Рішення

від 12.03.2018 по справі 911/1098/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1098/17

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Донбасенерго", м. Київ,

до відповідача державного підприємства "Регіональні електричні мережі", м. Київ,

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ,

про стягнення 3 397 330 540,92 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 22.12.2017 № 324-17;

ОСОБА_3, довіреність від 22.12.2017 № 350-17;

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність від 23.01.2018 №21;

від третьої особи: ОСОБА_5, довіреність від 29.12.2017 № 01/17-11944

СУТЬ СПОРУ:

позивач - публічне акціонерне товариство "Донбасенерго", м. Київ (далі по тексту ПАТ Донбасенерго ) звернулось до господарського суду Київської області з позовом від 10.04.2017 №01-1.1/01001 до державного підприємства "Регіональні електричні мережі", м. Вишгород (далі по тексту - ДП РЕМ ) в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3 397 330 540,92 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.04.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику", згідно з яким особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов'язаних з продажем електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України на тимчасово окуповану територію та на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а також відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території та на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 07.05.2015 №263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження", відповідно до п.2 зазначеної постанови електрична енергія, яка виробляється на тимчасово неконтрольованій території, продається на цій території суб'єктам електроенергетики, які провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та/або споживачам електричної енергії відповідної області, та/або іншим суб'єктам господарювання, розташованим у відповідній області, згідно з умовами багатостороннього договору , що укладається між суб'єктами електроенергетики, що провадять діяльність на тимчасово неконтрольованій території (далі - багатосторонній договір).

Позивач вказує, що здійснює діяльність з виробництва електричної енергії на неконтрольованій території, як це визначено в наказі ОСОБА_1 енергетики та вугільної промисловості України від 08.05.2015 №273 "Про затвердження переліку виробників електричної енергії", є стороною багатостороннього договору та уклав його як виробник електроенергії на тимчасово неконтрольованій території.

Позивач зазначає, що відповідач ДП РЕМ є енергопостачальною компанією та здійснює діяльність з передачі та постачання електроенергії споживачам на підставі ліцензій, виданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг згідно з Постановою НКРЕКП від 02.10.2014 №61. До складу відповідача входять Донецька та Луганська філії, на балансі яких знаходяться електричні мережі, розташовані на не контрольованій території (далі - НКТ).

В період з травня 2015 по лютий 2017 позивач здійснював виробництво та відпуск електричної енергії на НКТ, що підтверджується місячними фактичними балансами електроенергії Донбаського регіону, що складені ВП "Донбаська електроенергетична система" ДП "НЕК Укренерго". Відповідно до вказаних фактичних фізичних балансів електроенергії на НКТ електроенергія, вироблена на НКТ Донецької області, в тому числі і Старобешівською ТЕС позивача, поставлялась в електричні мережі відповідача.

Позивач наголошував на тому, що відсутність у відповідача контролю за власними електричними мережами, що розташовані на НКТ, не звільняє його від обов'язку оплатити ПАТ "Донбасенерго" вартість електроенергії.

Позивач твердить, що відповідач всього протягом травня 2015 - лютого 2017 отримав електроенергії в обсязі 3 101 743 194 кВтг загальною вартістю 3 397 330 540,92 грн., при цьому жодної оплати отриманої електроенергії відповідач не здійснив.

Ухвалою суду від 13.04.2017 прийнято заяву до розгляду та порушено провадження у справі №911/1098/17, розгляд справи в засіданні господарського суду призначено на 16.05.2017.

28.04.2017 від державного підприємства "Регіональні електричні мережі" до господарського суду Київської області надійшло клопотання від 28.04.2017 №02/562, в якому відповідач просив суд зупинити провадження у даній справі до винесення Київським апеляційним господарським судом рішення, а саме постанови у справі №911/4610/15 про банкрутство державного підприємства "Регіональні електричні мережі".

Разом з тим, відповідач наголошував на тому, що між ним та позивачем не виникали зобов'язальні відносини, будь-який договір за їх спільної участі ніколи не укладався.

12.05.2017 від державного підприємства "Регіональні електричні мережі" до господарського суду Київської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та заява від 11.05.2017 №02/589, в якій відповідач просить суд залучити ОСОБА_1 енергетики та вугільної промисловості України до участі у справі №911/1098/17 та визначити його правовий статус згідно ст. 27 ГПК України.

Ухвалою суду від 16.05.2017 розгляд справи відкладено на 31.05.2017. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача судом залучено ОСОБА_1 енергетики та вугільної промисловості України.

31.05.2017 від ДП РЕМ до господарського суду Київської області надійшов супровідний лист від 30.05.2017 з додатками; клопотання про дослідження письмових доказів у місці їх знаходження та/або визнання деяких обставин загальновідомими та клопотання про вчинення дій, спрямованих на виконання п.11 ч.1 ст. 65 ГПК України.

31.05.2017 від ПАТ Донбасенерго до господарського суду Київської області надійшов супровідний лист від 30.05.2017 з додатками та заперечення на клопотання про зупинення розгляду справи.

В судовому засіданні 31.05.2017 оголошено перерву до 02.06.2017, про що присутніх представників сторін повідомлено особисто під розпис.

01.06.2017 від ПАТ Донбасенерго до господарського суду Київської області надійшли додаткові письмові пояснення щодо справи про банкрутство відповідача.

Ухвалою суду від 02.06.2017 ухвалено передати справу №911/1098/17 за підсудністю для її розгляду в межах провадження у справі №911/4610/15 про банкрутство державного підприємства "Регіональні електричні мережі" на підставі частини 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Цією ж ухвалою суд відмовив в задоволенні клопотань відповідача щодо вчинення дій, спрямованих на виконання п.11 ч.1 ст.65 ГПК України та в дослідженні письмових доказів у місці їх знаходження та/або визнання деяких обставин загальновідомими.

31.07.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ Донбасенерго на ухвалу господарського суду Київської області від 02.06.2017 у справі №911/1098/17 задоволено; ухвалу господарського суду Київської області від 02.06.2017 про передачу справи №911/1098/17 за підсудністю для її розгляду в межах провадження у справі №911/4610/15 про банкрутство державного підприємства "Регіональні електричні мережі" скасовано.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.08.2017 розгляд справи №911/1098/17в засіданні господарського суду призначено на 11.09.2017.

Ухвалою суду від 28.08.2017 провадження у справі №911/1098/17 зупинено до завершення перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 у справі №911/1098/17 в касаційному порядку та повернення матеріалів справи до господарського суду Київської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2017 касаційну скаргу ДП "РЕМ" залишено без задоволення; постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 у справі №911/1098/17 залишено без змін.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2017 провадження у справі №911/1098/17 поновлено, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; підготовче засідання призначено на 22.01.2018.

19.01.2018 від ДП РЕМ до господарського суду Київської області надійшло клопотання від 19.01.2018, в якому відповідач зазначає про зміну свого місцезнаходження та заява від 19.01.2018 про передачу справи за підсудністю до господарського суду м. Києва у зв'язку із зміною місцезнаходження відповідача.

22.01.2018 від ПАТ Донбасенерго до господарського суду Київської області надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання від 22.01.2017 №01-1.10/00141.

Ухвалою суду від 22.01.2018 підготовче засідання та розгляд заяви представника відповідача про передачу справи за підсудністю відкладено на 12.02.2018.

08.02.2018 від ДП РЕМ до господарського суду Київської області надійшла заява про залишення без розгляду заяви позивача на підставі ст.ст. 169, 170 ГПК України.

Також, 08.02.2018 від ДП РЕМ до господарського суду Київської області надійшло клопотання в порядку ч.6 ст. 91 ГПК України, в якому відповідач просить суд витребувати у господарського суду Волинської області оригінал довіреності №37 від 14.06.2017, яка підтверджує повноваження представника відповідача.

09.02.2018 від ПАТ Донбасенерго до господарського суду Київської області надійшли заперечення на заяву відповідача про передачу справи за підсудністю.

12.02.2018 від ОСОБА_1 енергетики та вугільної промисловості України до господарського суду Київської області надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначає, що відповідно до висновку Донецької торгово-промислової палати від 16.07.2015 №1019/12-12/03 ДП "РЕМ" з грудня 2014 адміністративні будівлі, інше рухоме та нерухоме майно (включаючи електричні мережі), що знаходилось на неконтрольованій території Донецької та Луганської областей захоплене та перебуває під фактичним контролем незаконних збройних формувань. Крім того, у зазначеному висновку відзначено, що Донецька філія ДП "РЕМ" не має можливості на даний час повноцінно здійснювати господарську діяльність та своєчасно виконувати свої зобов'язання. Про фактичну неможливість ДП "РЕМ" виконувати свою діяльність на території непідконтрольній владі України та захоплення активів свідчить також Сертифікат ОСОБА_6 України від 05.09.2016 №6760.

Ухвалою суду від 12.02.2018 у задоволенні заяви представника ДП РЕМ від 19.01.2018 про передачу справи за підсудністю відмовлено; у задоволенні заяви представника ДП РЕМ від 08.02.2018 про залишення без розгляду заяви позивача відмовлено; у задоволенні клопотання представника ДП РЕМ від 08.02.2018 про витребування оригіналу довіреності відмовлено; підготовче провадження закрито; призначено справу до судового розгляду по суті на 26.02.2018.

23.02.2018 від ДП "РЕМ" до господарського суду Київської області надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Свою позицію обґрунтовує тим, що на нього не поширюються умови багатостороннього договору між учасниками ринку електроенергії від 11.06.2015, що встановлено рішенням господарського суду Київської області від 30.10.2016 №911/2466/16. Крім того, відзначає про відсутність факту укладення також і двостороннього договору між виробником електричної енергії (позивачем) та відповідачем, що спростовує наявність зобов'язань між ними щодо купівлі-продажу електроенергії.

23.02.2018 від ПАТ "Донбасенерго" до господарського суду Київської області надійшли заперечення на пояснення третьої особи - ОСОБА_1 енергетики та вугільної промисловості, в яких позивач наголошує на тому, що електричні мережі відповідача, розташовані на неконтрольованій території, залишаються у власності ДП "РЕМ", і до них протягом спірного періоду (травень 2015 - лютий 2017) без волі ПАТ "Донбасенерго" надходила електроенергія, вироблена ПАТ "Донбасенерго". Таким чином, на думку позивача, відповідач зобов'язаний виконати свій обов'язок щодо оплати купленої у позивача електроенергії та сплатити останньому 3 397 330 540,92 грн.

В судовому засіданні 26.02.2018 розпочато розгляд справи по суті. Із вступним словом виступили представники позивача та третьої особи, після чого в судовому засіданні судом було оголошено перерву до 12.03.2018, про що присутні представники були повідомлені особисто під розпис, а відсутній відповідач - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням відповідної ухвали.

07.03.2018 від ДП РЕМ до господарського суду Київської області надійшла заява від 06.03.2018, в якій відповідач просить суд поновити процесуальний строк подання письмових доказів, що стосуються судових витрат ДП "РЕМ". Щодо зазначеного клопотання суд зазначає, що в розумінні частини 8 ст. 129 ГПК України відповідач не пропустив строк для подання зазначених доказів, відтак поновлювати йому процесуальний строк немає необхідності.

В судове засідання 12.03.2018 з'явився представник позивача, відповідача та третьої особи.

В усних поясненнях представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову, оскільки між ним та позивачем відсутні будь-які договірні відносини. Разом з тим, внаслідок захоплення активів (будівель, споруд) відповідача, останній взагалі не здійснює свою діяльність на непідконтрольній території, і позбавлений можливості укладати договори на виконання постанови КМУ, оскільки не володіє своїм майном, що знаходиться на непідконтрольній території. Відповідач вказував, що не здійснює діяльність на непідконтрольній території, а відтак електроенергія яка надходила в електромережі, відповідачу не належить. Крім того, відповідач наголошував, що в позивача не має жодного відображення заборгованості перед позивачем за електроенергію за спірний період ані в бухгалтерському обліку, ані в податковій звітності.

Розглянувши позов ПАТ "Донбасенерго" до ДП "РЕМ" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 енергетики та вугільної промисловості України про стягнення 3 397 330 540,92 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулювання відносини, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, визначаються Законом України "Про електроенергетику".

Відповідно до положень ст. 15 Закону України "Про електроенергетику" купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснювалися на оптовому ринку електричної енергії України.

26.04.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику", згідно з яким особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов'язаних з продажем електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України на тимчасово окуповану територію та на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а також відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території та на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2015 № 263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" встановлено, що електрична енергія, яка виробляється на неконтрольованій території, продається на цій території суб'єктам електроенергетики, які провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та/або споживачам електричної енергії відповідної області, та/або іншим суб'єктам господарювання, розташованим у відповідній області, згідно з умовами багатостороннього договору , що укладається між суб'єктами електроенергетики, що провадять діяльність на неконтрольованій території.

ПАТ "Донбасенерго" відповідно до ліцензії АЕ № 575906, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснює діяльність з виробництва електричної енергії. До складу ПАТ "Донбасенерго" входить структурна одиниця Старобешівська ТЕС (код ЄДРПОУ 00131083), виробничі потужності та енергетичне обладнання якої розташовано у м. Новий Світ Старобешівського району Донецької області.

Відповідно до Наказу ОСОБА_1 енергетики та вугільної промисловості від 08.05.2015 № 273 "Про затвердження переліку виробників електричної енергії" було затверджено Перелік виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичного обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Згідно додатку до вище зазначеного наказу ОСОБА_1 енергетики та вугільної промисловості від 08.05.2015 №273, Старобешівська ТЕС ПАТ "Донбасенерго", з місцем розташування: Донецька обл., Старобешівський район, с. Новий Світ, входить до переліку виробників електричної енергії установки (устаткування та/або енергетичного обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі.

На виконання постанови КМУ від 07.05.2015 № 263 ПАТ "Донбасенерго" разом з іншими підприємствами електроенергетики, які здійснюють діяльність на неконтрольованій території, 11.06.2015 було укладено Багатосторонній договір між учасниками ринку електричної енергії.

Згідно п.2.5.1 Багатостороннього договору позивач зобов'язаний з моменту вступу в силу цього договору продавати всю вироблену електричну енергію на ринку електричної енергії відповідно до цього договору та прямими двосторонніми договорами, укладеними відповідно до нього.

Відповідно до Багатостороннього договору утворений Координаційний центр до компетенції якого належить згідно п.5.11.1 Багатостороннього договору, затвердження типової форми договору купівлі-продажу електричної енергії між виробником та постачальником.

Типовий договір купівлі-продажу електроенергії було затверджено протоколом Координаційного центру №1 від 25.06.2015 (з подальшими змінами).

ДП "РЕМ" є енергопостачальною компанією та здійснює діяльність з передачі та постачання електроенергії споживачам на підставі ліцензій, виданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг згідно з Постановою НКРКП від 02.10.2014 №61 (переоформленою постановою від 29.12.2016 №2446 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Позивач твердить, що загальна вартість електроенергії позивача, що надійшла в електричні мережі відповідача, які розташовані на не підконтрольній території, в період з травня 2015 року по квітень 2016 року складає разом 1 358 407 892,23 грн., що було встановлено в рішенні суду у справі №911/2466/16.

Разом з тим, позивач зазначає, що електрична енергія продовжувала надходити в електричні мережі відповідача і після квітня 2016 року. Так, відповідно до фактичних фізичних балансів електроенергії на не підконтрольній території за період травень 2016 лютий 2017, що складені Донбаською електроенергетичною системою відокремленим підрозділом ДП "НЕК "Укренерго", позивач здійснив відпуск електроенергії отриманої відповідачем загальною вартістю 2 038 922 648,59 грн.

Так всього відповідач протягом травня 2015 року - лютого 2017 року отримав електроенергії в обсязі 3 101 743 194 кВт загальною вартістю 3 397 330 540,92 грн. (1 358 407 892,23 грн. + 2 038 922 648,59 грн.).

Позивач вказує, що звертався до відповідача з листом від 26.07.2016 №01-1.16/02005 з пропозицією укласти договір купівлі-продажу електроенергії, що відповідає формі типового договору та підписати акти приймання-передачі електроенергії, отриманої відповідачем за період травень 2015 - квітень 2016. Однак, відповідач надав відповідь на пропозицію позивача та відмовився укласти договір купівлі-продажу електроенергії у відповідності з типовою формою, затвердженою протоколом Координаційного центру чим, на думку позивача порушив ст. 23 Закону України "Про електроенергетику" та п.2 постанови КМУ від 07.05.2015 №263.

В подальшому, не погодившись з позицією відповідача, ПАТ "Донсбасенерго" звернулось з позовною заявою до господарського суду Київської області до відповідача ДП "Регіональні електричні мережі", в якій просило суд:

- зобов'язати державне підприємство "Регіональні електричні мережі" направити до координаційного центру письмове звернення про вступ до Ринку електричної енергії на тимчасово неконтрольованій території та документи, передбачені підпунктом 3.2.2 пункту 3.2 Багатостороннього договору, з метою підписання Багатостороннього договору між учасниками ринку електроенергії від 11.06.2015 на виконання постанови КМУ від 07.05.2015 №263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження";

- визнати укладеним двосторонній договір купівлі-продажу електроенергії між ДП "Регіональні електричні мережі" та ПАТ "Донбасенерго" в редакції типового договору купівлі-продажу електроенергії, затвердженого Протоколом координаційного центру №13 від 23.09.2015;

- зобов'язати ДП "Регіональні електричні мережі" підписати та направити ПАТ "Донбасенерго" акти приймання-передачі електроенергії, отриманої в період травень 2015 року по квітень 2016 року.

Так, суд зазначає, що рішенням господарського суду Київської області від 30.09.2016 у справі №911/2466/16 за позовом ПАТ "Донбасенерго" до ДП "Регіональні мережі" про зобов'язання укласти договори та прийняти виконання зобов'язань у задоволені позову відмовлено повністю.

Господарським судом Київської області в рішенні суду від 30.09.2016 №911/2466/16 встановлено, що відповідач отримав сертифікат ОСОБА_6 палати України, відповідно до якого, внаслідок актів тероризму на території Донецької та Луганської областей, захоплення активів підприємства, які знаходяться на території, яка не контролюється владою України, відповідач не може виконувати зобов'язання щодо укладення з позивачем багатостороннього договору, та виконувати зобов'язання, що випливають за цим договором, які передбачені постановою КМУ від 07.05.2015 № 263 , зокрема, купувати електроенергію у позивача, підписувати акти купівлі-продажу електроенергії та сплачувати її вартість.

Також, господарським судом Київської області в рішенні суду від 30.09.2016 у справі №911/2466/16 встановлено, що всі електричні мережі, що знаходяться на неконтрольованій території і належать відповідачу, були захоплені бойовиками терористичних організацій, що унеможливлює здійснення відповідачем діяльності з постачання електричної енергії на неконтрольованій території , в тому числі купівлю електроенергії у виробників, її постачання споживачам, отримання коштів від споживачів електроенергії та здійснення розрахунків з виробниками електричної енергії, іншими суб'єктами енергетики, що здійснюють діяльність на неконтрольованій території. Встановлено, що відповідач позбавлений можливості виконувати зобов'язання, покладені на нього постановою КМУ № 263, при цьому вина відповідача в цьому відсутня, оскільки вказані обставини виникли незалежно від волі сторін спору.

За змістом ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою "Совтрансавто-Холдинг" проти України визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в закону силу, не може бути поставлено під сумнів.

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Суд прийняв до уваги твердження позивача про те, що:

- відповідно до п. 2, 10 постанови КМУ від 07.05.2015 №263 енергопостачальник, що здійснює діяльність на НКТ, зобов'язаний здійснювати купівлю електричної енергії , яка відпускається виробниками електричної енергії, що провадить діяльність на неконтрольованій території , на підставі Багатостороннього договору.

Так, на думку позивача, електрична енергія, що надійшла в електричні мережі відповідача, розташовані на НКТ Донецької та Луганської областей, є купленою відповідачем. Позивач в період травень 2015 - лютий 2017 здійснював виробництво та відпуск електричної енергії на НКТ, що підтверджується щомісячними фізичними балансами електроенергії Донбаського регіону, що складені ВП "Донбаська електроенергетична система" ДП "НЕК "Укренерго". Відповідно до пп.2 п.11 постанови КМУ від 07.05.2015 №263 державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" складає фактичний фізичний баланс електричної енергії на неконтрольованій території і надає відповідну інформацію оптовому постачальнику та усім сторонам багатостороннього договору. Таким чином, на думку позивача, фактичні фізичні баланси електроенергії на не підконтрольній території, що складені ДП "НЕК "Укренерго", є єдиним належним документом, що встановлює обсяги виробництва електроенергії виробниками на НКТ та надходження електроенергії в електричні мережі постачальників, що знаходяться на НКТ.

Однак, суд не погоджується з таким, оскільки:

по-перше, в рішенні господарського суду Київської області у справі № 911/2466/16 встановлено, що всі електричні мережі, що знаходяться на неконтрольованій території і належать відповідачу, були захоплені бойовиками терористичних організацій, що унеможливлює здійснення відповідачем діяльності з постачання електричної енергії на неконтрольованій території , в тому числі купівлю електроенергії у виробників, її постачання споживачам, отримання коштів від споживачів електроенергії та здійснення розрахунків з виробниками електричної енергії, іншими суб'єктами енергетики, що здійснюють діяльність на неконтрольованій території.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач не здійснює діяльність на не підконтрольній території, що встановлено рішенням суду зазначеним вище, а від так вказані положення постанови КМУ №263 від 07.05.2015 не поширюються на відповідача, оскільки такі регулюють відносини, щодо суб'єктів, які здійснюють діяльність на не підконтрольній території;

по-друге, згідно вказаної постанови КМУ встановлено обов'язок купівлі електроенергії на підставі багатостороннього договору, однак між сторонами відсутні договірні відносини. Відповідач не є учасником багатостороннього договору, і відсутність у відповідача обов'язку бути учасником такого багатостороннього договору встановлено у рішенні суду у справі № 911/2466/16 .

по-третє, державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до п.2 Постанови №263 складає прогнозований та фактичний фізичний баланс електричної енергії об'єднаної енергетичної системи України, баланси електричної енергії окремо за контрольованою та неконтрольованою територією з наданням відповідної інформації оптовому постачальнику та усім сторонам багатостороннього договору , у складі яких, як вже зазначалось, відповідач відсутній.

по-четверте, суд наголошує, що відповідно до чинного законодавства права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції оформлюються первинними документами відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом ОСОБА_1 фінансів України від 24.05.1995 №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №910/5226/17 належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи , оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ч.4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, а згідно з ч.1 ст.9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону).

Разом з тим, надані позивачем фактичні фізичні баланси, що складені ДП "НЕК "Укренерго", не є належним та допустимим доказом, який підтверджував би наявність зобов'язання у відповідача сплатити позивачу зазначену в них вартість електроенергії, оскільки не є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 3 та ч.4 ст. 13 ГПК України )

Судом встановлено, що всупереч цьому, позивачем не надано суду первинних документів, оформлених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" на підтвердження існування між позивачем та відповідачем зобов'язань з поставки електроенергії та оплати заявленої до стягнення з відповідача суми заборгованості.

Щодо доводу позивача про те, що

- згідно технічного висновку ДП "Доноргрес" по розрахунку кількості та обсягу відпуску електроенергії виробником ПАТ "Донбасенерго" (Старобешівська ТЕС) в електричні мережі ДП "Регіональні електричні мережі" за період з травень 2016 - лютий 2017, розрахунки кількості електричної енергії, що надійшла в електричні мережі ДП "Регіональні електричні мережі", що розміщені на НКТ, за період травень 2016 - лютий 2017 від виробника ПАТ "Донбасенерго" Старобешівською ТЕС, являються технічно вірними і виконаними вірно.

Суд зазначає, що не погоджується з такими з огляду на те, що:

по-перше, наданий позивачем технічний висновок ДП "Доноргрес" по розрахунку кількості та обсягу відпуску електроенергії виробником ПАТ "Донбасенерго" (Старобешівська ТЕС) в електричні мережі ДП "Регіональні електричні мережі" за період з травень 2016 - лютий 2017 суд оцінює критично, оскільки, як вже зазначалось вище, такий не є належним та допустимим доказом підтвердження розміру заявленої позивачем суми заборгованості, оскільки такий повинен визначатися виключно первинними документами, оформленими відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

по-друге, спірне питання між сторонами полягає не в тому, чи вірно виконані розрахунки кількості електроенергії, а в тому, чи існує зобов'язання відповідача перед позивачем з її оплати.

Позивач твердив, що відповідно до п.2.2.13 Статуту, ДП "Доноргрес" здійснює усі види розрахунків для визначення надійності, економічності, підтвердження проектних рішень (і таке інше) обладнання, схем, систем. Вказував, що одними із основних видів діяльності ДП "Доноргрес" є розробка нормативної документації з налагодження та експлуатації енергообладнання, технічна експертиза проектів енергоблоків, енергопідприємств, окремих вузлів та систем паливно-енергетичного комплексу. Тобто, позивач твердить, що спеціалізація вказаного підприємства дозволяє йому проводити відповідні технічні експертизи.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1, 5 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Разом з тим, поданий до суду технічний висновок ДП "Доноргрес" не є висновком, наданим в результаті здійснення експертом експертного дослідження. Крім того не відповідає вимогам, що передбачені ст. 101 ГПК України, зокрема в ньому не значиться, що такий підготовлений для подачі до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за подачу завідомо неправдивого висновку.

Крім того, суд зазначає, що посилання позивача на неможливість припинення надходження електричної енергії, виробленої його Старобешівскьою ТЕС, до електричних мереж відповідача, що розташовані на неконтрольованій території, не спростовує наявність обставин непереборної сили, внаслідок яких відповідач з 01 травня 2015 року по теперішній час не має можливості виконувати обов'язки, передбачені постановою КМУ від 07.05.2015 № 263.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 ЗУ "Про торгово-промислові палати України" передбачено, що ОСОБА_6 палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно із ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат ОСОБА_6 палати України.

Суд зазначає, що неможливість здійснення відповідачем діяльності з постачання електричної енергії на неконтрольованій території підтверджується сертифікатом, виданим ОСОБА_6 палатою України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Сертифікатом №760 про форс-мажорні обставини, виданий ДП "Регіональні електричні мережі", засвідчено форс-мажорну обставину, зокрема: акти тероризму на території Донецької та Луганської областей, захоплення активів підприємства, які знаходяться на території, яка не контролюється владою України.

Разом з тим, ані протягом спірного періоду постачання електроенергії, ані на момент ухвалення рішення в даній справі указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався.

Відтак, судом встановлено, що форс-мажорні обставини не припинили своєї дії.

За вищенаведених обставин, враховуючи відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем, за відсутності у відповідача обов'язку укладати з Позивачем договір купівлі-продажу електричної енергії в редакції типового договору купівлі-продажу електричної енергії, затвердженого Координаційним центром (протокол №1 від 25.06.2015р. зі змінами, внесеними протоколом №13 від 23.09.2015р.), а також враховуючи, що відповідач не є стороною багатостороннього договору, що встановлено рішенням суду від 30.09.2016 №911/2466/16, наявність форс-мажорних обставин, які підтверджуються сертифікатом ОСОБА_6 палати України, виданим відповідачу, відсутність будь-яких первинних документів, які б підтверджували обсяги та вартість поставленої відповідачу та отриманої ним електричної енергії, суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 3 397 330 540,92 грн.

Усі інші твердження та заперечення сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Відповідач подав до суду клопотання про покладення судових витрат на позивача. Вказане клопотання обґрунтовував тим, що відповідач поніс фактичні судові витрати в розмірі 76,44 грн., які є витратами, що настали внаслідок вчинення обов'язкових процесуальних дій: подання заяви по суті спору та отримання доказів надсилання такого документу іншим учасникам справи. Також, відповідач зазначає, що у разі надання позивачем відповіді на відзив, відповідач може понести додаткові витрати. На підставі наведеного, відповідач вказує, що очікує, що понесені ним витрати будуть сягати близько 150 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п.4 ч.3 ст. 123 ГПК України).

Згідно звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, підписаного представником відповідача ОСОБА_7, його витрати за подання до суду відзиву та доказів направлення відзиву сторонам у справі становили в сумі 76 грн. 44 коп.

Суду подано:

копію фіскального чеку Укрпошти від 21.02.2018 №1433 (відправлення відзиву позивачу) на суму 27,00 грн.;

копію фіскального чеку Укрпошти від 21.02.2018 №1432 (відправлення відзиву третій особі) на суму 27,00 грн.;

копію фіскального чеку Укрпошти від 21.02.2018 №3006 (відправлення відзиву до суду) на суму 22,44 грн.

Згідно частини 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд зокрема враховує: 1) чи пов'язані витрати із розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін тощо. Згідно ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Враховуючи, що сплата відповідачем коштів на відправку відзиву учасникам справи та до суду в сумі 76,44 грн. пов'язана із розглядом справи, а розмір її є обґрунтованим та підтвердженим належними документами, суд включає зазначену суму до судових витрат по справі.

Відповідно до п.2 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача. Враховуючи наведене, відшкодування судових витрат відповідача в розмірі 76,44 грн. слід покласти на позивача в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно приписів ч.1 ст. 129 ГПК України також покладається судом на позивача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 4, 12, 73, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" відмовити повністю.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (03150, м. Київ, Печерський район, вул. Предславинська, буд. 34 А, код 23343582)

на користь державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код 32402870)

76,44 грн. (сімдесят шість гривень сорок чотири копійки) судових витрат.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 28.03.2018.

Суддя О.В. Конюх