Рішення

від 22.03.2018 по справі 629/2930/17

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/2930/17

Номер провадження 2/629/107/18

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.03.2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Попова О.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Габор В.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідачів - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія БОТіК до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про стягнення вартості безпідставно набутого майна,

в с т а н о в и в:

Директор ТОВ Компанія БОТіК ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4 на користь ТОВ Компанія БОТіК вартість безпідставно набутого майна - насіння соняшника у кількості 31,34 тонни на суму 324369,00 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 4865,53 грн. В обґрунтування позову зазначає, що ТОВ Компанія БОТіК займається сільськогосподарською діяльністю на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області з травня 2013 року, орендує земельні ділянки (паї). На полі знаходиться земельна ділянка № 140 розмірами 4,8454 га, кадастровий номер 6323986000:01:000:0087, яка належить ОСОБА_4 12.02.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір оренди земельної ділянки, однак 01.03.2013 року ТОВ Компанія БОТіК уклало з ОСОБА_5 договір обміну земельних ділянок терміном на 5 (п'ять) років з метою найбільш ефективного та зручного використання земельних ділянок, з метою недопущення порушення сівозміни, які склалися на підприємстві. ТОВ Компанія БОТіК надало ОСОБА_5 земельну ділянку № 282 розміром 4,8454 га, яка розташована на території Садівської сільської ради, а ОСОБА_5 надав товариству земельну ділянку № 140 розміром 4,8454 га, яка належить ОСОБА_4 На початку травня 2014 року на вказаному полі було засіяно насіння соняшнику, компанія понесла затрати на проведення сільськогосподарських робіт, за власний рахунок було проведено ряд агрономічних робіт з посіву соняшника на полі № 4.8 єдиним масивом загальним розміром 153,7 га, де без встановлених межових знаків на місцевості, розташована і земельна ділянка ОСОБА_4 03.09.2014 року працівниками підприємства, які виїхали на поле для проведення збору врожаю, було виявлено відсутність посівів розміром 7,8 га. На місці з'ясувалось, що соняшник таємно скошений, в зв'язку з чим було подано заяву до поліції. Звіркою розташування викошеної ділянки було встановлено, що викос соняшника був проведений на земельній ділянці, що належить ОСОБА_4 та частково на іншій земельній ділянці. 18.12.2014 року кримінально провадження закрито та запропоновано звернутися до суду з позовом про стягнення суми понесених збитків.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що пред'явлення позову про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі неможливості виконання відповідачем своїх обов'язків. Проте, ніяких договорів про оренду землі між відповідачем ОСОБА_4 та ТОВ Компанія БОТіК не укладалось, а тому відсутні будь-які зобов'язання між сторонами, тобто користування земельною ділянкою з боку позивача можливо розглядати як самозахват, а тому відсутні підстави для звернення до суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що до 2009 року земля перебувала в оренді у ТОВ Супіна Агро , але договір був розірваний. Він ніколи не чув про те, щоб його батько укладав договір про оренду земельних ділянок з ОСОБА_5. Зі слів матері він знає, що їх земельною ділянкою ОСОБА_5 користувався за усною домовленістю. У 2013 році вони отримали документи щодо відновлення меж земельної ділянки та в осені внесли самостійно добрива, оскільки збиралися самостійно обробляти свою земельну ділянку. Але повесні виявили, що їх земля засіяна соняшником, пізніше їм стало відомо, що це зробив ОСОБА_6, вважає, що той самовільно захопив землю. З цього приводу, а саме з приводу самовільного захвату землі, вони звернулися до поліції, розпочато досудове слідство. В осені вони зібрали соняшник з їх земельної ділянки.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст. 2-4 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу по справі ОСОБА_4 на праві приватної власності на землю належить земельна ділянка(пай), кадастровий номер 6323986000:01:000:0087, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,8454 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Садівської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії Р1 № 691687, виданого 28.03.2002 року Садівською сільською радою Харківської області (а.с.13-14, 15, 16).

В матеріалах справи міститься договір оренди землі від 12.02.2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на 10 років, який не пройшов відповідну державну реєстрацію (10-12).

Крім того, існує договір обміну земельних ділянок від 01.03.2013 року, укладений між ТОВ Компанія БОТіК в особі директора ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_5, в якому зазначено про обмін орендованими земельними ділянками № 282 та № 140, що розташовані на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області, для найбільш ефективного та зручного використання земельних ділянок, з метою недопущення порушення сівозміни, які склалися на підприємствах, терміном на 5 років, даний договір також не пройшов відповідну державну реєстрацію.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав розрахунок витрат на посів соняшника по ТОВ БОТіК за 2014 рік по Садівській сільській раді, а саме витрати по земельній ділянці площею 7,8 га, на якій було здійснено викос соняшника (а.с.20)

Згідно наявного в матеріалах справи акту обстеження поля номер 4.8 Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області від 03.09.2014 року, у результаті огляду було виявлено, що посів соняшника сорту Армоні на полі № 4.8 площею приблизно 7,8 га знищено. Комісією зроблені попередні висновки, що посіви соняшника скошено невідомими особами. Відповідно до карти поля № 4.8 до акту огляду посівів соняшника від 03.09.2014 року встановлено, що посіви соняшника скошені на земельних ділянках з кадастровими номерами 6323986000:01:000:0087 площею 4,8454 га та 6323986000:01:000:0094 площею 2,9546 га (а.с.37,38-40).

З цього приводу директор ТОВ Компанія БОТіК звернувся з заявою до поліції, було розпочате досудове розслідування, але кримінальне провадження було закрито з тієї підстави, що спір носить цивільно-правовий характер і повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Частиною 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно ст. 18 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Укладення договору оренди землі є дією 2 осіб, спрямованою на набуття цивільних прав та обов'язків щодо оплатного користування земельною ділянкою, що відповідає загальним вимогам цивільного законодавства, щодо правочинів (договорів), передбаченим в ст. 202 ЦК України.

В розумінні ст. 202 ЦК України, правочин є вольовою дією особи. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки за договором, вона має бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети. Волевиявлення сторін має бути абсолютно вільним і усвідомленим. У правочині зовнішнє волевиявлення особи має відповідати його внутрішній волі та має бути спрямоване на досягнення відповідного юридичного наслідку.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Основним елементом дійсної угоди є воля сторін. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, бажання викликати певні юридичні наслідки встановлення, зміну або припинення.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до норм ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із примірників договорів, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що вони не пройшли відповідну державну реєстрацію, а тому відсутні будь-які цивільно-правові відносини, тобто і ОСОБА_5, і ТОВ Компанія БОТіК користувалися зазначеною земельною ділянкою на свій ризик.

Таким чином, позивач самовільно використовував земельні ділянки, які належать відповідачу ОСОБА_4

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Із копії заяви, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що з приводу самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_8 - дружина відповідача ОСОБА_4, звернулась до поліції, в зв'язку з чим відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Хоча одночасно з цим було встановлено, що ОСОБА_5, не зважаючи на відсутність державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4, сплачував до 2014 року орендну плату та перераховував податок за користування земельною ділянкою.

Разом із тим, вирішуючи питання про доведеність розміру заподіяної позивачу шкоди суд виходить із наступного.

На підтвердження розміру заподіяної шкоди ТОВ Компанія БОТіК додає до позовної зави розрахунок витрат на посів соняшника по ТОВ БОТіК на 2014 рік (а.с.20), в якій зазначені всі виконані роботи, але дана інформація не оформлена належним чином, не має підпису відповідальної особи, а тому не може розцінюватися як належний та допустимий доказ.

Крім того, надані в якості доказу відомості витрат на пальне, акти витрат на насіння і садивного матеріалу, акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин носять загальний характер, тобто мають загальну інформацію, яка стосується всієї землі, яка знаходиться в користуванні товариства, а тому з них не представляється можливим зробити висновок щодо витрат на відповідних ділянкках.

Оцінюючи позовні вимоги про стягнення вартості безпідставно набутого майна - насіння соняшника у кількості 31,34 тонни на суму 324369,00 грн., заподіяної внаслідок самовільного збору врожаю відповідачем з земельної ділянки, суд вважає, що позивач не підтвердив належними доказами розмір шкоди, спричиненої такими діями, оскільки матеріали справи не містять документів обстеження спірної земельної ділянки повноважними органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, які б підтвердили факти обробітку земельної ділянки гербіцидами і добривами, виконання інших робіт, а також відповідності зібраного соняшнику тій кількості, яка заявлена, саме що є доказами понесення шкоди у заявленому позивачем розмірі. Дані відомості відсутні, що позбавляє суд можливості встановити поза розумним сумнівом факт виконання всіх робіт, як про це зазначено в розрахунку. Даний факт не знайшов свого відображення в жодному акті, який було надано суду.

Враховуючи викладене, суд не може взяти до уваги лише розрахунок, який ніким не підписаний, як достатній доказ в підтвердження розміру заподіяних позивачу збитків за наявності заперечень відповідача щодо заподіяння такої шкоди позивачу.

Таким чином суду не надано належних доказів, які б підтверджували, що відповідачем заподіяно матеріальну шкоду позивачу в розмірі 324369,00 грн. внаслідок самовільного збору врожаю соняшника з земельної ділянки, яка не перебувала в оренді у Товариства на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області.

В позовній заяві ТОВ Компанія БОТіК посилається на те, що підприємству було заподіяно матеріальну шкоду, яка виразилась в зібранні іншими особами, а саме Губарєвими, врожаю соняшника, тобто безпідставному набутті майна.

Суд звертає увагу на те, що за приписами ч.3 ст. 157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України затверджено ОСОБА_7 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (постанова № 963 від 25 липня 2007 року). Згідно даної методики визначається розмір шкоди, заподіяної в тому числі юридичним особам на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок. Розмір шкоди не включає витрати щодо приведення земельних ділянок у стан, придатний для їх подальшого використання за цільовим призначенням. Розмір шкоди визначається за формулою, яка включає в тому числі середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням.

Отже, чинним земельним законодавством передбачено можливість визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам саме у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок про те, що нормативними актами передбачено чіткий механізм відшкодування збитків та визначення розміру їх заподіяння, про застосування якого позивачем не заявлялось у даній справі.

Позивачем не надано суду відповідних актів та розрахунків, передбачених законодавством.

Суд наголошує на тому, що позивач на свій розсуд обрав спосіб захисту порушеного права та розпорядився своїми правами щодо предмету спору, і суд, дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеному ст. 13 ЦПК, розглядає дану справу лише в межах заявлених позивачем вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що в позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 259, 264, 265, 268 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія БОТіК до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про стягнення вартості безпідставно набутого майна - насіння соняшника у кількості 31,34 тонни на суму 324369,00 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія БОТіК , місцезнаходження: Харківська обл., Лозівський район, с. Веселе, вул. Абрикосова, буд. 4, код ЄДРПОУ 21172627.

Відповідач - ОСОБА_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач - ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Третя особа - ОСОБА_5, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Суддя О.Г.Попов

Повний текст рішення виготовлено 27 березня 2018 року.