Постанова

від 22.03.2018 по справі 697/2554/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 697/2554/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Русаков Г.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Кузьмишиної О.М, Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2017 року (прийнята у відкритому судовому засіданні, м. Канів, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2017 року, ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії та просить визнати протиправними дії Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (код ЄДРПОУ 36775639) щодо рішення про відмову ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком на підставі його заяви від 15.09.2017 року; зобов'язати Канівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області (код ЄДРПОУ 36775639) зарахувати до стажу роботи для нарахування пенсії на пільгових умовах за віком у відповідності до ст.26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із зменшенням пенсійного віку згідност.55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи період роботи ОСОБА_3 з 15.01.1992 року по 24.04.2002 року у ПМП Аеродром ; зобов'язати Канівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області (код ЄДРПОУ 36775639) призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 15 вересня 2017 року; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь Позивача сплачений судовий збір за подання позовної заяви та витрати на правову допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що він 15.09.2017 року звернувся до Канівського об'єднаного УПФУ Черкаської області (далі-відповідач) із письмовою заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із зменшенням пенсійного віку згідно ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

На вимогу відповідача ним були надані всі необхідні документи для призначення даного виду пенсії.

Відповідачем 06.10.2017 року листом за вихідним номером 5660/03 відмовлено у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у звязку з відсутністю необхідного стажу, передбаченого ст.26 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Підставою для відмови у призначенні пенсії є не зарахування відповідачем до стажу його роботи у ПМП Аеродром за період з 15.01.1992 року по 24.04.2002 року.

Таке рішення відповідач мотивував тим, що будь-яких відомостей в державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань по цій організації не знайдено, в індивідуальних відомостях про застраховану особу інформація про трудові відносини на даному підприємстві в 2000-2002 роках відсутня.

Рішення відповідача про призначення йому даного виду пенсії є протиправним та незаконним з наступних підстав.

До заяви про призначення пенсії ним Відповідачу було надано трудову книжку, в якій під номером 17 зроблено запис про те, що згідно Наказу №10 від 16.01.1992 року він з 15.01.1992 року зарахований на роботу замісника генерального директора відділу капітального будівництва на ПМП Аеродром .

Під номером 18 в цій трудовій книжці завідуючим відділом кадрів зроблено запис про те, що згідно наказу від 24.04.2002 року позивач звільнений з роботи за власним бажанням.

Дані записи засвідчені підписом завідуючого відділу кадрів та відтиском печаток ПМП Аеродром .

Наведене свідчить, що записи в трудовій книжці про його роботу у ПМП Аеродром зроблені в порядку, визначеному діючим законодавством на час їх заповнення. Відповідач, приймаючи рішення про не зарахування до стажу роботи у ПМП Аеродром період з 15.01.1992 року по 24.04.2002 року жодним чином не вказував, що записи у трудовій книжці про його роботу у даному підприємстві не відповідають діючому законодавству України.

Наданий час діяльність підприємства припинена, а відтак він позбавлений можливості підтвердити свій трудовий стаж у спірний період шляхом отримання уточнюючої довідки.

Таким чином, дії відповідача про відмову у зарахуванні спірного трудового стажу у зв'язку з тим, що будь-яких відомостей в державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань по цій організації не знайдено, в індивідуальних відомостях про застраховану особу інформація про трудові відносини на даному підприємстві в 2000-2002 роках відсутня - становлять дискримінаційне поводження по відношенню до працівників, які працювали на підприємствах, що на теперішній час ліквідовані, і які не можуть надати такі документи, а отже за такого підходу автоматично позбавляються права на пенсійне забезпечення, передбаченого в ст.13 ЗУ №1788-XII Про пенсійне забезпечення .

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (код ЄДРПОУ 36775639) щодо рішення про відмову ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком на підставі його заяви від 15.09.2017 року.

Зобов'язано Канівське обєднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області (код ЄДРПОУ 36775639) зарахувати до стажу роботи для нарахування пенсії на пільгових умовах за віком у відповідності до ст.26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із зменшенням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи період роботи ОСОБА_3 з 15.01.1992 року по 24.04.2002 року у ПМП Аеродром .

Зобов'язано Канівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області (код ЄДРПОУ 36775639) призначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 15 вересня 2017 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 має статус громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорія 4, що дає йому право на вихід на песію на пільгових умовах.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, дані правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України Про пенсійне забезпечення , Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №22-1 від 25.11.2005 р.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Колегія суддів зазначає, що позивач звернувся із заявою щодо призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " із зменшенням пенсійного віку згідно Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до документів пенсійної справи, загальний стаж позивача складає 7 р. 9 міс. 11 дн.

Позивач просить зарахувати стаж роботи з 15.01.1992 р. по 24.04.2002 р. у ПМП Аеродром

Проте, відомостей в державному реєстрі юридичних, фізичних осіб та громадських формувань по даній організації не знайдено.

Згідно абзацу 1 частин 1 та 2 статті 24 Закону України № 1058-IV від 09.07.03р. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (на далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 р. № 794 Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування введено в дію Реєстр застрахованих осіб.

Відповідно до індивідуальних відомостей ( довідка Форми ОК5 ) та розгорнутої виписки з облікової картки застрахованої особи ( довідка про заробіток, внески та стаж; тип довідки ОК2) відомості про сплачені внески містяться з 2006 року.

Пунктом 18 Порядку визначено, що підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, установі, організації і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що допитані під час судового засідання свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_7 не надали жодного документа (трудової книжки, трудового договору), що підтверджувало факт роботи позивача з 15.01.1992 - 24.04.2002 року у ПМП Аеродром , а також того, що вони взагалі працювали разом на даному підприємстві.

Та зазначає, що позивачем не надано підтверджуючих архівних довідок чи довідки про заробітну плату за встановлюваний період, а записи №№17,18 в трудовій книжці здійснено одним почерком та одним чорнилом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до не правильного висновку щодо задоволення позовних вимог, а тому постанова суду першої інстанції має бути скасована з постановлянням нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2017 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області - задоволити.

Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2017 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 27 березня 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: О.М. Кузьмишина,

В.А. Твердохліб