Постанова

від 19.06.2018 по справі 904/5555/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/5555/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Кононенко Н.Б.

учасники справи:

позивач - заступник військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ксіл",

представник - адвокат Доброчинська А.С. (довіреність від 14.05.2018)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпра

Міністерство оборони України

представник - Барда С.Ю. (довіреність №220/490/д від 22.12.2017)

прокурор Генеральної прокуратури України Яговдік С.М. (посвідчення №029909 від 23.10.2014)

розглянув касаційну скаргу виконуючого обов'язки військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 21.11.2017

у складі колегії суддів: Кузнецова І.Л. (головуючий), Подобєд І.М., Антонік С.Г.

та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

від 10.07.2017

у складі судді Загинайко Т.В.

за позовом заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

про визнання недійсним пункту 2 рішення конкурсної комісії, оформленого протоколом №7/8/НЕР від 08.12.2015, визнання недійсними та скасування результатів конкурсу та визнання недійсним договору №303/8/32/245-15 від 18.12.2015

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 15.12.2017 поштовим відправленням, направленим на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду, виконуючий обов'язки військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою №3-6-6812вих.17 від 14.12.2017 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 у справі №904/5555/17.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5555/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2018.

3. Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі №904/5555/17 Господарського суду Дніпропетровської області за касаційною скаргою виконуючого обов'язки військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017, призначено її розгляд у судовому засіданні на 19.06.2018 об 11 год. 00 хв.

4. У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5555/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2018, та внаслідок чого ухвалою від 18.06.2018 зазначеною колегією суддів справу №904/5555/17 прийнято до провадження.

5. Від Квартирно-експлутаційного відділу міста Дніпра, Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІЛ" надійшли відзиви на касаційну скаргу.

6. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування статті 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 16, 215, 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

7. Заступник військового прокурора Дніпропетровського гарнізону звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСІЛ" про визнання недійсними результатів конкурсних торгів та договору. Позивач просив визнати недійсним пункт 2 рішення конкурсної комісії Міністерства оборони України щодо закупівлі м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, до 20 квартир, оформленого протоколом від 08.12.2015 №7/8/НЕР з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі на вторинному ринку в регіонах України щодо визначення переможця, акцепту конкурсних пропозицій учасників та результатів конкурсу, щодо визначення переможцем за лотом 4 відповідача, визнати недійсними та скасувати результати конкурсу на закупівлю 20 квартир на умовах пайової участі по лоту 4 у м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, номер оголошення №286/11/222-НЕР, опублікованого в газеті "Народна армія" від 13.11.2015 №87(5422), та визнати недійсним договір від 18.12.2015 №303/8/32/245-15, укладений між позивачем та відповідачем на придбання житла - 20 квартир, на умовах пайової участі за адресою: м. Дніпродзержинськ бульвар Будівельників, буд. 27-Б та всі додаткові угоди до нього.

Короткий зміст рішення першої інстанції

8. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 відмовлено у задоволенні позову, стягнено з Міністерства оборони України на користь Військової прокуратури Південного регіону України 4 800 грн. витрат зі сплати судового збору. Рішення суду першої інстанції мотивоване встановленням таких фактичних обставин:

- позивач Міністерство оборони України є замовником в процедурі закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України і саме позивачем було визначено переможцем конкурсу відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КСІЛ", позивач з вимогою про визнання проведеного ним конкурсу не звертався;

- відповідачем не оголошувався конкурс та не визначався його переможець, а тому відповідач не може бути відповідальним за прийняття конкурсною комісією позивача рішення (пункт 2) щодо закупівлі в м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область до 20 квартир, оформленого протоколом від 08.12.2015 №7/8/НЕР з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України;

- виходячи зі змісту конкурсної документації, а також аналізу її положень щодо предмета закупівлі, квартири для продажу на умовах пайової участі можуть бути запропоновані учасниками як безпосередньо у м. Дніпропетровськ, так і в Дніпропетровській області, оскільки згідно з іншими лотами вказано або місто, або область, або місто і область, як то: м. Київ (лот 1), Київська область (лот 2), м. Вінниця, Вінницька область (лот 3), м. Івано-Франківськ (лот 5), м. Запоріжжя, Запорізька область (лот 6), Львівська область (лот 7), Одеська область (лот 8), м. Полтава, Полтавська область (лот 9), м. Тернопіль, Тернопільська область (лот 10), м. Харків, Харківська область (лот 11), м. Черкаси, Черкаська область (лот 12), м. Чернігів (лот 13);

- що стосується вимоги прокурора про визнання недійсними та скасування результатів конкурсу на закупівлю 20 квартир за лотом 4, то суд зазначив, що така вимога є тотожною попередній вимозі про визнання недійсним пункту 2 рішення конкурсної комісії позивача, оформленого протоколом від 08.12.2015 №7/8/НЕР, яким було визначено переможцем за лотом 4 відповідача.

- щодо вимоги прокурора про визнання недійсним договору від 18.12.2015 №303/8/32/245-15, укладеного за результатами проведеного позивачем конкурсу, то така вимога є похідною від попередньої вимоги, і, оскільки результати конкурсу за лотом 4 не скасовано, то вона також є необґрунтованою.

9. Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено дотримання процедури проведення конкурсу, а зокрема:

- відповідно до протоколу від 13.11.2015 №2/8/НЕР засідання конкурсної комісії Міністерства оборони України з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України щодо затвердження конкурсної документації на закупівлю квартир на вторинному ринку в регіонах України, закупівлю квартир на умовах пайової участі в регіонах України вирішено: 1) включити до складу конкурсної документації перелік документів та затвердити конкурсну документацію на закупівлю квартир на вторинному ринку та на умовах пайової участі в регіонах України; 2) включити до складу конкурсної документації та затвердити технічні вимоги щодо предмета конкурсу; 3) доручити секретарю конкурсної комісії, відповідно до затверджених форм, підготувати для оприлюднення на веб-порталі конкурсу документацію, в строки встановлені наказом Міністерства оборони України від 02.06.2014 №347 (зі змінами);

- 13.11.2015 у газеті "Народна Армія" №87 (5422) було розміщене оголошення Міністерства оборони України №286/11/222-НЕР про проведення конкурсу на закупівлю квартир на вторинному ринку та на умовах пайової участі в регіонах України, а саме до 20 квартир у м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область (лот 4); строк подання конкурсних пропозицій визначено до 24.11.2015, замовник Міністерство оборони України;

- відповідно до реєстру від 24.11.2015 отриманих конкурсних пропозицій, оформленого позивачем, за лот 4 отримано пропозиції від 4-х учасників, що оформлено протоколом від 24.11.2015 №3/8/НЕР розкриття конкурсних торгів;

- згідно з протоколом від 08.12.2015 №7/8/НЕР засідання конкурсної комісії Міністерства оборони України з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України щодо визначення переможця, акцепту конкурсних пропозицій учасників та оцінки конкурсних пропозицій учасників конкурсу на закупівлю квартир на вторинному ринку та на умовах пайової участі в регіонах України визначено перелік пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій), допущених до процедури оцінки та результатів конкурсу на закупівлю квартир на вторинному ринку та на умовах пайової участі в регіонах України; переможцем конкурсу щодо закупівлі квартир на вторинному ринку та на умовах пайової участі в регіонах України за лотом 4 Дніпропетровська область визначено: Товариство з обмеженою відповідальністю "КСІЛ". В подальшому організатором конкурсу надіслано повідомлення від 09.12.2015 №286/11/256-НЕР "Про акцепт конкурсних пропозицій" переможцю конкурсних торгів за лотом 4 - Товариству з обмеженою відповідальністю "КСІЛ"; ціна акцептованої конкурсної пропозиції за лотом 4 становила 18 305 460 грн. (10 900 грн. за кв. м. (з ПДВ);

- 18.12.2015 між позивачем - Міністерством оборони України, як пайовиком, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "КСІЛ", як забудовником, укладено договір №303/8/32/245-15 на придбання житла на умовах пайової участі за адресою: м. Дніпродзержинськ, бул. Будівельників, буд. 27-Б (далі - Договір від 18.12.2015 №303/8/32/245-15), відповідно до пункту 1.1 якого предметом договору є придбання пайовиком у забудовника житла на умовах пайової участі, а саме квартир кількістю 20 шт., загальною площею 1 679, 4 кв.м., у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Дніпроджержинськ Дніпропетровської області, вул. Будівельників, буд. 27-Б, відповідно до Адресного переліку квартир (додаток 2), які забудовник зобов'язується передати, а пайовик оплатити в порядку і строки, визначені договором;

- додатковими угодами від 23.12.2015 №1/245П, від 17.03.2016 №2/245П, від 27.05.2016 №3/245П, від 24.06.2016 №4/245П, від 23.07.2016 №5/245П між сторонами Договору від 18.12.2015 №303/8/32/245-15 уточнювалися умови пайової участі, графік фінансування та продовжувалися терміни виконання Договору від 18.12.2015 №303/8/32/245-15.

З огляду на зазначене, місцевий суд дійшов висновку про дотримання вимог Постанови КМУ №147 від 16.02.2011 №147 "Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", відповідність конкурсної документації вимогам закону, не обмеження конкурсною документацією регіону придбання квартир виключно містом Дніпропетровськ, але й визначення можливості придбання житла у Дніпропетровській області, відсутність правових підстав визнання недійсним правочину відповідно до статей 203, 2015 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

10. Постановою від 21.11.2017 Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 у справі №904/5555/17 залишив без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

11. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що:

- обставини щодо проведення процедури закупівлі з порушенням вимог законодавства про здійснення державних закупівель, зокрема, Порядку роботи конкурсної комісії Міністерства оборони України з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України прокурором не доведені;

- посилання прокурора на те, що умовами конкурсу передбачалася закупівля квартир тільки у місті Дніпропетровськ, Дніпропетровської області, спростовуються матеріалами справи. Так, Конкурсною документацією чітко встановлені вимоги з місцезнаходження предмета закупівель (передбачені за адміністративно-територіальним устроєм місто Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, що допускає придбання квартир також у Дніпропетровській області). Отже, місцезнаходження у місті Дніпродзержинську, Дніпропетровської області, квартир, які були запропоновані відповідачем до закупівлі, не суперечить вимогам конкурсної документації. Знаходження цього міста на відстані понад 50 кілометрів від міста Дніпропетровськ та відсутність дислокації в ньому військових частин також не означає порушення конкурсної документації тому, що нею не визначались умови близькості квартир до конкретних військових частин;

- доводи прокурора про те, що конкурсна пропозиція ТОВ "Екомаркет Плюс" також мала бути відхилена конкурсною комісією позивача з огляду на зазначення в ній лише однієї квартири не відповідають фактичним обставинам справи, тому що конкурсною документацією до учасників були зазначені умови закупівлі до 20 квартир. Відтак, пропозиція ТОВ "Екомаркет Плюс" із продажу 1 квартири не суперечила умовам конкурсу, однак, не була визнана найкращою конкурсною комісією;

- апеляційний суд дійшов висновку про те, що прокурором неправильно застосовані положення Порядку роботи конкурсної комісії Міністерства оборони України з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2014 №347, оскільки пунктом 13 Порядку передбачені умови відміни конкурсу, зокрема, у разі подання для участі у конкурсі менше двох конкурсних пропозицій. Такі умови можуть мати місце лише на початку конкурсу, а до участі у даному конкурсі було подано 4 пропозиції. Отже, пунктом 13 Порядку не передбачено можливості відміни конкурсу у разі залишення одного з учасників за наслідками оцінки конкурсних пропозицій;

- в процедурі закупівлі комісією правильно визначена відповідність конкурсних пропозицій позивача єдиному кваліфікаційному критерію, встановленому конкурсною документацією, яким є ціна за 1 кв.м загальної площі житла, тому проведення конкурсу на закупівлю квартир на умовах пайової участі відповідає умовам конкурсу та вимогам законодавства. У цьому зв'язку підстави для визнання недійсним рішення конкурсної комісії з відбору пропозицій, результатів процедури закупівлі та для визнання недійсним договору, укладеного сторонами за наслідками цих результатів відсутні;

- відповідачем не оголошувався конкурс та не визначався його переможець, а тому відповідач не може бути відповідачем за позовом про визнання частково недійсним рішення конкурсної комісією позивача про визначення переможця конкурсу згідно рішення комісії про закупівлю квартир, оформленого протоколом від 08.12.2015 №7/8/НЕР з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України.

- прокурором не доведено підстав невідповідності оспорюваного договору вимогам чинного законодавства, вимогам статей 203, 215 ЦК України, а тому позовні вимоги про визнання недійсним договору №303/8/32/245-15 від 18.12.2015 є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Наявність в матеріалах справи доказів неналежного завершення відповідачем будівельних робіт може бути предметом позову про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (позивача у справі)

12. Скаржник доводив, що під час проведення конкурсу відповідачем було надано документацію, яка не відповідала вимогам чинного законодавства та умовам конкурсної документації, закупівля квартир передбачалась у м. Дніпропетровськ, а не у м. Дніпродзержинськ, що знаходиться на відстані понад 50 км від міста Дніпропетровськ, та у якому не дислокується жодна військова частина або формування ЗСУ, тому торги підлягають визнанню недійсними.

13. Скаржник також зазначив, що з огляду на висновки Управління містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради про непридатність будівлі до експлуатації за адресою бул. Будівельників, 27Б у місті Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, закуплені Міністерством оборони України квартири не відповідають вимогам законодавства, а тому фактично понад 18 млн. грн. бюджетних коштів держави витрачені незаконно. Зазначені обставини, з урахуванням положень статті 207 ГК України, 215, 216 ЦК України, на думку скаржника, є підставою для визнання договору на придбання житла на умовах пайової участі за вказаною адресою недійсним. Крім того, закуплені згідно з зазначеним Договором 20 квартир не відповідають вимогам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що було підтверджено висновками Управління містобудування

Доводи інших учасників справи

14. У відзиві Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро на касаційну скаргу зазначено, що предметом оскарження у даній справі є законність проведення процедури закупівлі та укладення договору. При цьому, у вересні 2016 року відповідно до акта прийому-передачі начальником КЕВ м. Дніпро зазначені квартири були прийняті від начальника Головного КЕУ м. Дніпра на баланс ЗСУ. Отже, КЕВ м. Дніпро не має жодного відношення до процедури закупівлі та укладення договору.

15. У відзиві на касаційну скаргу Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону від 14.12.2017 №3-6-6812 вих.17 представником Міністерства оборони України зазначено, що на даний час право власності на квартири зареєстроване за Міністерством оборони України. Визнання недійсним Договору від 18.12.2015 №303/8/32/245-15 та всіх додаткових угод до нього створить передумови для порушення майнового інтересу оборонного відомства. При цьому, у відзиві зазначено, що оскільки на цей час скасовано реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт за Договором та про готовність об'єкта до експлуатації, можуть бути інші підстави спору між позивачем та відповідачем у справі.

16. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що допущення конкурсною комісією МОУ до оцінки конкурсних пропозицій ТОВ "КСІЛ" та ТОВ "Екомаркет Плюс" відбулося на законних підставах, відповідно до положень конкурсної документації, замовником конкурсу було самостійно здійснено аналіз конкурсних пропозицій учасників на предмет наявності відповідних документів, і надалі прийнято рішення про допущення їх до подальшої участі у конкурсному відборі. Крім того, у відзиві зазначено, що виходячи зі змісту конкурсної документації, а також аналізу її положень щодо предмета закупівлі, квартири для продажу на умовах пайової участі могли бути запропоновані учасником як безпосередньо у місті Дніпропетровську, так в у Дніпропетровській області, свої обов'язки із виконання умов Договору від 18.12.2015 №303/8/32/245-15 щодо будівництва, введення будівлі в експлуатацію та передання квартир у ній було виконано відповідачем у повному обсязі.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

17. Цивільний кодекс України

Стаття 203 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частина 1 статті 215 - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частина 3 статті 215 - якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

18. Господарський кодекс України

Частина 1 статті 207 - господарське зобов'язання, що не відполвідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб"єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частина 2 статті 208 - у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

19. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку того чи іншого доказу у справі. Разом з тим, Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами норм матеріального права - статті 207 ГК України, статей 203, 215, 216 ЦК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

20. Особливості здійснення державних закупівель для Міністерства оборони України визначаються спеціальними нормативними актами, що випливає із застосування статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України", Постанови КМУ №147 від 16.02.2011 №147 "Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу". Отже, закупівля квартир для військовослужбовців має здійснюватися шляхом проведення конкурсу відповідно до визначеної спеціальними нормами права процедури.

Судами встановлено відповідність вимогам спеціального законодавства тендерних умов із закупівлі спірних квартир за лотом №4, дотримання загальної процедури публікації оголошення про проведення конкурсу, процедури прийняття рішення про обрання переможця конкурсу в особі відповідача та відповідності нормам чинного законодавства договору від 18.12.2015 №303/8/32/245-15 на придбання житла на умовах пайової участі за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, бульвар Будівельників, будинок 27-Б та спростовано доводи позивача про невідповідність рішення про обрання переможця конкурсу умовам тендерної документації з посиланням на конкретні фактичні обставини.

Відтак, повторна аргументація скаржника з посиланням на ті самі фактичні обставини, які визнані необґрунтованими судами першої та апеляційної інстанцій, є намаганням скаржника переконати касаційний суд вийти за межі наданих йому статтею 300 ГПК України повноважень та здійснити переоцінку доказів у справі. Такі доводи скаржника є неприйнятними, з огляду на відсутність у касаційного суду прав щодо переоцінки доказів у справі.

21. Положеннями статті 203 ЦК України унормовано загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній воли (ч. 3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

22. Позивач, звертаючись із даним позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору зобов'язаний довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

При цьому, у відзиві Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро на касаційну скаргу зазначено, що у вересні 2016 року відповідно до акта прийому-передачі начальником КЕВ міста Дніпро згідно з умовами договору квартири були прийняті від начальника Головного КЕУ міста Дніпра на баланс МОУ, а у відзиві на касаційну скаргу Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону від 14.12.2017 №3-6-6812 вих.17 представником Міністерства оборони України зазначено, що на даний час право власності на квартири зареєстроване за Міністерством оборони України.

Отже, виходячи з системного аналізу положень статей 203, 215, 216 ЦК України в суду відсутні підстави для визнання договору від 18.12.2015 №303/8/32/245-15 недійсним, оскільки особи, які підписували договір, а саме Міністерство оборони України та ТОВ "КСІЛ" мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення сторін відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено у формі, встановленій законом (договір укладено у письмовій формі відповідно до вимог ЦК України та ГК України), і його вчинення було спрямоване на реальне настання правових наслідків - 20 квартир, загальною площею 1679, 4 кв.м., були побудовані і передані позивачу. Наявність недоліків в проведенні будівельних робіт не виключає можливості їх усунення шляхом безпосереднього виконання робіт відповідачем або стягнення завданих збитків, однак, такі обставини не є підставою для визнання недійсним оспорюваного правочину.

23. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін. Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов'язку щодо мотивації прийнятих судами першої та апеляційної інстанції рішень, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів скаржника ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі.

24. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин при розгляді даної справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження судами обставин даної справи та обґрунтування судових рішень, Суд погоджується з виконанням судами обов'язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права, які могли б потягнути наслідки скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

25. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 12-13 даної постанови, Суд вважає необґрунтованими виходячи із загальних висновків згідно з пунктами 20-24 даної постанови, оскільки судами першої та апеляційної інстанції повно та всебічно досліджено обставини проведення конкурсу та подальшого підписання договору з відповідачем. Скаржник не навів жодних нових доводів, окрім тих, що вже розглядалися судами першої та апеляційної інстанцій та були ними спростовані. Доводи, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних в матеріалах справи доказів та наданої цим доказам іншої оцінки, ніж та, яка здійснена судами першої та апеляційної інстанцій, що виходить за межі компетенції касаційного суду.

Посилання скаржника на висновки Управління містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради про непридатність будівлі до експлуатації та скасування свідоцтва про здачу будинку в експлуатацію не можуть бути підставою для визнання договору, укладеного 18.12.2015, недійсним. Суд зазначає, що договором та нормами чинного законодавства передбачена відповідальність за невиконання або неналежне виконання взятих стороною договору на себе зобов'язань, а скаржник не позбавлений права звернутись до відповідача з позовом про відшкодування завданих збитків, якщо вони завдані відповідачем внаслідок неналежного виконання умов договору.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень судами попередніх інстанцій, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги прокурора та скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

В. Судові витрати

27. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України в редакції з 15.12.2017, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу виконуючого обов'язки військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 у справі №904/5555/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк