергії у встановлений договором термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.

21. Як встановлено судами попередніх інстанцій, оскільки на 2016 рік зміна договірних обсягів споживання в порядку, передбаченому пунктом 5.1 Договору, не відбувалася, обсяги постачання відповідачеві електричної енергії на 2016 рік були встановлені позивачем самостійно на рівні відповідних періодів 2015 року, а саме по 60 000 кВт/год на місяць, що також відповідає ч. 4 п. 4.2 ПКЕЕ.

22. Таким чином, у відповідності до встановлених судами попередніх інстанцій обставин та умов Договору, обсяги постачання відповідачеві електричної енергії на 2016 рік складали по 60 000 кВт/год на місяць.

23. Згідно з абзацом 1 пункту 4.4 ПКЕЕ споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

24. Відповідно до абзацу 5 зазначеного пункту ПКЕЕ датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії.

25. Як встановлено судами попередніх інстанцій, з метою збільшення договірної величини споживання електричної енергії з 60 000 кВт/год до 80 000 кВт/год у квітні 2016 року відповідач звернувся до позивача із заявою № 343 від 25 березня 2016 та листом № 49 від 07 квітня 2016 року.

26. У відповідь на заяву відповідача № 343 від 25.03.2016 позивач листом від 31 березня 2016 року №31/5082 повідомив, що договірний обсяг споживання електроенергії згідно ПКЕЕ та Договором буде збільшено до максимально дозволеної величини 63 840 кВт/год (виходячи з дозволеної потужності 380 кВт, режим роботи 8 год. 5 днів на тиждень) за умови виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати електроенергії згідно виданих рахунків, погашення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 21 064,00 грн., спожиту реактивну електроенергію в сумі 25 538,77 грн., перевищення договірних величин споживання електроенергії у сумі 17 553,31 грн. та попередньої оплати за додатково заявлені обсяги не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду, тобто за наявності коштів на рахунку Енергопостачальної компанії не пізніше 15 квітня 2016 року у сумі 121 760,76 грн. (63 840 кВт/год х 1,90728 грн.).

27. У даному листі позивач також зазначив про необхідність внесення змін до Договору в частині режиму роботи підприємства відповідача для збільшення договірного обсягу споживання електроенергії. Всього згідно листа позивача від 31 березня 2016 року №31/5082 для збільшення обсягу споживання до 63 840 кВт/год (на 3 840 кВт/год проти заявлених додатково 20 000 кВт/год) відповідач мав до 15 квітня 2016 року сплатити позивачеві 185 916,84 грн.

28. Одночасно позивач виставив відповідачеві рахунки від 25 березня 2016 року:

29. - № 18184 на суму 21 064,00 грн. за фактично спожиту електроенергію за березень 2016 року, сплачено відповідачем згідно з платіжним дорученням №240 від 04 квітня 2016 року;

30. - № 18185 на суму 25 538,77 грн. за реактивну електроенергію, сплачено відповідачем згідно з платіжним дорученням № 241 від 04 квітня 2016 року;

31. - № 18187 на суму 175 53,33 грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії за березень 2016 року, сплачено відповідачем згідно з платіжним дорученням № 242 від 04 квітня 2016 року;

32. - № 18181 на суму 31,47 грн. пеня за березень 2016 року, сплачено відповідачем згідно з платіжним дорученням № 243 від 04 квітня 2016 року; та

33. - № 18186 на суму 114 436,80 грн. плановий платіж за активну електроенергію, сплачено відповідачем згідно з платіжним дорученням № 246 від 14 квітня 2016 року.

34. У відповідь на лист відповідача № 49 від 07 квітня 2016 року, позивач виставив відповідачеві рахунок № 18618 від 07 квітня 2016 року на оплату додатково заявленого обсягу електричної енергії в розмірі 20 000 кВт/год. на суму 38 145,60 грн. та надіслав лист від 13 квітня 2016 №31/5408, яким повідомив, що коригування договірної величини споживання електроенергії буде проведено згідно ПКЕЕ за умови виконання зобов'язань щодо оплати електроенергії згідно виданих відповідачеві рахунків, відсутності заборгованості та попередньої оплати за додатково заявлені обсяги не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду за Договором, тобто за наявності коштів на рахунку Енергопостачальної компанії, оплачених відповідачем, не пізніше 18 квітня 2016 року у сумі 152 582,40 грн. (80 000 кВт/год х 1,90728 грн.).

35. Таким чином, попередньо вказавши про збільшення договірної величини споживання електроенергії в листі від 31 березня 2016 року № 31/5082 всього до 63 840 кВт/год у зв'язку з режимом роботи відповідача, позивач у листі від 13 квітня 2016 року №31/5408 повідомив відповідача про проведення коригування договірної величини споживання електроенергії на квітень 2016 на 20 000 кВт/год за умови попередньої оплати додаткового обсягу електроенергії, при цьому не поставив збільшення обсягу споживання в залежність від внесення змін до Договору щодо режиму роботи товариства.

36. Рахунок № 18618 від 07 квітня 2016 року на оплату додаткового обсягу електроенергії в розмірі 20 000 кВт/год відповідач оплатив платіжним дорученням № 247 від 14 квітня 2016 на суму 38 145,60 грн.

37. З огляду на викладене, відповідач станом на 04 квітня 2016 року здійснив повний розрахунок за електричну енергію за попередній період (березень 2016 року), а 14 квітня 2016 року сплатив на рахунок позивача кошти в сумі 152 582,40 грн. (114436,80 грн. + 38145,60 грн.) попередньої оплати за електричну енергію на квітень 2016 року (у тому числі за додатково заявлені обсяги в кількості 20 000 кВт/год), тобто виконав всі вимоги позивача і умови ПКЕЕ, які надали йому право на збільшення договірної величини споживання електричної енергії з 60 000 кВт/год до 80 000 кВт/год за квітень місяць 2016 року у відповідності до положень ПКЕЕ та Договору.

38. Отже, Суд погоджується з відповідними доводами відповідача та висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у позивача підстав для відмови в коригуванні договірної величини споживання електричної енергії в квітні 2016 року в сторону збільшення на 20 000 кВт/год.

39. З цих підстав Суд відхиляє доводи позивача щодо порушення судами попередніх інстанцій положень матеріального права, а саме ст. 651 ЦК України, якою встановлена обов'язкова згода сторін на внесення змін до умов договору, якщо інше не встановлено законом або договором та ст. 653 ЦК України, якою встановлено, що зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни, оскільки коригування договірної величини споживання електричної енергії в квітні 2016 року відбулося за згодою сторін (шляхом обміну листами та вчиненням відповідних дій на їх виконання) у відповідності до умов Договору та ПКЕЕ, незалежно від укладення сторонами 27 квітня 2016 року додаткової угоди №1 до Договору, якою внесено зміни в частині режиму роботи відповідача.

40. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05 травня 2016 року відповідач звернувся до позивача із заявою №587, в якій просив збільшити договірну величину споживання електричної енергії на травень місяць 2016 року з 60 000 кВт/год до 80 000 кВт/год.

41. 13 травня 2016 року позивач листом №31/6978 повідомив відповідача, що договірний обсяг споживання електричної енергії буде проведено до 66 880 кВт/год при умові, що станом на 17 травня 2016 року відповідач здійснить попередню оплату заявленої до споживання електроенергії у розмірі 127 558,89 грн., сплатить борг за активну електроенергію у розмірі 8 344,36 грн., реактивну електроенергію у розмірі 27 558,12 грн., а також перевищення договірної величини у розмірі 32 638,31 грн. У цьому ж листі позивач зазначив про необхідність внесення змін у діючий договір про постачання електроенергії в частині роботи підприємства відповідача.

42. Досліджуючи розрахунки відповідача за спожиту електроенергію в квітні 2016 року та здійснення ним платежів з метою збільшення договірного обсягу споживання електричної енергії на травень 2016 року, суди встановили, що обсяг фактичного споживання електроенергії відповідачем у квітні 2016 року склав 84 375 кВт/год на суму 160 926,76 грн. Фактично відповідач оплатив спожиту в квітні 2016 року активну електроенергію в сумі 152 582,40 грн: 114 436,80 грн. по платіжному дорученню №246 від 14 квітня 2016 року та 38 145,60 грн. по платіжному дорученню №247 від 14 квітня 2016 року.

43. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість по остаточних розрахунках за спожиту в квітні 2016 року електроенергію у сумі 8 344,36 грн. (160 926,76 грн. - 152 582,40 грн.). Сплата даної заборгованості станом на 17 травня 2016 року була однією з умов збільшення договірного обсягу споживання електричної енергії на травень 2016 року згідно з листом позивача від 13 травня 2016 року № 31/6978, однак відповідач сплатив указану суму на підставі рахунку позивача № 24882 від 29 квітня 2016 року лише 26 травня 2016, що є порушенням пунктів 1 та 7 Додатку № 1 до Договору про постачання електричної енергії Порядок розрахунків, відповідно до яких розрахунковим вважається період з 25 числа календарного місяця до такого ж числа наступного місяця, а остаточний розрахунок за активну електроенергію споживач здійснює самостійно на протязі 10 операційних днів (тотожно робочим дням) після отримання рахунку.

44. Додатково заявлений обсяг електричної енергії на травень 2016 року в сумі 38 145,60 грн. позивач оплатив 19 травня 2016 року, тобто на день пізніше граничного терміну (18 травня 2016 року), який передбачено ПКЕЕ (рахунок № 24898 від 05 травня 2016 року). Вартість реактивної електроенергії у сумі 27 558,12 грн. за квітень 2016 року відповідач сплатив 19 травня 2016 року по платіжному дорученню № 270.

45. Таким чином, за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду травня 2016 року (18 травня 2016 року), відповідачем не було виконано обов'язкових умов для збільшення йому обсягів споживання електричної енергії на травень 2016 року, а відтак і права на збільшення договірної величини споживання електричної енергії з 60 000 кВт/год до 80 000 кВт/год за квітень місяць 2016 року у відповідності до положень ПКЕЕ та Договору.

46. З огляду на викладене, Суд погоджується із висновками судів попередньої інстанції щодо того, що оскільки в травні 2016 року відповідач спожив 86 068 кВт/год активної електричної енергії, тим самим перевищивши договірну величину споживання на 26 068 кВт/год, позивач правомірно нарахував відповідачу двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величинами у розмірі 43 919,37 грн.

47. При цьому, Суд вважає правомірним відхилення доводів відповідача щодо того, що в результаті здійснення коригування обсягів електроенергії у квітні місяці 2016 року автоматично відбулося коригування договірних величин споживання електроенергії у наступному періоді - травні місяці 2016 року з огляду на наступне.

48. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

49. Згідно з ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає, зокрема, електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

50. Відповідно до норми статті 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін, пропозиції абонента щодо кількості енергії є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника, оплата енергії, що відпускається здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. Із зазначеними приписами повністю узгоджуються умови укладеного між сторонами Договору про постачання електричної енергії, зокрема, щодо проведення попередньої оплати договірних величин та права споживача та постачальника на їх коригування.

51. Як зазначалося, відповідно абзацу 4 пункту 4.2 ПКЕЕ, пункту 5.1 Договору про постачання електричної енергії у зв'язку з ненаданням відповідачем відомостей про очікуваний обсяг електроспоживання на 2016 рік розмір такого споживання електроенергії установлено позивачем на рівні відповідних періодів поточного року (2015) тобто по 60 000 кВт/год щомісячно.

52. Відповідно до пункту 4.3 ПКЕЕ граничні величини споживання електричної потужності для споживача визначаються постачальником електричної енергії за регульованим тарифом у порядку, передбаченому законодавством України та зазначеному у договорі про постачання електричної енергії між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, а за змістом пункту 4.4 названих Правил коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється енергопостачальною організацією за заявою споживача на наступний розрахунковий період місяць (квартал). Аналогічне положення закріплено в пункті 5.5 Договору, в якому зазначено, що коригування договірних величин відбувається протягом розрахункового періоду.

53. Зміна обсягу договірного споживання електроенергії фактично є зміною умов договору, що згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором, і можливе лише шляхом внесення змін до договору на енергопостачання.

54. Таким чином, проведене позивачем коригування обсягів споживання електроенергії у квітні 2016 року, яке відбулось за згодою сторін, не тягне за собою автоматичного коригування на таку ж величину обсягів договірного споживання в травні 2016 року, які зазначені в Додатку № 2 Договору про постачання електричної енергії, оскільки у відповідності до ПКЕЕ та Договору коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється енергопостачальною організацією за заявою споживача лише на наступний розрахунковий період.

55. Отже, згідно з названим Договором обсяги споживання електричної енергії відповідачеві визначені в розмірі 60 000 кВт/год на місяць і їх коригування на травень місяць 2016 року у сторону збільшення до 80 000 кВт/год на підставі заяви відповідача не відбулося, ані автоматично за результатами коригування обсягу споживання в квітні місяці 2016 року, ані за згодою позивача в зв'язку з недотриманням відповідачем обов'язкових умов для такого коригування та наявністю заборгованості по розрахунках за електричну енергію.

56. Суд також відхиляє доводи позивача щодо виходу судів попередніх інстанцій за межі позовних вимог в частині надання оцінки правовідносинам сторін за квітень місяць 2016 року з огляду на наступне.

57. У відповідності до чинного та діючого на момент ухвалення оскаржуваних рішень процесуального законодавства, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

58. При цьому, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення або ігнорування певних доводів або заперечень, є порушенням вимог щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

59. З огляду на викладене, Суд вважає правомірним, вірним та необхідним надання судами оцінки правовідносинам сторін за квітень місяць 2016 року з огляду на те, що (1) такі обставини є предметом доказування у даній справі, оскільки погашення заборгованості за попередній період - квітень місяць 2016 року було однією із умов, на підставі яких судами встановлювалась наявність або відсутність підстав та права відповідача на збільшення обсягів споживання електричної енергії за спірний період - травень місяць 2016 року та (2) неналежне коригування договірної величини споживання електроенергії у квітні місяці 2016 року було однією із підстав, з яких відповідач заперечував проти позову.

60. Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

61. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

62. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії").

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.

64. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються позивача.

65. Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 31, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 15 березня 2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2017 року у справі №926/1850/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати складення повного судового рішення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.