Рішення

від 27.03.2018 по справі 908/124/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/4/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2018 Справа № 908/124/18

м.Запоріжжя

Селянського (Фермерського) господарства «ОСОБА_1М.» (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Шкільна, 11)

до відповідача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Запорізької області (69095, місто Запоріжжя, вул. Українська, 50)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області (70002, Запорізька обл., Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 12)

про визнання незаконною відмову відповідача в поновленні договору оренди землі від 28.12.2007 (зареєстрованого 18.02.2008 за № 040826000169) та укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії зазначеного договору оренди землі

суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Петриченко А.Є.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_3, довіреність № 28 від 29.01.2018;

ОСОБА_1, НОМЕР_1 від 31.10.1996;

від відповідача - ОСОБА_4, довіреність № 3 від 02.01.2018;

від третьої особи - не з'явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.01.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вільнянську районну державну адміністрацію Запорізької області, призначено підготовче засідання на 21.02.2018.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.02.2018 відкладено підготовче засідання на 19.03.2018. Ухвалою суду від 19.03.2018, закрито підготовче провадження у справі № 908/124/18, призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 27.03.2018.

У судовому засіданні 27.03.2018 справу розглянуто, прийнято та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представники позивача в судовому засіданні 27.03.2018 підтримали заявлені позовні вимоги. Підставою для звернення з позовом зазначили безпідставну (неправомірну) відмову відповідача у продовжені строку дії договору оренди землі, який 28.12.2007 було укладено між Вільнянською районною державною адміністрацією та селянським (фермерським) господарством «ОСОБА_1М.» . Вказує, що маючи намір продовжити дію договору, позивач направив відповідачу лист-повідомлення про поновлення терміну дії договору оренди землі від 28.12.2007, до якого було додано проект додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі від 28.12.2007. У листі-повідомлені відповідач підставою для відмови зазначав, що не погоджується на запропоновані умови договору, викладені в проекті додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі в частині строку дії договору оренди землі та розміру орендної плати. Зокрема відповідач посилався на Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затверджену постановою КМУ 07.06.2017 №413, Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними , на ст. 288 Податкового кодексу. В зв'язку з чим договір оренди буде вважатися припиненим 19.02.2018. За доводами позивача, відмова відповідача в поновленні договору оренди землі є незаконною, оскільки позивачем при зверненні до Орендодавця з пропозицією про поновлення договору оренди землі дотримано всі вимоги Закону України «Про оренду землі» . На підставі ч.ч. 1, 2, 3, 5, 11 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та умов договору оренди землі від 28.12.2007, просить позов задовольнити.

У відзиві на позов відповідач вказує на недосягнення домовленості щодо істотних умов договору, оскільки позивачем було запропоновано розмір орендної плати, який є меншим ніж мінімальний розмір такої плати, передбачений Податковим кодексом України. Також зазначає, що після 14.12.2017 і до 19.02.2018 від орендаря не надходило пропозицій щодо приведення Додаткової угоди у відповідність до вимог законодавства. Зазначив, що ініціатором поновлення договору оренди має бути орендар. Просить в позові відмовити.

Третя особа - Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, в жодне судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про причини неявки суд не повідомила. Про дату, час та місце розгляду справи №908/124/18 третя особа була належним чином повідомлена, у відповідності до норм Господарсько процесуального Кодексу України.

На адресу суду надійшло поштове повідомлення серії Р № 7000203565262 про вручення представнику Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області 30.01.2018 копій ухвали від 26.01.2018 про відкриття провадження у справі №908/124/18. Ухвали суду від 21.02.2018 та від 19.03.2018 також були направлені на належну адресу третьої особи та на адресу суд не поверталися.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Суд вирішив за доцільне розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю третьої особи.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2007 між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області (Орендодавцем, третьою особою у справі) та Селянським (фермерським) господарством «ОСОБА_1М.» (Орендарем, позивачем у справі) було укладено договір оренди землі (надалі - Договір).

Відповідно до ОСОБА_5 Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею - 22,0000 га, на території Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, яка знаходиться за адресою: землі Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Кадастровий номер: 2321582500:01:002:0005 (предмет ОСОБА_5 та п. 1 договору).

Пунктом 6 ОСОБА_5 встановлено, що договір укладено терміном на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з п. 29 ОСОБА_5 до обов'язків Орендаря віднесено, зокрема, після закінчення строку договору продовжити його або повернути земельну ділянку Орендодавця у належному стані.

Пунктом 41 договору сторони передбачили, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди землі зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 18.02.2008 за № 040826000169.

Таким чином, з врахуванням приписів п. 6 та п. 41 ОСОБА_5, договір діяв до 18.02.2018, включно.

На виконання умов договору сторонами підписаний Акт прийому-передачі об'єкта оренди.

13.11.2017 позивач звернувся до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листом-повідомленням від за вих. № 271, в якому просив поновити термін дії договору оренди землі, укладеного 28.12.2007 щодо оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 22,0000 га з кадастровим номером: 2321582500:01:002:0005 земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, строком на 10 років, для вирощування товарної сільськогосподарської продукції, та укласти додаткову угоду, проект якої додається до даного листа на 1 (одному) аркуші в трьох екземплярах.

Лист-повідомлення позивача згідно відмітці на заяві одержаний ГУ Держгеокадастру у Запорізької області 14.11.2017.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізької області 14.12.2017, за результатами розгляду заяви позивача від 13.11.2017, направило позивачу лист-повідомлення № 0-8-0.6-8107/2-17, в якому вказало, що Головне управління не погоджується на запропоновані умови договору, викладені в проекті додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі в частині строку дії договору оренди землі та розміру орендної плати, саме з цих причин відповідач заперечував проти поновлення договору оренди землі. Зазначив, що договір оренди землі буде вважатися припиненим 19.02.2018. Зокрема, відповідач в листі-повідомленні посилався на Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затверджену постановою КМУ 07.06.2017 №413, Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними , згідно з яким територіальні органи Держгеокадастру повинні переглянути діючи договори оренди земель сільськогосподарського призначення державної власності з метою приведення їх у відповідність з вимогами законодавства та напрямами цієї Стратегії з урахуванням ЗУ Про Оренду землі . Так, зазначив що відповідно до зазначеної Стратегії територіальні органи Держгеокадастру повинні встановлювати строк дії оренди 7 років та розмір орендної плати не нижче 8% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також, відповідач посиласся на ст. 288 Податкового кодексу.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що відмова відповідача в поновленні договору оренди землі є незаконною, оскільки позивачем при зверненні до Орендодавця з пропозицією про поновлення договору оренди землі дотримано всі вимоги Закону України «Про оренду землі» .

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 2013 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності надавалися в оренду за рішенням районних державних адміністрацій (ст. 122 Земельного кодексу України в редакції до 2013 року). Законом України від 6 вересня 2012 року № 5245-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (який набрав чинності 01 січня 2013 року) внесено зміни до Земельного кодексу України відповідно до яких з 01 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (Держземагентство України). Таким чином, з 1 січня 2013 року від імені та в інтересах держави України право власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності здійснював центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи, а отже, районні державні адміністрації з 2013 року позбавлені таких повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» постановлено утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком. Реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2 (п. 2). Установити, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (п. 3).

Приймаючи до уваги вищенаведене, у зв'язку з набранням чинності зазначеного вище закону, розпорядником земель за договором оренди землі від 28.12.2007 слід вважати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідно до п. 4 пп. 13 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Враховуючи наведене, після укладення між Вільнянською районною державної адміністрацією (Орендодавцем) та позивачем (Орендарем) договору оренди землі та станом на час закінчення терміну, на який його було укладено, відбулись зміни в чинному законодавстві. І, як наслідок, через таку зміну законодавчих та інших підзаконних нормативно-правових актів, змінився і Орендодавець земельної ділянки за договором оренди землі, яким на даний час є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються насамперед Законом України «Про оренду землі» , Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтями 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.ч. 1 - 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Пунктом 6 укладеного між Вільнянською районною державною адміністрацією та позивачем ОСОБА_5 передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Судом встановлено, що з метою реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк позивач звернувся до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листом-повідомленням № 271 від 13.11.2017. Даним листом-повідомленням орендар просив поновити термін дії договору строком на 10 років для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. До зазначеного листа-повідомлення додані документи, наявність яких вимагається діючим законодавством, зокрема, проект додаткової угоди до договору оренди землі. Лист-повідомлення отриманий відповідачем 14.11.2017, про що свідчить відмітка на ньому.

З матеріалів справи вбачається, що відмовляючи у продовжені строку дії договору, про що позивачу направлений лист - повідомлення № 0-8-0.6-8107/2-17 від 14.12.2017, відповідач не вказав жодного порушення орендарем приписів діючого законодавства або умов договору, а лише зазначив, що не погоджується із запропонованими умовами, викладеними в листі-повідомлені та проекті додаткової угоди, посилаючись на Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затверджену постановою КМУ 07.06.2017 №413, Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними , на ст. 288 Податкового кодексу.

Проаналізувавши умови додаткової угоди, встановлено, що умови, викладені в ній, а саме: поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, відповідають вимогам, встановленим законодавством при поновленні договору оренди відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» . Таким чином, відповідачем не зазначено підстав, з яких позивачу відмовлено у поновленні договору оренди землі, та таких підстав не встановлено судом.

Отже, позивач скористався наданим йому правом на продовження дії договору оренди землі та своєчасно повідомив орендодавця про наявність наміру в подальшому користування об'єктом оренди на тих самих умовах та на той самий строк, що визначені сторонами в договорі від 28.12.2007.

В свою чергу, пунктом 29 договору встановлені обов'язки орендаря, зокрема, сторонами узгоджено, що орендар зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом, договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; використовувати земельну ділянку відповідно до цільового призначення та умов договору, дотримуватися при цьому вимог чинного земельного законодавства державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі; використовувати орендовану земельну ділянку, не допускаючи погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї діяльності; після закінчення строку договору продовжити його або повернути земельну ділянку орендодавцю в належному стані. Обов'язки землекористувачів також визначені статтею 96 Земельного кодексу України.

Будь-яких доказів на підтвердження фактів порушення орендарем (землекористувачем) покладених на нього обов'язків, відповідачем суду не надано.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що наданою позивачем до матеріалів справи Довідкою Вільнянського відділення Вільнянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області №139/10/08-06-02 від 23.02.2018 підтверджується, що С(Ф)Г «ОСОБА_1М.» своєчасно та в повному обсязі сплачувалась орендна плата за договором.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка проявляється в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» зобов'язує особу, яка бажає продовжити дію договору оренди, надати лише лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди до нього. Надання інших документів, в тому числі і доказів належного виконання зобов'язань за договором оренди, відповідно і вимагання їх у орендаря органом державної влади є безпідставним в силу Конституції та чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» саме на орган державної влади покладений обов'язок узгодити з орендарем істотні умови, перевірити факти належного використання земельної ділянки тощо.

Відповідач доказів неналежного виконання позивачем зобов'язань за договором оренди землі від 28.12.2007 суду не надав; позицію позивача щодо належного виконання зобов'язань за договором не спростував.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що орендар належно виконував обов'язки за умовами договору, своєчасно звернувся до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, а тому має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк та на поновлення договору оренди землі відповідно до ч. 1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» .

Відносно посилання відповідача на недосягнення домовленості щодо істотних умов договору, в т.ч., розміру орендної плати, суд зазначає, що жодних спорів сторін щодо оплати орендних платежів у неналежному розмірі під час дії договору оренди, а також після відмови відповідача продовжити його дію, матеріали справи не містять. Крім того, питання щодо збільшення розміру орендних платежів підпадає під дію та регулювання ст. ст. 181, 188 ГК України і повинно вирішуватися сторонами окремо від питання продовження дії самого договору оренди.

До викладеного слід додати, що Верховний Суд в постанові К/9901/5515/18 від 24.01.2018 у справі № 817/206/15, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті5.2 статті 5 Податкового кодексу України, зробив висновок про те, що до моменту внесення до договору оренди відповідних змін, розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу. Отже, у разі невідповідності розміру орендної плати в укладеному договорі оренди земельної ділянки, нормативно встановленому мінімальному розміру, або непогодження сторонами договору оренди умови щодо розміру орендної плати відповідно до норм законодавства законодавець у таких випадках захистив право власника (орендодавця) земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, на отримання орендної плати у законодавчо встановленому мінімальному розміру, зокрема через застосування повноважень відповідних контролюючих органів.

Враховуючи це, суд відхиляє доводи відповідача про те, що поновлення договору оренди землі відповідно до додаткової угоди, проект якої було надано Позивачем, суперечитиме вимогам закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 06.02.2018 Верховного Суду у справі №908/995/17.

Відповідно до ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Згідно частини 11 статті 33 цього Закону України «Про оренду землі» відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, законодавством прямо передбачено оскарження відмови в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі у судовому порядку, тому у разі визнання такої відмови органу в судовому порядку незаконною, права землекористувача підлягають захисту, у відповідності до вищенаведених вимог закону, шляхом поновлення його порушених прав, що виникли в результаті такої відмови органу, у зв'язку з чим вимога про зобов'язання укласти додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі від 28.12.2007 заявлена обґрунтовано.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення.

А відтак, способом захисту порушеного права є спонукання до укладення додаткової угоди, оскільки без її підписання сторонами та належного оформлення, договір оренди землі не буде поновлений, тобто права та обов'язки особи не будуть у належній спосіб встановлені на новий термін.

Як вище зазначалось, зміст та умови додаткової угоди відповідають вимогам чинного законодавства, а саме приписам Закону України «Про оренду землі» , Цивільного кодексу України .

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело прав.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів» .

Таким чином, суд, оцінивши усі обставини справи у їх сукупності та дослідивши надані сторонами по справі докази, дійшов висновку, що законні права позивача підлягають захисту, шляхом визнання незаконною відмови ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 0-8-0.6-8107/2-17 від 14.12.2017 в поновленні договору оренди землі від 28.12.2007, та укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії зазначеного договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором від 28.12.2007, на строк десять років, в редакції додаткової угоди, наданій позивачем до листа-повідомлення від 13.11.2017 р. № 271.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Заперечення відповідача спростовуються встановленими судом обставинами.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Селянського (Фермерського) господарства «ОСОБА_1М.» , Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Запорізької області, м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Визнати незаконною відмову ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 0-8-0.6-8107/2-17 від 14.12.2017 в поновленні договору оренди землі від 28.12.2007, укладеного між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області та Селянським (фермерським) господарством «ОСОБА_1М.» (зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 18.02.2008 за №040826000169).

3. Вважати укладеною Додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі від 28.12.2007 (зареєстрованого 18.02.2008 за № 040826000169) між ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) та Селянським (фермерським) господарством «ОСОБА_1М.» (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Шкільна, 11, код ЄДРПОУ 19275892), на умовах поданого Селянським (фермерським) господарством «ОСОБА_1М.» проекту, у наступній редакції:

«Додаткова угода

про поновлення терміну дії договору оренди землі від 28 грудня 2007 року

(зареєстрований 18 лютого 2008 року № 040826000169)

м. Запоріжжя

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області

---

в особі

---

, що діє на підставі

---

іменоване в подальшому «Орендодавець» , з одного боку, та

Селянське (фермерське) господарство «ОСОБА_1М.» , що знаходиться в с. Михайлівка, вул. Шкільна, 11, Вільнянського району Запорізької області в особі голови ОСОБА_1, який діє на підставі Статуту, іменований в подальшому «Орендар» , з другого боку, відповідно до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» уклали цю Додаткову угоду:

1. Поновити термін дії ОСОБА_5 оренди землі від 28 грудня 2007 року реєстровий №040826000169 на 10 років.

2. Всі інші умови вищезазначеного ОСОБА_5 незмінні в Угоді, залишаються чинними у попередній редакції і Сторони підтверджують щодо них свої зобов'язання.

Ця додаткова угода є невід'ємною частиною вищевказаного ОСОБА_5 і набирає чинності з моменту її підписання сторонами, складена на 1 (одному) аркуші у трьох примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін і один для органу державної реєстрації.

Реквізити сторін

Орендодавець Орендар

Головне управління СФГ «ОСОБА_1М.»

Держгеокадастру с. Михайлівка, вул. Шкільна, 11

у Запорізькій області Вільнянський р-н Запорізька обл.

---

ЄДРПОУ 19275892 витяг

---

№ 1708064500024

МФО 313979 Р/р 26000000004360

Філія «Укрексімбанк» АТ

м. Запоріжжя

м.п.

---

м.п.

---

ОСОБА_1»

4. Стягнути з ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, місто Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) на користь Селянського (фермерського) господарства «ОСОБА_1М.» (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Шкільна, буд. 11, код ЄДРПОУ 19275892) 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. судового збору.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 30» березня 2018.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.