Постанова від 27.03.2018 по справі 826/14253/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14253/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 рокуя м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Сорочка Є.О., Степанюка А.Г., секретаря Антоненко К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про визнання протиправним та скасування Рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради Позивачу направлено Вимоги від 25 травня 2017 року №23/Р-7-1636 та від 26 травня 2017 року №№23/Р-14-1664, 23/Р-14-1663, якими, у зв'язку з самовільним встановленням спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, запропоновано у строк до 31 травня 2017 року та до 02 червня 2017 року, відповідно, усунути зазначені порушення. Зазначеними Вимогами попереджено, що при невиконанні вимоги, Відповідачу буде направлено Подання про порушення законодавства про рекламу.

16 червня 2017 року Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради Відповідачу направлено Подання №№ 23/Р-14-1890, 23/Р-14-1891, 23/Р-7-1892 про порушення Позивачем Закону України Про рекламу .

Відповідачем 31 серпня 2017 року складено Протоколи №№ 0041, 0042, 0043 про розміщення Позивачем зовнішньої реклами за адресами: м. Львів, вул. Шпитальна, 27, вул. Раппопорта, 1 та вул. Шевченка (парна сторона) - вул. Клепарівська без наявності дозволу на розміщення зовнішньої реклами від органів місцевого самоврядування.

Рішеннями Відповідача Про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 26 вересня 2017 року №№ 0035, 0036, 0037 розпочато розгляд справ про порушення законодавства про рекламу стосовно Позивача.

Вимогою Відповідача від 01 вересня 2017 року № 7.1-13/4639 повідомлено Позивача про розгляд 10 жовтня 2017 року справ про порушення законодавства про рекламу та запропоновано до 26 вересня 2017 року надати копії відповідних документів.

Листом Відповідача від 28 вересня 2017 року № 7-1-13/5326 повідомлено Позивача, що у зв'язку з невиконанням вчасно вимог Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 25 травня 2017 року № 23/Р7-1636 та від 26 травня 2017 року №№ 23/Р-14-1663, 23/Р-14-1664, провадження у справі про порушення Закону України Про рекламу продовжується і справу буде розглянуто в межах чинного законодавства.

Відповідачем складено Протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 10 жовтня 2017 року №0052, яким встановлено, що в порушення вимог частини першої ст. 16 Закону України Про рекламу Позивачем самовільно розміщено зовнішню рекламу у м. Львові по вул. Шевченка (парна сторона) - вул. Клепарівській на інженерній споруді, по вул. Шпитальній, 27 та вул. Раппопортній, 1 на тротуарах, без дозволу органів місцевого самоврядування.

Рішенням Відповідача Про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 12 жовтня 2017 року №0039, за самовільне розповсюдження та розміщення зовнішньої реклами у населеному пункті без дозволу органів місцевого самоврядування на Позивача накладено штраф у сумі 3400,00 грн.

Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України Про рекламу від 03.07.1996 року № 270/96-ВР (надалі - Закон № 270/96-ВР), цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.

Згідно з частиною першою ст. 1 Закону № 270/96-ВР, зокрема, зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до частини першої ст. 16 Закону № 270/96-ВР, зокрема, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 (надалі - Типові правила), дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Відповідно до п. 5 Типових правил, для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами; у процесі регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами робочим органом залучаються на громадських засадах представники галузевих рад підприємців, об'єднань громадян та об'єднань підприємств, які провадять діяльність у сфері реклами.

Згідно з п. 6 Типових правил, до повноважень робочого органу належить, зокрема, подання територіальним органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі матеріалів про порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Відповідно до пунктів 45,46 Типових правил, контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства; у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою ст. 26 Закону № 270/96-ВР, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Відповідно до частини четвертої ст. 27 Закону № 270/96-ВР, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Згідно з п. 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №693 (надалі - Порядок), підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Відповідно до п. 11 Порядку, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Згідно з п. 16 Порядку, справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п. 18 Порядку, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Позивачем до позовної заяви додано фото без рекламних конструкцій. Проте, на зазначених фото відсутня дата їх створення.

Більш того, як свідчать матеріали справи, на Вимогах та Поданнях Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради містяться фото з рекламними конструкціями на зазначених вулицях із відповідними датами фіксування порушення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржене Позивачем Рішення Відповідача є правомірним.

Згідно зі ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено у повному обсязі 27.03.2018 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Сорочко Є.О.

Степанюк А.Г.