Ухвала

від 22.03.2018 по справі 904/5555/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/5555/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й.

учасники справи:

позивач - заступник військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ксіл",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпра

розглянувши матеріали касаційної скарги виконуючого обов'язки військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 21.11.2017

у складі колегії суддів: Кузнецова І.Л. (головуючий), Подобєд І.М., Антонік С.Г.

та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

від 10.07.2017

у складі судді Загинайко Т.В.

за позовом заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

про визнання недійсним п. 2 рішення конкурсної комісії, оформленого протоколом №7/8/НЕР від 08.12.2015, визнання недійсними та скасування результатів конкурсу та визнання недійсним договору №303/8/32/245-15 від 18.12.2015.

ВСТАНОВИВ:

15.12.2017 поштовим відправленням, направленим на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду, виконуючий обов'язки військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою №3-6-6812вих.17 від 14.12.2017 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 у справі №904/5555/17.

27.12.2017, матеріали справи №904/5555/17 разом із касаційною скаргою виконуючого обов'язки військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Дніпропетровським апеляційним господарським судом надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5555/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2018.

Згідно з частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017 (далі - ГПК України), судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України, до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою 15.12.2017) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент звернення із позовом у травні 2017 року) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2017 встановлено в розмірі 1 600 грн. згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік".

Як вбачається з касаційної скарги №3-6-6812вих.17 від 14.12.2017, предметом касаційного оскарження є постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2017, прийнята за результатом апеляційного перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 у справі №904/5555/17 за позовом військового прокурора Дніпропетровського гарнізону південного регіону про визнання недійсним п. 2 рішення конкурсної комісії, оформленого протоколом №7/8/НЕР від 08.12.2015, визнання недійсними та скасування результатів конкурсу та визнання недійсним договору №303/8/32/245-15 від 18.12.2015, отже предметом даного позову є три вимоги немайнового характеру.

Відтак, оскаржуючи 15.12.2017 постанову апеляційного суду від 21.11.2017 та рішення суду першої інстанції від 10.07.2017 у справі №904/5555/17, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 9 600 грн. (1600 грн. * 3 * 200%).

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги №3-6-6812вих.17 від 14.12.2017, скаржником не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із касаційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

При цьому, "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду… Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Оскаржуючи в касаційному порядку постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 у справі №904/5555/17, скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, при цьому, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що військова прокуратура Дніпропетровського гарнізону фінансується з бюджету України і всі платіжні доручення повинні пройти погодження, тому кошти на сплату судового збору будуть виділені протягом місяця з дня подачі заявки.

Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування наявності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Суд не знаходить підстав для задоволення його клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження того, що позивач буде спроможний сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі за результатами розгляду касаційної скарги по суті.

При цьому, Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення такої сплати.

З огляду на зазначене, Верховний Суд відмовляє скаржнику у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 у справі №904/5555/17.

Отже, подана виконуючим обов'язки військового прокурора Дніпропетровського гарнізону південного регіону касаційна скарга №3-6-6812вих.17 від 14.12.2017 не відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми.

Виходячи з положень частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на таке, касаційна скарга виконуючого обов'язки військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 у справі №904/5555/17 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 8 Закону України "Про судовий збір", статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити виконуючому обов'язки військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 у справі №904/5555/17.

2. Касаційну скаргу виконуючого обов'язки військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 у справі №904/5555/17 залишити без руху.

3. Надати виконуючому обов'язки військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України строк на усунення недоліків касаційної скарги до 10 квітня 2018 року.

4. Роз'яснити виконуючому обов'язки військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду Л.Й. Катеринчук