Постанова

від 14.03.2018 по справі 804/1261/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2018 рокусправа № 804/1261/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Кругового О.О.

судді: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Шахтар-Агро

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 р. (суддя суду першої інстанції Турлакова Н.В.), ухвалену в м. Дніпро, в порядку письмового провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Шахтар-Агро до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення -

в с т а н о в и в :

В лютому 2017 року товариства з обмеженою відповідальністю Шахтар-Агро (далі - позивач, ТОВ Шахтар-Агро ) звернулось із адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 12.01.2017 № 0000021400 на загальну суму 177 003 гривень, з яких 141 602 гривень сума донарахованого податку на додану вартість та 35 401 гривень штрафних санкцій.

Позивач обґрунтовує свої доводи тим, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Шахтар-Агро" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаємовідносинах ТОВ "Експотехімпорт", ПП "Константа-2007", ТОВ "Бінер", ТОВ "Хімагромаш", ПП "Пром-Комплект" за період з 01.12.2013 рік по теперішній час на предмет перевірки реальності настання правових наслідків від проведених (задекларованих) фінансово-господарських операцій, а також визначення розміру завданих збитків за результатами декларування взаємовідносин, за результатами якої, складено акт №8/04-10-14-00-35020481 від 16.12.2016р., на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що перевіряючими під час проведення перевірки, не надано належної оцінки наявним первинним документам. Господарські операції із контрагентами позивача підтверджені належними первинними документами, які підтверджують формування показників податкової звітності ТОВ "Шахтар-Агро" та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства. Позивач зазначає, що платник ПДВ не має нести відповідальності за зловживання, вчиненні його постачальником, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Таким чином, спірні податкове повідомлення-рішення прийнято не на підставі, та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірності та є підставою для скасування.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 07 серпня 2017 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати його та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позову.

Позивач фактично обґрунтовує апеляційну скаргу доводами адміністративного позову зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки наявним первинним документам. Господарські операції із контрагентами позивача підтверджені належними первинними документами, які підтверджують формування показників податкової звітності ТОВ "Шахтар-Агро" та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства. Позивач зазначає, що платник ПДВ не має нести відповідальність за зловживання, вчиненні його постачальником, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати .

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників як позивача так і відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, перевіривши повноту встановлених судом фактичних обставин справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 05.12.2016р. по 09.12.2016р. на підставі наказу від 02.12.2016р. № 577 та направлення №250 від 05.12.2016р., згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України у зв'язку з надходженням ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ткаченко Н.В. від 10.11.2016 в кримінальному провадженні №42015200000000112 від 10.03.2015 року, відповідачем проведено позапланову документальну перевірку ТОВ "Шахтар-Агро" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України при взаємовідносинах із ТОВ "Експотехімпорт" (код ЄДРПОУ 38867951), ПП "Константа-2007" (код ЄДРПОУ 34827674), ТОВ "Бінер" (код ЄДРПОУ 33247348), ТОВ "Хімагромаш" (код ЄДРПОУ 38867925), ПП "Пром-Комплект" (код ЄДРПОУ 21874648) за період з 01.12.2013 року по час перевірки, на предмет реальності настання правових наслідків від проведених (задекларованих) фінансово-господарських операцій, а також визначення розміру завданих державі збитків за результатами декларування зазначених взаємовідносин, за результатами якої складено акт №8/04-10-14-00-35020481 від 16.12.2016р.

Наказ про проведення перевірки №577 від 02.12.2016р. вручено особисто директору товариства під підпис 05.12.2016р., про що свідчить відповідна відмітка із вх.№142.

Відповідно за висновками вказаного акту, перевіркою ТОВ "Шахтар-Агро" встановлено порушення: - п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 141602,33грн. в т.ч.: січень 2014 року - 53100,00грн.; березень 2014 року - 16232,33грн., березень 2015 року - 72270,00грн.

На підставі акта перевірки №8/04-10-14-00-35020481 від 16.12.2016р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення 0000021400 від 12.01.2017р., яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість у розмірі 177003грн. (за основним платежем - 141602грн., за штрафними санкціями - 35401грн.).

Правомірність прийняття Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкового повідомлення рішення від 12.01.2017 № 0000021400 на загальну суму 177 003 гривень є предметом даного спору.

Приймаючі рішення та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що наданими позивачем документами належним чином не обґрунтовано реальність здійснення господарських операцій, натомість наведені відповідачем докази щодо відсутності у контрагентів позивача будь-яких первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, які б свідчили про здійснення ними господарських операцій та ведення господарської діяльності, свідчать про відсутність у позивача законних підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в рахунок господарських операцій із контрагентами ТОВ "Експотехімпорт" (код ЄДРПОУ 38867951), ПП "Константа-2007" (код ЄДРПОУ 34827674), ТОВ "Бінер" (код ЄДРПОУ 33247348), ТОВ "Хімагромаш" (код ЄДРПОУ 38867925), ПП "Пром-Комплект" (код ЄДРПОУ 21874648).

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать, що у перевіряємий період позивачем укладено з ТОВ "Експотехімпорт" три договори №0114/1 від 15.01.2014 року, №0305/1 від 05.03.2014року,№ 1102-1/13-ША-ДЦ від 11.02.2015 року на поставку товару (карбамід та аміачна селітра), копії яких наявні в матеріалах справи.

На підтвердження реального характеру здійснення господарських операцій позивачем до суду надано: видаткові накладні та прибуткові ордери, акти передачі ТМЦ, накладні, податкові накладані, подорожні листи вантажного автомобілю, ати передачі ТМЦ на зберігання.

Акт оплати за ТМЦ, постановлені позивачу підтверджено рахунками на оплату, а також платіжними дорученнями про здійснення оплати на користь контрагенту.

Також, на підтвердження використання придбаних ТМЦ у власній господарській діяльності позивачем надано акти на використання добрив, дорожні листи трактора про внесення аміачної селітри, дорожніми листами трактора на внесення карбаміду.

Податковим органом в акті перевірки зазначено, що до перевірки позивачем не надано ТТН на підтвердження факту поставки товару, відтак відсутнім є реальних характер здійснення господарських операцій з постачання на адресу позивача ТМЦ.

Суд апеляційної інстанції вважає зазначені доводи відповідача необґрунтованими з огляду на те, що відсутність, або певна невідповідність лише товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних видаткових накладних, оплати за поставлений товар (послуги) та подальшого використання товару у власній господарській діяльності платника податків, що у своїй сукупності підтверджує отримання товару (послуг) і як наслідок наявність у платника права на формування податкового кредиту. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., визначено такий документ як товарно-транспортна накладна та подорожній лист. Між тим, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення.

В свою чергу, як вбачається з акту перевірки податковим органом зроблено висновок про відсутність реального характеру настання наслідків обумовлених договором поставки з огляду на факти, встановлені за наслідками проведення досудового слідства, а також ухвалою про закриття кримінального провадження по обвинуваченню особи, яка перебуваючи у змові із невстановленими особам створила ТОВ Експотехімпорт з метою провадження фіктивного підприємництва.

Суд першої інстанції, підтримав позицію податкового органу, зазначивши, що згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.11.2016р. по справі №201/15613/16-к, досудовим розслідуванням, в тому числі, встановлено, що невстановлені особи, перебуваючи на території Дніпропетровської області, у період 2013-2015 років створили та придбали, шляхом реєстрації на підставних осіб, ряд суб'єктів підприємницької діяльності, а саме: ТОВ "Експотехімпорт" (код ЄДРПОУ 38867951), ПП "Константа-2007" (код ЄДРПОУ 34827674), ТОВ "Бінер" (код ЄДРПОУ 33247348), ТОВ "Хімагромаш" (код ЄДРПОУ 38867925), ПП "Пром-Комплект" (код ЄДРПОУ 21874648), реквізити та рахунки яких використовували для прикриття незаконної діяльності, що полягала у безпідставному переведенні безготівкових грошових коштів у готівку та наданні послуг по незаконному формуванню сум у складі податкового кредиту з податку на додану вартість. Також встановлено, що невстановлені особи, перебуваючи на території Дніпропетровської області, створили та придбали, шляхом реєстрації на підставних осіб, ряд суб'єктів підприємницької діяльності, а саме: ТОВ "Експотехімпорт", ПП "Константа-2007", ТОВ "Бінер", ТОВ "Хімагромаш", ПП "Пром-Комплект", які в період 2013-2015 років використовували для надання зацікавленим юридичним особам-клієнтам послуг з мінімізації податкових зобов'язань та вчинення пособництва в ухиленні від сплати податків.

Також, суд першої інстанції врахував, що відповідно до ухвали Ковпаківського районного суду м.Суми від 13.06.2016р. по справі №592/5250/16-к, на початку вересня 2013 року, ОСОБА_2, перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: вул. Братська, б. 24, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область (де він здійснював функції ІТ-спеціаліста), вступив у попередню змову з групою невстановлених слідством осіб стосовно реєстрації на його ім'я в органах державної влади суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи ТОВ "Хімагромаш" без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб. У зв'язку з чим ОСОБА_2 отримав від зазначених осіб вказівки стосовно дій, які йому необхідно вчинити для створення юридичної особи, а також грошові кошти у розмірі близько 4-5 тис. грн..

З огляду на викладене, з урахуванням позиції Верхового Суду України, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, тому вони не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Між тим, суд першої інстанції не звернув уваги на наступне.

З 01 січня 2017 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України в частині складання та винесення податкових повідомлень-рішень, якими визначаються суми податкових та грошових зобовязань платників податків, та застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 року №1797-VІІІ , який набрав чинності з 01.01.2017 року (за виключенням окремих статей), внесено зміни до Податкового кодексу України щодо контрольно-перевірочної роботи.

Зокрема, внесено зміни до ПК України в частині розмежування з 01.01.2017 року обовязків державних податкових інспекцій та контролюючих органів обласного рівня щодо проведення перевірок та складання рішень за результатами проведених перевірок.

З 01.01.2017 року організацію та проведення документальних і фактичних перевірок може бути здійснено, в тому числі видано наказ про проведення перевірки, оформлено направлення, складено акт, довідку та податкові повідомлення-рішення, вимоги (рішення) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за їх результатами, лише зазначеними вище органами, а саме: контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Оскільки перевірка ТОВ Шахтар-Агро відбулась в грудні 2016 року, то її проведення посадовими особами Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області є правомірним та таким, що відповідає вимогам Податкового кодексу України , в редакції чинній на момент проведення перевірки.

Проте, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000021400 прийняте відповідачем 12.01.2017 року, тобто у період дії Податкового кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 року №1797-VІІІ , яким виключені повноваження державних податкових інспекцій щодо прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відтак, прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковою інспекцією за відсутності на то повноважень є самостійною і достатньою підставою для його скасування і виключає подальшу перевірку судом правомірності встановлених актом порушень законодавства та правомірності розрахунку та застосування грошових зобов'язань, оскільки останнє вже не може впливати на правове вирішення спору.

Відповідно до вимог ст.. 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування рішення.

З урахуванням вищезазначеного, суд апеляційної інстанції вважає що постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 р. слід скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 6 даної статті визначено, що в разі якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень №46 від 23 січня 2017 року (а.с.3 т. 1 ) та №11 від 10 січня 2018 року (а.с.41) позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом та апеляційною скаргою сплачений судовий збір у сумі 6 637 (шість тисяч шістсот тридцять сім) гривень 66 копійок.

З урахуванням пропорційності від суми задоволених позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 6 637 (шість тисяч шістсот тридцять сім) гривень 66 копійок .

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, ст. 315, ст..317 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Шахтар-Агро - задовольнити .

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 р. у справі 804/1261/17 - скасувати та прийняти нову.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № № 0000021400 від 12.01.2017р., прийняте Західно-Донбаською об'єднанню державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Шахтар-Агро судовий збір у розмірі 6 637 (шість тисяч шістсот тридцять сім) гривень 66 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Західно-Донбаською об'єднанню державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 14 березня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Повний текст рішення складений 20 березня 2018 року.

Головуючий суддя: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай