Постанова

від 18.10.2019 по справі 697/2554/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2019 року

Київ

справа №697/2554/17

адміністративне провадження №К/9901/49626/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Саприкіної І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Канівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Костюк Л.О., Кузьмишиної О.М, Твердохліб В.А. від 22 березня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся з позовом до Канівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Канівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на підставі його заяви від 15 вересня 2017 року;

- зобов`язати Канівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області зарахувати до стажу роботи для нарахування пенсії на пільгових умовах за віком у відповідності до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із зменшенням пенсійного віку згідно з статтею 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи період роботи ОСОБА_1 з 15 січня 1992 року по 24 квітня 2002 року у ПМП Аеродром ;

- зобов`язати Канівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 15 вересня 2017 року;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Канівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь позивача сплачений судовий збір за подання позовної заяви та витрати на правову допомогу.

2. Позов обґрунтовано тим, що 15 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Канівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області із письмовою заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із зменшенням пенсійного віку згідно з Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . На вимогу відповідача ним були надані всі необхідні документи для призначення даного виду пенсії. Натомість відповідачем 06 жовтня 2017 року листом за вихідним номером 5660/03 відмовлено у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у зв`язку з відсутністю необхідного стажу, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Підставою для відмови у призначенні пенсії є незарахування відповідачем до його стажу періоду роботи у ПМП Аеродром з 15 січня 1992 року по 24 квітня 2002 року. Таке рішення відповідач мотивував тим, що будь-які відомості в державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань по цій організації не знайдено, в індивідуальних відомостях про застраховану особу інформація про трудові відносини на даному підприємстві в 2000-2002 роках відсутня.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2017 року позов задоволено.

4. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що робота ОСОБА_1 у ПМП Аеродром за період з 15 січня 1992 року по 24 квітня 2002 року підлягає зарахуванню до його трудового стажу, оскільки вказане підтверджено показаннями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та трудовою книжкою позивача.

5. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 березня 2018 року постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2017 року скасував. Ухвалив нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив.

6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження роботи у ПМП Аеродром за період з 15 січня 1992 року по 24 квітня 2002 року для призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із зменшенням пенсійного віку згідно з статтею 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . А допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не надали фактичних даних (трудової книжки, трудового договору, тощо), що підтверджували б їх та позивача перебування в трудових відносинах з ПМП Аеродром .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Касаційна скарга подана до суду 02 травня 2018 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 697/2554/17.

10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів у складі судді-доповідача Желєзного І.В., суддів: Саприкіної І.В., Чиркіна С.М.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач відповідно до посвідчення серії № 806645 має статус громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4, що дає йому право на вихід на пенсію на пільгових умовах.

12. 15 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Канівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області із письмовою заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із зменшенням пенсійного віку згідно з Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

13. Разом з заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 надано відповідачу трудову книжку, в якій під номером 17 зроблено запис про те, що згідно з Наказом №10 від 16 січня 1992 року він з 15 січня 1992 року зарахований на роботу заступника генерального директора відділу капітального будівництва на ПМП Аеродром .

14. Під номером 18 в цій трудовій книжці завідуючим відділом кадрів зроблено запис про те, що згідно з наказом від 24 квітня 2002 року позивач звільнений з роботи за власним бажанням.

15. Відповідачем 06 жовтня 2017 року листом за вихідним номером 5660/03 відмовлено у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у зв`язку з відсутністю необхідного стажу, передбаченого статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

16. Відповідно до документів пенсійної справи загальний стаж позивача складає 7 років 9 місяців 11 днів.

17. Підставою для відмови у призначенні пенсії є незарахування до стажу у періоду роботи з 15 січня 1992 року по 24 квітня 2002 року ПМП Аеродром , оскільки відомості в державному реєстрі юридичних, фізичних осіб та громадських формувань по даній організації відсутні.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

18. Касаційна скарга обґрунтована тим, що робота позивача у ПМП Аеродром за період з 15 січня 1992 року по 24 квітня 2002 року підлягає зарахуванню до трудового стажу, наявність якого підтверджується трудовою книжкою та свідченнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4

19. 05 червня 2018 року до суду надійшли заперечення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в яких зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

21. Приписами частини четвертої статті 328 КАС України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

22. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

23. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

24. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

25. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

26. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

28. Частиною першою статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

29. Спірним у даній справі є зарахування позивачу до стажу періоду роботи з 15 січня 1992 року по 24 квітня 2002 року у ПМП Аеродром .

30. Згідно зі статтею 62 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

31. Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

32. Відповідно до частини першої статті 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), органи, що призначають пенсію, мають право вимагати від підприємств, установ та організацій дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

33. При цьому, обов`язок пенсійного органу перевірити документи, подані заявником, також передбачений вказаним пунктом Порядку № 22-1.

34. Відповідно до пункту 1.7 Порядку № 22-1 у разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії.

35. У справі, яка розглядається суди встановили, що відомості в державному реєстрі юридичних, фізичних осіб та громадських формувань щодо ПМП Аеродром відсутні.

36. Таким чином, виходячи із положень статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , які пов`язують зарахування роботи до трудового стажу зі сплатою страхових внесків, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що за встановлених у справі обставин правомірним є рішення відповідача про відмову в зарахуванні періоду роботи позивача з 15 січня 1992 року по 24 квітня 2002 року у ПМП Аеродром до його загального трудового стажу, оскільки таке прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

37. Аналогічна позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 01 листопада 2018 року у справі № 658/1609/17.

38. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

39. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

40. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

41. Суд у цій справі враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

42. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в ньому повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

44. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до частини шостої статті 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Желєзний

Судді: І.В. Саприкіна

С.М. Чиркін