Рішення

від 20.03.2018 по справі 926/21/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

20 березня 2018 року Справа № 926/21/18

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В. за участю секретаря судового засідання Чепишка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу №926/21/18

за позовом керівника Чернівецької місцевої прокуратури в інтересах держави

в особі Чернівецької міської ради

до фізичної особи-підприємця Боднарашека Сергія Миколайовича

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. Чернівецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області;

2. Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради;

3. Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області;

про стягнення заборгованості по орендній платі за землю та повернення земельної ділянки

представники:

від позивача - Гальчук О.М., довіреність від 20.07.2017 року №01/02-05/1910;

від відповідача - Марчук Д.П., довіреність 16.01.2018 року;

від третьої особи-1 - не з'явився;

від третьої особи-2 - Гаврилиця М.Я., довіреність від 05.07.2017 року №04/01-08/3-01/1979;

від третьої особи-3 - не з'явився;

за участю прокурора Козлової Ю.Г., посвідчення №040784.

СУТЬ СПОРУ : керівник Чернівецької місцевої прокуратури (далі - прокурор), діючи в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради, звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом, в якому просить:

- стягнути з фізичної особи-підприємця Боднарашека Сергія Миколайовича на користь позивача заборгованість за договором оренди землі від 27.05.2011 року №7166 в розмірі 189403,67 грн., яка виникла за період з 01.01.2015 року по 27.05.2016 року;

- повернути фізичною особою-підприємцем Боднарашеком Сергієм Миколайовичем позивачу за актом приймання-передання земельну ділянку, яка знаходиться в м. Чернівці по вул. Руській, 211-Б, площею 0,2974 га, кадастровий номер 7310136600:32:003:0077.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач всупереч умовам зазначеного договору оренди землі неналежно виконав свої зобов'язання щодо сплати орендної плати за землю, внаслідок чого заборгував позивачеві суму позову. У свою чергу, вимога про повернення земельної ділянки мотивується тим, що договір оренди землі від 27.05.2011 року №7166 (далі - договір оренди землі) припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку його дії, а позивачем заперечено у його продовженні, проте відповідач добровільно спірну земельну ділянку не повернув та продовжує використовувати її для обслуговування автостоянки.

Позивач заявлені прокурором позовні вимоги підтримує повністю, зазначаючи, що відповідач не у повному обсязі сплатив орендну плату за землю та безпідставно використовує спірну земельну ділянку без укладення чи продовження договору оренди землі.

Відповідач проти позову заперечує з огляду на те, що згідно даних податкового органу за період з 01.01.2015 року по 27.05.2016 року ним сплачено за оренду спірної земельної ділянки 154500,00 грн. Крім того, відповідач зазначає, що орендодавець (Чернівецька міська рада) безпосередньо не повідомляв його про заперечення у продовженні договору оренди землі у строки та порядку, передбаченим зазначеним договором. Відтак, він вважає, що договір оренди землі є продовженим відповідно до ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі .

Третя особа-1 та третя особа-3 позовні вимоги підтримали повністю, у наданих суду поясненнях вказали, що дійсно у період з 01.01.2015 року по 27.05.2016 року відповідач сплатив орендну плату у сумі 154500,00 грн., однак вона у силу вимог статті 87 Податкового кодексу України була зарахована для погашення заборгованості з плати за землю за попередні періоди.

Третя особа-2 позов також підтримала та пояснила, що Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин є виконавчим органом Чернівецької міської ради, якому делеговано повноваження позивача проводити розрахунки з орендної плати, укладати, реєструвати, вносити зміни, припиняти дію та розривати договори оренди землі, а тому третя особа-2 мала право надсилати та повідомляти відповідача про рішення позивача щодо заперечення у продовженні договору оренди землі.

У відповіді на відзив прокурор спростовує заперечення відповідача проти позову з аналогічних підстав, що зазначені у поясненнях третіх осіб.

Відповідач своїм правом на подачу заперечень на відповідь не скористався.

Ухвалою суду від 03.01.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено попереднє засідання на 23.01.2018 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Чернівецьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Чернівецькій області.

Ухвалою суду від 23.01.2018 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 05.02.2018 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради.

Ухвалою суду від 05.02.2018 року розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 20.02.2018 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління ДФС у Чернівецькій області.

Розгляд справи у підготовчому засіданні 20.02.2018 року відкладено на 02.03.2018 року.

Ухвалою суду від 02.03.2018 року закрито підготовче провадження у справі № 926/21/18 та призначено її до розгляду по суті у судовому засіданні 14.03.2018 року.

У судовому засіданні 14.03.2018 року оголошено перерву до 20.03.2018 року, про що представників учасників судового процесу повідомлено судом під розписку.

Третя особа-1 та третя особа-3 явку своїх представників у судове засідання 20.03.2018 року не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що: Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; .

Представники учасників судового процесу не заперечували проти розгляду справи за відсутності представників третіх осіб 1 та 3.

Таким чином, враховуючи те, що представник третьої особи-1 та третьої особи-3 під розписку був повідомлений про дату, час та місце судового засідання 20.03.2018 року, суд вирішив розглядати справу за відсутності представників третіх осіб 1 та 3.

У судовому засіданні 20.03.2018 року представник третьої особи-2 звернувся до суду із усним клопотанням про долучення до матеріалів справи викопіювання з журналу вихідної кореспонденції, що за його словами підтверджує факт надсилання відповідачу листа-заперечення проти продовження дії договору оренди землі від 25.04.2016 року №04/01-08/3-04/1/1939.

Заслухавши думки представників учасників судового процесу щодо вказаного клопотання, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно із ч.8 зазначеної статті ГПК України: Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У відповідності до ч.2 ст.207 ГПК України: Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З огляду на те, що представник третьої особи не обґрунтував причини неможливості подання викопіювання з журналу разом з поясненнями на позов, то суд вирішив не приймати вказаний документ до розгляду.

Прокурор, представники позивача та третьої особи-2 позов підтримали з підстав, викладених ними у заявах по суті спору, просили суд позов задовольнити повністю. Натомість представник відповідача проти позову заперечив, пославшись на добросовісність відповідача як орендаря спірної земельної ділянки, безпідставність зарахування податковим органом сплаченої за спірний період орендної плати у минулі періоди, відтак просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, з'ясувавши обставини, на які учасники посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступне.

27 травня 2011 року між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Боднарашеком Сергієм Миколайовичем (орендар) укладено договір оренди землі №7166, який зареєстрований у управлінні Держкомзему у місті Чернівці, про що в книзі записів реєстрації договорів оренди ЧАА 013699 внесено запис за номером 731010004000162 від 24.06.2011 року (далі - договір оренди землі).

У відповідності до статті 204 Цивільного кодексу України: Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Учасниками справи та прокурором не надано, а у матеріалах справи відсутні докази визнання договору оренди землі недійсним.

За договором оренди землі позивач на підставі рішення 8 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 28.04.2011р. №157 надає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування автостоянки, яка знаходиться у м. Чернівцях на вул. Руській, 211 - Б, загальною площею 0,2974 га, кадастровий номер 7310136600:32:003:0077 (пункти 1.1, 2.1, 2.2).

Відповідно до витягу з технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3195860,00 грн., економіко-планувальна зона № 139 (пункт 2.3).

У пункті 5.1 та 5.2 договору оренди землі зазначено, що цільове призначення земельної ділянки відповідно до категорії земель: землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07), а мета використання земельної ділянки: для обслуговування автостоянки.

Позивач за актом прийому-передачі земельної ділянки на місцевості від 27.05.2011 року (додаток №4 договору оренди землі) передав, а відповідач прийняв земельну ділянку для обслуговування автостоянки, яка знаходиться у м. Чернівцях на вул. Руській, 211 - Б, загальною площею 0,2974 га (далі - земельна ділянка).

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Дослідивши зміст договору оренди землі, суд встановив, що даний договір є укладеним, оскільки між сторонами існувала домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Пункт 13.1 договору оренди землі: Цей договір набирає чинності з моменту укладення та його державної реєстрації. Моментом укладення договору є дата його реєстрації в Чернівецькій міській раді .

Розділом 4 договору оренди сторони узгодили умови щодо розміру, індексації, порядку і строків сплати орендної плати.

Так, згідно п.4.1 договору оренди землі річна орендна плата визначена відповідно до чинного законодавства, розрахована згідно з додатком №1 цього договору та за повний рік оренди становить 95875,80 грн. Орендна плата вноситься відповідачем у грошовій формі.

Як вбачається з розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку (додаток №1 до договору оренди землі), розмір річної орендної плати становить 3% від нормативно-грошової оцінки землі, що відповідає положенням статті 288 Податкового кодексу України у редакції, чинній станом на дату укладення договору оренди землі.

Орендна плата щорічно індексується у відповідності із чинним законодавством України. Відповідач щорічно самостійно станом на 1 січня поточного року проводить перерахунок річної орендної плати (п.4.3 договору оренди землі).

Згідно із п.4.4 договору оренди землі: Орендна плата вноситься відповідачем рівними частинами у строк до 30 числа місяця наступного за звітним на розрахунковий рахунок: Місцевий бюджет м. Чернівців, код ЄДРПОУ 23246436, р/р №33217815700002 ГУДКУ в Чернівецькій області, МФО 856135, код платежу 13050500 - орендна плата з фізичних осіб.

Також пунктом 7.4.7 договору оренди землі на відповідача покладений обов'язок своєчасно вносити орендну плату за землю.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі (у редакції чинній, на момент виникнення спірних відносин) однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно із статтею 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

У свою чергу п.14.1.147 ст.14 Податкового кодексу України (у редакції чинній, на момент виникнення спірних відносин) визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

При цьому, у відповідності до п.14.1.136 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Отже, системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України Про оренду землі , підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Судом встановлено, що відповідач сплатив позивачу орендної плати на загальну суму 170500,00 грн., що підтверджується випискою управління Державної казначейської служби України в м. Чернівцях (а. с. 146-149), у тому числі згідно призначення платежу по 1000,00 грн. за листопад, грудень 2014 року, січень-вересень 2015 року, січень, лютий, березень 2016 року, 143500,00 грн. за травень 2016 року та 14000,00 грн. без призначення платежу.

У свою чергу, за даними листа Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 19.12.2017 року №4734/24-13-54-02 (а. с. 30) відповідач в період з 01.01.2014 року по 20.12.2017 року сплатив орендної плати на загальну суму 179000,00 грн. за 2012-2013 роки. При цьому, у листі зазначено, що за 2014-2017 року відповідач орендну плату за землю не сплачував.

З огляду на вказане суд констатує, що з виписок управління Державної казначейської служби України в м. Чернівцях та зазначеного вище листа Головного управління ДФС у Чернівецькій області вбачається, що у спірному періоді (з 01.01.2015 року по 27.05.2016 року) відповідачем внесено на рахунок позивача орендної плати у розмірі 154500,00 грн.

Натомість прокурор нарахував відповідачу 189403,67 грн. заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2015 року по 27.05.2016 року.

Відповідач у свою чергу вважає, що сума сплачена ним у спірному періоді сума орендної плати повинна бути зарахована для погашення заборгованості за цей же період - з 01.01.2015 року по 27.05.2016 року.

У даному контексті суд, враховуючи подвійну природу орендної плати, зауважує, що відповідно до п. 16.1.4. ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Так, у п.1 ст. 54 ПК України зазначено, що Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Разом з тим, п.54.3.1 ст.54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Пунктами 1-4 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Водночас пунктами 1 та 4 статті 287 ПК України унормовано, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п.2 ст. 286 ПК України).

За умовами договору оренди землі відповідач щорічно до 01 лютого подає податкову декларацію орендної плати за земельну ділянку в Державну податкову інспекцію м. Чернівці.

Актом камеральної перевірки від 17.11.2015 року №1468/24-12-15-03/НОМЕР_1 (а. с. 165) встановлено, що відповідач порушив терміни подання податкової звітності з плати за землю за 2012 рік, оскільки всупереч вимог ПК України подав її 05.11.2015, в той час як граничний строк подачі тривав до 20.02.2012 року. При цьому, відповідач самостійно визначив, що сума податкового зобов'язання складає 59876,00 грн. По даному факту ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.11.2015 року №0112521702, яким на відповідача накладено штраф у сумі 170,00 грн. (а. с. 164).

Актом від 30.05.2017 року №1725/24-13-13/НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання відповідача (а. с. 158) встановлено, що відповідачем взагалі не подано до податкового органу податкові декларації з плати за землю (орендна плата) за 2014, 2015, 2016 роки.

На підставі зазначеного акту Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.06.2017 року №0016611305 (а. с. 160).

Із акту від 30.05.2017 року №1720/24-13-13/НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання відповідача (а. с. 157) видно, що орендну плату за 2012 рік у сумі 59876,00 грн. відповідачем повністю погашено лише 16.05.2016 року, тобто при перерахуванні платежу на суму 143500,00 грн.

У подальшому у зв'язку із порушенням строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати на підставі вказаного акту Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.06.2017 року №0016601305 (а. с. 159).

Зазначені вище податкові повідомлення-рішення є чинними та скасовані у встановленому законом порядку не були, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Крім того, у листі третьої особи-3 від 30.01.2018 року №492/9/24-13-17-12 (а. с. 150) вказано, що податкову декларацію з плати за землю (орендна плата) за 2014 рік відповідач подав до податкового органу лише 11.12.2017 року на суму 95875,80 грн. При цьому, на підставі службової записки від 28.12.2016 року №706 відповідачу нараховано 95876,00 грн. орендної плати за 2013 рік.

Отже, відповідачем неналежно виконано свій обов'язок щодо подання податкових декларацій.

Відповідно до приписів ст. 87.9 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, податкові органи (третя особа-1 та третя особа-3) вважають, що вони правомірно зарахували сплачену у спірному період відповідачем суму орендної плати для погашення боргу за попередні періоди.

Суд зазначає, що з огляду на приписи пунктів 4.1 та 4.2 договору оренди землі, річна орендна плата, яка підлягала сплаті за 2012-2014 роки складає 287627,40 грн., у тому числі за 2012 рік - 95875,80 грн., за 2013 рік - 95875,80 грн., за 2014 рік - 95875,80 грн.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК України).

Однак відповідач не надав суду доказів погашення зазначеної суми орендної плати, а тому податковий орган правомірно та у відповідності до положень статті 87 ПК України зарахував здійснені відповідачем у спірному періоді оплати на загальну суму 154500,00 грн., для погашення боргу з орендної плати за попередні періоди (тобто 2012-2014 роки), незважаючи на вказане відповідачем призначення платежу.

Суд відхиляє твердження відповідача про незаконність дій податкових органів, щодо на підставі службової записки, проведення перевірок, винесення податкових повідомлень-рішень, оскільки в даному спорі суд не визначає їх правомірність, а даним обставинам може бути надана оцінка в порядку адміністративного судочинства. Відповідачем не надано доказів їх оскарження.

Приписами статті 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. в ч.1 ст. 206 ЗК України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Аналогічно ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ураховуючи викладене, суд констатує, що відповідач неналежно виконав свої зобов'язання щодо сплати орендної плати за спірний період.

Відтак, перевіривши здійснений прокурором розрахунок заборгованості з орендної плати, суд зазначає, що він відповідає вимогам розділу 4 договору оренди землі та нормам статей 285-289 ПК України, а тому вимоги прокурора є обґрунтованими.

Таким чином, позов у цій частині слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 189403,67 грн. заборгованості по орендній платі за землю, що виникла за період з 01.01.2015 року по 27.05.2016 року.

Щодо вимоги прокурора про повернення земельної ділянки, то сторони у пункті 3.1 договору оренди землі погодили, що: Договір укладено строком на п'ять років і діє 27 травня 2016 р. включно.

Відповідно до п. 9.3.1 договору оренди землі дія цього договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Після припинення дії цього договору відповідач протягом 30 календарних днів повертає позивачеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, про що укладається відповідний акт прийому - передачі. Позивач у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному чинним законодавством. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір вирішується у судовому порядку (п.6.1 договору оренди землі).

При цьому, згідно із п.6.3 договору оренди землі, обов'язок по складанню акта прийому - передачі земельної ділянки покладається на сторону, яка передає земельну ділянку. У разі відсутності відповідача чи його небажання скласти відповідний акт, останній складається комісією, створеною позивачем.

У п.9.7 договору оренди землі сторонами погоджено, що договір вважається припиненим через 20 календарних днів з моменту отримання відповідачем письмового повідомлення позивача.

Пунктом 3.2 договору оренди землі передбачено, що після закінчення терміну дії договору відповідач, якщо він належно виконував обов'язки відповідно до умов цього договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк (поновлення договору). У разі наміру відповідача скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, він зобов'язаний не пізніше, ніж за 60 (шістдесят) календарних днів до закінчення строку дії договору звернутись в Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради із заявою про поновлення договору.

Разом з тим, у разі якщо відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення позивача про заперечення у поновленні договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах (крім розміру орендної плати), які були передбачені договором. У цьому випадку додаткова угода про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору може бути оскаржено в суді (пункт 3.4 договору оренди землі).

08 лютого 2016 року відповідач через Центр надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради звернувся до третьої особи-2 із заявою про поновлення договору оренди землі терміном на 5 років (а. с. 173). До зазначеної заяви не додано проекту додаткової угоди як того вимагає стаття 33 Закону України Про оренду землі .

Рішенням 5 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 11.04.2016 року №156 Про розгляд звернень юридичних осіб і підприємців щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, визнання такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань (далі - рішення від 11.04.2016 року) вирішено:

30. Заперечити підприємцю Боднарашеку (Боднарашек) Сергію Миколайовичу (РНОКПП НОМЕР_1), який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, у поновленні договору оренди землі від 27.05.2011р. №7166, за адресою вул. Руська, 211-Б, площею 0,2974га (кадастровий номер 7310136600:32:003:0077), для обслуговування автостоянки, в зв'язку із систематичною несплатою орендної плати (підстава: лист Чернівецької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 29.01.2016р. №561/9/24-12-15-03, (заборгованість з орендної плати за землю складає 135,7 тис. грн.)).

30.1. Визнати таким, що втратив чинність, пункт 16 рішення міської ради VI скликання від 28.04.2011р. №157 Про надання юридичним особам та приватним підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін в рішення міської ради з цих питань в частині надання підприємцю Боднарашеку Сергію Миколайовичу земельної ділянки за адресою вул. Руська,211-Б, площею 0,2974 га в оренду на 5 (п'ять) років для обслуговування автостоянки та припинити договір оренди землі від 27.05.2011р. №7166, укладений між міською радою і підприємцем Боднарашеком С.М.

30.2. Зобов'язати підприємця Боднарашека С.М. впродовж 30 календарних днів з дня закінчення терміну оренди землі, земельну ділянку за адресою вул. Руська, 211-Б, площею 0,2974 га звільнити, привести в належний стан та передати міській раді згідно з актом приймання-передавання.

30.3 Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради до 20.04.2016р. направити Боднарашеку С.М. копію витягу із цього рішення.

30.4. Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради підготувати документи для продажу на аукціоні земельної ділянки за адресою вул. Руська,211-Б, площею 0,2974 га.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ч.1 ст.73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Пункт 30 та підпункти 30.1-30.4 зазначеного рішення позивача набули чинності на території м. Чернівці, визнані незаконними (недійсними) чи скасованими судом або самою радою не були, докази протилежного у матеріалах справи відсутні. При цьому, у суду відсутні відомості про проведення аукціону з продажу спірної земельної ділянки та наявність відповідного договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Із змісту листа від 25.04.2016 року №04/01-08/3-04/1/1939 Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради вбачається, що третя особа-2 направляла відповідачу копію витягу з рішення від 11.04.2016 року (а. с. 174), однак докази такого надіслання чи особистого отримання відповідачем витягу з рішення від 11.04.2016 року в матеріалах справи відсутні.

У той же час листом від 26.01.2018 року №56/18 (а. с. 176) Центр надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради повідомив, що відповідач отримав витяг з рішення від 11.04.2016 року 30.05.2016 року, у підтвердження чого долучив копію витягу з відміткою позивача (а. с. 177).

Відповідач не заперечує ту обставину, що він 30.05.2016 року отримав від Центру надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради копію витягу з рішення від 11.04.2016 року, проте зауважує, що згідно пункту 9.7 договору оренди землі орендодавець (позивач) зобов'язаний був особисто надати (надіслати) йому копію такого рішення.

Як вже зазначалось вище, пунктом 9.7 договору оренди землі передбачено, що договір вважається припиненим через 20 календарних днів з моменту отримання відповідачем письмового повідомлення позивача.

Дослідивши зміст договору оренди землі, суд констатує, що сторонами не погоджено від кого та яким чином відповідач має отримати повідомлення позивача. Такий порядок не передбачений і чинним законодавством України. Відтак, при припиненні договору оренди землі істотним є факт отримання відповідачем письмового повідомлення позивача, тобто рішення від 11.04.2016 року, незважаючи на те від кого відповідач отримав таке повідомлення, якщо воно прийнято і виражає волю самого орендодавця - позивача у даній справі.

Отже, відповідач отримав письмове повідомлення позивача (рішення від 11.04.2016 року) 30.05.2016 року, що відповідає вимогам пунктів 3.1, 9.3, 9.7 договору оренди землі.

30 травня 2016 року відповідач повторно через Центр надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради звернувся до третьої особи-2 із заявою про поновлення договору оренди землі терміном на 5 років (а. с. 172). До зазначеної заяви не додано проекту додаткової угоди як того вимагає стаття 33 Закону України Про оренду землі .

У відповідь Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради листом від 03.06.2016 року №Б-4173/2-04/01 (а. с. 170-171) повідомив відповідача про зміст пунктів 30, 30.1, 30.2 рішення від 11.04.2016 року та роз'яснив його право на звернення до суду за захистом його прав. Вказаний лист відповідач отримав особисто під розписку 06.06.2016 року, що ні ним ні його представником не заперечувалось.

Відповідач зазначає, що третя особа-2 є самостійною юридичною особою і не є орендодавцем за договором оренди землі, а тому не мала право надавати такі відповіді замість позивача.

У світлі вказаного суд зазначає, що рішенням 69 сесії Чернівецької міської ради VІ скликання від 25.09.2015 №1737 (а. с. 79) затверджено в новій редакції Положення про Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (пункт 1.2).

Так, згідно Положення про Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (далі - Положення), останній є виконавчим органом Чернівецької міської ради та самостійною юридичною особою (пункти 1.1, 1.3).

Відповідно до п.1.8 Положення третя особа-2 забезпечує реалізацію державної політики у сфері містобудування, архітектури та землекористування, виконання власних і делегованих повноважень у сфері будівництва та регулювання земельних відносин, здійснює координацію діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексного розвитку території міста.

Пунктами 3.1.14, 3.1.15 та 4.5 Положення передбачено, що третя особа-2 готує проекти договорів оренди землі та договорів купівлі-продажу земельних ділянок для укладення їх сторонами, проекти рішень на розгляд міської ради та її виконавчого комітету в межах наданих повноважень.

У свою чергу, як зазначено вище, у разі наміру відповідача скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, він зобов'язаний не пізніше, ніж за 60 (шістдесят) календарних днів до закінчення строку дії договору звернутись в Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради із заявою про поновлення договору (п. 3.2 договору оренди землі).

Таким чином, процедура поновлення договору оренди передбачає звернення відповідача до третьої особи-2 із заявою про поновлення договору оренди землі та проектом додаткової угоди, остання розглядає заяву орендаря та готує проект рішення щодо поновлення договору оренди землі та відповідний проект договору або проект рішення про заперечення (відмову) у поновленні договору оренди землі.

Відтак, третя особа-2 у листах від 25.04.2016 року №04/01-08/3-04/1/1939 та від 03.06.2016 року №Б-4173/2-04/01 діяла в межах законодавства України та делегованих їй повноважень від імені та в інтересах Чернівецької міської ради. Тому заперечення відповідача у цій частині є необґрунтованими та відхиляються судом.

Водночас 24.11.2017 року державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області складено акт №341 (а. с. 44), яким встановлено, що відповідач своєчасно не повернув тимчасово зайняту земельну ділянку площею 0,2974 га по вул. Руській, 211-Б в м. Чернівці, чим порушив вимоги ст. 96, 211 ЗК України. При цьому, станом на дату складання акту спірна земельна ділянка залишається огородженою металевою сіткою, а на ній знаходиться тимчасова споруда для охоронця, вольєр для утримання собаки та облаштована автостоянка.

Тоді ж, 24.11.2017 року, у зв'язку із встановленими вище обставинами на відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення №00165 (а. с. 46), яким притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. д ч. 1 ст. 211 ЗК України.

Крім того, 24.11.2017 року державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області видав відповідачу припис №156 (а. с. 48), яким приписав в 30-ти денний термін усунути вказане порушення земельного законодавства шляхом звільнення земельної ділянки та приведення її у належний стан або оформити право користування на останню. Докази виконання зазначеного припису у матеріалах справи відсутні.

01 грудня 2017 року державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення №162 (а. с. 49), якою визнано відповідача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 54 КУпАП та накладено штраф у розмірі 170,00 грн. у зв'язку з тим, що останній своєчасно не повернув тимчасово зайняту земельну ділянку площею 0,2974 га по вул. Руській, 211-Б в м. Чернівці, чим порушив вимоги ст.ст. 96, 125, 126, п. д ч.1 ст. 211 ЗК України.

На вказаній постанові міститься підпис відповідача про її отримання, а з квитанції від 01.12.2017 року №111 (а. с. 50) видно, що відповідач сплатив вказаний штраф.

Постанова про накладення адміністративного стягнення №162 від 01.12.2017 року судом чи вищестоящим органом скасована не була. Із зазначеного слідує, що відповідач не заперечує ту обставину, що він продовжує користуватися спірною земельною ділянкою без достатньої на те правової підстави - договору оренди землі.

Отже, суд встановив, що відповідач земельну ділянку позивачу не повернув та продовжує користуватись нею станом на день ухвалення рішення. Відповідач факт продовження користування спірною земельною ділянкою не заперечує, оскільки вважає, що строк дії договору оренди землі був поновлений у силу вимог ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі .

У відповідності до статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній станом на дату первісного звернення відповідача із заявою про поновлення договору оренди землі та дату прийняття рішення від 11.04.2016 року):

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Так, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та про своє рішення.

Натомість, для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 25.02.2015 року у справі №6-219цс14 та від 13.04.2016 року у справах №6-2027цс15 та №6-146цс16.

У даній справі судом встановлено, що відповідач є недобросовісним орендарем, оскільки за період з 01.01.2015 року по 27.05.2016 року не сплатив позивачу орендну плату, несвоєчасно подав до податкового органу податкові декларації з плати за землю за 2012, 2014 роки, взагалі не подав податковому органу податкові декларації з плати за землю за 2015, 2016 роки.

По-друге, хоча відповідач у встановлений договором строк повідомив позивача про свій намір поновити договір оренди землі, проте до його заяв від 08.02.2016 року та 30.05.2016 року не було додано відповідного проекту додаткової угоди.

По-третє, незважаючи на те, що відповідач фактично продовжив користуватися спірною земельною ділянкою, суд розцінює рішення від 11.04.2016 року, як повідомлення позивача про заперечення (відмову) у поновленні договору оренди землі. При цьому, таке повідомлення позивача є обґрунтованим та прийнятим на підставі закону й умов договору оренди землі.

По- четверте відповідач у місячний термін після закінчення строку дії договору був обізнаний із рішенням від 11.04.2016 року щодо заперечення йому в поновленні йому договору оренди.

Враховуючи відсутність повного складу юридичних фактів, передбачених як ч.1 ст.33, так і ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , суд дійшов висновку про те, що договір оренди землі не є продовженим та припинив свою дію 27.05.2016 року (п. 3.1 договору оренди землі).

При цьому, суд також враховує, що відповідач не звертався до суду із вимогами про визнання незаконним (недійсним) рішення від 11.04.2016 року та про визнання укладеним додаткової угоди про поновлення договору оренди, докази протилежного у матеріалах справи відсутні. Крім того, після закінчення строку дії договору оренди землі відповідач за період з 28.05.2016 року по дату звернення прокурора до суду з даним позовом (29.12.2016 року), тобто більше ніж за 7 місяців, сплатив орендної плати на суму 14000,00 грн., що є меншим, ніж щомісячний розмір орендної плати у 2016 році також не надані докази сплати орендної плати за 2017 рік. Наведені обставини також свідчать про недобросовісність відповідача та відсутність у нього наміру скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі.

Отже, з огляду на приписи п.6.1 договору оренди землі відповідач зобов'язаний був повернути позивачу земельну ділянку у строк по 27.06.2016 року.

Проте відповідач вказаного обов'язку не виконав, внаслідок чого вимога прокурора про повернення земельної ділянки є обґрунтованою та підставною.

Разом з тим, спростовуючи доводи відповідача про те, що договір оренди є припиненим у зв'язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати, а не закінченням строку дії договору, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 9.6.1 договору оренди землі цей договір може бути припиненим позивачем в односторонньому порядку у випадку несплати відповідачем орендної плати протягом року. Стягнення орендної плати позивачем здійснюється в судовому порядку.

Даний пункт договору оренди землі узгоджується з положеннями статті 31 Закону України Про оренду землі .

Згідно з п. д ч.1 статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Однак, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні міські ради не наділено повноваженнями щодо прийняття рішень про припинення права землекористування земельними ділянками.

Частиною 3 статті 11 ГПК України унормовано, що: Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Оскільки п.30.1 рішення від 11.04.2016 року прийнятий позивачем не в межах його повноважень, то суд не застосовує положення вказаного пункту.

Незважаючи на вказане, суду також необхідно встановити юридичних факт, на настання яких правових наслідків було зумовлене прийняття позивачем п.30 рішення від 11.04.2016 року.

Так, аналізуючи зміст дій позивача, суд дійшов висновку, що, приймаючи рішення від 11.04.2016 року у частині, що стосується відповідача, позивач керувався правовою конструкцією, яка передбачена ст. 33 Закону України Про оренди землі , тобто виходив з того, що договір оренди землі припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку його дії, а відповідач неналежно виконав свої зобов'язання щодо сплати орендної плати, що стало підставою для заперечення (відмови) недобросовісному орендарю (відповідачу) у поновленні терміну дії договору оренди землі. Такі висновки суду обумовлені тим, що відповідачу саме заперечено у поновленні договору оренди землі.

З приводу обраного прокурором способу захисту інтересів держави, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Частиною другою статті 16 ЦК України унормовано перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, проте у ч.3 вказаної статті визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У свою чергу ст. 152 ЗК України є спеціальною нормою по відношенню до ст.16 ЦК України, оскільки визначає способи захисту прав у земельних правовідносинах.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України, яка є спеціальною нормою по відношенню до ст.16 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із ч.3 ст.152 ЗК України: Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Прокурор просить суд ухвалити рішення про повернення відповідачем позивачу за актом приймання-передачі земельну ділянку.

Враховуючи, що обраний позивачем спосіб захисту відповідає вимогам п.6.1 договору оренди землі та не суперечить вимогам законів України, суд, керуючись ст. 5 ГПК України, вважає, що позовні вимоги у цій частині слід задовольнити у редакції, запропонованій прокурором.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю, стягнути з відповідача на користь позивача 189403,67 грн. заборгованості по орендній платі за землю за період з 01.01.2015 року по 27.05.2016 року та повернути відповідачем позивачу за актом приймання-передачі спірну земельну ділянку.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача відповідно до вимог ст.129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 20, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Боднарашека Сергія Миколайовича (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, код ЄДРПОУ 36068147, р/р 3321012700002 в ГУДКСУ в Чернівецькій області, МФО 8561356, код платежу 13050500) 189403,67 грн. заборгованості по орендній платі за землю за договором оренди землі №7166 від 27.05.2011р.

3. Повернути фізичною особою-підприємцем Боднарашеком Сергієм Миколайовичем (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) за актом приймання-передання Чернівецькій міській раді (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, код ЄДРПОУ 36068147) земельну ділянку, яка знаходиться в м. Чернівці по вул. Руській, 211-Б, площею 0,2974 га, кадастровий номер 7310136600:32:003:0077.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Боднарашека Сергія Миколайовича (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь прокуратури Чернівецької області (58001, м. Чернівці, вул. Кордуби Мирона, 21, код ЄДРПОУ 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р 35219056004946, класифікація видатків бюджету -2800) 4441,05 грн . відшкодування судового збору.

5. З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повне рішення складено та підписано 28 березня 2018 року.

Суддя І.В. Марущак