Ухвала

від 20.03.2018 по справі 813/6307/15

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

20 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 813/6307/15

Провадження № 11-36зва18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справузаяву ОСОБА_3 про перегляд постанови Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року (суддя Кузан Р.І.), ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2016 року (колегія суддів: Сеник Р.П., Хобор Р.Б., Попко Я.С.), ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2016 року (суддя Кравцов О.В.) в адміністративній справі № 813/6307/15 за позовом ОСОБА_3 до Відділу Держгеокадастру у Пустомитівському районі Львівської області (далі - Відділ Держгеокадастру), державного кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру Нагурського РоманаЛюбомировича (далі - державний кадастровий реєстратор), Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії ,

У С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Відділу Держгеокадастру, державного кадастрового реєстратора та ГУ Держгеокадастру, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора від 5 листопада 2015 року № РВ-4600093862015 (далі - рішення від 5 листопада 2015 року );

- зобов'язати Відділ Дерджгеокадастру зареєструвати земельну ділянку і видати витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що державний кадастровий реєстратор при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував обставини, встановлені постановами Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2014 року у справі № 813/558/14, від 13 жовтня 2015 року у справі № 813/4524/15 та Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2015 року у справі № 876/898/15, які набрали законної сили. Вказані в оскаржуваному рішенні підстави відмови у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, щодо якої позивач розробив проект землеустрою, були предметом оцінки судом при розгляді вищезазначених справ, однак відповідач, всупереч установленим обставинам, відмовив у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру. За таких обставин позивач вважав, що рішення від 5 листопада 2015 року є необґрунтованим, незаконним та прийнятим за відсутності підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки.

Крім цього, ОСОБА_3 зазначав, що оскільки вказаними судовими рішеннями відповідача вже було зобов'язано повторно розглянути його заяви, а відповідач вже вкотре протиправно, з одних і тих самих причин відмовляє в присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці, належним способом захисту порушеного права ОСОБА_3 буде зобов'язати відповідача зареєструвати цю земельну ділянку та видати відповідний витяг.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2016 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення від 5 листопада 2015 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 листопада 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на зазначені судові рішення.

11 листопада 2017 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду України заяву про перегляд рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій в адміністративній справі № 813/6307/15 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, а саме у зв'язку з установленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.

3 січня 2018 року згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду України від 28 грудня 2017 року № 402/0/19-17 заяву ОСОБА_3 було передано до Великої Палати Верховного Суду для розгляду за правилами перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами відповідно до підпунктів 3, 7 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147- VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон № 2147-VIII).

ОСОБА_3 у своїй заяві порушує питання про скасування постанови Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2016 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2016 року та ухвалення нового рішення - про задоволення його позовних вимог.

На обґрунтування заяви ОСОБА_3 посилається на рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд), ухвалене 12 жовтня 2017 року у справі Бурмич та інші проти України (заява № 46852/13 та інші) (далі - Рішення).

Так, листом від 12 жовтня 2017 року Суд повідомив ОСОБА_3про Рішення, у якому зазначив, про приєднання до цієї справи поданої ним заяви від 22 липня 2015 року № 45094/15, а також про те, що таке повідомлення становить проголошення рішення у його заяві.

Тож, на думку заявника, Суд у такий спосіб встановив порушення щодо нього Україною пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції .

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС у редакції Закону № 2147-VIII заява ОСОБА_3 розглядається за правилами перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини п'ятої статті 361 КАС у зазначеній редакції підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом. Передумова такого перегляду судових рішень відповідає передумові, визначеній пунктом 3 частини першої статті 237 КАС у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, на підставі якого ОСОБА_3 подав заяву, що розглядається.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, то Велика Палата Верховного Суду відповідно до пункту 2 частини першої статті 345 КАС дійшла висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи викладені у заяві доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що провадження у цій справі слід закрити.

Відповідно до частини першої статті 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинам.

Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом (пункт 3 частини п'ятої статті 361 КАС).

Заявник просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2016 року, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2016 року та ухвалити нове рішення - про задоволення його позовних вимог, зазначаючи, що звернувся до Суду щодо незаконності судових рішень саме в цій справі, в межах якої прийнято оскаржувані рішення.

У Рішенні Суд вирішив приєднати до п'яти заяв, зазначених у пункті 1 цього Рішення, 12 143 заяв, наведених у додатках І та ІІ до цього Рішення, серед яких і заява ОСОБА_3 (№ 45094/15), та постановив, що зазначені п'ять заяв, які Суд оголосив прийнятними, та 12 143 заяви мають розглядатися відповідно до зобов'язань, які випливають із пілотного рішення від 15 жовтня 2009 року у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (заява № 40450/04), яким встановлено існування структурної проблеми, що призводить до порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (пункти 1-3 резолютивної частини Рішення).

Згідно з Додатком II до Рішення ОСОБА_3 зазначено як заявника до Суду (заява № 45094/15, подана 22 липня 2015 року).

Проте цей Додаток II до Рішення Суду не містить номера справи, що розглядалася в національних судах України і в межах якої прийнято судові рішення, про перегляд яких просить ОСОБА_3

Разом із тим провадження у справі, в межах якої прийнято оскаржувані постанова суду першої інстанції та ухвали судів апеляційної та касаційної інстанцій, розпочато після звернення ОСОБА_3 із відповідною заявою до Суду, а саме 5 січня 2016 року.

Рішенням Суду не встановлено порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні по суті саме цієї справи, в тому числі порушення прав заявника під час ухвалення постанови Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2016 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2016 року.

Водночас перегляд судових рішень у зв'язку з виключними обставинами відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 361 КАС може мати місце якщо встановлені міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань стосуються саме тієї справи, про перегляд судових рішень у якій просить заявник.

Оскільки заявник не довів порушення Україною міжнародних зобов'язань саме у справі № 813/6307/15, підстав для перегляду за виключними обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2016 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2016 року немає.

Згідно із приписами частини шостої статті 361 КАС при перегляді судового рішення за виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Оскільки обставини, встановлені постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2016 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2016 року у справі № 813/6307/15, не були предметом розгляду Судом, з огляду на приписи частини шостої статті 361 КАС відкрите ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 31 січня 2018 року провадження у цій справі слід закрити за відсутності підстав для здійснення такого перегляду.

Керуючись статтями 243, 248, 250, 345, 359, 361, 368, підпунктом 3 пункту 1 розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

У Х В А Л И Л А :

Закрити провадження за виключними обставинами за заявою ОСОБА_3 про перегляд постанови Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2016 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2016 року у справі № 813/6307/15 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Відділу Держгеокадастру у Пустомитівському районі Львівської області, державного кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру у Пустомитівському районі Львівської області Нагурського Романа Любомировича,

Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя-доповідач О.Б. Прокопенко Судді: Н.О. Антонюк Н.П. Лященко С.В. Бакуліна Л.І. Рогач В.В. Британчук І.В. Саприкіна Д.А. Гудима О.М. Ситнік В.І. Данішевська О.С. Ткачук О.С. Золотніков В.Ю. Уркевич О.Р. Кібенко О.Г. Яновська Л.М. Лобойко