Постанова

від 19.03.2018 по справі 761/21832/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/21832/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/260/2018

Головуючий у суді першої інстанції: Волошин В.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого-судді Слюсар Т.А.

суддів: Гаращенка Д.Р., Панченка М.М.

за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю ШАРМ-2000 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року

в справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю ШАРМ-2000 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2016 року ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ШАРМ-2000 (надалі - ТОВ ШАРМ-2000 ) та просив: стягнути з відповідача на свою користь 1 131 480 грн. суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; заборгованість за процентами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 84 783 грн. 49 коп., а також 3 % річних, нарахованих на суму основного боргу у розмірі 53 950 грн. 68 коп. та 3 % річних, нарахованих на заборгованість по процентам, у розмірі 4042 грн. 61 коп.

Зазначав, що 14 червня 2012 року між сторонами було укладено договір № 1 безвідсоткової позики, за яким позивачем було надано ТОВ ШАРМ-2000 в користування грошові кошти у розмірі 600 000 грн., які відповідач зобов'язувався повернути в строк до 14 червня 2013 року, однак отримані грошові кошти ним в добровільному порядку не повернуто.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими та те, що долучений до справи договір позики (займу) у сумі 600 000 грн. товариством у особі директора не підписувався, а насправді було укладено договір безповоротної фінансової допомоги відповідно до умов якого позивач надав фінансову допомогу як співзасновник товариства, без умови їх повернення, а дійсний примірник договору було вилучено органами слідства в рамках кримінального провадження, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити по справі нове рішення про відмову у позові.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (у редакції Закону № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Колегія суддів, вислухавши представника ТОВ ШАРМ-2000 , яка підтримала апеляційну скаргу, представника ОСОБА_3, який просив апеляційну скаргу відхилити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду й вирішення справи.

Статтею 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково й ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, які суд визнав встановленими неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції визнав доведеним існування між сторонами договірних відносин, які виникли на підставі договору позики від 14 червня 2012 року, а факт передачі грошей на виконання умов договору підтверджується заявкою на переказ готівки через установу банку.

Проте з такими висновками суду погодитися неможливо.

Під час вирішення справи районний суд керувався тим, що згідно з договором позики № 1 від 14 червня 2012 року ОСОБА_3 шляхом перерахування на розрахунковий рахунокТОВ Шарм , відкритий у банку, надав відповідачу у тимчасове користування, у строк до 14 червня 2013 року, 600 000 грн. (а.с.4,5 т.1).

Разом з тим, до справи долучено фотокопію договору, а зазначене в заяві на переказ готівки № 707_30 від 15 червня 2012 року призначення платежу: надання безвідсоткової фінансової допомоги від ОСОБА_3 по дог№ 1 від 14.06.12 року не свідчить про відповідність його змісту оригіналу договору (а.с.5 т.1).

Відповідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України (у редакції на час ухвалення рішення) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. ст. 57-60 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які, за законом, повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях .

На підтвердження існування між сторонами зобов'язальних відносин, що випливають з договору позики, ОСОБА_3 до матеріалів справи долучено фотокопію договору № 1 безпроцентної позики від 14 червня 2012 року, а також докази перерахування коштів.

Разом з тим, районний суд не перевірив факт укладання між сторонами саме договору позики.

Матеріали справи свідчать, що заявлений по справі спір вирішено в заочному порядку на підставі копії договору, у відсутність доказів дослідження його оригіналу.

Під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд залишив поза увагою та належної перевірки твердження представника відповідача про те, що грошові кошти, в сумі 600 000 грн., були перераховані позивачем на виконання умов договору про безповоротну фінансову допомогу , у відсутність угоди про їх повернення.

Представник ТОВ Шарм категорично заперечував проти існування договору позики від 14 червня 2012 року в редакції, фотокопію якого долучено до справи.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 57- 60, 131-132, 137, 177, 179, 185, 194, 212-215 ЦПК України (в редакції на час винесення рішення), визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Вирішуючи питання щодо достатності матеріалів і документів для ухвалення відповідного судового рішення, районним судом не враховано, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України (чинній на час винесення рішення) суд має сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи шляхом роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов'язків, попередження про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяння здійсненню їхніх прав у визначених процесуальним законодавством випадках.

Відповідно до матеріалів, під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення, представником позивач було долучено до справи нотаріально посвідчену копію договору, проте суд залишив поза увагою, що у розумінні положень ст. 58-60 ЦПК України (чинній на час винесення рішення) при наявності заперечень представника відповідача факту укладення між сторонами договору в зазначеній редакції, така копія не може бути визнана належним доказом існування між сторонами договірних відносин з передбаченими у ньому правовими наслідками.

Отже, судом першої інстанції визнано дійсність договору позики від 14 червня 2012 року лише за наданою позивачем його копією та не вжито заходів дослідження його оригіналу, а у випадку наявності оспорення стороною факту укладення даного договору, не роз'яснено учасникам справи право заявити клопотання про призначення по справі відповідної експертизи.

Окрім цього, суд залишив поза увагою, що нотаріус, який засвідчував дійсність копії оригіналу, не є спеціалістом у галузі почеркознавчих досліджень та в порушення положень ст. 59 ЦПК щодо належності доказів, не дав відповідної правової оцінки поясненням представника товариства про відсутність у товариства перед позивачем обовязку повернення отриманих від нього грошових коштів з посиланням на те, що правовою природою перерахованих позивачем коштів є надання ним товариству безвідсоткової, безповоротної фінансової допомоги, а договір, фотокопія якого була долучена до справи, директором ТОВ Шарм ОСОБА_4 не підписувався й між сторонами не укладався.

Отже, ухвалюючи рішення, районний суд порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права й ухвалення незаконного рішення.

За таких обставин, рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у позові, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Представник відповідача не заперечував факт отримання товариством від позивача грошових коштів у розмірі 600 000 грн. шляхом внесення їх навідкритий у банку розрахунковий рахунок, проте зазначав, що правовою природою цих коштів є безвідсоткова безповоротна фінансова допомога , а не як позика, оскільки останній є співзасновником товариства , у зв'язку з чим надавйому фінансову допомогу , а дійсний примірник договору, належний товариству, було вилучено слідчими органами.

З долучених до справи доказів убачається, що 24 квітня 2014 року в ході проведення обшуку, в рамках кримінального провадження № 12012110000000202, за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено фінансово-господарську документацію TOB Ш APM-2000 за період 2012-2014 років, які містилися в папка-реєстраторах та папці-накопичувачі, про що було складено протокол (а.с.51-55 т.1).

Між тим, згідно листа від 01 лютого 2018 року з доповненнями до нього судді Апеляційного суду м. Києва Горб І.М. укримінальному провадженні №12012110000000202 укладений між сторонами договір безвідсоткової безповоротної фінансової допомоги № 1 від 14 червня 2012 року в оригіналі чи в копії не виявлено (а.с.76 т.2).

Разом з тим, колегія суддів вважає, що зазначене по даній справі, по своїй суті, правового значення не має, остільки обов'язок доказування та надання належних доказів на підтвердження обставин справи й існування обов'язку товариства повернути кошти, лежить на позивачу, в той час як оригінал договору позивачем надано не було.

Оспорюючи дійсність договору безвідсоткової позики №1 від 14 червня 2012 року, під час провадження справи в суді апеляційної інстанції представником ТОВ ШАРМ-2000 поданоклопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи (а.с.158-162 т.1).

Під час апеляційного розгляду представник позивача твердив про наявність у ОСОБА_3 оригіналу відповідного договору.

Вирішуючи питання призначення по справі почеркознавчої експертизи, дотримуючись принципу верховенства права, ухвалою колегії суддів від 29 січня 2018 року було зобов'язано представника позивача надати апеляційному суду оригінал оспорюваного договору позики (а.с.165 т. 1).

Між тим, у подальшому, представником ОСОБА_3 ухвалу суду не виконано, оригінал договору не долучено з посиланням на те, що його загублено, в підтвердження чого надано довідку О/У СКП ВП-1 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві № 89/14215 від 03 січня 2018 року (а.с.216 т.1).

Перевіряючи твердження представника відповідача про неукладення товариством у особі його директора ОСОБА_4 договору, копія якого долучена до справи, колегія суддів враховує положення п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998р. № 53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012р. № 1950/5, відповідно до якого предметом почеркознавчого експертного дослідження може бути лише оригінал оспорюваного договору.

Отже, ОСОБА_3 на підтвердження заявлених позовних вимог, не долучено оригінал договору позики № 1 від 14 червня 2012 року, а перевірку належності стороні правочину підпису на фотокопії оспорюваного договору, нормативними документами не передбачено.

Зазначені обставини дають підстави для висновку про недоведеність матеріалами справи факту укладення між сторонами договору позики № 1 в редакції, копія якого долучена до справи, та, відповідно, настання події, за наслідками якої у позикодавця могло б виникнути право вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про ухвалення по справі нового рішення про відмову у позові з підстав його недоведеності.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 382 ЦПК України, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю ШАРМ-2000 задовольнити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року скасувати.

Постановити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю ШАРМ-2000 про стягнення заборгованості за договором позики, відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.

Головуючий :

Судді: