Рішення

від 14.03.2018 по справі 817/282/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2018 року м. Рівне №817/282/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Релігійної організації "Релігійна громада Свідків Єгови м.Рівне (Схід)" доРівненської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Релігійна організація Релігійна громада Свідків Єгови м. Рівне (Схід) (далі - Позивач) звернулася до суду із позовом до Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Відповідач) у якому просить:

1. визнати протиправними дії Рівненської обласної державної адміністрації щодо повернення Релігійній організації Релігійна громада Свідків Єгови м. Рівне (Схід) листом № 5902/0/01-37/17 від 03.10.2017 на доопрацювання документів, поданих для реєстрації статуту Релігійної організації Рівненська місцева релігійна громада Свідків Єгови (нова редакція), прийнятого на загальних зборах Релігійної організації Релігійна громада Свідків Єгови м. Рівне (Схід) 15 вересня 2016 року зі змінами прийнятими 12 травня 2017 року.

2. визнати протиправною бездіяльність Рівненської обласної державної адміністрації щодо неприйняття рішення про реєстрацію статуту Релігійної організації Рівненська місцева релігійна громада Свідків Єгови (нова редакція), прийнятого на загальних зборах Релігійної організації Релігійна громада Свідків Єгови м. Рівне (Схід) 15 вересня 2016 року зі змінами прийнятими 12 травня 2017 року.

3. зобов'язати Рівненську обласну державну адміністрацію прийняти рішення про реєстрацію статуту Релігійної організації Рівненська місцева релігійна громада Свідків Єгови (нова редакція), прийнятого на загальних зборах Релігійної організації Релігійна громада Свідків Єгови м. Рівне (Схід) 15 вересня 2016 року зі змінами прийнятими 12 травня 2017 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно, в порушення вимог чинного законодавства, не прийнято рішення за наслідками розгляду заяви про реєстрацію статуту Релігійна організація Релігійна громада Свідків Єгови м. Рівне (Схід) .

Позивач є релігійною громадою віруючих громадян, яка канонічно входить до всесвітньої конфесії Свідків Єгови та належить до відомої християнської релігії в країнах - членах Ради Європи (рішення у справі Релігійна громада Свідків Єгови в Москві проти РФ , Заява № 302/02,10.06.2010, п.155).

Статут Позивача було зареєстровано розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 11 червня 2007 року № 285.

15 вересня 2016 року загальними зборами Позивача було погоджено приєднання до нього: Релігійної громади Свідків Єгови м. Березне, код ЄДРПОУ 26206176; Релігійної громади Свідків Єгови смт Демидівка, код ЄДРПОУ 26353523; Релігійної організації Релігійна громада Свідків Єгови м. Дубно , код ЄДРПОУ 25930740; Релігійної громади Свідків Єгови м. Здолбунів, код ЄДРПОУ 25894725; Релігійної громади Свідків Єгови смт Клевань Рівненського району, код ЄДРПОУ 25323075; Релігійної громади Свідків Єгови м. Костопіль Рівненської області, код ЄДРПОУ 26116415; Релігійної організації Релігійна громада Свідків Єгови м. Кузнецовськ Рівненської області , код ЄДРПОУ 34580952; Релігійної громади Свідків Єгови м. Радивилів, код ЄДРПОУ 26151328; Релігійної громади Свідків Єгови м. Сарни, код ЄДРПОУ 26299025, у зв'язку із чим було прийнято Статут Позивача у новій редакції, який 20.10.2016 було погоджено з Релігійною організацією Релігійний Центр Свідків Єгови в Україні (юридичною особою, якій у вирішенні організаційних та канонічних питань добровільно підпорядковується Позивач).

26.12.2016 у порядку визначеному Законом України Про свободу совісті та релігійні організації Позивач звернувся до Відповідача за реєстрацією свого Статуту у новій редакції.

13.04.2017 Відповідач своїм листом №2279/0/01-37/17 повернув подані Позивачем документи на доопрацювання.

12.05.2017 на загальних зборах Позивача було погоджено нову редакцію Статуту із врахуванням деяких зауважень Відповідача, яку було погоджено Релігійною організацією Релігійний Центр Свідків Єгови в Україні 19.06.2017.

26.06.2017 Позивач знову звернувся до Відповідача із заявою про реєстрацію Статуту у новій редакції разом з листом, в якому, посилаючись на законодавство, була пояснена відсутність правових підстав для врахування усіх зауважень Відповідача.

23.08.2017 у зв'язку із неотриманням відповіді на вказану заяву у встановлений Законом України Про свободу совісті та релігійні організації строк, Позивачем подано до Відповідача заяву з проханням повідомити про результати розгляду поданої раніше заяви.

03.10.2017 Відповідач своїм листом № 5902/0/01-37/17 повторно повернув подані Позивачем документи на доопрацювання, з мотивів неврахування усіх зауважень викладених у листі № 2279/0/01-37/17 від 13.04.2017.

Відповідач позов не визнав з мотивів, наведених у поданому відзиві. Зазначає, що обласна державна адміністрація дійшла вірного висновку, що у поданому статуті, затвердженому загальними зборами релігійної організації 15 вересня 2016 року, її назва не вказує територію діяльності і термін „Рівненська місцева релігійна громада... " може трактуватися довільно івключати в себе територію всієї області, що практично і відбувається. А з врахуванням того, що дана релігійна організація є правонаступником 9 інших релігійних громад Свідків Єгови Рівненської області, котрі припинили свою діяльність шляхом приєднання до єдиної релігійної організації Свідків Сгови у Рівненській області, про що зазначено у пункті 1.7 статуту, вказана релігійна організація є вже не релігійною громадою, а обласним центром чи об'єднанням вказаної конфесійної деномінації. У такому випадку статут релігійної організації, у тому числі у новій редакції, реєструється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, тобто Міністерством культури України. Вказує, що за результатами розгляду заяви відповідачем було надіслано листа для доопрацювання заявниками та врахування зауважень та пропозицій, висловлених у листі. Вважає вищевказаний лист належним чином оформленим рішенням Рівненської ОДА, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними. Просить в задоволенні позову відмовити.

Щодо клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні, суд зазначає наступне.

Ухвалою від 31.01.2018 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оцінивши категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, обраний позивачем спосіб захисту його прав, свобод та інтересів розгляд справи було вирішено провести без виклику сторін.

Статтею 12 КАС України визначені форми адміністративного судочинства.

Так, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

5. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Вирішуючи заявлені клопотання суд не встановив підстав для їх задоволення та переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Позивач 26.06.2017 повторно звернувся до Відповідача із заявою про реєстрацію Статуту у новій редакції разом з листом, в якому, посилаючись на законодавство, була пояснена відсутність правових підстав для врахування усіх зауважень Відповідача.

03.10.2017 Відповідач своїм листом № 5902/0/01-37/17 повторно повернув подані Позивачем документи на доопрацювання, з мотивів неврахування усіх зауважень викладених у листі № 2279/0/01-37/17 від 13.04.2017. Однак жодних офіційних рішень, розпоряджень, тощо з цього приводу Рівненською ОДА громаді надіслано не було. За таких обставин, відповідачем фактично допущено незаконну бездіяльність у вирішенні питання про реєстрацію статуту релігійної громади.

Суд вважає бездіяльність відповідача щодо неприйняття відповідного рішення протиправною з наступних мотивів.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України Про свободу совісті та релігійні організації .

Відповідно до ч.1 ст.8 вищевказаного Закону, релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Згідно ч.1 ст.9 Закону релігійні управління і центри діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Положеннями ч.1 Закону визначено, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Статтею 15 Закону передбачено, що у реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству.

Рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін.

При цьому організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій відповідно до Конституції України визначає Закон України Про місцеві державні адміністрації .

Статтею 6 вищевказаного Закону надано вичерпний перелік актів місцевих державних адміністрацій, які видає голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, а саме - розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Однак, як встановлено судом, Рівненською ОДА передбаченого вищевказаною нормою Закону України Про місцеві державні адміністрації рішення за результатами розгляду заяви про реєстрацію статуту релігійної організації прийнято не було.

Таким чином, Рівненської обласною державною адміністрацією допущено протиправну бездіяльність щодо прийняття у встановлені строки рішення за наслідками розгляду заяви про реєстрацію статуту Релігійної організації Релігійна громада Свідків Єгови м. Рівне (Схід) поданої 26.06.2017.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання протиправними дії Рівненської ОДА щодо повернення Позивачу на доопрацювання документів поданих для реєстрації статуту Позивача та визнання бездіяльності Відповідача щодо неприйняття рішення про реєстрацію статуту Позивача прийнятого на загальних зборах 15.09.2016 зі змінами прийнятими 12.05.2017 є правомірними та такими, що повністю відповідає положенням діючого законодавства України, належним чином обґрунтована, і тому підлягає до задоволення в цій частині.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Відповідача прийняти конкретне рішення про реєстрацію статуту Релігійної організації Рівненська місцева релігійна громада Свідків Єгови суд зазначає, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта. Враховуючи вищезазначене, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями розуміються повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

З метою відновлення порушеного права особи адміністративний суд може допустити обмежене вручання в дискрецію суб'єкта владних повноважень, шляхом зобов'язання його до вчинення певних дій на реалізацію покладених на нього законом обов'язків (наприклад, зобов'язати повторно розглянути питання щодо видачі позивачу дозвільних документів). Водночас, адміністративний суд не вправі підміняти такий орган державної влади та приймати замість нього конкретні рішення. Виключно визначеним законом органом (посадовою особою) і ніяким іншим органом або посадовою особою не можуть здійснюватись повноваження і прийматись рішення, які згідно Конституції України належать до компетенції вказаного органу, в тому числі і судами, які не відносяться до гілок законодавчої або виконавчої влади. З огляду на положення Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Судом встановлено, що рішення по суті звернення Відповідачем не приймалось, відтак позовна вимога про зобов'язання Рівненської обласної державної адміністрації прийняти рішення про реєстрацію статуту Релігійної організації Рівненська місцева релігійної громади Свідків Єгови (нова редакція), прийнятого на загальних зборах Релігійної організації Релігійна громада Свідків Єгови м. Рівне (Схід) 15 вересня 2016 року зі змінами прийнятими 12 травня 2017 року підлягає до задоволення в частині зобов'язання Відповідача прийняти рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, Позивачем доведено в порядку ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України підставність і обґрунтованість вимог в частині якій вони підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської обласної державної адміністрації на користь Релігійної організації Релігійна громада Свідків Єгови м. Рівне (Схід) 3524 грн. судових витрат.

Щодо заяви Позивача від 12.03.2018 про стягнення на користь Релігійної організації Релігійна громада Свідків Єгови м. Рівне (Схід) витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 28750 грн. суд зазначає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 134 цього Кодексу витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження факту понесення та суми витрат на професійну правничу допомогу Позивачем надано суду договір про надання правової допомоги від 11.01.2018, укладений з адвокатом Карповим Вадимом Юрійовичем, акт виконаних робіт від 06.03.2018 та рахунок від 06.03.2018.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Суд зазначає, що обов'язковою умовою для відшкодування стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, судових витрат, є документальне підтвердження факту їх понесення, проте Позивачем не було надано суду документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Крім того не надано детального розрахунку вартості виконаних робіт. Вбачається, що представник не здійснював свої повноваження в судовому процесі. Суд вважає очевидно завищеною та не обґрунтованою вказану у клопотання суму витрат на правову допомогу, а отже в задоволенні заяви про стягнення з Відповідача витрат на правову допомогу в сумі 28750 грн. слід відмовити.

На підставі ст.ст.8, 9, 15 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , ст.6 Закону України Про місцеві державні адміністрації , керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Рівненської обласної державної адміністрації щодо повернення Релігійній організації Релігійна громада Свідків Єгови м. Рівне (Схід) листом № 5902/0/01-37/17 від 03.10.2017 на доопрацювання документів, поданих для реєстрації статуту Релігійної організації Рівненська місцева релігійна громада Свідків Єгови (нова редакція), прийнятого на загальних зборах Релігійної організації Релігійна громада Свідків Єгови м. Рівне (Схід) 15 вересня 2016 року зі змінами прийнятими 12 травня 2017 року.

Визнати протиправною бездіяльність Рівненської обласної державної адміністрації щодо неприйняття рішення про реєстрацію статуту Релігійної організації Рівненська місцева релігійна громада Свідків Єгови (нова редакція), прийнятого на загальних зборах Релігійної організації Релігійна громада Свідків Єгови м. Рівне (Схід) 15 вересня 2016 року зі змінами прийнятими 12 травня 2017 року.

Зобов'язати Рівненську обласну державну адміністрацію розглянути по суті документи, подані для реєстрації статуту Релігійної організації Рівненська місцева релігійна громада Свідків Єгови (нова редакція), прийнятого на загальних зборах Релігійної організації Релігійна громада Свідків Єгови м. Рівне (Схід) 15 вересня 2016 року зі змінами прийнятими 12 травня 2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської обласної державної адміністрації (33028, м.Рівне, Майдан Просвіти, 1, код ЄДРПОУ 13986712) на користь Релігійної організації Релігійна громада Свідків Єгови м. Рівне (Схід) (33023, м.Рівне, вул..С.Крушельницької, буд.73, кв.121, код ЄДРПОУ 35279811) 3524 ( три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Махаринець Д.Є.