Рішення

від 21.03.2018 по справі 926/3345/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року Справа № 926/3345/17

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «НАПОЇ ПЛЮС»

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Логістик трек»

про відшкодування вартості торгового (холодильного) обладнання та стягнення пені - 408176,39 грн.

Суддя О. Г. Проскурняк

Секретар судового засідання Нікитович В.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2

від відповідачів - ОСОБА_3

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «НАПОЇ ПЛЮС» звернулось з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Логістик трек» про відшкодування вартості торгового (холодильного) обладнання у сумі 313807,50 грн та пені у сумі 1719,50 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог)

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 17 жовтня 2017 року порушено провадження у справі № 926/3345/17 та призначено до розгляду в засіданні на 30 жовтня 2017 року. Ухвалою суду від 30 жовтня 2017 року відкладено розгляд справи на 15 листопада 2017 року. В судовому засіданні 15 листопада 2017 року оголошено перерву в розгляді справи до 04 грудня 2017 року. Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 04 грудня 2017 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів, витребувано у відповідача доказів передачі третім особам торгового обладнання, беззаперечних доказів наявності торгового обладнання позивача та відкладено розгляд справи на 20 грудня 2017 року. Ухвалою суду від 20 грудня 2017 року призначено підготовче засідання на 11 січня 2018 року. В судовому засіданні 11 січня 2018 року оголошено перерву в підготовчому засіданні до 31 січня 2018 року. Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 31 січня 2018 року відкладено підготовче засідання по справі № 926/3345/17 на 19 лютого 2018 року. Враховуючи те, що суддя Проскурняк О.Г., який розглядає справу № 926/3345/17 перебував на лікарняному у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю 14-20 лютого 2018 року, про що сторони були сповіщенні, шляхом отримання наручно повідомлення про неможливість проведення судового засідання, ухвалою суду. Ухвалою суду від 21 лютого 2018 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, призначено підготовче засідання по справі на 07 березня 2018 року. Ухвалою суду від 7 березня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21 березня 2018 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 01.04.2014р. між TOB Логістик Трек та TOB Напої Плюс укладено договір про надання послуг №Д/14-22-М згідно якого, відповідач приймає на себе зобов'язання надавати позивачу послуги реалізації кінцевому споживачу товарів, які поставляються позивачем відповідачу, на умовах, передбачених договором про діяльність в якості дистриб'ютора №Д/14-22 від 10.01.2014р.

Далі позивач стверджує, що відповідно до умов договору надав відповідачу в 2014 - 2016 роках у користування торгове та/або холодильне обладнання для розміщення товарів із заначенням зазставної вартості у сумі 13051686,65 грн. При цьому, в подальшому позивачем було встановлено відсутність у відповідача торгового (холодильного) обладнання з урахуванням його фактичного зносу загальною вартістю 409197,18 грн. Тому, позивач вважає, що у відповідності до умов договору відповідач зобов'язаний компенсувати заставну вартість втраченого обладнання та сплати пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, зазначає про неправильний спосіб захисту права, а також вказує, що згідно умов договору зобов'язався повернути торгове (холодильне) обладнання протягом п'яти календарних днів після припинення цього договору. Оскільки, договір про надання послуг продовжує діяти, у відповідача відсутнє зобов'язання повертати обладнання на строк дії договору. Також, відповідач вважає, що договір про надання послуг за своєю правовою природою є договором позички, а тому зобов'язаний повернути річ після закінчення строку договору. Окрім того, на думку відповідача лише якщо після припинення договору не повертається річ, позивач має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

10.01.2014 року між TOB Напої Плюс та TOB Логістик Трек укладено договір про діяльність в якості дистрибютора № №Д/14-22, відповідно до умов якого компанія (позивач) надає дистриб'юторові ( відповідачу) невиняткове право і повноваження на реалізацію товару, що поставляється компанією, на території, в об'ємах, за цінами і на умовах, встановлених цим договором. На підставі цього договору компанія зобов'язується поставляти дистриб'юторові товар, а дистриб'ютор приймати і оплачувати такий товар на умовах, погоджених сторонами.

01.04.2014р. між TOB Напої Плюс та TOB Логістик Трек укладено договір про надання послуг №Д/14-22-М , відповідно до умов якого з метою збільшення обсягів продажів, відповідач приймає на себе зобов'язання надавати позивачу послуги зі сприяння в організації просування товарів позивача на ринок та планування збуту щодо товарів (алкогольних та безалкогольних напоїв), які поставляються позивачем відповідачу для реалізації їх відповідачем кінцевому споживачу, на умовах, передбачених договором про діяльність в якості дистриб'ютора №Д/14-22 від 10.01.2014р.

Відповідно до умов додаткової угоди №1П до договору про надання послуг №Д/14-22-М від01.04.2014р., сторони дійшли згоди про внесення змін, згідно яких договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 березня 2017 року, а в частині невиконаних зобов'язань - до повного виконання зобов'язань за договором. Якщо жодна із сторін за 20 календарних днів до закінчення терміну дії договору не повідомить іншу сторону про бажання припинення дії договору, договір вважається продовженим на наступний рік на тих же умовах.

Оскільки, жодна із сторін не повідомляла про бажання припинення договору, договір діє до 31 березня 2018 року.

Згідно п.1.5. Договору з метою належного надання послуг позивач надає відповідачу у користування торгове та/або холодильне обладнання для розміщення товарів, визначених у п.1.1. цього договору, а також рекламні та інформаційні матеріали, відповідач приймає торгове та/або холодильне обладнання. Це обладнання та/або матеріали передаються відповідачу на підставі актів приймання-передачі без переходу права власності, в яких вказується заставна вартість одиниці обладнання, кількість обладнання та асортимент.

Згідно підпункту 2.7.8. пункту 2.7 договору, відповідач зобов'язується здійснювати повернення переданого на строк дії договору торгового (холодильного) обладнання за актом прийому - передачі у стані з врахуванням зносу протягом п'яти календарних днів після припинення цього Договору.

Відповідно до актів приймання передачі укладених між сторонами від 19.05.2014р. на 724 одиниці загальною заставною вартістю 3625746,84 грн. з ПДВ; 19.05.2014р. на 807 одиниць загальною заставною вартістю 3142548,07 грн. з ПДВ; 19.05.2014р. на 803 одиниці загальною заставною вартістю 3749481,46 грн. з ПДВ; 10.07.2014р. на 1 одиниця загальною заставною вартістю 11656,63 грн. з ПДВ; 14.08.2014р. на 11 одиниць загальною заставною вартістю 75047,76 грн. з ПДВ; 05.09.2014р. на 20 одиниць загальною заставною вартістю 338311,49 грн. з ПДВ; 26.06.2015р. на 5 одиниць загальною заставною вартістю 27176,16 грн. з ПДВ; 09.07.2015р. на 27 одиниць загальною заставною вартістю 669330,22 грн. з ПДВ; 09.07.2015р. на 30 одиниць загальною заставною вартістю 743700,24 грн. з ПДВ; 19.08.2015р. на 16 одиниць загальною заставною вартістю 130652,83 грн. з ПДВ; 08.09.2015р. на 7 одиниць загальною заставною вартістю 236935,99 грн. з ПДВ; 08.09.2015р. на 8 одиниць загальною заставною вартістю 270784,01 грн. з ПДВ; 05.10.2016р. на 5 одиниць загальною заставною вартістю 30314,95 грн. з ПДВ, позивач передав, а відповідач прийняв обладнання загальною вартістю 13051686,65 грн.

Відповідно до п.п.2.7.1., 2.7.4 - 2.7.7. п.2.7. договору з метою належного виконання умов цього договору, відповідач зобов'язується виконувати такі дії щодо торгового (холодильного) обладнання: дотримуватись належного режиму експлуатації та зберігання переданого торгового (холодильного) обладнання відповідно до технічної документації; виключити доступ до торгового (холодильного) обладнання некомпетентних осіб; утримувати передане торгове (холодильне) обладнання у справному стані; повідомляти замовника про випадки втрати, пошкодження, крадіжки чи руйнування переданого торгового (холодильного) обладнання, а також подавати заявки на ремонт торгового (холодильного) обладнання протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту виявлення пошкодження чи руйнування; нести витрати по утриманню торгового (холодильного) обладнання.

Відповідно до підпунктів 2.11.1., 2.11.2 пункту 2.11. виконавець з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань зобов'язується: щотижня, не пізніше 15-00 першого робочого дня тижня, надати замовнику в електронному вигляді інформацію про розміщення торгового та/або холодильного обладнання, переданого замовником виконавцю для надання послуг за договором за формою, передбаченою додатком №4 до цього договору. У той самий строк виконавець зобов'язується відправляти па адресу замовника, вказану в п. 5.5. цього договору, інформацію про розміщення торгового (холодильного) обладнання, переданого замовником виконавцю для надання послуг за цим договором, за формою, яка передбачена додатком №4 до цього договору, підписаною уповноваженою особою виконавця в строк до 15 квітня 2014 року виконавець направляє замовнику плановану адресну програму розміщення торгового (холодильного) обладнання на території, визначеній договором про діяльність в якості дистриб'ютора №Д/14-22 від 10 січня 2014 року на 2014 календарний рік.

Пунктом 5.5 договору визначено, усі документи, які повинні бути надані відповідачем на адресу позивача повинні бути відправленими експрес поштою, кур'єром або іншим узгодженим з позивачем способом на адресу: 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, отримувач: І департамент продажів TOB Напої Плюс .

Як вбачається із додатку № 4 до договору, відповідач зобов'язаний надавати позивачу дані щодо дислокації розміщення торгового обладнання із зазначенням типу, моделі та адреси місця знаходження.

Так, відповідач не надав суду доказів виконання пункту 5.5 договору, та з матеріалів справи слідує, що відповідач не надавав позивачу дані у спосіб визначений договором щодо дислокації розміщення торгового обладнання.

Згідно укладеної між сторонами 20.03.2017 р. додаткової угоди № РД/14-22 до договору № Д/14-22 про діяльність в якості дистриб'ютора від 10.01.2014р., за взаємною згодою сторони дійшли згоди достроково розірвати дію договору 31.03.2017р., у зв'язку з чим договір діє до 31.03.2017р. включно, а в частині невиконаних зобов'язань - до їх повного виконання.

Як вбачається після розірвання договору про діяльність в якості дистрибютора № №Д/14-22 від 10.01.2014р, відповідач повернув позивачу частину обладнання відповідно до актів прийому передачі устаткування від 16.02.2017р. (1 одиниця), від 24.03.2017р. (1 одиниця), від 31.03.2017р. (57 одиниць), від 03.04.2017р. (203 одиниці), від 24.04.2017р. (43 одиниці), від 24.04.2017р. (58 одиниць), від 25.04.2017р. (38 одиниць), від 30.05.2017р. (66 одиниць), від 30.05.2017р. (58 одиниць), від 30.05.2017р. (24 одиниці), від 04.07.2017р. (1 одиниця), від 13.07.2017р. (196 одиниць), від 13.07.2017р. (76 одиниць), від 13.07.2017р. (106 одиниць), від 13.07.2017р. (180 одиниць), від 17.07.2017р. (11 одиниць), від 17.07.2017р. (4 одиниці), від 17.07.2017р. (79 одиниць), 13.09.2017 року ( 186 одиниць), від 15.12.2017 року ( 6 одиниць), від 5.12.2017р. ( 6 одиниць), 01.01.2018 року ( 1 одиниця), у зв'язку з чим кількість не повернутого обладнання становить 819 одиниць на загальну суму 313807,50 грн.

Відповідно до пункту 4.8. договору про надання послуг №Д/14-22-М від 1.04.2014 року у випадку втрати або так званого механічного пошкодження торгового обладнання, відповідач, на розсуд позивача, в п'ятиденний строк, за власний рахунок проводить відновлення торгового (холодильного) обладнання, або компенсує позивачу заставну вартість, за вирахуванням фактичного зносу, на момент повідомлення відповідачем позивача. Відповідач зобов'язується оплатити виставлений позивачем рахунок протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати виставлення позивачем такого рахунку. У випадку недотримання відповідачем строків оплати, передбачених цим пунктом, позивач має право утримати із сум, які підлягають оплаті відповідачу, вартість відновлювальних робіт та/або вартість втраченого торгового або холодильного обладнання, а також вимагати сплати пені в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У зв'язку із встановленням відсутності торгового обладнання, 03.08.2017 року позивачем було направлено відповідачу претензію про відшкодування вартості втраченого торгового (холодильного) обладнання на підставі виставлених рахунків №534 від 19.07.2017р., №540 від 21.07.2017р. на загальну суму 409197,18 грн.

Так, відповідач не виконав вимог ухвали суду від 04.12.2017 року та не надав доказів передачі третім особам торгового обладнання, та беззаперечних доказів наявності торгового обладнання позивача.

Отже, торгове обладнання надавалось відповідачу для виконання умов договору надання послуг та з метою належного виконання умов цього договору і забезпечення виконання своїх зобов'язань відповідачем, у взаємозв'язку з чим, з пункту 4.8 договору вбачається, що відшкодування заставної вартості втраченого торгового обладнання не пов'язується із його поверненням після закінчення дії договору, а відшкодування вартості є наслідком саме втрати торгового обладнання, незалежно під час дії договору чи після його припинення.

При цьому, умови підпункту 2.7.8. пункту 2.7 договору є окремим зобов'язанням відповідача щодо повернення майна після припинення договору надання послуг у стані з врахуванням зносу.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання обома сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки права суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна.

Отже, з урахуванням вищевикладених вимог законодавства, умов договору, встановлених обставин справи, відповідач зобов'язаний, відшкодувати позивачу заставну вартість втраченого обладнання у сумі 313807,50 грн.

Згідно частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог статті 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено Цивільного кодексу України види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною 2 статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору встановленою статті 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, тому встановлена у пункті 4.8. договору пеня за порушення строків відповідачем оплати рахунків з відшкодування вартості втраченого холодильного (торгового) обладнання є такою, що не суперечить вимогам чинного законодавств України.

Оскільки претензія з рахунками №534 від 19.07.2017р. та №540 від 21.07.2017р., на підставі яких відповідач зобов'язаний був відшкодувати позивачу вартість втраченого холодильного (торгового) обладнання, була отримана відповідачем 12.09.2017 року, тому передбачений пункту 4.8. договору п'ятиденний термін для оплати рахунків закінчується 18.09.2017 року, а з 19.09.2017 року починається нарахування пені.

Станом на час вирішення спору сума пені, нарахованої позивачем відповідачу на підставі п.4.8. Договору, з урахуванням часткового повернення товару під час розгляду справи становить 1719,50 грн., та розраховується за наступною формулою: (заставна вартість неповернутого майна з урахуванням фактичного зносу) * 0,1% неустойки / 365 днів * 20 днів порушення строків відшкодування вартості втраченого холодильного (торгового) обладнання = 1719,50 грн.)

Отже, відповідач також зобов'язаний сплатити позивачу пеню у сумі1719,50 грн.

Відповідно до статті 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про не або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 779 глави 58 ЦК України, у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Тому, суд відхиляє доводи відповідача щодо неналежного способу захисту права з посиланням на норми статті 833, 836 ЦК України щодо повернення речі після закінчення строку договору, а у випадку не повернення виникнення права вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків, оскільки частина 2 статті 779 глави 58 ЦК України передбачає у разі неможливості відновлення речі право позивача вимагати відшкодування завданих йому збитків.

За вищевказаних обставин, суд дійшов висновку позов задовольнити та судові витрати покласти на відповідача, з урахуванням, що спір виник внаслідок його неправильних дій стосовно виконання умов договору.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 219, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ЛОГІСТИК ТРЕК ( м. Чернівці, вул. Ярослава Мудрого, буд. 64-Б код ЄДРПОУ 37767215 р/р №26009051606610 в Чернівецькій філії АТ КБ ПриватБанк , МФО 356282) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю НАПОЇ ПЛЮС ( м. Київ, Спортивна площа, 3 код ЄДРПОУ 36843876 ІПН 368438726555 р/р №26004428233 у ПАТ ОСОБА_4 ОСОБА_3 ) вартість втраченого торгового (холодильного) обладнання загальною вартістю у сумі 313807,50 грн., пеню у сумі 1719,50 грн., судовий збір у сумі 6122,65 грн.

Повне рішення складено 28 березня 2018 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Проскурняк О.Г.