Рішення

від 23.03.2018 по справі 240/70/18

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 240/70/18

Провадження № 2/240/78/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 року смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області

у складі:

головуючого: - судді Попович І.А.

за участі:

представника позивача: - ОСОБА_1

представника відповідача: - ОСОБА_2

секретаря судового засідання: - ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 сільської ради Олександрівського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2018 року представник позивача звернувся до Олександрівського районного суду Донецької області з позовом в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 сільської ради Олександрівського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування.

Ухвалою суду від 31.01.2018 року дану позовну заяву було залишено без руху для виконання вимог ст. 175 ЦПК України.

05.02.2018 року позивачем виконано вимоги ст. 175 ЦПК України.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 16 лютого 1999 року в с. Громова Балка Олександрівського району Донецької області померла громадянка ОСОБА_6, яка є бабцею ОСОБА_4. В зв'язку зі смертю спадкодавця на території ОСОБА_5 сільскої ради Олександрівського району Донецької області відкрилася спадщина, яка складається, в тому числі, з майнового права на земельну частку (пай) розміром 5,09 в умовних кадастрових гектарах. За життя спадкодавець лишила заповіт, посвідчений секретарем Очеретинської сільської ради Донецької області, яким заповіла право на земельну частку (пай) розміром 5,09 в умовних кадастрових гектарах позивачу. Позивач, який на момент смерті проживав зі спадкодавцем разом та фактично прийняв, але не оформив прийняття спадщини, в жовтні 2017 року звернувся до приватного нотаріуса Олександрівського районного нотаріального округу з заявою про видачу свідоцтва на спадщину за заповітом. 26 жовтня 2017 року позивач отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Причиною відмови у видачі свідоцтва, як зазначено у постанові, є те, що у позивача відсутній оригінал правовстановлюючого документа, а саме сертифіката на право на земельну частку(пай) серія ДН №0178366, в зв'язку з чим неможливо встановити належність спадкодавцю на день її смерті майнового права на земельну ділянку. Належність майнового права на спірну земельну ділянки саме спадкодавцю підтверджується листом відділу держгеокадастру в Олександрівському районі від 16.08.2017 року. Фактом фактичного прийняття спадщини позивачем є той факт, що він проживав разом зі спадкодавцем безпосередньо перед смертю. На даний час позивач не має можливості оформити свої спадкові права на майно спадкодавця, так як відсутній правовстановлюючий документ. Дана обставина змушує позивача звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав повністю позовні вимоги, зазначивши, що позивач фактично вступив у володіння спадковим майном, оскільки на день відкриття спадщини проживав із спадкодавцем за однією адресою, підтвердженням чого є довідка видана головою ОСОБА_5 сільської ради.

Представник відповідача ОСОБА_5 сільської ради в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи і докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд на підставі ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

До правовідносин, що виникли на час відкриття спадщини 16 лютого 1999 року, підлягають застосуванню норми ЦК УРСР, що діяли на час їх виникнення.

Відповідно до ст. 534 ЦК УРСР позивач має право на успадкування майна, що належало спадкодавцю на момент смерті, за заповітом.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР, якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Частиною 2 ст. 6 ЗК України, в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: одержання їх у спадщину.

За вимогами п. 2 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08 серпня 1995 року за № 720/95, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Судом, у судовому засіданні встановлено, що відповідно до листа Відділу в Олександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 16.08.2017 року № 31-5-0.31-861/101 17, згідно Книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) що видаються в Олександрівській держадміністрації (по ОСОБА_5 сільській раді), гр. ОСОБА_6 1 жовтня 1996 року був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) по КСП ім. Ульянова ОСОБА_5 сільської ради Серія ДН № 0178366 розміром 5,09 умовних кадастрових гектар вартістю 1933350000,00 грн., Розпорядженням голови Олександрівської райдержадміністрації від 29.12.1999 р. № 646р. Про затвердження вартості та розміру в умовних кадастрових гектарах земельної частки (паю) для видачі сертифікатів затверджений розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах - 4,79, вартість земельної частки (паю) - 37442,8 грн. (а.с.6).

26 жовтня 2017 року, приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Донецької області, позивачу ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 у зв'язку з тим, що неможливо встановити належність спадкодавцю на день його смерті права на земельну частку (пай) (а.с.7).

Відповідно до довідки Голови ОСОБА_5 сільської ради від 12.12.2017 року № 572/02-28, ОСОБА_6, яка померла 17 лютого 1999 року на момент смерті проживала і була зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно з ОСОБА_4 (а.с.8).

11.02.1999 року, було складено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету ОСОБА_5 сільської ради ОСОБА_7, відповідно до якого ОСОБА_6 заповіла право на земельну частку (пай) розміром 5,09 в умовних кадастрових гектарах позивачу по справі (а.с.37).

Відповідно до відомостей, що містяться в копії арк. 20 Погосподарської книги, наданої в судовому засіданні головою ОСОБА_5 сільської ради ОСОБА_2: особовий рахунок № 416, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 є членом домогосподарства, записаною першим, за адресою вул. Партизанська 37. У графі 2 "Відношення до члена господарства, записаного першим", зазначено "одиночка" (а.с.36).

Представник позивача, після дослідження всіх письмових доказів, зазначив, що підставою для звернення до суду стали відомості, які були викладені в довідці виданної головою сільської ради.

Представник відповідача після дослідження всіх письмових доказів зазначив, що видав довідку про спільне проживання позивача з спадкодавцем на підставі відомостей отриманих від депутата сільської ради.

Суд, вислухавши доводи сторін, оцінивши беспосередньо досліджені в судовому засіданні письмові докази у їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав, оскільки позивач не вчинив дій, що свідчать про прийняття спадщини, а саме: фактично не вступив в управління або володіння спадковим майном та не подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Довідку Голови ОСОБА_5 сільської ради від 12.12.2017 року № 572/02-28, як доказ фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, суд відхиляє, оскільки зазначені в ній відомості спростовані первинним даними ОСОБА_5 сільської ради викладеними в Погосподарській книзі. Будь-яких інших доказів фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, позивач та його представник суду не надали.

Крім цього, відповідно до вимог ст. 524 ЦК України, майно померлого у разі не прийняття спадщини спадкоємцями за правом спадкоємства переходить до держави.

З будь-якими вимогами до держави Україна позивач не звертався.

Керуючись 524, 534, 548-549 ЦК УРСР , ЗК України (в редакції від 22.06.1993 р.), ст. ст. 4, 12, 13, 77-81, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 сільської ради Олександрівського району Донецької області про визнання за ОСОБА_4, який народився 22 грудня 1965 року в с. Голобовка Олександрівського району Донецької області (РНОКПП НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за заповітом на майнове право на земельну частку /пай/ розміром 5,09 в умовних кадастрових гектарах визначене сертіфікатом ДН № 0178366 від 01.10.1996 р., - відмовити.

Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 23 березня 2018 року.

Повний текст рішення складено 28 березня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Олександрівський районний суд Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_4, місце реєстрації - 84000, вул. Партизанська, 30 с. Голубовка, Олександрівського району Донецької області, ІПН НОМЕР_1.

Відповідач: Очеретенська сільська рада Олександрівського району Донецької області, 84022, Донецька область, Олександрівський район, с. Очеретине,вул. Молодіжна, буд. 1-А, ЄДРПОУ 03331097.

Суддя Олександрівського

районного суду ОСОБА_8