Постанова

від 20.03.2018 по справі 813/3086/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року № 876/178/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Чопко Ю.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі №813/3086/17 (суддя Кухар Н.А., постанову прийнято о 15/30 год, м.Львів, повний текст складено 18 грудня 2017 року) за позовом Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року Приватне акціонерне товариство Львівський електроламповий завод Іскра (далі - ПАТ) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - ОВПП, ДФС відповідно) у якому, з урахуванням змінених позовних вимог (а.с.49-59), просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) від 01.06.2017 №0004574811 (далі - ППР-1) та 29.08.2017 №0008632200 (далі - ППР-2).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги ОВПП обмежується виключно дублюванням окремих положень акта перевірки позивача, вказує, що заниження суми екологічного податку у розмірі 92914,10 грн є наслідком подання ПАТ до контролюючого органу, як останньої, податкової звітності по екологічному податку за філію із заниженими показниками та попередньої податкової звітності за аналогічні останній періоди, яка, однак, прийнята податковим органом за місцем податкового обліку підприємства до відома та не може вважатися звітною . Крім того, зазначає, що позивачем за 2015 рік не сплачено у повному розмірі орендну плату за належну такому земельну ділянку нормативно грошова оцінка по якій за вказаний період була змінена і відповідні зміни внесено у договір оренди землі орендарем за яким виступає ПАТ.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, оскільки така по суті не спростовує обґрунтуваннь рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не спростовано доводів позивача щодо протиправності винесених щодо ПАТ оскаржуваних ППР-1 та ППР-2.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОВПП у період з 28.03.2017 по 04.05.2017 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, передбаченим Податковим кодексом України (далі - ПК), а також дотримання валютного та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на органи фіскальної служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період з 01.01.2015 по 27.03.2017. За результатами перевірки складено акт від 13.05.2017 №80/28-10-48-14/00214244 (далі - Акт; а.с.69-86).

Проведеною перевіркою, зокрема в пунктах 11, 12 Акта, встановлено порушення ПАТ вимог:

- пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК занижено орендну плату за земельну ділянку за 2015 рік в сумі 110333,64 грн.;

- п.249.2, п.249.3, ст.249, п.250.1, п.250.2, ст.250 ПК позивачем занижено екологічний податок на загальну суму 77456,65 грн., в т.ч: 3 кв. 2015 року на суму 10404,49 грн.; 4 кв. 2016 року на суму 14736,17 грн.; 1 кв. 2016 року на суму 25528,31 грн.; 2 кв. 2016 на суму 19656,60 грн., 3 кв. 2016 на суму 4005,71 грн., 4 кв. 2016 року на суму 3125,37 грн.

01.06.2017 відповідачем на підставі Акта прийнято:

ППР:

№0004574811, яким ПАТ збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку, у розмірі 137917,05 грн., за основним платежем у розмірі 110333,64 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 27583,41 грн;

№0004584811, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем екологічний податок у розмірі 96820,81 грн., за основним платежем у розмірі 77456,65 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 19364,16 грн (а.с.15-16).

ПАТ з прийнятими ППР не погодилось, оскаржило такі в адміністративному порядку.

За наслідками адміністративного оскарження ДФС рішенням про результати розгляду скарги від 15.08.2017 №17925/6/99-99-11-01-02-25 залишено без змін ППР № 0004574811 (ППР-1), а скаргу у цій частині без задоволення, а ППР №0004584811 скасовано у частині збільшення грошового зобов'язання з екологічного податку у сумі 3125,37 грн, та застосування штрафних санкцій у сумі 781,34 грн, а скаргу у цій частині частково задоволено (а.с.40-42).

Виходячи з цього, ОВПП 29.08.2017 прийнято ППР-2, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем екологічний податок у розмірі 92914,10 грн, за основним платежем у розмірі 74331,28 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 18582,82 грн.

Вважаючи прийняті ППР-1 та ППР-2 протиправними та такими, що підлягають скасуванню позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Даючи оцінку підставності та правомірності винесення ППР-1, посилаючись на окремі висновки викладені в Акті, суд першої інстанції встановив, що причиною збільшення відповідачем за цим ППР позивачу суми грошового зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку, що знаходиться у м. Львові, на вул.Заводській, 31, площею 3,2241 га (далі - Земельна ділянка), стало зменшення останнім відповідного грошового зобов'язання шляхом подання уточнюючих розрахунків по орендній платі за 2015 рік, а саме від 01.03.2016 №927646744801 на суму 686290,11 грн та 01.03.2016 №9276467448 на суму 578179,36 грн (а.с.121-126, 221-224).

ПАТ згідно договору оренди землі від 30.04.2009 №Ш-1517 (далі - Договір), є орендарем Земельної ділянки.

Відповідно до п.5 Договору нормативна оцінка Земельної ділянки становить 14286631,92 грн.

Пунктом 9 даного Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 428598,96 грн., в рік, що становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п.10 Договору; а.с.92-93).

26.11.2015 було внесено зміни до Договору. (а.с.94).

Такі зміни внесенні на підставі ПК, ухвал Львівської міської ради (далі - Міська рада) від 26.07.2017 №1675 Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі - продажу у власність, або надання в оренду земельних ділянок у м.Львові. (зі змінами), 25.12.2014 №4250 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Львова (далі - Ухвала №4250), якою введено дію нормативну грошову оцінку земель м.Львова з 01.01.2015 року, та п.5 викладено у наступній редакції: нормативна грошова оцінка Земельної ділянки становить 22876337,08 грн.; за п.9 орендна плата за землю вноситься орендарем у формі такого розміру 686290,11 грн, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами.

Дані зміни є невід'ємною частиною Договору і вступають в силу з моменту підписання та реєстрації у Міській раді. Зміни зареєстровано 26.11.2015.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно ст.92 Основного Закону виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень ПК.

Положеннями пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою

Відповідно до пунктів 288.1, 288.4 ст.288 ПК підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому, пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Визначаючи грошове зобов'язання ПАТ по орендній платі за Земельну ділянку відповідач виходив з того, що при поданні позивачем уточнюючих розрахунків той, крім Договору та змін до Договору не надав нормативної грошової оцінки Земельної ділянки. Вказав, що оскільки Ухвалою №4250 змінено з 01.01.2015 нормативну грошову оцінку земель м.Львова, зокрема і Земельної ділянки, то ПАТ мало би сплачувати щомісячно за 2015 рік орендну плату у розмірі 686290,11 грн.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, така позиція контролюючого органу є помилковою, з тих підстав, що позивачем розмір орендної плати за період з 01.01.2015 по 26.11.2015 (до дати внесення змін до Договору) розраховано виходячи із розміру орендної плати 428598,96 грн, а розмір орендної плати за період з 27.11.2015 по 31.12.2015 розраховано із розміру орендної плати 686290,11 грн (згідно внесених змін до Договору).

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що ПАТ у відповідності до вимог пунктів 288.1, 288.5 ст.288 ПК в належному розмірі із урахуванням положень п.9 Договору та прийнятих змін до Договору задекларувало орендну плату за Земельну ділянку.

Правильність та своєчасність таких розрахунків підтверджується наданими ПАТ контролюючому органу вище згаданих уточнюючих розрахунків по орендній платі за 2015 рік, Договором і змінами до Договору, та не спростованою відповідачем позицією про правомірність збільшення ним суми грошового зобов'язання по орендній платі за Земельну ділянку та необхідності сплати саме такої суми позивачем.

Посилання апелянта на те, що грошове зобов'язання враховуючи нормативну грошову оцінку станом на 2015 рік Земельної ділянки за 1 м.кв визначалось із розміру 711,84 грн, оскільки такі відомості були наведенні відділом у м.Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - Відділ) у листі від 03.05.2017, є необґрунтованими, так як у розглядуваному випадку у п.5 Договору та змінах до Договору визначена нормативно грошова оцінка Земельної ділянки, відповідно до розміру якої ПАТ і сплачувало оренду плату.

Тому, як вірно зазначено судом першої інстанції, у ПАТ відсутні підстави для сплати грошового зобов'язання за ППР-1 у розмірі, визначеному відповідачем.

Щодо ППР-2, то підставами винесення такого стало те, що декларації по екологічному податку на загальну суму 77456, 65 грн., за: 3 кв. 2015 року на суму 10404,49 грн. (реєстраційний номер 9223726492 від 02.11.2015); 4 кв. 2016 року на суму 14736,17 грн. (реєстраційний номер 9275540567 від 09.02.2016);1 кв.2016 року на суму 25528,31 грн. (реєстраційний номер 9070085698 від 05.05.2016); 2 кв.2016 на суму 19656,60 грн.,(реєстраційний номер 9126491401 від 21.07.2016); 3 кв. 2016 на суму 4005,71 грн., (реєстраційний номер 9208441971 від 04.11.2016); 4 кв. 2016 року на суму 3125,37 грн. (реєстраційний номер 9269245352 від 06.02.2017) податковим органом прийнято до відома оскільки були подані інші податкові декларації за вищезазначені періоди до терміну подання декларацій. В результаті по обліковій карточці платника виникла нереальна переплата.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.49.1 ст.49 ПК податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

За змістом п.49.5 ст.49 ПК у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк

Пунктом 54.1. ст.54 ПК визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп.250.10.1 п.250.10 ст.250 ПК платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов'язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об'єкта окремо

Положеннями п.250.8 ст.250 ПК передбачено, що якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій.

З матеріалів справи видно, що позивач має кілька стаціонарних джерел забруднення в межах кількох населених пунктів, а саме у м.Львові (за основним місцем обліку) та в м.Збаражі Тернопільської області ( за неосновним місцем обліку за Збаразьку філію).

ПАТ було подано податкові декларації екологічного податку за періоди: 3, 4 квартали 2015 року та 1, 2, 3 квартали 2016 року до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (Сихівське відділення) код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 4610136800, за місцем розташування джерела забруднення 4610136800. Позивачем також було подано декларації з екологічного податку до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС Тернопільська області (Збаразьке відділення) за КОАТУУ 0521482203, за місцем розташування джерела забруднення 0521482203, копії ж декларацій були подані для відома за основним місцем обліку.

Декларацію з екологічного податку та копію декларації за філію за 4 квартал 2016 року подано до Львівського управління ОВПП за кодом КОАТУУ 4610136800.

Відповідно до п.49.9 ст.49 ПК за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що позивачем було подано усі податкові декларації з екологічного податку у законодавчо встановлені терміни, які були прийняті податковим органом, що підтверджується квитанцією №2. Також ПАТ було сплачено до бюджету суму податкового зобов'язання, яке визначено у поданих деклараціях з екологічного податку за відповідні періоди у законодавчо встановлені терміни (а.с.97-123).

Копії Декларацій по Збарижському джерелу забруднення позивачем подавались відповідачу для відома відповідно до ст.250.8 ПК.

Крім того, як зазначено в оскаржуваному рішення, під час судового розгляду справи, судом першої інстанції, встановлено, що контролюючим органом копії даних декларацій приймались, а звітні декларації по Сихівському джерелу забруднення зараховувались до відома, однак нарахування за ними не проводились, так як джерело забруднення знаходиться в Збаражському районі.

Звідси, суд апеляційної інстанції, погоджується з позицією суду першої інстанції, відповідно до якої такий дійшов висновку, що відповідачем при отриманні копій декларацій по Збарижському джерелу забруднення не було підстав приймати їх як основні звітні.

З огляду на наведені приписи закону та обставини справи, доводи скаржника про заниження позивачем екологічного податок на загальну суму 77456,65 грн, є не обґрунтованими, а спірне ППР-2 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги п.46.1 ст.46, пунктів 49.1, 49.5 ст.49, п.250.8, пп.250.10.1 п.250.10 ст.250, пунктів 288.1-288.4, пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу ОВПП слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. Я. Качмар судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повний текст виготовлений 26 березня 2018 року.