Постанова

від 28.03.2018 по справі 910/18103/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2018 р. Справа№ 910/18103/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Жук Г.А.

Пашкіної С.А.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,

представників, згідно з протоколом судового засідання від 28.03.2018

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 (повний текст складено 11.12.2017) по справі №910/18103/17 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НА КО"

до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

про стягнення 1 404 000,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НА КО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 1404000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в зв'язку з протиправними діями Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якої є Відповідач, а саме: не дотримання строків щодо прийняття рішення про надання дозволів; прийняття протиправного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.06.2016 №431 "Про відмову у наданні дозволів на розміщення зовнішньої реклами" та, як наслідок, прийняття протиправного наказу "Про демонтаж рекламних засобів", в частині переліку рекламних засобів, що належать ТОВ "НА КО", позивачу завдано шкоди, в зв'язку з позбавленням права займатися господарською діяльністю. Враховуючи викладене, позивач поніс збитки, у вигляді упущеної вигоди, яку позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, за Договором надання рекламних послуг від 01.03.2016 №ДГ-96/1 за період з 01.07.2016 по 30.09.2017 на суму 1404000,00 грн, якби його право не було порушене.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 по справі №910/18103/17 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НА КО" 1 404 000,00 грн збитків у вигляді упущеної вигоди та 21 060,00 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що в зв'язку з протиправними діями Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивач поніс збитки у вигляді упущеної вигоди, яку позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене відповідачем.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що відповідач не перебуває в господарських правовідносинах з позивачем, не є державною чи комунальною установою та не є суб'єктом господарювання, а також не наділене будь-якою господарською компетенцією. При цьому, позивачем не доведено наявність збитків та упущеної вигоди, в тому числі їх розміру.

Ухвалою суду від 07.02.2018 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 по справі №910/18103/17.

21 лютого 2018 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" надійшли пояснення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 розгляд справи призначено 14.03.2018.

22 лютого 2018 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про безпідставність та необґрунтованість вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2018 розгляд справи відкладено до 28.03.2018.

В судове засідання 28.02.2018 з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 року (надалі - Правила).

Ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (пункт 1 Правил).

Пунктом 2 Типових правил визначено, що дозвіл - це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці; вивіска чи табличка - це елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення, в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами. Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад. Чисельність працівників органів місцевого самоврядування встановлюється відповідною радою у межах загальної чисельності, визначеної типовими штатами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 13 п. "а" ч. 1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" надання дозволу на розміщення реклами належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад як повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач), розпорядженням від 16.06.2016 р. №431 "Про відмову у наданні дозволів на розміщення зовнішньої реклами" відмовлено позивачу в наданні дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2017 року по справі №826/675/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НА КО" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.06.2016 №431 "Про відмову у наданні дозволів на розміщення зовнішньої реклами" в частині пунктів 77-113.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в зв'язку з протиправними діями Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якої є Відповідач, а саме: не дотриманням строків щодо прийняття рішення про надання дозволів; прийняття протиправного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.06.2016 №431 "Про відмову у наданні дозволів на розміщення зовнішньої реклами" та як наслідок прийняття протиправного наказу "Про демонтаж рекламних засобів" в частині переліку рекламних засобів, що належать ТОВ "НА КО" позивачу завдано шкоди та позбавлено права займатися господарською діяльністю. Враховуючи вищевикладене, позивач поніс збитки у вигляді упущеної вигоди, яку позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене.

Місцевий господарський суд визнав обґрунтованими доводи позивача щодо понесення збитків у вигляді упущеної вигоди.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала в зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1, 2 ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство, як правило, виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України).

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому такий зв'язок між порушенням та збитками має бути прямим та безпосереднім.

Як вбачається з вимог позовної заяви позивач зазначає, що поніс збитки у вигляді упущеної вигоди, яку останній міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене, за Договором надання рекламних послуг від 01.03.2016 №ДГ-96/1 за період з 01.07.2016 по 30.09.2017 на суму 1404000,00 грн. (вартість послуги за місяць 93600, грн., періоду пущеної вигоди (збитків) з 01.07.2016р. по 30.09.2017р. (15 місяців).

Так, 01.03.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕС ГРУП" (далі по тексту - рекламодавець, ТОВ "ТЕС ГРУП") та Товариством обмеженою відповідальністю "НА КО" (далі по тексту - розповсюджувач, ТОВ "НА КО") укладено Договір №ДГ-96/1 про надання рекламних послуг від 01.03.2016 року (далі по тексту - Договір №ДГ-96/1).

Відповідно до умов Договору №ДГ-96/1 розповсюджувач бере на себе зобов'язання - провести рекламну компанію, шляхом розміщення реклами Рекламодавця на рекламоносіях, а Рекламодавець зобов'язується прийняти та сплатити послуги Розповсюджувача, відповідно до умов даного Договору.

Рекламоносії: щити формату 6x3 м (п.1.2. Договору №ДГ-96/1).

Відповідно до п.3.1. Договору №ДГ-96/1 розповсюджувач зобов'язаний:

- своєчасно виконати, у встановленому порядку, реєстрацію паспортів місць рекламоносіїв та оформлення дозволів на їх установку (п.3.1.1. Договору №ДГ-96/1);

- після надання Рекламодавцем необхідної документації, на протязі 3-х робочих днів, розмістити рекламу Рекламодавця, відповідно до п. 1.2. цього Договору. У випадку якщо за будь-яких причин, розповсюджувач не може розмістити рекламу на рекламоносіях, вказаних п. 1.2. цього Договору, він зобов'язується не пізніше, ніж на протязі 2-х робочих днів з дня виявлення таких обставин, запропонувати рекламодавцю інше подібне місце (рекламоносій) (п.3.1.2. Договору №ДГ-96/1);

- Здійснювати належне сервісне обслуговування рекламоносіїв, що використовуються для розміщення реклами Рекламодавця (п.3.1.3. Договору №ДГ-96/1).

01 березня 2016 року між ТОВ "ТЕС ГРУП" та ТОВ "НА КО" укладено додаткову угоду до Договору, за умовами якої (п.7.) вартість рекламної кампанії на місяць становить 93600,00 грн. ПДВ.

Як зазначалось вище, позивач просить стягнути збитки у вигляді упущеної вигляді з 01.07.2016 по 30.09.2017, саме на підставі Договору №ДГ-96/1.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що пунктом 2 Додаткової угоди №2 від 21.03.2016 до договору №ДГ-96/1 сторони встановили інший період надання послуг, а саме з 01.04.2016 по 30.05.2016.

Колегія суддів також звертає увагу, що зміна періоду надання послуг не обумовлена відмовою у видачі дозволу, оскільки передувала прийняттю розпорядження Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.06.2016 №431.

При цьому, інших додаткових угод між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕС ГРУП" щодо продовження терміну надання послуг по Договору №ДГ-96/1 матеріали справи не містять.

Таким чином, позивачем не доведено розмір упущеної вигоди в сумі 1404000,00 грн (вартість послуги за місяць 93600, грн., період упущеної вигоди (збитків) з 01.07.2016 по 30.09.2017, оскільки умови договору №ДГ-96/1 не передбачали надання послуг в зазначений період.

Відповідно до порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама уповноважене виконавчим органом Київської міської ради виконувати функції з укладання договорів, нарахування за отримання плати за право тимчасового користування місцями, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, здійснювати контроль за надходженням плати за договорами.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1. розділу 2 зазначеного Порядку розміщення реклами в м. Києві КП Київреклама укладає з розповсюджувачем реклами договір на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва.

Згідно з п. 15.3 розділу 2 Порядку плата щомісячно нараховується КП Київреклама та перераховується розповсюджувачем реклами, згідно з умовами договору на право тимчасового користування місцем, виключно не відповідний поточний рахунок КП Київреклама і використовується в порядку, встановленому Київською міською радою чи уповноваженим органом.

Відповідно до п. 1.4 Статуту Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама , затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації 31.01.2007 №83 підприємство за своєю організаційною формою є комунальним унітарним підприємством і безпосередньо підпорядковується Управлінню з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради.

Рішенням Київської міської ради Про бюджет міста Києва на 2018 рік від 21.12.2017 №1043/4050 визначено, що контроль за надходженням податків і зборів до бюджету міста Києва забезпечує Управління з питань реклами, якому безпосередньо підпорядковується КП Київреклама .

Таким чином, відповідач є головним розпорядником бюджетних коштів першого рівня до єдиної мережі бюджету фінансування якого включено КП Київреклама , як одержувач третього рівня.

Колегія суддів звертає увагу, що при розрахунку розміру упущеної вигоди необхідно враховувати вид робіт (послуг), одиницю їх виміру, їх базову вартість, постійні витрати в собівартості робіт (послуг), складовою яких є плата за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають в комунальній власності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення по даній справі впливає на права та обов'язки КП Київреклама .

В силу приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Згідно з ч. 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи, відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що оскаржуване рішення стосується прав та обов'язків КП Київреклама , колегія суддів прийшла до висновку, що обґрунтовано подано апеляційну скаргу, з метою захисту своїх прав та інтересів.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи (період надання послуг встановлений пунктом 2 Додаткової угоди №2 від 21.03.2016 до договору №ДГ-96/1), що призвело до безпідставного визначення розміру упущеної вигоди в розмірі 1404000,00 грн, на підставі Договору №ДГ-96/1, умови якого не передбачали надання рекламних послуг в період з 01.07.2016 по 30.09.2017.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом не повно та не об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим, рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 по справі №910/18103/17 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 3 ст. 277, ст. 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Задовольнити апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама".

2.Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 по справі №910/18103/17. Прийняти нове рішення.

3.Відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НА КО" (01001, м. Київ, вул. прорізна, будинок 23, офіс 15; код ЄДРПОУ 38782119) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8) - судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 31590 грн 00 коп.

Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29.03.2018.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Г.А. Жук

С.А. Пашкіна