АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-сс/774/231/18 Справа № 200/21072/17 Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія: ст. КПК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2017 року про арешт майна,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2017 року задоволено клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_7 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР під №12017040030003231 від 09.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, та накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на корпоративні права ТОВ Завод «СПЕЦЛИТ`Є», код ЄДРПОУ 30797327, оскільки корпоративні права відповідають критеріям ст.98КПК України, а отже є підстави передбачені ч.3 ст.170 КПК України, для накладення арешту.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2017 року, скасувати дане судове рішення та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора та скасувати накладений слідчим суддею арешт.
В обґрунтування вимог скарги вказує на те, що він є учасником (засновником) ТОВ Завод «Спецлит`є», код ЄДРПОУ 30797327, з часткою, що становить 30 % його статутного капіталу, що підтверджується пунктами 1.5 та 6.1. Статуту Товариства. В судове засідання, у якому постановлено оскаржувану ухвалу, він не викликався, про вказану ухвалу він довідався 09.02.2018 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, тому ним пропущено строк на подання апеляційної скарги з поважних причин, який він просить поновити.
Зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді не містить посилання на конкретну правову підставу для арешту майна, а саме: чи є це майно доказом злочину, або підлягає спеціальній конфіскації, або забезпечує цивільній позов чи стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, або підлягає конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, слідчий не довів наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а саме можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження арештованих корпоративних прав. При цьому, оскаржувана ухвала слідчого судді не містить відомостей про те, що корпоративні права ТОВ Завод «Спецлит`є» визнані речовими доказами. Також відсутні підстави для можливого застосування щодо арештованого майна положень ст. 96-1 КК України щодо спеціальної конфіскації, а частина 4 ст. 191 КК України, за якою проводиться досудове розслідування не передбачає покарання у вигляді конфіскації майна. Об`єктом кримінального правопорушення є нерухоме та рухоме майно, що належить ТОВ «ДП Спецлит`є», а арешт накладено на корпоративні права ТОВ Завод «Спецлит`є», що не співвідноситься одне з іншим. Адже володіння корпоративними правами ТОВ Завод «Спецлит`є» ніяким чином не впливає на можливість відчуження рухомого та нерухомого майна, що належить іншому підприємству - ТОВ «ДП Спецлит`є». Крім того, на вказане рухоме та нерухоме майно вже накладено арешт ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_8 від 09.10.2017 p., справа № 200/17472/17, шляхом накладення заборони на розпорядження та відчуження.
Звертає увагу апелянт і на те, що зміст арешту корпоративних прав ТОВ Завод «Спецлит`є» складає заборону відчуження, розпорядження та користування носіям (власникам) таких корпоративних прав, якими є він, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 належними їм частками у статутному капіталі ТОВ Завод «Спецлит`є» та реалізувати відповідні корпоративні права, що випливають з факту такого володіння. На його думку, фактично оскаржуваною ухвалою йому та ОСОБА_9 заборонено відчужувати належні їм частки у статутному капіталі Товариства, проводити загальні збори, призначати нового керівника, отримувати дивіденди та користуватися іншими корпоративними правами, в тому числі, заблоковано проведення ними загальних зборів з питання прийняття до ТОВ Завод «Спецлит`є» спадкоємців померлого учасника, які визнані постраждалими у даному кримінальному провадженні.
Також вказує ОСОБА_6 і на те, що потерпілими у даному кримінальному провадженні визнано спадкоємців ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Однак, потерпілі не є та ніколи не були власниками майна, про яке йде мова оскільки це майно було отримано ТОВ «ДП СПЕЦЛИТ`Є» у якості внеску до свого статутного капіталу від ТОВ ЗАВОД «СПЕЦЛИТ`Є», а не від спадкоємців ОСОБА_10 . До того ж ТОВ «ДП СПЕЦЛИТ`Є» отримав вказане майно не безоплатно, а взамін на частку у розмірі 50 % його статутного капіталу та відповідні корпоративні права, що підтверджується статутом ТОВ «ДП СПЕЦЛИТ`Є», та заперечує наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 4 КК України, яке фактично не
розслідується, необхідні слідчі дії не виконуються та до цього часу підозру нікому на пред`явлено, а самі правовідносини, що виникли між сторонами, носять цивільно-правовий характер.
На дану апеляційну скаргу потерпілими ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 були подані заперечення, в яких останні просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_6 та залишити в силі ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2017 року, оскільки накладення арешту на корпоративні права ТОВ ЗАВОД "СПЕЦЛИТ`Є" є ефективним механізмом збереження корпоративних прав як речових доказів по справі, а ухвали від 11 грудня 2017 року та від 01 грудня 2017 року не дублюють одна другу, а взаємодоповнюються, та скасування будь-якої з них призведе до незворотніх наслідків та унеможливить ефективне, повне, всебічне проведення слідства по справі.
Зазначають потерпілі про те, що в провадженні Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040030003231 за їх заявою, у якому їх визнано потерпілими. У цій заяві йшлося про незаконну зміну директора підприємства з ОСОБА_15 на ОСОБА_6 через незаконну реалізацію ОСОБА_6 та ОСОБА_9 належних їм корпоративних прав ТОВ ЗАВОД "СПЕЦЛИТ`Є" шляхом прийняття нелегітимного рішення загальних зборів учасників ТОВ ЗАВОД "СПЕЦЛИТ`Є", та наступну державу реєстрацію таких змін. 31 липня 2017 року спадкоємці звернулись із заявою до Товариства про скликання та проведення загальних зборів та дізнались, що в товаристві відбулась зміна керівника. ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , сумарно володіючи 49% голосів, 03 липня 2017 року провели незаконні збори та призначили директором ОСОБА_6 , та зареєстрували ці зміни у Єдиному державному реєстрі. Міністерством юстиції України така зміна керівника визнана незаконною та відповідно була скасована реєстраційна дія вчинена в ЄДР стосовно ТОВ ЗАВОД "СПЕЦЛИТ`Є" на підставі Наказу Міністерства, інформація про законного директора в ЄДР ОСОБА_15 було поновлено. На даний час частка, що належала ОСОБА_10 , залишається не розподіленою, учасники ОСОБА_9 та ОСОБА_6 встигли переоформити все майно Товариства на підконтрольні їм структури у такий спосіб, як незаконна зміна керівника ТОВ Завод "СПЕЦЛИТ`Є", введення ТОВ Завод "СПЕЦЛИТ`Є" співзасновником в новій юридичній особі ТОВ "ДП СПЕЦЛИТ`Є" (ЄДРПОУ 41487153) із майновим внеском у вигляді нерухомого майна та обладнання, у якому також співзасновниками є ОСОБА_9 , та ОСОБА_6 , а останній є і директором. Тобто з боку ОСОБА_9 та ОСОБА_6 вчиняються активні дії по рейдерському захопленню належного ТОВ Завод "СПЕЦЛИТ`Є" майна за допомогою використання належних їм корпоративним правам.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ОСОБА_6 усудовому засіданні в суді першої інстанції участі не приймав, про існування оскаржуваної ухвали апелянту стало відомо 09.02.2018 року з ЄДРСР, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для вирішення питання поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки не вважає його пропущеним.
Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
При розгляді клопотання про накладенняарешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленомуКПКпорядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно довимогст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.
Так, з ухвали слідчого судді слідує, що наведені у клопотанні підстави для накладення арешту на корпоративні права перевірялися судом першої інстанції, при цьому, були з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту корпоративних прав.
Колегія суддів вважає, що долучені до клопотання матеріали вказують на обґрунтованість тверджень органу досудового розслідування щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується в рамках зазначеного кримінального провадження.
Так, з матеріалів даного провадження та пояснень учасників судового провадження вбачається, що слідчим відділом Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017040030003231, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. В ході досудового розслідування встановлено ОСОБА_10 є засновником ТОВ Завод «СПЕЦЛИТ`Є».
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, товариство з обмеженою відповідальністю Завод «СПЕЦЛИТ`Є» (далі - ТОВ Завод «СПЕЦЛИТ`Є»), ідентифікаційний код юридичної особи 30797327, юридична адреса: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького ( пр. Карла Маркса), буд. 107.
Відповідно до статуту ТОВ Завод «СПЕЦЛИТ`Є» для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів учасників утворюється Статутний капітал Товариства у розмірі 1 000 000,00 (один мільйон) гривень у грошовій формі, що розподіляється наступним чином:
Громадянин України ОСОБА_10 - 510 000,00 (п`ятсот десять тисяч) гривень, що становить 51 (п`ятдесят один) % Статутного капіталу Товариства.
Громадянин України ОСОБА_6 - 300 000,00 (триста тисяч) гривень, що становить 30 (тридцять) % Статутного капіталу Товариства.
Громадянин України ОСОБА_9 - 190 000,00 (сто дев`яносто тисяч) гривень, що становить 19 (дев`ятнадцять) % Статутного капіталу Товариства.
Відповідно до Свідоцтва про смерть, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 13.11.2016 року, за підписом Третього секретаря з консульських питань Консульства України в місті Дубай (Обєднані Арабські Емірати) ОСОБА_16 . Рідванова Маретенс Володимир визнано померлим, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, відповідно до свідоцтва про право на спадщину, зареєстрованого в реєстрі під № 900, приватним нотаріусом ОСОБА_17 посвідчено право власності на спадщину ОСОБА_14 на ? частку, ОСОБА_12 на ? частку, ОСОБА_18 на ? частку, ОСОБА_13 на ? частку. Спадщина, на яку видане вказане вище свідоцтво, складається із частки Статутного капіталу ТОВ Завод «СПЕЦЛИТ`Є» в розмірі 51%, що в грошовому виразі становить 510000 гривень.
В ході досудового розслідування було також встановлено, що після смерті
ОСОБА_10 (51% статутного капіталу ТОВ Завод «СПЕЦЛИТ`Є»), учасники ТОВ Завод «СПЕЦЛИТ`Є» ОСОБА_6 (19% статутного капіталу) та ОСОБА_9 (30% статутного капіталу), які наділені правомочністю учасників вищого органу управління Товариством, розробили план, направлений на реалізацію злочинного умислу на незаконне заволодіння частки у статутному капіталі ОСОБА_10 , яка відповідно до закону має перейти його спадкоємцям. Так, реалізуючи злочинний план, направлений на незаконне заволодіння шляхом зловживання службовим становищем часткою майна загиблого ОСОБА_10 у ТОВ ЗАВОД «СПЕЦЛИТЄ» ОСОБА_6 та ОСОБА_9 розробили злочинний план, згідно якого 05.07.2017, всупереч статуту підприємства та Законодавства України, не досягнувши відповідного кворуму в 60% голосів на загальних зборах учасників Товариства, безпідставно звільнили ОСОБА_15 з посади директора та призначили директором ОСОБА_6 . Після чого, 26.07.2017 року ОСОБА_6 , займаючи посаду директора ТОВ Завод «СПЕЦЛИТ`Є», будучи службовою особою приватного права, перевищуючи свої службові повноваження, усвідомлюючи що відповідно до статуту підприємства не має права приймати рішення про відчуження майна Товариства, надав довіреність ОСОБА_19 та уповноважив останню правом здійснення від імені ТОВ Завод «СПЕЦЛИТ`Є» передачі (відчуження) належної Довірителю частки у статутному капіталі Товариства на користь інших учасників Товариства та/або третіх осіб, підписувати акти прийому-передачі, тощо.
28.07.2017 з метою подальшої реалізації злочинного плану направленого на незаконне заволодіння частки у статутному капіталі Товариства, яка належала ОСОБА_10 , шляхом її відчуження у власних інтересах, ОСОБА_6 , ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_19 , діючої на підставі довіреності від імені ТОВ Завод «СПЕЦЛИТ`Є», прийняли участь в Установчих зборах засновників ТОВ «ДП СПЕЦЛИТ`Є», де продовжуючи злочинний умисел з надуманого приводу прийняли рішення про створення ТОВ «ДП СПЕЦЛИТ`Є», узгодили вклади у статутний капітал наступних часток: ОСОБА_6 1 792 571,69 грн - (25% статутного капіталу), ОСОБА_9 1792 571,69 грн - (25% статутного капіталу), не збираючись сплачувати дані кошти, та ТОВ ЗАВОД «СПЕЦЛИТ`Є» - розмірі 3 585 143,38 грн у вигляді нерухомого майна та обладнання: оптичний емісійний спектрометр JB-750, заводський номер 20150077, інвентарний номер 032, екструдер для міді безперервної дії MFCCCE 400, заводський номер
НОМЕР_2 , інвентарний номер 021; верстат для зняття броні і ізоляції для кабелів СБІК+С заводський номер 20160094. інвентарний номер 023; будівля малярно-сушильного цеху №6 корпус №3 літ Б (4)-1 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта
нерухомого майна 87749812101. Таким чином, ОСОБА_6 , ОСОБА_9 всупереч статуту ТОВ ЗАВОД «СПЕЦЛИТ`Є» та чинного законодавства передали 100% активів (нерухоме майно та обладнання, що було основними засобами товариства) у власних інтересах в якості внеску учасника до статутного капіталу ТОВ «ДП СПЕЦЛИТ`Є» - штучно пропорційно збільшили свою частку на майно ТОВ ЗАВОД «СПЕЦЛИТ`Є» та позбавили права спадкоємців вимагати виділення та передачі частини майна ТОВ ЗАВОД «СПЕЦЛИТ`Є» пропорційно частці померлого учасника. Крім того унеможливили грошову компенсацію з огляду на те, що підприємство фактично не працює, через відсутність основних засобів, які навмисно були передані учасниками у власність іншій юридичній
особі. 31 липня 2017 року спадкоємці звернулись із заявою до Товариства про скликання та проведення загальних зборів та дізнались, що в товаристві відбулась зміна керівника. ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , сумарно володіючи 49% голосів, 03 липня 2017 року провели незаконні збори та призначили директором ОСОБА_6 , та зареєстрували ці зміни у Єдиному державному реєстрі.
11 вересня 2017 року ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 було подано колективну скаргу до Міністерства юстиції України з вимогою перевірити законність проведення загальних зборів учасників ТОВ Завод "СПЕЦЛИТ`Є" від 03 липня 2017 року про зміну керівника підприємства та скасувати реєстраційний запис № 12241070026018514 від 06 липня 2017 року, вчинений державним реєстратором ОСОБА_20 на підставі зазначеного протоколу.
Згідно Наказу Міністерства юстиції України від 20.11.2017 року за №
3651/5 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб,
фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за результатами висновків Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 13.11.2017 року було встановлено незаконність та протиправність дій ОСОБА_6 та ОСОБА_9 як учасників ТОВ ЗАВОД "СПЕЦЛИТ`Є" та скасовано реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.07.2017 року № 12241070026018514 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, проведену державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради ОСОБА_20 стосовно ТОВ ЗАВОД "СПЕЦЛИТ`Є".
Відповідно до відомостей ЄДР ЮОФОП ОСОБА_15 поновлено на посаді директора ТОВ ЗАВОД "СПЕЦЛИТ`Є".
Вищенаведене вказує на те, що існують об`єктивні підстави вважати, що відносно зазначених корпоративних прав було вчинено протиправні дії, які органом досудового розслідування попередньо кваліфіковані за ч.4 ст.191 КК України.
Постановою слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_21 від 30 листопада 2017 року корпоративні права зазначеного підприємства визнано речовими доказами.
Розглядаючи клопотання прокурора про накладення арешту, слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість доводів про необхідність накладення арешту на вказані у клопотанні корпоративні права, та вірно пославшись на положення ч.10 ст.170 КПК України, прийшов до правильного висновку про те, що з метою забезпечення неможливості відчуження статутного капіталу до часу встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та прийняття рішення по кримінальному провадженню необхідно накласти арешт на зазначені корпоративні права із забороною їх відчуження, розпорядження та користування.
На думку колегії суддів, доводи клопотання прокурора та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що корпоративні права ТОВ Завод «СПЕЦЛИТ`Є» відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. За таких обставин, доводи апеляційної скарги про недоведеність стороною обвинувачення наявності у арештованого майна ознак речових доказів, є безпідставними.
Апеляційний суд вважає, що посилання апелянта на те, що слідчим суддею при винесенні рішення не враховано наслідки арешту корпоративних прав є безпідставними, оскільки апелянтом не обґрунтовано належним чином ці твердження і на їх підтвердження не надано жодного доказу, в зв`язку з чим колегія суддів не вбачає ніяких перешкод для апелянта у здійсненні ним своєї господарської діяльності.
Крім того, наявність ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.10.2017 року №200/17472/17 про накладення арешту на майно ТОВ «ДП СПЕЦЛИТ`Є» не була перешкодою для постановлення рішення слідчим суддею в даній справі. Кримінальний процесуальний закон не містить такої заборони. Наявність же цивільно-правових спорів щодо арештованого майна в даному випадку не є перешкодою для накладення на нього арешту.
Що стосується доводів апелянта в частині невідповідності клопотання прокурора, то вони на думку судової колегії не заслуговують на увагу, оскільки у поданому клопотанні прокурором чітко викладені мета та підстави необхідності накладення арешту, які в тому числі підтверджені долученими до клопотання матеріалами, якими повністю підтверджена необхідність накладення такого арешту.
При цьому слідчий суддя у відповідності до положень ч.2 ст.163 КПК України мав право розглянути клопотання за відсутності власника корпоративних прав, що знайшло своє відображення в оскаржуваному судовому рішенні.
Також, колегія суддів приймає до уваги результати аналізу великої кількості рішень ЄСПЛ, ухвалених за результатами застосування ст.. 1 Першого протоколу, які дають можливість визначити критерії, що підлягають оцінці при вирішенні питання про допустимість правомірного втручання держави в право власності з точки зору його відповідності ст.. 1 Першого протоколу.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (див. рішення від 23 вересня 1982 р. у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», рішення від 21 лютого 1986 р. в справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства) положення ст.. 1 Першого протоколу містить «три окремі правила»: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге правило стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним; третє правило визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього.
У практиці ЄСПЛ напрацьовані також три головні критерії, які слід оцінювати для того, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями ст.. 1 Першого протоколу, а саме: чи є такий захід законним; чи переслідує втручання в право власності «суспільний інтерес»; чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям. Всі три критерії додержані в даній судовій справі в повному обсязі.
Таким чином, з урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження,аслідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст.170,171,173,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2017 року про арешт майна залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
Суд | Апеляційний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2018 |
Оприлюднено | 27.02.2023 |
Номер документу | 72976502 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Дніпропетровської області
Слоквенко Г. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні