Постанова

від 20.03.2018 по справі 911/2131/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/2131/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, суддів: Дроботової Т.Б., Кушніра І.В.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

позивача - Головка О.С. (адвокат),

відповідача - Васильєва Д.В. (адвокат),

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фунгер" на рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2017 (суддя Карпечкін Т.П.) і постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 (Яковлєв М.Л. - головуючий, судді: Чорна Л.В., Разіна Т.І.) у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фунгер",

до приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

про визнання недійсним рішення від 19.04.2017 № 077,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фунгер" (далі - ТОВ "Фунгер") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - ПАТ "Київобленерго"), правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Київобленерго" (далі - ПрАТ "Київобленерго"), про визнання недійсним рішення від 19.04.2017 № 077 щодо нарахування оперативно-господарської санкції (далі - ОГС) за порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (надалі - ПКЕЕ).

Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю підстав для нарахування ОГС за у разі дотримання ПКЕЕ.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017, позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення комісії ПрАТ "Київобленерго" від 19.04.2017 № 077 у частині нарахування 92 875,56 грн. вартості необлікованої електроенергії. В іншій частині позову відмовлено.

Судові акти обґрунтовано положеннями статей 233, 235 Господарського кодексу України (далі - ГК), статті 27 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 1.2, 3.33, 6.40 - 6.42 підпунктів 5, 15, 21, 26 пункту 10.2, підпункту 1 пункту 10.3 ПКЕЕ, пунктами 2.1, 2.4, 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), а також статті 33 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017 (далі - ГПК), зважаючи на які, суд дійшов висновку про доведеність обставин порушення законодавства у сфері електроенергетики, що є підставою для нарахування ОГС. Однак, ураховуючи унормованість режиму підприємства споживача, суму ОГС за не обліковане споживання електроенергії перераховано та зменшено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із судовими актами, 29.12.2017 відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати повністю, рішення скасувати в частині нарахування ОГС на суму 167 895,85 грн. і прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування й порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема положень статей 6, 19 Конституції України, статей 235 - 237 ГК, підпунктів 2.3, 2.4, 3.33 ПКЕЕ, статті 83 ГПК, наголошуючи на тому, що суд вийшовши за межі своїх повноважень, здійснюючи арифметичний перерахунок ОГС всупереч вимогам законодавства про необхідність її скасування за наведених обставин.

16.03.2018 до Касаційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Фунгер" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в якому скаржник послався на наявність у цій справі виключної правової проблеми і необхідність такої передачі для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, як це передбачено частиною 5 статті 302 ГПК, в редакції, чинній з 15.12.2017.

Колегія суддів, дослідивши наведені скаржником доводи та беручи до уваги положення частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017 (далі - ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017)), дійшла висновку про залишення зазначеного клопотання без задоволення, оскільки ТОВ "Фунгер" належним чином не обґрунтувало наявності обставин, за яких ця справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

ПрАТ "Київобленерго" надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. При цьому відповідач вказує на доведеність факту вчинення позивачем правопорушення - відсутність ввіреної позивачеві пломби С 11797911, що зафіксовано відповідним актом і подальше правомірне нарахування ОГС, оформлене протокольним рішенням. Крім того, відповідач зазначає, що ані позивачем, ані його представником під час розгляду акта на засіданні комісії та під час укладення договору не надано інформації щодо графіка роботи підприємства. Перерахунок судами суми нарахувань ОГС відповідач вважає правомірним та не оскаржує.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Фунгер" є споживачем електроенергії за адресою: Київська область, смт. Калинівка, вул. Залізнична,160-А, на підставі договору від 20.07.2007 № 1262.

04.04.2017 представниками ПАТ "Київобленерго", правонаступником якого є ПрАТ "Київобленерго", проведено технічну перевірку дотримання ПКЕЕ та складено акт про порушення від 04.04.2017 № К 034432, яким зафіксовано відсутність пломби енергопостачальної компанії на доступі до дооблікових кіл, про що зазначено в акті про пломбування та є порушенням пункту 6.40 ПКЕЕ.

За результатами розгляду зазначеного акта 19.04.2017 винесено протокольне рішення № 077 про нарахування споживачеві вартості необлікованої електроенергії в розмірі 260 771,41 грн., на підставі пункту 6.40 ПКЕЕ та пункту 2.1.2 Методики.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ "Фунгер" оскаржило його до Господарського суду Київської області, що й стало предметом розгляду господарської справи № 911/2131/17.

Рішенням місцевого суду, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції, позов задоволено частково, зокрема щодо правомірності нарахування 92 875,56 грн. вартості необлікованої електроенергії. В іншій частині позову відмовлено.

В основу оскаржуваних судових актів покладено висновок про доведеність належними та допустимими доказами факту відсутності пломби С 11797911, встановлено на екрані доступу й закриває дооблікові кола в РУ-0,4кВ ТП-1082, прийнятої на відповідальне зберігання уповноваженою особою споживача, що підтверджується актом від 16.12.2013 № 025705. При цьому суди зробили перерахунок суми нарахування за ОГС, зважаючи на наявність наказу від 29.12.2016 № 2/п "Про встановлення режиму роботи підприємства" споживача, яким на 2017 рік (рік проведення технічної перевірки позивача), встановлено 5-ти денний робочий тиждень із тривалістю робочого часу 40 год на тиждень (робочі дні: понеділок -п'ятниця, з 8-00 до 17-00, вихідні дні: субота, неділя) та однозмінний режим роботи підприємства. Отже, нарахування вартості необлікованої електроенергії за 29-ть неробочих днів є порушенням вимог Методики та додатку №3 до договору від 20.07.2007 № 1262.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Спеціальним законодавством у сфері електроенергетики визначено підстави, обставини, види порушень і відповідальності в зазначеній галузі, відповідно до вимог якого правопорушенням в електроенергетиці є крадіжка електричної та теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики та споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення ПКЕЕ (стаття 27 Закону України "Про електроенергетику"). При цьому зі змісту положень статті 235 ГК вбачається, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або недопущення повторного порушення зобов'язань, які застосовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку; до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, може бути застосовано лише ті ОГС, застосування яких передбачено договором.

Пунктом 6.40 ПКЕЕ визначено, що в разі виявлення представниками постачальника електроенергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електроенергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

При цьому пунктом 1.2 ПКЕЕ передбачено, що з метою визначення відповідності стану засобу обліку електроенергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства электроустановок" та іншим нормативно-технічним документам, проводиться технічна перевірка.

За змістом пункту 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (в приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідно до підпункту 5 пункту 10.2 ПКЕЕ споживач електроенергії зобов'язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України.

Згідно з підпунктом 15 пункту 10.2 ПКЕЕ споживач електроенергії зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ (за службовим посвідченням) відповідальних представників постачальника електроенергії та/або відповідальних представників підприємства, що здійснює передачу електроенергії, до власних електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електроенергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору на постачання електроенергії.

Споживач електроенергії має своєчасно вживати заходів для усунення виявлених порушень та зобов'язаний забезпечувати збереження й цілісність встановлених на його території (приміщенні) розрахункових засобів обліку електроенергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування Крім того, має оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електроенергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про порушення схеми розрахункового обліку електроенергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку й розрахункових засобів обліку, що належать споживачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання або встановлені на території споживача (підпункти 21, 26 пункту 10.2, підпункт 1 пункту 10.3 ПКЕЕ).

Як вірно встановлено судами, за результатами проведеної технічної перевірки споживача 04.04.2017 електропостачальником у належний спосіб зафіксовано відсутність однієї із шести пломб, установлених на шести шпильках кріплення прозорого органічного скла, що закриває дооблікові кола в РУ-0,4кВ ТП-1082, прийнятої на відповідальне зберігання споживачем. Вказане підтверджується актом від 16.12.2013 № 025705 і є порушенням пункту 6.40 ПКЕЕ.

Також судами встановлено, що "екран доступу" та "доступ до дооблікових кіл" є одним і тим же поняттям за своїм значенням і суттю. При цьому всупереч вимогам законодавства жодних звернень позивача до відповідача з приводу відсутності пломб чи неправильної роботи засобів обліку не було.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про фіксований факт порушення споживачем вимог ПКЕЕ, а саме: відсутність переданої на відповідальне зберігання пломби до дооблікових кіл і не звернення споживача у визначений законодавством спосіб із повідомленням про відсутність вказаної пломби, що є підставою для застосування постачальником електроенергії ОГС.

Щодо висновків про часткове задоволення позовних вимог і визначення періоду розрахунку вартості недооблікованої електроенергії, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Абзацом 2 пункту 3.33 ПКЕЕ визначено, що технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електроенергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.

За змістом пункту 2.5 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W/доб, кВт/год) визначається за формулою, визначеною Методикою.

За встановлених обставин допуску представників електропостачальної організації для перевірки обладнання, коефіцієнт використання електрообладнання обраний рівним Кв = 0,5, що узгоджується з вимогами пункту 2.5 Методики.

Як вірно встановлено судами, в договорі про користування електроенергією від 10.07.2007 № 1262 сторони чітко узгодили "однозмінний режим роботи".

При цьому зважаючи на наявність внутрішнього документа споживача щодо затвердження режиму роботи підприємства (наказ від 29.12.2016 № 2/п), яким із 01.01.2017 визначено 5-денний режим роботи підприємства тривалістю 40 год на тиждень робочого часу, розрахунок ОГС постачальної організації за період 97 днів із 29.12.2016 по 04.04.2017 (день фіксації правопорушення) є необґрунтовано завищеним.

Оцінюючи мотиви заявлених позовних вимог, суди попередніх інстанцій правомірно виходили з того, що сам лише невірний розрахунок санкцій не звільняє споживача від відповідальності за порушення ПКЕЕ, що тягне за собою застосування до порушника ОГС у вигляді нарахування вартості необлікованої електроенергії, спожитої внаслідок такого порушення.

Зважаючи на викладене та те, що Верховний Суд не має права здійснювати арифметичний перерахунок розміру нарахованих ОГС, оскільки це суперечило би статті 300 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017), за змістом якої суд касаційної інстанції не переоцінює докази, обставини справи та арифметичну вірність розрахунків, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій вірно застосовано положення статті 235 ГК про нарахування ОГС.

Відтак, неправильність вихідних даних, зокрема періоду нарахування, не може бути підставою для скасування ОГС в цілому, а лише в частині надміру нарахованих сум, з чим погоджується колегія суддів Верховного Суду.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі

Колегія суддів відхиляє безпідставні посилання скаржника на те, що судами попередніх інстанції при розгляді справи неправильно застосовані положення вимог статей 235 - 237 ГК через відсутність у законодавстві можливості для зменшення чи перерахунку ОГС, а здійснивши арифметичний перерахунок, на думку скаржника, суди вийшли за межі своїх повноважень, що узгоджується з практикою, викладеною у постановах Вищого господарського суду України від 20.06.2013 у справі №6/5005/10803/2012, від 01.11/2012 у справі №7/5005/4580/2012 та від 05.04.2017 у справі №911/3561/16, оскільки, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, розрахунок за актом про порушення від 04.04.2017 № К 034432 мав бути здійснений відповідно до пункту 2.5 Методики від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки до дня виявлення порушення та кількості днів після його виявлення і до моменту усунення, але не більше 6 місяців, що передували дню виявлення порушення. Тобто за період із 29.12.2016 (день фіксації останніх показників засобу обліку) по 04.04.2017 (день виявлення порушення).

При цьому, слід взяти до уваги чинний наказ споживача від 29.12.2016 № 2/п "Про встановлення режиму роботи підприємства", яким на 2017 рік встановлено 5-ти денний робочий тиждень із загальною тривалістю робочого часу 40 год (робочі дні: понеділок -п'ятниця, з 8-00 до 17-00, вихідні дні: субота, неділя) та однозмінний режим роботи підприємства споживача. Тобто енергопостачальна організація правомірно нарахувала ОГС за вказаний період лише за 68 робочих днів, тобто вартість необлікованої електроенергії становить 167 895,85 грн., натомість немає підстав для нарахування ОГС за 29 неробочих, у т.ч. святкових днів, що й було належним чином досліджено судами попередніх інстанцій.

Разом з тим, зі змісту постанов Вищого господарського суду України від 20.06.2013 у справі №6/5005/10803/2012, від 01.11/2012 у справі №7/5005/4580/2012 та від 05.04.2017 у справі №911/3561/16, копії яких подано заявником на підтвердження протилежного застосування господарськими судами положень статті 235 ГК та пунктів 2.3- 2.5 Методики, вбачається, що ці судові рішення прийнято залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин кожної справи, які є відмінними від обставин у справі, що переглядається, тому зазначені постанови не можна розцінювати як приклади неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах.

Таким чином, доводи скаржника про відсутність законодавчих підстав і повноважень суду для перерахунку/зменшення ОГС колегія суддів визнає безпідставними, оскільки чинним законодавством певних заборон чи обмежень на здійснення відповідних дій не встановлено.

Окрім того, колегія суддів відхиляє хибні доводи скаржника про неправильне застосування судами вимог пункту 3.33 ПКЕЕ з огляду на відсутність цього пункту в чинній редакції ПКЕЕ взагалі.

Відповідно до ПКЕЕ технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електроенергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.

Вимоги пункту 3.33 ПКЕЕ діють у редакції від 22.11.2006 і на час виникнення спірних правовідносин не змінювалися, а отже є чинними. Відповідно, зазначена норма спеціального законодавства є діючою.

Колегія суддів погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами ПрАТ "Київобленерго", обґрунтованість та відповідність яких чинному законодавству й фактичним обставинам справи підтверджується наведеними висновками судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які подані сторонами з урахуванням фактичних і правових підстав позовних вимог і заперечень на них, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про визнання недійсним рішення комісії ПАТ "Київобленерго" від 04.04.2017 № К 034432 в частині нарахування 92875,56 грн. вартості необлікованої електроенергії Таким чином, оскаржувані судові акти ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права (статей 233, 235 ГК, статті 27 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 1.2, 3.33, 6.40 - 6.42, підпунктів 5, 15, 21, 26 пункту 10.2, підпункту 1 пункту 10.3 ПКЕЕ, пунктів 2.1, 2.4, 2.5 Методики, а також статті 33 ГПК в редакції, чинній до 15.12.2017).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені позивачем у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 300 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017), не належить до повноважень касаційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових актів немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017) слід покласти на скаржника.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фунгер" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі № 911/2131/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

І.В. Кушнір