Постанова

від 26.03.2018 по справі 905/2424/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

26.03.2018р. справа №905/2424/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4

за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_5 - адвокат, довіреність №544 від 29.12.17 не прибув розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Східної регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» , м. Слов'янськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017 у справі№ 905/2424/17 (суддя Кротінова О.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Східної регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» , м. Слов'янськ Донецької області до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сніжнянський завод хімічного машинобудування» , м. Сніжне Донецької області простягнення 15813967,36 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2017р. по справі №905/2424/17:

- частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» , м.Київ, в особі Східної регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» , м.Слов'янськ Донецької області, до Публічного акціонерного товариства «Сніжнянський завод хімічного машинобудування» , м.Сніжне Донецької області, про стягнення заборгованості станом на 04.09.2017р. за кредитним договором №3/2063 - 2013Ю від 23.04.2013р. в розмірі 10455235,36 грн. та 702507,00 грн. пені, з яких: заборгованість по кредиту строкова - 0,00 грн., заборгованість по кредиту прострочена - 6 889 016,88 грн., заборгованість по процентах поточна - 0,00 грн., заборгованість по процентах прострочена - 3566 218,48 грн., пеня за несвоєчасне виконання погашення кредиту та процентів - 702507,00 грн.; стягнення суми штрафу за невиконання умов кредитного договору та договору застави №6 від 29.05.2013р. в частині страхування предмету застави в загальному розмірі 1225395,00 грн., стягнення суми штрафу за невиконання умов кредитного договору та договору іпотеки №4 від 23.04.2013р. в частині страхування предмету іпотеки в загальному розмірі 3430830,00 грн.;

- стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Сніжнянський завод хімічного машинобудування» (86510, Донецька область, м.Сніжне, вул.Советська, буд.101, код ЄДРПОУ 00217662, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, м.Київ, вул.Єреванська, 1, ЄДРПОУ 23697280, банківські реквізити не зазначено) за кредитним договором №3/2063 - 2013Ю від 23.04.2013р. заборгованість по кредиту прострочена - 6889016,88 грн., заборгованість по процентах прострочена - 3566218,48 грн., штраф за невиконання умов кредитного договору та договору застави №6 від 29.05.2013р. в частині страхування предмету застави у розмірі 408465,00грн., штраф за невиконання умов кредитного договору та договору іпотеки №4 від 23.04.2013р. в частині страхування предмету іпотеки у розмірі 1143610,00грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 180109,66 грн.;

- відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Східної регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» , м. Слов'янськ Донецької області звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017р. по справі №905/2424/17 в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення штрафу за невиконання умов договору застави в розмірі 816 930 грн. та штрафу за невиконання умов договору іпотеки в розмірі 2 287 220 грн. із прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині таким, що прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, зважаючи на той факт, що відповідачем було порушено умови договору іпотеки №4 від 23.04.2013р. та договору застави №6 від 29.05.2013р. в частині невиконання обов'язку щодо страхування предмету договорів іпотеки та застави за останні 3 роки (2015, 2016, 2017 роки). За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню сума штрафу за невиконання умов договору застави в розмірі 1 225 395 грн. та сума штрафу за невиконання умов договору іпотеки в розмірі 3 430 830 грн.

Також апелянт зазначив, що під час розгляду справи в суді першої інстанції заявив клопотання від 13.12.2017р., яким просив суд відкласти розгляд справи, призначений на 14.12.2017р. з метою надання додаткових документів, яке було проігноровано судом.

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що відповідачем в 2013-2014 роках були укладені договори добровільного страхування майна №1000077-17-01-13 від 19.04.2013р., №1000084-17-01-13 від 28.05.2013р., №1000056-17-01-14 від 18.04.2014р., №1000071-17-01-14 від 21.05.2014р., пошук яких продовжується позивачем.

Судове засідання, призначене на 26.03.2018р. відбувалось в режимі відеоконференції.

Відповідач у судове засідання 26.03.2018р. не прибув, причини неявки не повідомив.

Позивач у судовому засіданні 26.03.2018р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в останній.

В процесі розгляду апеляційної скарги, позивач заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме договорів добровільного страхування майна №1000077-17-01-13 від 19.04.2013р., №1000084-17-01-13 від 28.05.2013р., №1000056-17-01-14 від 18.04.2014р., №1000071-17-01-14 від 21.05.2014р., які були укладені між Публічним акціонерним товариством «Сніжнянський завод хімічного машинобудування» та Приватним акціонерним товариством Страхова Компанія Кремінь щодо страхування предмету договору іпотеки №4 від 23.04.2013р. та договору застави №6 від 29.05.2013р.

При розгляді вищевказаного клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, судова колегія апеляційної інстанції виходить з наступного.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права відповідної особи, яка звернулась до суду із відповідною позовною заявою.

В той же час, захист порушеного права або охоронюваного законом інтересу здійснюється судом із дотримання основних засад судочинства, за наявності достатніх правових підстав та відповідних належних доказів, які підтверджують ту чи іншу обставину.

Так, стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

З урахуванням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 27 жовтня 1993 р. по справі "Домбо Бехеер" проти Нідерландів зазначено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони

Відповідно до положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього .

Аналогічні положення також були передбачені ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діяла до 15.12.2017р. в період розгляду справи судом першої інстанції.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій .

Відповідно до ч.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, в обґрунтування останнього позивачем зазначено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції виникла необхідність надання суду додаткових доказів на підтвердження доводів позовної заяви. Клопотання від 13.12.2017р. позивач просив суд першої інстанції відкласти розгляд справи, призначений на 14.12.2017р. та надати час позивачу для надання таких документів, з огляду на те, що всі матеріали кредитної справи відповідача та оригінали всіх договорів у зв'язку із початком бойових дій в м. Донецьку були вивезені з приміщення дирекції банку в м. Донецьку до м. Києва для збереження в спеціальному архіві. Враховуючи, що у вказаному спеціальному архіві знаходяться документи з дирекції банку АРК Крим, Донецької та Луганської області, для пошуку та копіювання будь-яких оригіналів документів дирекції потрібен дуже тривалий час. Однак судом першої інстанції вказані доводи позивача враховані не були та зроблено висновок про відсутність договорів страхування предмету іпотеки та застави.

Дослідивши клопотання Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Східної регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне:

- клопотання позивача про відкладення розгляду справи від 13.12.2017р. було надіслано на адресу господарського суду Донецької області 14.12.2017р. (згідно відбитку поштового штемпелю Укрпошти) та надійшло на адресу суду лише 19.12.2017р. , тобто після прийняття оскаржуваного рішення від 14.12.2017р. по справі №905/2424/17 (а.с. 122-123).

При цьому, позивач, направивши клопотання поштою 14.12.2017р. розуміючи, що вищевказане клопотання не встигне дійти на адресу господарського суду Донецької області до дати судового засідання, призначеного на 14.12.2017р., не був позбавлений права надіслати аналогічне клопотання на електронну адресу суду. Наведені вище обставини свідчать, що суд першої інстанції був позбавлений можливості розглянути вищевказане клопотання про відкладення розгляду справи;

- в силу положень ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, у зв'язку із чим позивач повинен був подати всі необхідні докази разом з поданням позовної заяви;

- позивач в порушення вимог, передбачених ч.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України не зазначив в клопотанні від 13.12.2017р. про відкладення розгляду справи наступної інформації: доказ, який не може бути подано; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу;

- позивачем не надано до апеляційного суду жодних належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про неможливість подання вищевказаних договорів страхування майна, як на момент подання позову, так і протягом розгляду справи в суді першої інстанції, який відбувався майже 2 місяці. При цьому, зберігання матеріалів кредитної справи відповідача та оригіналів всіх договорів у м. Києві жодним чином не позбавляли позивача можливості знайти всі необхідні документи до подання позову в даній справі;

- із матеріалів справи вбачається, що позивач надав апеляційному господарському суду копії договорів страхування майна, лише 13.03.2018р., тобто після проведення апеляційним судом підготовчих дій згідно ст. 267 Господарського процесуального кодексу України;

- в світлі приписів ч.4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Публічним акціонерним товариством акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Східної регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість подання суду першої інстанції вищевказаних документів, з причин, що об'єктивно не залежали від нього, у зв'язку із чим клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів задоволенню не підлягає.

За таких обставин, справа підлягає перегляду в апеляційному порядку за наявними в ній документами.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2013р. між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (надалі - Банк) та Публічним акціонерним товариством «Сніжнянський завод хімічного машинобудування» (надалі - Позичальник) укладено Кредитний договір про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії №3/2063-2013Ю (далі - кредитний договір).

Відповідно до п.1.1 кредитного договору, Банк відкриває Позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію (надалі - Кредит або Кредитна лінія) з загальним лімітом в сумі 7 000 000,00 (сім мільйонів) грн., а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п.1.3 договору, в розмірі 18,00 (вісімнадцять) % річних.

Згідно з п.1.2 кредитного договору, цільове використання (мета) кредиту: на рефінансування кредитної заборгованості перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за Договором про відновлювальну кредитну лінію №18-01-12 від 13.04.2012р. та поповнення обігових коштів.

Умовами п.1.3.1 кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін та доповнень №4 від 03.04.2015р.), кредитна лінія відкривається з 23.04.2013р. по 22.10.2015р.

Приписами п.1.3.2 кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін та доповнень №4 від 03.04.2015р.), Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у строки дії ліміту відповідного періоду та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду, відповідно до Графіку зменшення загального ліміту відновлювальної кредитної лінії (Додаток №1 до Кредитного договору).

За змістом п.3.1 кредитного договору, Кредитні кошти надаються Банком Позичальнику окремими траншами, шляхом:

- оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених у п.1.3. Договору, розрахункових документів Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку №2063601187241.980, відкритого в Донецькій обласній дирекції АБ «Укргазбанк» , код Банку 320478;

- перерахування на поточний рахунок Позичальника №26006187241.980, відкритий в Донецькій обласній дирекції АБ «Укргазбанк» , код Банку 32047. При цьому, за згодою Банку допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів у відповідну валюту, згідно з умовами та на цілі, передбачені Договором, для подальшого використання за цільовим призначенням.

Погашення кредиту Позичальник здійснює на рахунок №3739501187241.980 в Банку, код Банку 320478, відповідно до Графіку зменшення загального ліміту відновлювальної кредитної лінії, який наведено в Додатку 1 до Договору. У разі ненадходження платежів від Позичальника у встановлені Договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості (п.3.2 кредитного договору).

Відповідно п.3.3 кредитного договору, нарахування процентів по Договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному у п.1.1 договору. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт» , виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.

Згідно п.3.4 кредитного договору, проценти сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3. Договору, та в день дострокового розірвання Договору на рахунок №3739501187241.980, відкритий в Донецькій обласній дирекції АБ «Укргазбанк» , код Банку 320478. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

За змістом п.3.7 кредитного договору, за користування коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 23,00%. Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни передбачені цим договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної в першому абзаці цього пункту Договору.

Умовами п.5.2, п.5.2.1 кредитного договору, Позичальник зобов'язується використовувати кредит за цільовим призначенням і, у встановлені п.1.3 договору строки, повернути отримані в межах кредитної лінії суми кредиту.

Приписами п.5.2, п.5.2.2 кредитного договору, Позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених Договором, а також суми передбаченої Договором неустойки.

За змістом п.9.11 кредитного договору, він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 23.04.2013р. між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (надалі - Іпотекодержатель) та Публічним акціонерним товариством «Сніжнянський завод хімічного машинобудування» (надалі - Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки №4 (надалі - договір іпотеки), посвідчений державним нотаріусом Сніжнянської міської нотаріальної контори ОСОБА_6 та зареєстровано за номером 1-968.

Відповідно п.1.1 договору іпотеки (в редакції Договору про внесення змін та доповнень №1 від 03.04.2015р.), цей Договір забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, які випливають з Кредитного договору №3/2063-2013Ю від 23.04.2013р. (а також договорів про внесення змін до нього), укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, згідно якого Іпотекодавець зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 22 жовтня 2015р. повернути кредит у розмірі 7 000 000,00 (сім мільйонів) грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування.

Згідно п.2.1 договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно:

- інженерно-лабораторний корпус, загальною площею 10566,8 кв.м. (Інженерно-лабораторний комплекс, Ж-2, Ж-3, загальна площа 3756,2 кв.м.; Тамбур, 1ж; Інженерно-лабораторний комплекс, 8ж, загальна площа 4 933,4 кв.м.; Їдальня, Ж» - 2, Пд-1, Ж2-1, загальна площа 1877,2 кв.м.;), що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Сніжне, вулиця Советська (вулиця Радянська), буд. 101 та належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.12.2012 року, серія САЕ №285164, зареєстрованого Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м. Сніжного 28.12.2012 року в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером №5564726;

- виробничий корпус №2, загальною площею 55 680,8 кв.м., (Виробничий корпус №2, Е-1; Прибудова, 1 е; Прибудова, 1 е1; Прибудова, 1 е2; Веранда з льохом, 1-е4, п/д; Пристройка, 1 е3), що знаходиться за адресою: Донецька область, с. Сніжне, вулиця Советська (вулиця Радянська), буд. 101 та належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.12.2012 року, серія САЕ №285164 зареєстрованого Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м. Сніжного 28.12.2012 року в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером №3736951.

Земельна ділянка, на якій знаходиться предмет іпотеки, кадастровий номер: 1414400000:01:003:0054, площею 32,8660 га, знаходиться в користуванні Іпотекодавця на підставі Договору оренди земельної ділянки №б/н від 26 січня 2006 року. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - землі промисловості.

Умовами п.2.2 договору іпотеки визначено, що згідно звіту про оцінку предмету іпотеки, який складеного ТОВ «Глобал Аппрейзел» станом на 22.02.2013р., ринкова вартість предмету іпотеки визначено у розмірі 22 872 200 (двадцять два мільйони вісімсот сімдесят дві тисячі двісті) грн. без ПДВ (надалі - заставна вартість предмета іпотеки).

За змістом п.7.1 договору застави, він набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим Договором. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), іпотека, передбачена цим Договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 29.05.2013р. між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (надалі - Заставодержатель) та Публічним акціонерним товариством «Сніжнянський завод хімічного машинобудування» (надалі - Заставодавець) укладено Договір застави №6 (надалі - договір застави), посвідчений державним нотаріусом Сніжнянської міської нотаріальної контори ОСОБА_6 та зареєстровано за номером 1-1241.

Відповідно п.1.1 договору застави (в редакції Договору про внесення змін та доповнень №1 від 03.04.2015р.), цей Договір забезпечує всі вимоги Заставодержателя, які випливають з Кредитного договору №3/2063-2013Ю від 23.04.2013р. (а також договорів про внесення змін до нього), укладеного між Заставодержателем та Заставодавцем, згідно якого Заставодавець зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 22 жовтня 2015р. повернути кредит у розмірі 7 000 000,00 (сім мільйонів) грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування.

Згідно п.2.1 договору застави, предметом застави є обладнання згідно переліку, наведеного в Додатку №1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною (надалі - Предмет застави). Місцезнаходження предмета застави: Донецька область, м. Сніжне, вулиця Советська (вулиця Радянська), буд. 101. Предмет застави належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується наступними документами: Балансова довідка станом на 29.05.2013р.

Умовами п.2.2 договору застави, згідно звіту про оцінку майна, складеного ТОВ «Глобал Аппрейзел» станом на 25 квітня 2013 року, предмет застави оцінено в 8 169 300,00 (вісім мільйонів сто шістдесят дев'ять тисяч триста) грн. без ПДВ (надалі - заставна вартість).

За змістом п.7.1 договору застави, він набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених заставою за цим Договором. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), застава, передбачена цим Договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань.

Посилаючись на неналежне виконання позивальником своїх зобов'язань за вищевказаними договорами, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Східної регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Сніжнянський завод хімічного машинобудування» про:

- стягнення заборгованості станом на 04.09.2017р. за кредитним договором №3/2063- 2013Ю від 23.04.2013р. в розмірі 10455235,36 грн. та 702507,00 грн. пені, з яких: заборгованість по кредиту строкова - 0,00 грн., заборгованість по кредиту прострочена - 6 889 016,88 грн., заборгованість по процентах поточна - 0,00 грн., заборгованість по процентах прострочена - 3 566 218,48 грн., пеня за несвоєчасне виконання погашення кредиту та процентів - 702 507,00 грн.;

- стягнення суми штрафу за невиконання умов кредитного договору та договору застави №6 від 29.05.2013р. в частині страхування предмету застави в загальному розмірі 1 225 395,00 грн.;

- стягнення суми штрафу за невиконання умов кредитного договору та договору іпотеки №4 від 23.04.2013р. в частині страхування предмету іпотеки в загальному розмірі 3 430 830,00 грн.

При розгляді вищезазначених вимог колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою кредитний договір про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії №3/2063-2013Ю від 23.04.2013р. є кредитним договором, згідно якого за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи банківських виписок, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, а саме перерахував на рахунок відповідача кредитні кошти наступними траншами:

- 25.04.2013р. в сумі 3 000 000,00 грн.;

- 29.04.2013р. в сумі 3 000 000,00 грн.;

- 07.06.2013р. в сумі 1000 000,00 грн.;

- 29.08.2013р. в сумі 300 000,00 грн.;

- 05.09.2013р. в сумі 2 000 000,00 грн.;

- 12.09.2013р. в сумі 1 050 000,00 грн.;

- 17.09.2013р. в сумі 460 000,00 грн.;

- 19.09.2013р. в сумі 340 000,00 грн;

- 20.09.2013р. в сумі 79 000,00 грн.;

- 27.09.2013р. в сумі 200 000,00 грн.;

- 30.09.2013р. в сумі 90 000,00 грн.;

- 11.10.2013р. в сумі 150 000,00 грн.;

- 22.10.2013р. в сумі 331 000,00 грн.;

- 22.01.2014р. в сумі 500 000,00 грн.;

- 03.04.2015р. в сумі 700 000,00 грн.

В той же час, відповідач свої зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом виконав неналежним чином, у зв'язку із чим у відповідача виникла прострочена заборгованість за кредитом в сумі 6 889 016,88 грн. та прострочена заборгованість по процентам в сумі 3 566 218,48 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача за кредитом в сумі в сумі 6 889 016,88 грн. та заборгованості по процентам в сумі 3 566 218,48 грн. підтверджується банківськими виписками з особових рахунків, що додані до матеріалів справи, які, за змістом ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", є належними доказами, які підтверджують наявність/відсутність та розмір відповідної заборгованості.

Враховуючи наведене, з огляду на наявність в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які підтверджують розмір вищевказаної заборгованості, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача простроченої заборгованості за кредитом в сумі 6 889 016,88 грн. та простроченої заборгованості по процентам в сумі 3 566 218,48 грн.

Крім того, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені за прострочку сплати основної суми кредиту у розмірі 273 113,76 грн. за період з 05.09.2016р. по 22.10.2016р. та пені за прострочку сплати процентів у розмірі 429 393,24 грн. за період з 05.09.2016р. по 04.09.2017р.

При розгляді вищевказаних вимог судова колегія апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6. ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно п.6.3. Кредитного договору, за порушення визначених в цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій Позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

У випадку, якщо Банком застосовані до Позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно (п.3.8. Кредитного договору).

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Зазначеним законом, що є спеціальним, дія якого поширюється лише на певне коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

На виконання ст. 6 Закону Національний банк України направив всім банкам лист від 27.10.2014р. № 18-112/64138 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення (далі - Перелік).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження увійшло місто Сніжне.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Сніжне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним та носити декларативний характер.

Крім того, статтею 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014р. № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» , згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014р.

Отже, проведення з 07.04.2014р. антитерористичної операції на території Донецької області, до складу якої відноситься м. Сніжне, визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідача зареєстровано за адресою: 86510, Донецька обл., місто Сніжне, вул. Совєтська, будинок 101.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо введення мораторію на нарахування пені та штрафу підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи наведене, з огляду на нарахування позивачем пені за період, що виникла після 14.04.2014 року, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення пені за прострочку сплати основної суми кредиту у розмірі 273 113,76 грн. за період з 05.09.2016р. по 22.10.2016р. та пені за прострочку сплати процентів у розмірі 429 393,24 грн. за період з 05.09.2016р. по 04.09.2017р.

Крім того, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення суми штрафу за невиконання умов кредитного договору та договору застави №6 від 29.05.2013р. в частині страхування предмету застави в загальному розмірі 1 225 395,00 грн. за період з 01.01.2015р. по 31.12.2017р., стягнення суми штрафу за невиконання умов кредитного договору та договору іпотеки №4 від 23.04.2013р. в частині страхування предмету іпотеки в загальному розмірі 3 430 830,00 грн. за період з 01.01.2015р. по 31.12.2017р.

Матеріали справи свідчать, що позивач обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення вищевказаних штрафів порушенням п.3.3.6 договору іпотеки №4 від 23.04.2013р., п.3.3.12 договору застави №6 від 29.05.2013р. та п.п. 5.2.12, 5.2.13 кредитного договору №3/2063-2013Ю від 23.04.2013р. в частині невиконання обов'язку щодо страхування предмету іпотеки та застави, а також надання банку документів на підтвердження дійсності договорів страхування предмету іпотеки терміном на 1 рік.

Приписами п.3.3.12 договору застави передбачено зобов'язання відповідача одночасно з укладанням цього Договору здійснити страхування предмету застави власний рахунок у акредитованій Заставодержателем (позивачем) страховій компанії та виконувати умови кредитного та цього Договору при здійсненні страхування. Здійснювати страхування предмету застави на весь строк кредитування. При цьому у випадку укладання договору страхування терміном на 1 (один) рік, забезпечити укладання наступних договорів страхування предмету застави таким чином, щоб страхове покриття договорами страхування було безперервним та діяло протягом усього терміну користування кредитними коштами. Вчинити всі необхідні дії для дійсності договору страхування, за яким застраховано предмет застави, зокрема вчасно сплачувати всі чергові страхові платежі, та не пізніше, ніж за 10 (десять) календарних днів до граничного строку сплати страхових платежів, визначеного договором страхування, надавати до Заставодержателя докази такої сплати.

Приписами п.3.3.6 договору іпотеки визначено обов'язок відповідача на період дії цього Договору застрахувати предмет іпотеки за власний рахунок у відповідності до внутрішніх нормативних актів Банку та виконувати всі умови кредитного та цього Договору при здійсненні страхування. Вчиняти всі необхідні дії для дійсності договору страхування, за яким застраховано предмет іпотеки, зокрема вчасно сплачувати всі чергові страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менший, ніж той, в межах якого Іпотекодавець виконує свої зобов'язання за кредитним договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менше, ніж на 1 (один) рік. Не пізніше, ніж за 3 робочі дні до граничного строку внесення чергового страхового платежу, визначеного договором страхування, сплачувати такий черговий страховий платіж та не пізніше, ніж за 1 (один) робочий день до граничного строку сплати, визначеного договором страхування, надавати до Банку підтвердження внесення страхового платежу.

Згідно п.п. 5.2.12, 5.2.13 кредитного договору позичальник зобов'язується:

- одночасно з укладання цього Договору здійснити страхування заставного майна у відповідності до вимог Банку та надати Банку копію укладеного договору страхування майна, що передається в заставу (іпотеку), вказаного в п.2.1 цього Договору;

- здійснювати страхування заставного майна на весь строк кредитування. При цьому, у випадку укладення договору страхування терміном на 1 рік забезпечити укладення наступних договорів страхування заставного майна таким чином, щоб страхове покриття за договорами страхування було безперервним та діяло протягом усього терміну користування кредитними коштами.

Відповідно п.4.2 договору застави, за кожен факт невиконання чи неналежне виконання будь-якого з п.3.3.1 - п.3.3.12, п.6.2.2 цього Договору Заставодавець сплачує на користь Заставодержателя штраф в розмірі 5% від заставної вартості предмета застави.

Згідно п.4.2 договору іпотеки, за кожен факт невиконання чи неналежне виконання будь-якого з п.3.3.1 - п.3.3.12 цього Договору Іпотекодавець сплачує на користь Іпотекодержателя штраф в розмірі 5% від заставної вартості предмета іпотеки.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент прийняття оскаржуваного рішення, жодною із сторін не було надано як договорів страхування предмету іпотеки та застави, так і доказів сплати позичальником страхових платежів за такими договорами, що в силу положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України свідчить про відсутність факту страхування предмету договору іпотеки №4 від 23.04.2013р. та договору застави №6 від 29.05.2013р.

При цьому, відсутність в матеріалах справи доказів страхування предмету застави та іпотеки, не надає суду змоги належним чином кваліфікувати вказані правовідносини, зокрема, в частині періоду такого страхування.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія апеляційної погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо правомірності стягнення штрафу саме за факт невиконання позичальником самого договірного обов'язку зі здійснення страхування предмета застави та іпотеки, а не за період його невиконання, у зв'язку із чим з відповідача підлягає стягненню штраф (5% від заставної вартості предмету застави та іпотеки) за невиконання умов кредитного договору та договору застави №6 від 29.05.2013р. в сумі 408 465,00грн. (8 169 300,00 х 5%) та штраф за невиконання умов кредитного договору та договору іпотеки №4 від 23.04.2013р. в сумі 1 143 610,00грн. (22 872 200 х 5%).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково про що було вірно зазначено місцевим господарським судом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017р. по справі №905/2424/17 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Східної регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» , м. Слов'янськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017р. по справі №905/2424/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2017р. по справі №905/2424/17 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України протягом 20 днів з дня складання її повного тексту.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено 28.03.2018р.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді: О.І. Склярук

ОСОБА_2