Рішення

від 22.03.2018 по справі 910/19427/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 22.03.2018Справа №  910/19427/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Рижонкова С.В., розглянувши матеріали справи за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна продовольча компанія «Хорс» до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо:Полісся» про                     стягнення 300628,48 грн., за участі представників: від позивача                     –   не з'явився; від відповідача           –   не з'явився. ВСТАНОВИВ: У грудні 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна продовольча компанія «Хорс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо:Полісся» про стягнення 300628,48 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати вартості товару за Договором поставки №МП-2-011215 від 01.12.2015, внаслідок чого, за ним утворилась заборгованість в розмірі 300628,48 грн., яку просить стягнути позивач. Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з тим, до початку розгляду справи через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника. Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов протягом усього часу розгляду справи не направив, хоча про час та місце його проведення був повідомлений у встановленому законом порядку. Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 01.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна продовольча компанія «Хорс» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясо:Полісся» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу №МП-2-0112015, відповідно до умов якого, продавець зобов'язується передавати у встановлений цим договором строк у власність покупця за замовленням останнього сировину та м'ясні вироби і інші товарно-матеріальні цінності (товар), а покупець зобов'язується прийняти обумовлений товар і сплатити за нього певну грошову суму згідно до умов цього договору (п.1.1 Договору). Відповідно до п.1.2 Договору, вид, асортимент, ціна за одиницю товару, кількість загальна вартість товару – зазначаються у рахунку-фактурі, видатковій накладній на кожну партію товару. Згідно з п.1.3 Договору, загальна ціна цього договору складається з суми вартості товару, що поставляється згідно із видатковими накладними протягом всього строку його дії. Пунктом 2.2 Договору визначено, що продавець повинен поставити товар у строки, визначені сторонами у замовленні. Факт прийняття товару покупцем від продавця, що підтверджується належно оформленими накладними, означає згоду покупця із ціною, якістю, кількістю, асортиментом поставленого товару та підтверджує факт передачі усіх необхідних товаросупровідних документів. За умовами п.2.4 Договору, сторони погоджуються, що товар приймається покупцем по кількості та якості в пункті передачі, що визначений у п.2.1 цього договору. Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем по кількості – відповідно до даних, зазначений у видаткових накладних та документації на товар. При виявлені нестачі та інших недоліків під час передачі товару складається відповідний акт, на підставі якого продавець протягом 7 (семи) робочих днів, замінює товар, що не відповідає вимогам, а у разі неможливості – корегує дані документів первинного обліку. У відповідності до п.3.1 Договору, за попередньою домовленістю сторін цього договору оплата за товар може здійснюватись шляхом передплати за товар або з відстрочкою платежу, але не пізніше строку зазначеного в рахунку-фактурі/накладній продавця. У разі відсутності вказівки строку оплати, товар повинен бути оплачений не пізніше ніж протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання накладних. Днем оплати за товар є день зарахування банківською установою коштів на поточний рахунок продавця та/або день внесення покупцем грошових коштів в касу продавця. Кошти, що надійшли від покупця, незалежно від призначення платежу, зараховуються в рахунок виконання його грошових зобов'язань із найбільш раннім строком виникнення (п.3.3 Договору). Відповідно до п.8.1 Договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання та належного оформлення сторонами і діє до 31.12.2016, але в будь-якому випадку – до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. У випадку, якщо жодна із сторін договору до його закінчення не проінформувала письмово іншу сторону про припинення дії цього договору, даний договір продовжує свою дію ще на один календарний рік, на тих же умовах, при цьому сторони визначають, кількість таких щорічних пролонгацій – необмежена. Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов зазначеного договору передав відповідачеві товар, обумовлений договором на загальну суму 334580,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №ХО/К-00027 від 01.09.2017, №ХО/К-00026 від 02.08.2017, №ХО/К-00025 від 17.07.2017, №ХО/К-00024 від 03.07.2017. №ХО/К-00020 від 16.06.2017, №ХО/К-00019 від 15.06.2017 та №ХО/К-00015 від 01.06.2017. Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств. Доказів щодо наявності спорів стосовно якості або кількості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять. Однак відповідач поставлений товар оплатив лише частково, на загальну суму 117528 грн. Факт часткових оплат поставленого позивачем товару підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки по рахунку позивача за період з 01.06.2017 по 25.10.2017. Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами. Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України  вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 217052,40 грн. належним чином підтверджений матеріалами справи. За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 217052,40 грн. В той же час, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 73606,08 грн., що утворилась за відповідачем внаслідок невиконання своїх зобов'язань за договором в частині оплати вартості поставленого позивачем товару на підставі видаткових накладних №ХО/К-00029 від 18.09.2017 та №ХО/К-00028 від 18.09.2017 задоволенню не підлягають з огляду на недоведеність позивачем факту поставки товару за вказаними накладними. Так, умовами укладеного договору, сторонами було погоджено, що факт поставки позивачем та прийняття відповідачем обумовленого договором товару підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними. Проте додані позивачем до матеріалів справи видаткові накладні, зокрема накладна №ХО/К-00029 від 18.09.2017 на суму 31036,08 грн. підписана виключно директором позивача та немає підпису покупця зазначеного у ній товару, видаткова накладна №ХО/К-00028 від 18.09.2017 на суму 42570 грн. взагалі не містить підписів продавця та покупця. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факт поставки відповідачу товару на загальну суму 73606,08 грн. за вказаними видатковими накладними. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за поставлений позивачем товар в розмірі 217052,40 грн. Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин. На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору в сумі 3191,25 грн. покладаються сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд – ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо:Полісся» (01024, м. Київ, вул. Шовковична, 18в; ідентифікаційний код 39935718) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна продовольча компанія «Хорс» (03148, м. Київ, вул. Я. Коласа, 8А, оф. 4; ідентифікаційний код 39004002) 217052 (двісті сімнадцять тисяч п'ятдесят дві) грн. 40 коп. заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3255 (три тисячі двісті п'ятдесят п'ять) грн. 79 коп. В іншій частині позову відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст рішення складено: 28.03.2018 Суддя                                                                                                      Я.В. Маринченко