Рішення

від 20.03.2018 по справі 812/2085/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 березня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/2085/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Шембелян В.С.,

за участі секретаря судового засідання - Олійник О.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віста» до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

26.12.2017 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віста» (далі - ТОВ Віста , позивач) до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - ГУ ДФС у Херсонській області, відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Херсонській області №0003701422 від 11.12.2017 в частині збільшення грошового зобов'язання (донарахування) за податковим зобов'язанням з податку на прибуток у сумі 3172,50 грн;

- визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Херсонській області №0003721422 від 11.12.2017 в частині збільшення грошового зобов'язання (донарахування) за податковим зобов'язанням з податку на додану вартість у сумі 10425,00 грн та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2606,25 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що в період з 18 жовтня по 30 жовтня 2017 року Головним управлінням ДФС у Херсонській області проведено перевірку, за результатами якої було складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 13.11.2017 № 259/21-22-14-01/31704872 (Акт перевірки).

11 грудня 2017 року ГУ ДФС у Херсонській області на підставі зазначеного акту перевірки прийняла податкові повідомлення-рішення, в тому числі й оскаржені, а саме:

- № НОМЕР_1 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 12662 грн, застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3165,50 грн, а всього на суму 15827,50 грн;

- № НОМЕР_2 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 9697 грн, застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1373,50 грн, а всього на суму 11070,50 грн.

Позивач вважає, що висновки Акту перевірки щодо фактичного ненадання позивачу послуг ТОВ Страйд Трейд , а також щодо неналежного оформлення податкових накладних на придбаний позивачем у ПП Дельта-Діджитал та ТОВ Хімальянс товар, який є товаром іноземного походження, - суперечать вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 28.12.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні (т.1 а.с.1-2).

Представник ГУ ДФС у Херсонській області через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 26 січня 2018 року за вхідним реєстраційним № 2481/2018 надіслав відзив на позовну заяву від 25.01.2018 (а.с.151-161), в якому зазначив, що ТОВ Віста оскаржує податкові повідомлення-рішення з податку на прибуток та податку на додану вартість в частині встановленого порушення по документальному оформленню безтоварних операцій з ТОВ Страйд Трейд (код ЄДРПОУ 39314608). ТОВ Страйд Трейд (код ЄДРПОУ 39314608) надавало ТОВ Віста послуги комерційного посередництва протягом лютого 2015 року на загальну суму 21150 грн., у т.ч. ПДВ - 3525 грн.

Зазначив, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва по справі №757/37010/17-к встановлено факт участі ТОВ Страйд Трейд у схемах ухилення від сплати податків, створення його як фіктивного підприємства з метою подальшого прикриття незаконної діяльності.

ТОВ Страйд Трейд не мав права надання вищезазначених послуг за КВЕД. Надані ТОВ Віста акти виконаних робіт хоча й відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають фактичного здійснення операцій між ТОВ Віста та ТОВ Страйд Трейд , отже є такими, що не засвідчують фактичне здійснення господарських операцій. Враховуючи вищезазначене ТОВ Страйд Трейд фактично не надавало послуги комерційного посередництва на адресу ТОВ Віста , отже відсутні підстави для включення витрат позивача за цією господарською операцією до його податкової звітності.

ТОВ Віста також оскаржує податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість в частині встановленого порушення вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України щодо безпідставного віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сум за невірно складеними податковими накладними, а саме:

- податкової накладної по взаємовідносинам з ПП Дельта-Діджитал (код ЄДРПОУ 35549159) від 01.04.2016р. на загальну суму 5997 грн., у т.ч. ПДВ 999,50 грн.;

- податкової накладної по взаємовідносинам з ТОВ Хімальянс (кол ЄДРПОУ 33508990) від 22.12.2016р. №80 на загальну суму 35400 грн., у т.ч. ПДВ 5900 грн.

Під час проведення перевірки перевіряючим було надано сертифікат відповідності державної системи сертифікації, зареєстрованого в реєстрі за №UА1.182.0004976-16, виданий ТОВ ДІСІЛінк (код ЄДРПОУ 31799566), м. Харків, Салтівське шосе 260-а, кв. 2, згідно з яким у ТОВ ДІСІЛінк сертифіковано виробництво комп'ютерів та системних серверних блоків, як зазначає ТОВ Віста у запереченнях, зокрема й Іntеl Реntium G3240. Проте, згідно вищевказаного сертифіката якості щодо товару Іntеl Реntium G3240, не підтверджено, що його виробником є саме ТОВ ДІСІЛінк .

Крім того, в доданій копії сертифіката якості зазначено продукцію Засоби обчислювальної техніки: комп'ютери персональні та блоки системні сервісні DС . Згідно словника термінів і скорочень з основ мікропроцесорної техніки DС (Direct Current) - постійний струм, а ТОВ Віста придбано товар - системний блок Іntеl Реntium G3240.

Також, детальним аналізом мережі Іnternet, а саме офіційного сайту підприємства ТОВ ДІСІЛінк (www.dclink.соm.uа/sertіfiсаtе) встановлено, що продукція торгової марки Іпtеl виробляється Іпtеl Соrpоrаtіоп - виробник електронних пристроїв і комп'ютерних компонентів, включаючи мікропроцесори, набори системної логіки (чіпсети), штаб-квартира розташована в Санта-Кларі, штат Каліфорнія.

Під час проведення перевірки ТОВ Віста стверджувало, що ТОВ ДІСІЛінк збирав системний блок Іntеl Реntium G3240 з комплектуючих імпортного походження та у зв'язку з чим, товар вважається українського походження. А також ТОВ Віста надано як нібито підтверджуючий документ вищезазначений сертифікат відповідності.

Проте, навіть за умови того, що ТОВ ДІСІЛінк здійснював укомплектування системного блоку Іntеl Реntium G3240 з комплектуючих імпортного походження, процес складання належить до категорії простих складальних операцій, в зв'язку з чим, системний блок Іntеl Реntium G3240 вважається імпортним товаром і при його постачанні в податковій накладній поелементно повинні зазначатися коди УКТЗЕД всіх імпортних комплектуючих товару (ЗІР, категорія 101.19).

Отже, на підставі вищевикладеного є підстави вважати, що податкова накладна від 01.04.2016 № 27 складена з порушенням порядку заповнення податкової накладної, оскільки вищезазначеним сертифікатом якості не підтверджено, що виробником є саме українське підприємство ТОВ ДІСІЛінк .

Крім того, ТОВ Віста стверджує, що сульфат амонію добривний отримано від ТОВ Хімальянс (код ЄДРПОУ 33508990), що нібито підтверджується документами на відвантаження товару, банківськими документами на оплату товару, та відповідною податковою накладною від 22.12.2016 №80 на загальну суму 35400 грн., у т.ч. ПДВ 5900 грн. В свою чергу, ТОВ Хімальянс отримало товар - сульфат амонію 06.12.2016 у кількості 64т залізничним транспортом (вагон № 24434037) на станції Брилівка, Одеської залізниці на свій залізничний код №1560, що підтверджується залізничною накладною. Вантажовідправником сульфату амонію був виробник ПАТ Сумихімпром (залізничний код №1673), вагон було відправлено зі станції ОСОБА_4 залізниці 01.12.2016 Походження товару нібито підтверджується відповідним паспортом якості від 01.12.2016, в якому зазначено номер вагону 24434037, який збігається із номером вагону, зазначеним у залізничній накладній і з датою відвантаження.

Проте, як зазначено в Акті перевірки, згідно з аналізом Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.10.2014 по 30.06.2017 податковим органом встановлено, що ПАТ Сумихімпром не здійснювало реалізацію продукту - амонію сульфату добривного на території України взагалі. Разом з тим, згідно баз даних ДФС України ПАТ Сумихімпром вищезазначений товар експортувало до Казахстану, Узбекистану, тощо.

Враховуючи те, що ПАТ Сумихімпром не реалізовував сульфат амонію добривний протягом періоду з 01.10.2014 по 30.06.2017 на території України, та встановлено здійснення експорту вищезазначеної продукції до Узбекистану, Казахстану, тощо, вищезазначені документи, на які посилається ТОВ Віста не підтверджують країну походження товару, тобто фактично відсутні докази на підтвердження українського походження товару - сульфат амонію добривний.

Враховуючи вищенаведене, перевіркою ТОВ Віста за період з 01.10.2014 по 30.06.2017 встановлено, що в податкових накладних на придбання товару від постачальників підприємства відсутній обов'язковий реквізит: код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України), тобто вказані податкові накладні складені з порушенням пп. 2 п. 16 Порядку 1307 (редакція діюча протягом 2016 року).

Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 21.02.2018 закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (т.1 а.с.193).

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, надала відповідні пояснення щодо представлених суду документів.

Представники відповідача, які приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримали доводи відзиву, заперечуючи проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні за участі спеціаліста ОСОБА_5 судом було здійснено огляд речового доказу - системного блоку з метою встановлення виробників його складових.

Крім того, судом допитана свідок ОСОБА_6 - інспектор податкового органу, яка безпосередньо проводила перевірку підприємства позивача та надала свої пояснення щодо підстав висновків, що викладені в Акті перевірки.

Суд керується такими вимогами чинного законодавства при вирішенні справи по суті.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин) визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє з 01 січня 2015 року) об'єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України, встановлені вимоги до податкової накладної, передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Тобто, п. 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що код товару згідно з УКТ ЗЕД в податкових накладних зазначається лише для імпортованого товару та для підакцизних товарів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції з 01.01.2016 року) податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин в силу зазначених вимог чинного законодавства обов'язковою умовою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту було дотримання продавцем товару вимог до податкової накладної в частині зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. З аналізу наведених вище норм вбачається, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Спірними питаннями цієї справи є факти ввезення на митну територію України товару, придбаного позивачем у контрагентів ПП Дельта-Діджитал та ТОВ Хімальянс , як підстави для обов'язкового зазначення в податкових накладних, виданих вказаними підприємствами позивачу, коду УКТ ЗЕД для підтвердження права позивача на податковий кредит за вказаними операціями. А також обгрунтованість висновків податкового органу щодо безтоварності операції позивача з ТОВ Страйд Трейд .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-76 КАС України, суд встановив такі обставини справи.

В період з 18 жовтня 2017 року по 30 жовтня 2017 року Головним управлінням ДФС у Херсонській області проведено документальну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Віста (код ЄДРПОУ 31704872).

За результатами перевірки було складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 13.11.2017р. № 259/21-22-14-01/31704872 (т.1 а.с.32-53).

Перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ Віста :

- п.44.1, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п.п. 138.1, п.п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ Віста занижено суму податку на прибуток в розмірі 9697,0 грн., у тому числі за 2015р. - 4203,0 грн., І кв. 2016р. - 258,0 грн., півр.2016р. - 515,0 грн.. 9 міс. 2016р. - 773,0 грн, 2016р. - 5355,0 грн, за І кв. 2017р. - 67,0 грн., півр. 2017р. - 139,0грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3 та 198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит за період з 01.10.2014 по 30.06.2017 внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту по задекларованих операціях з придбання послуг комерційного посередництва, фактичне здійснення яких в ході проведення перевірки документально не підтверджено у податковій звітності на загальну суму 3525 грн, а саме за лютий 2015р. на суму 3525 грн;

- п. 185.1 ст. 185 та п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3. п.198.6 ст.198,п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2014 р. по 30.06.2017 р встановлено його заниження всього у сумі 12662 грн, а саме: за січень2015р. - 808 грн, за березень 2015р.- 3525 грн, за лютий 2016р. - 60 грн, за квітень 2016р. - 1000 грн, за червень 2016р. - 1369 грн. за січень 2017р. -5214 грн, за лютий 2017р. -686 грн.

11 грудня 2017 року ГУ ДФС у Херсонській області на підставі вищезазначеного акту перевірки прийняла податкові повідомлення-рішення, в тому числі й оскаржені, а саме:

- № НОМЕР_1 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 12662 грн, застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3165,50 грн, а всього на суму 15827,50 грн (т.1 а.с.54);

- № НОМЕР_2 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 9697 грн, застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1373,50 грн, а всього на суму 11070,50 грн (т.1 а.с.56).

Позивач частково не погоджується з висновками податкового органу, які стали підставами для прийняття оскаржених рішень, а саме в частині оцінки змісту та предмету господарських операцій позивача із контрагентами ТОВ Страйд Трейд , ПП Дельта-Діджитал та ТОВ Хімальянс , які мали місце протягом періоду, що перевірявся і знайшли відображення в податковій звітності позивача.

Так, відповідно до агентського договору № 0501-15 ТОВ Страйд Трейд зобов'язувалося надати послуги комерційного посередництва позивачу, а саме: сприяти в пошуку контрагентів, проводити переговори з метою підписання контрактів із покупцями на реалізацію продукції позивача (т.1 а.с. 68-69).

Згідно з додатком №1 до вказаного договору об'єктом збуту було визначено селітру аміачну на умовах FCA - м. Таврійськ (т.1 а.с.70).

Відповідно до пропозиції №12/01 від 12.01.2015 ТОВ Страйд Трейд знайшло покупця на 30,0 т вказаного товару - ТОВ Південь-агрокомінвест (т.1 а.с.71).

Листом №6 від 13.01.2015 ТОВ Віста повідомила посередника про згоду з вказаною пропозицією та готовність для ведення переговорів з метою укладення договору з покупцем (т.1 а.с.72).

Згідно з протоколом узгодження цін № 1 сторони погодили ціну реалізації мінеральних добрив для ТОВ Південь-агрокомінвест , згідно з даними в таблиці: товар- селітра аміачна на умовах FCA - м.Таврійськ (ДСТУ 7370:2013), виробник - Україна, кількість - 30 т, ціна за 1 т з ПДВ - 7050,00 грн, упаковка - мішки по 50 кг, термін поставки - січень 2014р., порядок оплати - 100% передоплата (т.1 а.с.73).

Відповідно до рахунку-фактури № 0502/17 від 05.02.2015 завіреного печаткою ТОВ Страйд Трейд на адресу ТОВ Віста було здійснено послуги комерційного посередництва на загальну суму 21150,00 грн, у тому числі ПДВ 3525,00 грн (т.1 а.с.74).

Отримані послуги комерційного посередництва на загальну суму 21150,00 грн були оплачені ТОВ Віста 05.02.2015, що підтверджується платіжним дорученням № 39 від 05.02.2015 (т.1 а.с.75).

Постачальником ТОВ Страйд Трейд було складено, зареєстровано та надано ТОВ Віста податкову накладну № 2002 від 05.02.2015 на суму 21150,00 грн (т.1 а.с.76).

14 січня 2015 року між ТОВ Віста , в подальшому Постачальник та ТОВ Південь-агрокомінвест , в подальшому Покупець було укладено договір № 5 (т.1 а.с.77).

Відповідно до умов зазначеного договору Постачальник продає (передає у власність), а Покупець купує мінеральні добрива виробництва ПАТ Азот м.Черкаси (Селітра аміачна (ДСТУ 7370:2013)) у кількості 30 т. Загальна вартість товару за укладеним договором склала 211500,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 35250,00 грн. Покупець здійснює 100% передоплату Товару на підставі виставлено Постачальником рахунку, в обумовлений сторонами термін. Попередня оплата Товару проводиться тільки після узгодження з Постачальником.

На отримання від ТОВ Віста 30 т Селітри аміачної керівником ТОВ Південь-агрокомінвест видано довіренність № 1 від 14.01.2015 на головного агронома ОСОБА_7 (т.1 а.с.78).

Постачальником ТОВ Віста було складено та надано одержувачу ТОВ Південь-агрокомінвест видаткову накладну № РН-0000003 від 15.01.2015 на загальну суму 211500,00 грн, у тому числі ПДВ - 35250,00 грн (т.1 а.с.79).

Відповідно до Акту № 1 прийому наданих послуг комерційного посередництва за Договором № 0501-15 від 05.01.2015 від 05.02.2015 Принципал ТОВ Віста з одного боку, і Агент ТОВ Страйд Трейд з іншого боку склали цей акт про те, що в січні 2015 року Агентом були надані, а Принципалом прийняті на умовах, передбачених агентським договором № 0501-15 від 05.01.2015 наступні послуги комерційного посередництва:

- Агент знайшов Покупця і посприяв в укладенні Договору на поставку Селітри аміачної: ТОВ Віста та ТОВ Південь-агрокомінвест - Договір № 5 від 14.01.15 р. За даним Договором була відвантажена продукція в кількості: 30.00 т (селітра аміачна) - на загальну суму - 211500,00 грн. (Двісті одинадцять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.), в т. ч. ПДВ 20 % - 35250,00 грн. (Тридцять п'ять тисяч двісті п'ятдесят грн. 00 коп.);

- згідно п. 12, п. 13, п. 15 Договору № 0501-15 від 05.01.2015 р. (Дод. угода №1 від 14.01.15р.. на підставі відвантажувальних документів (вид.накл. № 3 від 15.01.15 р.) вартість наданих послуг склала - 21150,00 грн. (Двадцять одна тисяча сто п'ятдесят грн. 00 коп. ), в т.ч. ПДВ 20% - 3525,00 грн. (Три тисячі п'ятсот двадцять п'ять грн. 00 коп. )

- справжнім актом Сторони засвідчують, що послуги Агентом Принципалу у січні місяці -надані належним чином, відповідно до умов договору № 0501-15 від 05.01.2015 р. і в належному порядку оформлені (т.1 а.с.80).

Факт відображення позивачем цієї операції в податковій звітності визнається сторонами, про що прямо зазначено в Акті перевірки та підтверджено наданими деклараціями (т.1 а.с.100-137).

Як свідчить Акт перевірки та відзив відповідача, у податкового органу зовсім відсутні зауваження щодо оформлення вказаної господарської операції, вони зазначають лише про її фактичне не здійснення сторонами.

З аналізу ухвали Печерського районного суду м. Києва у справі №757/37010/17-к від 29.06.2017, на яку є посилання відповідача як в Акті перевірки так і у відзиві, суд встановив, що вказаною ухвалою, постановленою слідчим суддею в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №32015100110000251 від 10.09.2015, задоволено клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів (т.1 а.с.187-189).

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень на час прийняття відповідачем оскаржених повідомлень-рішень, а також на час розгляду цієї справи в суді відсутні вирок суду в зазначеному кримінальному провадженні та ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення осіб від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, і які встановлюють фіктивність діяльності ТОВ Страйд Трейд .

Отже, ухвала Печерського районного суду м. Києва у справі №757/37010/17-к від 29.06.2017 про надання тимчасового доступу до речей та документів не є належним доказом факту участі ТОВ Страйд Трейд у схемах ухилення від сплати податків, створення його як фіктивного підприємства з метою подальшого прикриття незаконної діяльності, оскільки не є остаточним рішенням суду в кримінальній справі та не містить остоточних висновків суду в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тому висновки податкового органу в Акті перевірки про відсутність фактичних взаємовідносин між позивачем та його контрагентом ТОВ Страйд Трейд суд оцінює критично як передчасні за відсутності остоточного рішення у вказаному кримінальному провадженні.

Крім того, не є слушними посилання податкового органу на той факт, що ТОВ Страйд Трейд не мав права надання вищезазначених послуг комерційного посередництва як зареєстрованого виду діяльності підприємства за КВЕД.

Так, відповідно до витягу з ЄДРЮОФОПГФ позивач серед зареєстрованих видів діяльності має також консультування з питань інформатизації (код КВЕД 62.02) та надання інших інформаційних послуг (КВЕД 63.99) (т.2 а.с.9-11).

Також суд вважає слушними доводи позивача, що в Акті перевірки та у відзиві відповідача відсутнє посилання на статут ТОВ Страйд Трейд , в якому має бути зазначено вичерпний перелік зареєстрованих видів діяльності позивача на відміну від інформації реєстру, що може бути неповною.

Свідок ОСОБА_6 не змогла пояснити суду, за яким саме кодом КВЕД контрагент позивача мав зареєструвати як вид своєї діяльності надання послуг комерційного посередництва, зазначила, що ця обставина не встановлювалася податківцями на час проведення перевірки.

За таких обставин зазначені аргументи податкового органу є припущенням, обгрунтованість яких не доведена суду.

Таким чином, на час проведення перевірки позивача та прийняття оскаржених рішень в податкового органу були відсутні підстави для висновків, викладених в підпункті 3.1.2.2. розділу III Акту перевірки, про неправомірне декларування позивачем придбання послуг комерційного посередництва у ТОВ Страйд Трейд , фактичне здійснення яких документально не підтверджено, а саме: у податковій звітності з податку на додану вартість на загальну суму 3525 грн, а саме за лютий 2015 року на суму 3525 грн.

Також відсутні були підстави для висновків п.3.1.1.6 Акту перевірки про заниження позивачем податку на прибуток за період 01.01.2015 по 30.06.2017 у сумі 9697,0 грн., у тому числі ....за 2015 рік - 4203,0 грн. (з яких відповідно по операції з ТОВ Страйт Трейд у сумі 3172,50 грн).

З зазначених вище підстав суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржених повідомлень-рішень в частині збільшення податкових зобов'язань позивача на вказані суми та застосування штрафних санкцій.

Щодо взаємовідносин позивача із конрагентом ПП Дельта-Діджитал судом встановлені такі обставини.

Відповідно до рахунку на оплату № 50 від 01.04.2016 покупець ТОВ Віста придбав та зобов`язався оплатити на умовах цього договіру-рахунку Постачальнику ПП Дельта-Діджитал товар - системний блок ІntеlРеntiumG3240 у кількості 1 шт. на загальну суму 5997,00 грн, у тому числі ПДВ 999,50 грн (т.1 а.с.92).

Відвантаження та отримання вказаного товару підтверджується видатковою накладною № 24 від 18.04.2016 (т.1 а.с.93).

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем на підставі платіжного доручення № 201 від 01.04.2016 (т.1 а.с.96).

З метою документального оформлення Постачальником ПП Дельта-Діджитал було складено, зареєстровано та надано ТОВ Віста податкову накладну № 27 від 01.04.2016 на суму 5997,00 грн, в якій зазначено назву товару: системний блок ІntеlРеntiumG3240, код товару згідно з УКТ ЗЕД у відповідній графі не вказано (т.1 а.с.97).

Свідок ОСОБА_6 як інспектор, що проводила перевірку, пояснила, що в податківців виник сумнів в походженні товару, виходячи з його назви, тобто вони вважали, що виробник товару - системного блоку зі всіма його складовими -фірма Іntеl.

На підтвердження ідентифікації товару позивачем податківцям було надано сертифікат відповідності державної системи сертифікації УкрСепро, зареєстрованого в реєстрі за № UА1.182.0004976-16, виданий ТОВ ДІСІЛінк м. Харків, Салтівске шосе 260-а, кв.2 (код ЄДРПОУ 31799566), згідно якого у ТОВ ДІСІЛінк сєртифіковано виробництво комп'ютерів персональних та системних серверних блоків (т.1 а.с.94).

Як пояснила представник позивача, цей сертифікат було надано продавцем товару ПП Дельта-Діджитал на підтвердження придбання ними та продажу позивачу товару вітчизняного походження у фірми ТОВ ДІСІЛінк . При виробництві вказаного товару ТОВ ДІСІЛінк використовує складові як вітчизняного так і іноземного походження. Назва товару містить назву виробника та моделі процесору. Використання ж виробником імпортної складової, або ж використання у назві товару назви процесору, використаного для виробництва системного блоку з метою ідентифікації товару, не є порушенням і не може слугувати підставою для стверджень щодо імпортного походження товару.

За участі спеціаліста - ОСОБА_5, інженера з комп'ютерних систем регіональної служби підтримки в Луганській області, в судовому засіданні здійснено огляд та тестування наданого позивачем системного блоку з метою встановлення виробників складових системного блоку.

Під час огляду та тестування встановлено, що крім інших складових вказаний системний блок містить процесор Іntеl Реntium G3240, накопичувач HDD SATA 500GB TOSHIBA DT01AC, материнська плата GIGABAYTE, корпус Frime.

Отже, складові придбаного позивачем системного блока належать різним виробникам.

Сам факт ввезення на митну територію України придбаного позивачем товару -системного блоку не встановлювався податковим органом на час проведення перевірки та не підтверджено в ході судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Митного кодексу України (МК України) країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 ст. 36 МК України визначено, що приладдя, запасні частини та інструменти, використовувані в машинах, пристроях, агрегатах або транспортних засобах, вважаються такими, що походять з тієї самої країни, що і ці машини, пристрої, агрегати або транспортні засоби, за умови їх ввезення та продажу разом, із зазначеними машинами, пристроями, агрегатами або транспортними засобами і відповідності їх комплектації та кількості звичайно використовуваним приладдю, запасним частинам та інструментам.

Критерії достатньої переробки визначаються ст. 40 МК України.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 40 МК України:

1. У разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями цієї статті.

2. Критеріями достатньої переробки є:

1) виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків:

2) зміна вартості товару в результат його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксовано ї частки у вартості кінцевого товару (правило адвалерної частки);

3) виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалерної частки, але з дотриманням, певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

Відповідно до ч. 4 ст.40 МК України, якщо стосовно конкретного товару такі критерії достатньої переробки, як правило адвалорної частки та виконання виробничих і технологічних операцій, не встановлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

Суд вважає слушними аргументи позивача, що відповідно до положень Закону України Про митний тариф України від 19.09.2013 року придбаний ТОВ Віста системний блок має код 8471 49 00 00 групи товарів - 8471 Машини автоматичного оброблення інформації та їх блоки; магнітні або оптичні зчитувальні пристрої, машини для перенесення даних на носії інформації у кодованому вигляді та машини для оброблення аналогічної інформації, в іншому місці не зазначені. Використаний же у виробництві системного блоку процесор ІntеlРеntiumG3240 відноситься до групи товарів - 8542 Електронні інтегровані схеми, підгрупи - 8542 31 процесори та контролери, об'єднані чи необ'єднані із запам'ятовувальними пристроями, перетворювачами, логічними схемами, підсилювачами, синхронізаторами або іншими схемами.

Таким чином, при виробництві системного блоку з використанням імпортних комплектуючих відбувається зміна коду товару за УКТ ЗЕД на рівні перших знаків, що підтверджує факт виробництва вказаного системного блоку на митній території України. Тому висновки податкового органу про іноземне походження придбаного позивачем товару не знайшли свого підтвердження в ході судового засідання.

Отже, не має підстав вважати податкову накладну по взаємовідносинам з ПП Дельта- Діджитал (код ЄДРПОУ 35549159) від 01.04.2016 року № 27 на загальну суму 5997 грн.. у т.ч. ПДВ 999,50 грн., такою, що заповнена з порушенням порядку заповнення податкової накладної, оскільки виробником системного блоку ІntеlРеntiumG3240 є українське підприємство ТОВ ДІСІЛінк . Як і не має підстав вважати, що ТОВ Віста безпідставного віднесло до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму ДПВ за складеною податковою накладною по взаємовідносинам з ПП Дельта-Діджитал (код ЄДРПОУ 35549159) від 01.04.2016 року № 27 на загальну суму 5997 грн., у т.ч.ПДВ 999,50 грн.

Таким чином є безпідставним донарахування ТОВ Віста грошового зобов'язання з податку на додану вартість по зазначеній операції у сумі 1000 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25% на суму 250 грн.

Щодо взаємовідносин позивача із конрагентом ТОВ Хімальянс судом встановлені такі обставини.

25 березня 2016 року між ТОВ Хімальянс , що надалі іменується - Постачальник та ТОВ Віста , що надалі іменується Покупець складено договір поставки № П25103/16 (т.1 а.с.81-82).

Відповідно до умов зазначеного договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар (Сульфат амонію) на умовах, передбачених цим договором, а також додатками до нього, які є його невід'ємною частиною (надалі - Специфікація).

Специфікацією № 6 до договору поставки № П25103/16 від 25.03.2016 встановлено, що Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти амонію сульфат добривний у кількості 6,00 тон. Загальна вартість товару за цією Специфікацією становить 35400,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 5900,00 грн. Продавець здійснює відвантаження товару з моменту оримання 100% попередньої оплати Товару та дати подачі транспортної продукції (т.1 а.с.83).

Згідно із рахунком на оплату № 1677 від 22.12.2016 вартість товару становить 35400,00 грн (т.1 а.с.84).

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару було виконано позивачем на підставі платіжного доручення № 908 від 22.12.2016 (т.1 а.с.85).

Амонію сульфат добривний у кількості 6 тон за ціною 35400,00 грн було отримано ТОВ Віста від ТОВ Хімальянс 22 грудня 2016 року, що підтверджується видатковою накладною № 1222015 від 22.12.2016 (т.1 а.с.86).

ТОВ Хімальянс отримало зазначений товар 06.12.2016 у кількості 64 т залізничним транспортом (ваг.№24434037) на станції Брилівка Одеської залізниці на свій залізничний код №1560, що підтверджується залізничною накладною. Вантажовідправником сульфату амонію був виробник - ПАТ Сумихімпром (залізничний код № 1673), вагон було відправлено зі станції ОСОБА_4 залізниці 01.12.2016. Походження товару підтверджується відповідним паспортом якості від 01.12.2016, в якому зазначено номер вагону 24434037 (т.1 а.с. 87-88).

З метою документального оформлення цієї угоди Постачальником ТОВ Хімальянс було виписано податкову накладну № 80 від 22.12.2016 на загальну суму 35400,00 грн, в якій зазначено товар амонію сульфат добривний, код товару згідно з УКТ ЗЕД у відповідній графі не вказано (т.1 а.с.89).

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що в податкового органу винікли сумніви щодо країни походження вказаного товару, оскільки згідно з аналізом Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.10.2014 по 30.06.2017 податковим органом встановлено, що ПАТ Сумихімпром не здійснювало реалізацію продукту - амонію сульфату добривного на території України взагалі. Разом з тим, згідно баз даних ДФС України ПАТ Сумихімпром вищезазначений товар експортувало до Казахстану, Узбекистану, тощо. Крім того, в залізничій накладній вказано найменування вантажу - амонія сульфат (амоній сірнокислий), а в паспорті якості - амонію сульфат добривний; документом, що додано відправником, в накладній зазначено - паспорт якості №037 від 01.12.2016, а сам паспорт якості від 01.12.2016 номеру не містить (а.с.87-88).

Представник позивача пояснила, що амонію сульфат виробляється за допомогою сірчаної кислоти (сірнокислий), визначення його в паспорті як добривний є різновидом цього товару, що виготовляється в гранульованому виді. В паспорті якості серед фізико-хімічних показників амонію сульфату добривного зазначено також вміст масової частки сірки, що підтверджує ідентичність цього товару за походженням. Зазначила також, що вказаний товар ТОВ Віста забирали зі станції Брилівка 22.12.2016 транспортним засобом ГАЗ ВТ 2916ХО, що належить покупцю вказаного товару ФГ Ольвія . На підтвердження цього факту надала товаро-транспортну накладну №22/12-8 від 22.12.2016 та видаткову накладну №РН-00004333 від 22.12.2016 (т.2 а.с.18-20).

Суд вважає слушними пояснення представника позивача, оскільки представники податкового органу як в Акті перевірки так і в ході судового розгляду справи висловлювали лише свої припущення щодо невідповідності придбаного позивачем товару паспорту якості виробника, доказів на підставі яких можливо встановити такий факт суду не надали.

В Акті перевірки щодо безпідставного віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сум за податковою накладною по взаємовідносинам з ТОВ Хімальянс (код ЄДРПОУ 33508990) від 22.12.2016 року № 80 на загальну суму 35400 грн., у т.ч. ПДВ 5900 грн., перевіряючі зазначили у Акті перевірки, що до зазначеної податкової накладної надано паспорт якості на товар амонію сульфат добривний, в якому зазначено, що виробником є ПАТ Сумихімпром (код ЄДРПОУ 5766356). Проте, як стверджують перевіряючі в Акті перевірки, згідно аналізу Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.10.2014 року по 30.06.2017 року встановлено, що ПАТ Сумихімпром не здійснювало реалізацію амонію сульфату добривного на території України взагалі. В свою чергу, як стверджується в Акті перевірки, згідно баз даних ДФС України, нібито встановлено, що підприємством вищезазначений товар експортовано до Казахстану, Узбекистану, тощо. Таким чином, як зазначено у Акті перевірки, ТОВ Віста не доведено українське походження вищезазначеного товару. Зазначене стало підставою для донарахування сум податковою зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5900 грн. (5214 грн. за січень 2017 року та 686 грн. за лютий 2017 року) та застосування штрафних (фінансових) санкцій - штрафу 25% у сумі 1475 грн. (1303,50 грн. за січень 2017 року та 171,50 грн. за лютий 2017 року).

Сульфат амонію ТОВ Віста отримало від ТОВ Хімальянс (код ЄДРПОУ 33508990), що підтверджується відповідними документами на відвантаження товару, банківськими документами на оплату товару, та відповідною податковою накладною від 22.12.2016 року № 80 на загальну суму 35400 грн., у т.ч.ПДВ 5900 грн. В свою чергу ТОВ Хімальянс отримало зазначений товар 06.12.2016 р у кількості 64 т залізничним транспортом (ваг.№24434037) на станції Брилівка (Херсонська область) Одеської залізниці на свій залізничний код №1560, що підтверджується залізничною накладною. Вантажовідправником сульфату амонію був виробник - ПАТ Сумихімпром (залізничний код № 1673), вагон було відправлено зі станції ОСОБА_4 залізниці (м. Суми) 01.12.2016. Походження товару підтверджується відповідним паспортом якості від 01.12.2016, в якому зазначено номер вагону 24434037, який збігається із номером вагону, зазначеним у залізничній накладній і з датою відвантаження.

Сам факт ввезення на митну територію України придбаного позивачем товару -сульфату амонія не встановлювався податковим органом на час проведення перевірки та не підтверджено в ході судового розгляду справи, прямих доказів цього факту суду не надано. Таким чином, висновки податкового органу про іноземне походження придбаного позивачем товару - сульфату амонію не знайшли свого підтвердження в ході судового засідання.

Отже, не має підстав вважати податкову накладну по взаємовідносинам з ТОВ Хімальянс (код ЄДРПОУ 33508990) від 22.12.2016 року № 80 на загальну суму 35400 грн., у т.ч.ПДВ 5900 грн., такою, що заповнена з порушенням порядку заповнення податкової накладної. Як і не має підстав вважати, що ТОВ Віста не довело країну походження товару і безпідставно віднесло до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму ДПВ за складеною податковою накладною по взаємовідносинам з ТОВ Хімальянс (код ЄДРПОУ 33508990) від 22.12.2016 року № 80 на загальну суму 35400 грн., у т.ч.ПДВ 5900 грн.

Таким чином є безпідставними з боку фіскального органу донарахування сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5900 грн. (5214 грн. за січень 2017 року та 686 грн. за лютий 2017 року) та застосування штрафних (фінансових) санкцій - штрафу 25% у сумі 1475 грн. (1303,50 грн. за січень 2017 року та 171,50 грн. за лютий 2017 року).

Отже, по податковому повідомленню-рішенню Головним управлінням ДФС України у Херсонській області № НОМЕР_2 від 11.12.2017року безпідставно збільшені грошові зобов'язання (донараховано) за податковим зобов'язанням з податку на прибуток у сумі 3172,50 грн., а також по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_2 безпідставно збільшені грошові зобов'язання (донараховано) за податковим зобов'язанням з податку на додану вартість у сумі 10425, 00 грн. (3525,00 + 1000 + 5900) та безпідставно нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 2606,25 грн. (881,25 + 250 + 1475).

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб 'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті, (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням, повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням, усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням, принципу рівності перед законом., запобігаючи всім, формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем доведено протиправність винесених податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вимоги адміністративного позову є обгрунтованими, наявність викладених в позові обставин підтверджено належними та допустимими доказами, а отже його вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки вимоги позивача задоволені, то на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати при сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. згідно ч.1 ст.139 КАС України (а.с.3).

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віста» до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення Головного управління ДФС України у Херсонській області (просп.Ушакова, 75, м. Херсон, Херсонська область, 730263, код ЄДРПОУ 39394259) № НОМЕР_2 від 11.12.2017 року в частині збільшення грошового зобов'язання (донарахування) за податковим зобов'язанням з податку на прибуток у сумі 3172,50 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення Головного управління ДФС України у Херсонській області (просп.Ушакова, 75, м. Херсон, Херсонська область, 730263, код ЄДРПОУ 39394259) № НОМЕР_1 від 11.12.2017 року в частині збільшення грошового зобов'язання (донарахування) за податковим зобов'язанням з податку на додану вартість у сумі 10425, 00 гри. та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2606,25 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України у Херсонській області (просп.Ушакова, 75, м. Херсон, Херсонська область, 730263, код ЄДРПОУ 39394259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віста» (вул. Гагаріна, 86, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ 31704872) судові витрати в сумі 1600,00 грн (одна тисяча шістсот гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 30 березня 2018 року.

Суддя ОСОБА_8