Постанова

від 27.03.2018 по справі 810/1939/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

27 березня 2018 року

справа №810/1939/17

адміністративне провадження №К/9901/5623/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач)

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства Добробутпроект на постанову Київського окружного адміністративного суду від 4 липня 2017 року у складі судді Панової Г. В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у складі колегії суддів Кобаля М. І., Епель О. В., Карпушової О. В. у справі № 810/1939/17 за адміністративним позовом Приватного підприємства Добробутпроект до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року Приватне підприємство Добробутпроект (далі по тексту Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі по тексту податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2017 року № 0009391406 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства в сфері обігу готівки у розмірі 142244,24 грн., з мотивів його безпідставності.

4 липня 2017 року постановою Київського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, у задоволенні позовних вимог платника податків відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з правомірності спірного податкового повідомлення-рішення внаслідок доведення податковим органом наявності складу податкових правопорушень, передбачених пунктами 2.6 та 2.8 Постанови правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі по тексту Положення № 637).

4 грудня 2017 року позивач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

5 грудня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги до 19 грудня 2017 року (суддя Бухтіярова І. О.).

12 грудня 2017 року недоліки касаційної скарги усунуто.

29 грудня 2017 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду, в цей же день сформовано склад суду для подальшого розгляду справи.

03 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу прийнято до свого провадження.

09 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження та витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу №810/1939/17, оскільки ще до передачі касаційної скарги Верховному Суду скаржником усунуто її недоліки.

08 лютого 2018 року справа №810/1939/17 надійшла на адресу Верховного Суду.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Доводить протиправність проведення самої перевірки, вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції вимог пунктів 2.6 та 2.8 Положення № 637 та просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

25 січня 2018 року відповідач надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, просить їх залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом на підставі акту перевірки від 24 лютого 2017 року № 0480/1000/14/36287069, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за результатами фактичної перевірки Підприємства, яка проводилася у період з 20 лютого 2017 року по 24 лютого 2017 року.

Податковим повідомленням-рішення від 16 березня 2017 року № 0009391406 за порушення пунктів 2.6, 2.8 Положення № 637 , згідно абзаців 2 та 3 статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (далі по тексту - Указ № 436/95) застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 142 244,24 грн.

Відповідно до висновків щодо розрахункових сум штрафних фінансових санкцій, що підлягають застосуванню за результатами перевірки, за порушення пункту 2.6 Положення № 637 застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 88 640 грн., а за порушення пункту 2.8 Положення № 637 - у розмірі 53 604,24 грн.

Щодо неоприбуткування коштів до каси підприємства.

Відповідно до акта перевірки неоприбутковання готівкових коштів на загальну суму 17 728,00 грн. до каси підприємства встановлено внаслідок того, що 25 січня 2017 року та 26 січня 2017 року з розрахункового рахунку Підприємства у банку отримано готівкові кошти в сумі 7 728,00 грн. і 10 000 грн. відповідно, при цьому прибуткові касові ордера не складались та не реєструвались, відповідні записи в касовій книзі не здійснювались.

Щодо перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касах

На підставі Наказу № 1 Підприємства ліміт залишку готівки в касі визначено у розмірі 960 грн.

Згідно з актом перевірки перевищення ліміту залишку готівкових коштів в касі підприємства за 07 листопада 2016 року становить 26 802,12 грн. Такий висновок податкового органу зумовлений відсутністю особистого підпису отримувача готівки у видатковому касовому ордері № 837 від 07 листопада 2016 року на суму 27 762,12 грн.

Щодо доводів касаційної скарги.

Щодо не оприбуткування коштів у касі підприємства.

Склад фінансового правопорушення, передбаченого пунктом 2.6 Положення № 637, наявний у разі несвоєчасного або неповного оприбуткування готівки, що надходить до каси підприємства. Під оприбуткуванням готівки в касах підприємств розуміється здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

За змістом пунктів 3.7 та 3.10 Положення № 637 передбачено необхідність оприбуткування посадовими особами підприємства готівки, одержаної в тому числі і від банку, шляхом оформлення прибуткових касових ордерів.

Готівка, одержана з банку для виплат з каси підприємства, на підставі пунктів 4.2 та 4.3 Положення № 637 підлягає обов'язковому відображенню у касовій книзі. Факт отримання такої готівки від банку з метою подальшої її виплати працівникам підприємства, у відповідності до положень пункту 2.10 Положення № 637, впливає лише на тривалість дозволеного строку зберігання такої готівки у касі підприємства і не звільняє платника податків від обов'язків щодо її належного оприбуткування.

Отримання готівки з банку за грошовими чеками повинно відбуватися із дотриманням вимог, визначених, зокрема, пунктами 1.3, 1.9, 3.5 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174, зареєстрованої Міністерством юстиції України 25 червня 2011 р. за № 790/19528.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що неналежне заповнення чекової книжки не дає підстав для правомірного отримання готівки за грошовими чеками і не надає права посадовим особам підприємства не оформлювати прибуткові касові ордери.

Абзацом 3 статті 1 Указу № 435/95 передбачено застосування штрафної (фінансової) санкції за правопорушення у вигляді неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про встановлення факту неоприбуткування готівки до каси позивача, а також про доведеність у зв'язку з цим складу фінансового правопорушення на підставі пункту 2.6 Положення № 637, за яке спірним податковим повідомленням-рішенням застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 88 640 грн.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що готівка отримана ним за чековою книжкою є неприйнятною з огляду на недотримання ним порядку ведення та заповнення цієї книжки і, як наслідок, належного здійснення за нею відповідних операцій.

Щодо перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касах.

Фактичною підставою фінансового правопорушення, передбаченого пунктом 2.8 Положення № 637, є перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касах.

Приписи пунктів 5.9, 5.10 Положення № 637 визначають умови, за яких перевищення ліміту залишку готівки в касах не є понаднормовим і не вважається фінансовим правопорушенням.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відсутність у видатковому касовому ордері підпису отримувача не охоплюється дією пунктів 5.9, 5.10 Положення № 637, і є порушенням вимог пункту 3.5 Положення № 637. Відтак, сума готівки за такими видатковими документами має додаватися до залишку готівки в касі в день, у якому їх оформлено, та враховуватися з метою визначення факту перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касах.

Абзацом 2 статті 1 Указу № 435/95 передбачено застосування штрафної (фінансової) санкції за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Суди першої та апеляційної інстанцій, на підставі встановлених обставин справи, дійшли обґрунтованого висновку про наявність факту правопорушення, передбаченого пунктом 2.8 Положення № 637, а відтак, правомірне застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі абзацу 2 статті 1 Указу № 435/95 у розмірі 53 604,24 грн., що становить подвійний розмір суми виявленого податковим органом перевищення ліміту залишку готівки в касах.

Жодних доводів щодо порушень судами норм Податкового кодексу України, Указу № № 436/95, на підставі яких прийняте спірне податкове повідомлення-рішення або неправильного застосування їх судами, неправильного тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, позивачем в касаційній скарзі не наведено.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Добробутпроект залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 4 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 810/1939/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І. А. Васильєва

В.П. Юрченко