Рішення

від 28.03.2018 по справі 922/3160/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2018 р.Справа № 922/3160/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів - Барвінкове", м. Барвінкове до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Компанія", м. Тбілісі про стягнення 8209,70 доларів США за участю представників учасників справи:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів - Барвінкове" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Компанія" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 8209,70 доларів США, що еквівалентно 215302,21 грн., яка виникла на підставі контракту №20-03 від 20.03.2017, укладеного між позивачем та відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по вказаному контракту в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду від 20.09.2017 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 22.11.2017 о 10:00.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений у порядку, передбаченому Договором між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 09.01.1995, про що свідчить лист Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 19.10.2017 за №30942/03-16/78-17/С.

Ухвалою суду від 22.11.2017 розгляд справи був відкладений до 10.01.2018 до 10:00. Провадження у справі було зупинено на підставі ст. 79 ГПК України.

У зв'язку з набранням 15.12.2017 чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, котрим Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції та у відповідності до п. п. 9 п.1 Розділу XI Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України в новій редакції, ухвалою суду від 10.01.2018 провадження у справі було поновлено, справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, розпочато у справі підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 12 лютого 2018 року о 09:00.

Про дату, час та місце проведення засідання відповідач був повідомлений у порядку, передбаченому Договором між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 09.01.1995, про що свідчить лист Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 02.02.2017 за №2235/03-16/06-18/В.

Ухвалою суду від 12.02.2018 підготовче засідання було відкладено до 05.03.2018 до 10:00.

Ухвалою суду від 05.03.2018 підготовче провадження було закрите та справа призначена до судового розгляду по суті на 28.03.2018 о 10:00.

Представники учасників справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності представників сторін.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

20 березня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комбінат хлібопродуктів-Барвінкове» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Компанія» (покупець) був укладений контракт №20-03 (далі по тексту - контракт).

Згідно п. 1.1 контракту, продавець зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити борошно пшеничне в асортименті українського походження, далі - товар, найменування, кількість і ціна якого вказані в додаткових угодах до даного контракту, які є його невід'ємною частиною, на умовах, викладених у цьому Контракті.

Згідно п. 1.2 контракту, сторони дійшли згоди про можливість виконання цього контракту по частинах (поставка партіями).

Згідно з п. 2.1. контракту, ціни на товар, що поставляється за цим контрактом, вказані в додаткових угодах до даного контракту. Валюта контракту - долар США.

Ціна товару визначена на умовах, зазначених у додаткових угодах до даного контракту (п. 2.2).

Відповідно до п. 2.6 контракту, загальна сума цього контракту визначається сумарною вартістю відвантаженого товару, згідно додаткових угод до даного контракту.

У п. 5.1 контракту, сторони обумовили, що кількість товару визначається у додаткових угодах до цього контракту.

Згідно п. 6.2 контракту, право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати перетину кордону України.

Згідно п. 7.1 контракту, строки та порядок розрахунків визначаються сторонами в додаткових угодах до даного контракту.

У п.7.2 контракту, сторони обумовили, що на підтвердження оплати покупець зобов'язується надати продавцю платіжне доручення про оплату за товар з відміткою банку про його виконання, яке повинно бути передано факсом, або електронною поштою. Датою виконання зобов'язань покупця за розрахунками за поставлений товар вважається дата зарахування 100% суми за товар на розрахунковий рахунок продавця.

20.03.2017 між сторонами була укладена додаткова угода №1-20 до Контракту №20-03 від 20.03.2017 (далі - додаткова угода), в якій сторони погодили найменування, кількість, ціну товару, умови поставки та умови оплати (а.с. 17-23). Зокрема, 100% оплата товару має бути проведена протягом 30 днів з моменту отримання товару.

На виконання умов Контракту, позивачем відповідачу було поставлено товар у загальній кількості 28459 метричних кг на загальну суму 8209,70 доларів США, що підтверджується вантажною митною декларацією (МД2) №500030/2017/007132 (а.с.25).

Товар у кількості 28459 метричних кг сертифікований декларацією про походження товару Харківською Торгово-промисловою палатою від 23.05.2017 №GЕ76300F 2570 (форма СТ-1).

Відповідачу було виписано комерційний інвойс №200520171 від 20.05.2017 на суму 8209,70 доларів США.

Згідно з умовами СІF Інкотермс 2010 - "Cost, Snsurance and Fresght" (Вартість, страхування і фрахт) продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар. Ризик втрати або пошкодження товару переходить, коли товар знаходиться на борту судна. Продавець зобов'язаний укласти договір і оплачувати всі витрати і фрахт, необхідні для доставки товару до пойменованого порту призначення.

Згідно з митною декларацією (МД2) №500030/2017/007132 декларування товару Одеської митниці ДФС є 24.05.2017.

Отже, строк оплати поставленого товару - 23.06.2017.

Втім, відповідач поставлений товар не оплатив.

На адресу відповідача позивачем була направлена претензія №1 від 14.08.2017 (укрпоштою та електронною поштою) але письмової відповіді не отримано. Як зазначає позивач у позові, в усному порядку відповідач запропонував відстрочити строк оплати товару на більш пізніший. Втім, поставлений товар досі відповідачем не оплачений.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем умов контракту, щодо здійснення оплати за поставлений товар, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8209,70 доларів США обґрунтованими, доведеними доданими до справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 712 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Компанія" (0177, Грузія, м. Тбілісі, Ваке-Сабурталінський район, вул. А. Мегрелідзе, 41, код 220367751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів-Барвінкове" (64703, Україна, Харківська область, Барвінківський район, м. Барвінкове, вул. Київська, 1А, код 39829681) - 8209,70 доларів США заборгованості та 3229,54 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 29 березня 2018 року.

Суддя ОСОБА_2