Рішення

від 20.03.2018 по справі 908/522/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/69/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2018 Справа № 908/522/17

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/522/17

за позовом: Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі: Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції і Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)»

до першого відповідача: ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області

до другого відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів»

про визнання недійсними та скасування наказів від 12.08.2016 року № 8-2579/15-16сг, від 10.10.2016 року № 8-3776/15-16сг та зобов'язання повернути земельну ділянку

за участю представників:

від прокуратури - ОСОБА_2, посвідчення № 035882 від 05.10.2015 року

від першого позивача - ОСОБА_3, довіреність № 10/18 від 22.06.2017 року

від другого позивача - ОСОБА_3, довіреність № 4/1-134 від 02.02.2018 року

від першого відповідача - ОСОБА_4, довіреність № 3 від 02.01.2018 року

від другого відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі: Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції і Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» , в якій просить:

- визнати недійсним та скасувати наказ ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 року № 8-2579/15-16сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ;

- визнати недійсним та скасувати наказ ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 10.10.2016 року № 8-3776/15-16сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 148,7688 га кадастровий номер 2321581400:01:003:0004 в постійне користування ;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» повернути на користь Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» земельну ділянку сільськогосподарського признання державної власності площею 148,7688 га (кадастровий номер 2321581400:01:003:0004) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів.

Позов прокурора мотивовано порушенням інтересів держави у сфері встановленого законом порядку володіння та користування земельними ділянками державної власності, а саме тим, що своїми діями з видачі вищевказаних наказів перший відповідач не визнав та порушив право постійного користування на спірну земельну ділянку другого позивача, який відкрито та платно використовує спірну земельну ділянку для забезпечення реалізації своїх завдань майже 20 років.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 року позов Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі: Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції і Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» про визнання недійсними та скасування наказів від 12.08.2016 року № 8-2579/15-16сг, від 10.10.2016 року № 8-3776/15-16сг та зобов'язання повернути земельну ділянку повернуто без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 року у справі № 908/522/17 скасовано, справу передано на розгляд Господарського суду Запорізької області.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.05.2017 року, враховуючи п. 2.3.43. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, позовні матеріали у справі № 908/522/17 передано судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 17.05.2017 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/522/17, присвоєно справі номер провадження 12/69/17, справу призначено до розгляду на 08.06.2017 року о 12:30.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.05.2017 року у зв'язку з надходженням касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року, провадження у справі було зупинено до повернення матеріалів справи із суду вищої інстанції.

08.06.2017 року на адресу суду від другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів на виконання ухвали суду від 17.05.2017 року. До вказаного клопотання доданий відзив на позовну заяву в порядку приписів ст. 59 ГПК України (в редакції, яка була чинною до 15.12.2017 року), в якому другий відповідач зазначає наступне:

- позовна заява не підлягає задоволенню;

- 15.06.2016 року Громадська організація "Допомоги Інвалідам" Відкрите серце" зі своїм запитом про отримання публічної інформації щодо земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Вільнянського району Запорізької області звернулась до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області;

- Громадською організацією "Відкрите серце" (код ЄДРПОУ 40545837) з метою незалежного фінансування було прийняте рішення щодо заснування на території міста Запоріжжя прибуткової сільськогосподарської організації, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» (другий відповідач) (Код ЄДРПОУ 40672883);

- 21.07.2016 року ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області (перший відповідач) надав відповідь за вих. № 31-8-0.3-5628/2-16, у відповідності до якої у Запорізькій області Вільнянського району, Дружелюбівської сільської ради є вільна земельна ділянка загальною площею - 2248,0132 га;

- у відповідності до ст. 123 Земельного кодексу України другим відповідачем були надані 22.07.2016 року до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для ведення сільськогосподарського виробництва;

- після того, як другим відповідачем були отримані накази про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою 30.09.2016 року другий відповідач звернувся з відповідною заявою до першого відповідача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дружелюбівської сільської ради, Вільнянського району, Запорізької області (за межами населених пунктів);

- 10.10.2016 року від першого відповідача були отримані накази про затвердження документації із землеустрою;

- накази про затвердження документації із землеустрою були надані до державного реєстратора з метою проведення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за другим відповідачем;

- 13.10.2016 року було проведено держану реєстрацію за вищезазначеними наказами та були отримані інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна;

- тобто у відповідності до діючого законодавства України другий відповідач провів державну реєстрацію права користування земельних ділянок, у відповідності до діючого законодавства України набув на законних підставах право користування земельними ділянками, які стосуються цієї справи;

- однак у зв'язку з суспільним напруженням біля цих земельних ділянок другий відповідач прийняв рішення про добровільне повернення земельних ділянок (ст. 142 Земельного кодексу України) до держави в особі ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області, у зв'язку з чим було відповідне звернення від 11.10.2016 року із заявою до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області з проханням припинити право постійного користування на земельну ділянку;

- у відповідь на вищезазначене звернення 14.11.2016 року ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій надало другому відповідачу наказ Про припинення права постійного користування земельною ділянкою , яким, відповідно, припинило право постійного користування;

- після отримання наказу ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області Про припинення права постійного користування земельною ділянкою від 14.11.2016 року другий відповідач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно з заявою про державну реєстрацію права припинення користування земельною ділянкою, однак у зв'язку з наявністю у реєстрі обтяжень речових прав на нерухоме майно, а саме арешту спірної земельної ділянки, другий відповідач отримав письмову відмову;

- після відмови з боку державного реєстратора прав на нерухоме майно другий відповідач дізнався про порушення кримінального провадження за № 12016080210001547 щодо посадових осіб ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області та накладення арешту на земельну ділянку ухвалою від 22.11.2016 року по справі № 314/7204/16-К слідчим суддею Вільнянського районного суду Запорізької області Капітоновим Є.М., у відповідності до якого був накладений тимчасовий арешт на 29 земельних ділянок загальною 1927,95 га, у тому числі й на спірну земельну ділянку;

- у зв'язку з чим до зняття арешту будь-які дії щодо спірної земельної ділянки, у тому числі провести перереєстрацію права користування з другого відповідача до першого відповідача неможливо до зняття арешту;

- з метою здійснити перереєстрацію права користування земельною ділянкою на першого відповідача 27.02.2017 року другий відповідач самостійно звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області з клопотанням про повне скасування арешту, накладеного ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.11.2016 року по справі № 314/7204/16-К, однак до сьогоднішнього часу клопотання по суті не розглядається, що створює перешкоди для нашої самостійної дії щодо державної реєстрації права відмови від користування земельними ділянками та повернення їх до держави в особі ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області;

- у своїй позовній заяві позивач просить суд зобов'язати другого відповідача повернути земельну ділянку на користь другого позивача, однак у господарських взаємовідносинах, що склалися між першим відповідачем та другим відповідачем щодо передачі спірної земельної ділянки з боку першого відповідача в постійне користування другому відповідачу, другий позивач є третьою особою, з якою у другого відповідача жодних взаємостосунків щодо прийому-передачі земельної ділянки не було , до того ж, земельне законодавство України не передбачає передачу земельних ділянок у вигляді повернення правокористувачем на користь будь-яких третіх осіб, у тому і другого позивача;

- зі статуту ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» вбачається, що одним з основних видів діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, отже землекористувач є сільськогосподарським підприємством, єдиним засновником якого є Громадська організація "Допомоги Інвалідам" Відкрите серце";

- Громадська організація "Допомоги Інвалідам" Відкрите серце" є громадською організацією інвалідів України , а земельна ділянка надана її сільськогосподарському підприємству, що повністю відповідає ст. 92 та ст. 22 Земельного кодексу України. Просить у задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Запорізької області відмовити у повному обсязі.

08.06.2017 року на адресу суду від першого відповідача - ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, який призначений на 08.06.2017 року о 12:30.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.08.2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року у справі № 908/522/17 повернуто особі, що її подала.

Через канцелярію Господарського суду Запорізької області 29.08.2017 року від Вищого господарського суду України повернулися матеріали справи № 908/522/17.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.08.2017 року, у зв'язку з поверненням матеріалів справи до Господарського суду Запорізької області, провадження у справі № 908/522/17 поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.09.2017 року о 14:45.

15.09.2017 року на електронну адресу суду від першого позивача - Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції надійшли письмові пояснення в порядку ст. 22 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року), в яких останній зазначає, що підтримує заявлений позов та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. При цьому вказує, що Міжрегіональне управління не було і не могло бути учасником подій, які описані в позові, бо розпочало свою діяльність після прийняття першим відповідачем оспорюваних рішень, тому в управлінні відсутні будь-які документи, що стосуються обставин справи, крім тих копій, які додані до позову. Зазначає, що затребувані судом у першого позивача документи має надати представник другого позивача. Разом з тим вказує, що виділена другому позивачу земельна ділянка забезпечувала діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України, тому порушені права цієї установи на земельну ділянку є порушенням інтересів держави і мають бути відновлені. Вважає, що право користування спірною земельною ділянкою виникло у другого позивача на підставі дійсних, правомірних рішень місцевої влади, яка приймала їх в межах, встановлених діючими на час прийняття таких рішень законами та нормативними актами. Підтвердженням законності набуття права другим позивачем є отриманий акт на право постійного користування земельною ділянкою. Спірна земельна ділянка не вилучалась у другого позивача. Разом з тим при вирішенні справи по суті просить суд врахувати, що керівництво Міжрегіонального управління заперечує проти рішення першого відповідача про визнання наказів № 8-2579/15-16сг від 12.08.2016 року та № 8-3776/15-16сг від 10.10.2016 року такими, що втратили чинність, а навпаки наполягає на визнанні їх недійсними та скасуванні вказаних наказів першого відповідача з огляду на наслідки недійсності правочинів, передбачених ст. 216 ЦК України. Просить задовольнити позов у повному обсязі. Вказані письмові пояснення надійшли без електронного цифрового підпису, про що господарським судом складений акт від 15.09.2017 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 року у зв'язку з надходженням касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року, провадження у справі № 908/522/17 було зупинено до повернення матеріалів справи із суду вищої інстанції.

20.09.2017 року на адресу суду від першого відповідача - ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 908/522/17, який призначений на 21.09.2017 року о 14:45.

21.09.2017 року на адресу суду від прокурора надійшли письмові пояснення в порядку ст. 22 ГПК України (в редакції, яка була чинною до 15.12.2017 року), в яких останній зазначає наступне:

- під час вирішення питання щодо наявності підстав представництва інтересів держави в суді встановлено факт незаконного надання ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області у постійне користування ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» ;

- накази першого відповідача від 12.08.2016 року № 8-2579/15-16сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , від 10.10.2016 року № 8-3776/15-16сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 148,7688 га кадастровий номер 2321581400:01:003:0004 в постійне користування видано з порушенням вимог земельного законодавства, перевищенням повноважень у зв'язку з чим вони підлягають визнанню судом недійсними;

- право постійного користування другого позивача на спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку на момент видання першим відповідачем спірних наказів припинено не було, відтак накази першого відповідача від 12.08.2016 року № 8-2579/15-16сг та від 10.10.2016 року № 8-3776/15-16сг суперечать ч. 5 ст. 116 ЗК України та порушують право постійного користування землею другого позивача;

- накази першого відповідача від 12.08.2016 року № 8-2579/15-16сг та від 10.10.2016 року № 8-3776/15-16сг видано з порушенням вимог ч. 5 ст. 116 ЗК України, у зв'язку з чим вони підлягають визнанню недійсними та скасуванню;

- судовими рішеннями у адміністративній справі № 808/3080/16 встановлено, що установа по виконанню покарань ЯЯ-310/1, якою отримано державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗП № 001312 та Державна установа «Дружелюбівський виправний центр (№1)» є однією і тією ж юридичною особою, яку декілька разів перейменовано, при цьому зберігався код ЄДРПОУ - 08594542;

- листування прокуратури області зі сторонами щодо суті спору, окрім документів, долучених до позову, відсутнє;

- на дату судового засідання спірна земельна ділянка площею 148,7688 га (кадастровий номер 2321581400:01:003:0004) перебуває у постійному користуванні ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» , що підтверджується інформаційною довідкою з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана земельна ділянка законному землекористувачу - Державній установі «Дружелюбівський виправний центр (№1)» на момент судового розгляду справи не повернута.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2017 року постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року у справі № 908/522/17 залишено без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області - без задоволення.

Через канцелярію Господарського суду Запорізької області 27.12.2017 року від Вищого господарського суду України повернулися матеріали справи № 908/522/17.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» , яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, розгляд справи здійснюється за правилами нової редакції ГПК України, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.

Враховуючи те, що провадження у вказаній справі було порушено до набрання чинності новою редакцією ГПК України, справа № 908/522/17 розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду від 09.01.2018 року поновлено провадження у справі № 908/522/17, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 02.02.2018 року о 10:00.

Перший відповідач у справі - ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області, 29.01.2018 року надав суду в порядку ст. 165 ГПК України (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року), відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- вважає, що наразі існує необхідність закриття провадження у справі в частині першої та другої позовних вимог;

- вказує, що 14.11.2016 року за результатами розгляду заяви другого відповідача ОСОБА_1 управлінням було видано наказ № 8-4410/15-16-СГ Про припинення права постійного користування земельною ділянкою , згідно з яким прийнято рішення про припинення ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» права постійного користування земельною ділянкою площею 148,7688 га (кадастровий номер 2321581400:01:003:0004), розташованої на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (за межами населених пунктів), зареєстрованого у суб'єкта державної реєстрації прав на нерухоме майно 11.10.2016 року за № 16880687;

- також за змістом п. 4 згаданого наказу ухвалено накази ОСОБА_1 управління від 12.08.2016 року № 8-2579/15-16-СГ та від 11.10.2016 року № 8-3776/15-16-СГ вважати такими, що втратили чинність;

- вказує, що наразі накази ОСОБА_1 управління, про які йдеться в пунктах 1 та 2 позовної заяви прокуратури Запорізької області, визнано такими, що втратили чинність, тобто накази першого відповідача є не чинними, а отже - недіючими;

- позовні вимоги, викладені в пунктах 1, 2 позовної заяви є виконаними, оскільки неможливо скасувати та визнати недійсним те, що є нечинним, недіючим;

- вказує, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 28.09.2017 року № 98712272 інше речове право постійного користування земельною ділянкою, яка є предметом розгляду даної справи, припинено на підставі вищезгаданого наказу ОСОБА_1 управління № 8-4410/15-16-СГ від 14.11.2016 року;

- наведена обставина, на думку першого відповідача, свідчить що станом на момент даної судової справи предмет спору відсутній;

- вважає, що провадження у справі № 908/522/17 підлягає закриттю в частині позовних вимог, викладених в пунктах 1, 2 позовної заяви, на підставі підпункту 2 п. 1 ст. 231 ГПК України;

- в законодавчій площині наявна норма матеріального права, яка передбачає можливість місцевого органу виконавчої влади відмінити свій попередній розпорядчий документ шляхом визнання його таким, що втратив чинність;

- в силу частин 3, 4 ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки;

- власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації;

- необхідність видання наказу ОСОБА_1 управління від 14.11.2016 року № 8-4410/15-16-СГ передбачена конкретними нормами матеріального права, що свідчить про його законність;

- звертає увагу на те, що у справі № 908/582/17, яка розглядалась Господарським судом Запорізької області з ідентичними підставами та предметом позову як в даній справі, було відмовлено в задоволенні позовних вимог про зобов'язання ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» повернути на користь Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 37,5757 га (кадастровий номер 2321581400:01:002:0030), оскільки встановлено, що вказана земельна ділянка не вибувала з постійного користування Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» та фактично використовується останньою по теперішній час.

02.02.2018 року на адресу суду від прокурора надійшов лист № 05/2-1974-17 від 01.02.2018 року, в якому останній повідомляє, що не може надати до суду ухвалу Вільнянського районного суду від 22.11.2016 року у справі № 314/7204/16-К, якою накладено арешт на спірну земельну ділянку, оскільки матеріали кримінального провадження за фактом незаконного розпорядження земельними ділянками, що перебувають у користуванні ДУ «Дружелюбівський виправний центр (№1)» , наразі перебувають у Національному антикорупційному бюро, детективами якого здійснюється досудове розслідування у цьому провадженні. При цьому прокурор зазначає, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що обтяження, внесене на підставі вказаної ухвали до реєстру, припинено на підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 18.09.2017 року № 760/16644/17. Разом з тим вказує, що наразі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про припинення права постійного користування ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» на земельну ділянку (кадастровий номер 2321581400:01:003:0004) площею 148,7688 га на підставі наказу ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 14.11.2016 року № 8-4410/15-16-СГ. Поряд з цим надає до матеріалів справи копії технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

02.02.2018 року на адресу суду від прокурора надійшла відповідь на відзив в порядку ст. 166 ГПК України (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року), в якій останній зазначає наступне:

- наказом ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області Про припинення права постійного користування земельною ділянкою від 14.11.2016 року № 8-4410/15-16-СГ припинено право постійного користування спірною земельною ділянкою ТОВ Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів , оскаржувані у цій справі накази ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області визнано такими, що втратили чинність;

- предметом спору у вказаній справі є визнання недійсними та скасування наказів ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 року № 8-2579/15-16СГ та від 10.10.2016 року № 8-3776/15-16СГ, на підставі яких у ТОВ Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів виникло право постійного користування спірною земельною ділянкою у зв'язку із порушення при їх прийнятті вимог ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України та ст. 19 Конституції України;

- моментом виникнення спірних правовідносин у цій справі є дата видання оскаржуваних наказів органів Держгеокадастру у серпні-жовтні 2016 року, тобто час, на який виникли порушення вимог законодавства;

- визнання акта органу влади чи місцевого самоврядування таким, що втратив чинність, обумовлює припинення його застосування та призводить до закінчення дії цього акта, тобто, сам факт визнання оскаржуваних наказів такими, що втратили чинність свідчить лише про припинення їх дії на майбутнє з дати їх видання, а прокурор доводить їх незаконність з дати прийняття;

- вимоги про визнання недійсними наказів ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області та визнання їх такими, що втратили чинність є різними, в тому числі і за часом, датою, з якої правовідношення втрачають чинність та перестають бути обов'язковими для виконання;

- вважає, що відсутні правові підстави для припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки сам лише факт прийняття ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області наказу про визнання оскаржуваних наказів такими, що втратили чинність, не свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань щодо предмету спору, адже спірні накази від 12.08.2016 року № 8-2579/15-16СГ та від 10.10.2016 року № 8-3776/15-16СГ лише визнано такими, що втратили чинність, тобто, судом не було досліджено правомірність їх прийняття, не з'ясовано питання наявності на спірну земельну ділянку права постійного користування ДУ Дружелюбівський виправний центр (№1) ;

- накази ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 року № 8-2579/15-16СГ та від 10.10.2016 року № 8-3776/15-16СГ є актами індивідуальної дії, які вичерпали свою дію фактом їх використання, адже на підставі цих наказів ТОВ Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів зареєстровано право постійного користування спірною земельною ділянкою;

- з урахуванням позиції, викладеної в п. п. 4.2., 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 та рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009, ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області не мало жодних правових підстав для визнання такими, що втратили чинність своїх наказів про виділення землі, які фактично реалізовано;

- вважає позовні вимоги в даній справі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

20.02.2018 року на адресу суду від другого позивача - Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» надійшла відповідь на відзив в порядку ст. 166 ГПК України (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року), в якій зазначає наступне:

- наказом ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області Про припинення права постійного користування земельною ділянкою від 15.11.2016 року № 8-4421/15-16-СГ припинено право постійного користування спірною земельною ділянкою ТОВ Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів , оскаржувані у цій справі накази ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області визнано такими, що втратили чинність;

- предметом спору у вказаній справі є визнання недійсними та скасування наказів ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області, на підставі яких у ТОВ Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів виникло право постійного користування спірною земельною ділянкою у зв'язку із порушенням при їх прийнятті вимог ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України та ст. 19 Конституції України;

- визнання акта органу влади чи місцевого самоврядування таким, що втратив чинність обумовлює припинення його застосування та призводить до закінчення дії цього акта, тобто, сам факт визнання оскаржуваних наказів такими, що втратили чинність свідчить лише про припинення їх дії на майбутнє з дати їх видання, а прокуратура та другий позивач доводять їх незаконність з дати прийняття;

- вимоги про визнання недійсними наказів ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області та визнання їх такими, що втратили чинність є різними, в тому числі і за часом, датою, з якої правовідношення втрачають чинність та перестають бути обов'язковими для виконання;

- вважає, що відсутні правові підстави для припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки сам лише факт прийняття ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області наказу про визнання оскаржуваних наказів такими, що втратили чинність, не свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань щодо предмету спору, адже спірні накази лише визнано такими, що втратили чинність, тобто, судом не було досліджено правомірність їх прийняття, не з'ясовано питання наявності на спірну земельну ділянку права постійного користування ДУ Дружелюбівський виправний центр (№1) ;

- накази ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 року № 8-2546/15-16СГ та від 11.10.2016 № 8-3787/15-16СГ, є актами індивідуальної дії, які вичерпали свою дію фактом їх використання, адже на підставі цих наказів ТОВ Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів зареєстровано право постійного користування спірною земельною ділянкою;

- з урахуванням позиції, викладеної в п. п. 4.2., 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 та рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009, ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області не мало жодних правових підстав для визнання такими, що втратили чинність своїх наказів про виділення землі, які фактично реалізовано;

- вважає позовні вимоги прокурора в даній справі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

20.02.2018 року на адресу суду від другого позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає наступне:

- позовна заява подана з метою захисту інтересів держави у сфері діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, до структури якої віднесено Державну установу Дружелюбівський виправний центр (№1) ;

- майно Державної кримінально-виконавчої служби України віднесено до об'єктів, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, виділена другому позивачу земельна ділянка забезпечувала діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України, тому порушені права установи на земельну ділянку є порушенням інтересів держави і мають бути відновлені;

- вважає, що право користування спірною земельною ділянкою виникло у другого позивача на підставі дійсних, правомірних рішень місцевої влади, яка приймала їх в межах, встановлених діючими на час прийняття таких рішень законами та нормативними актами, підтвердженням законності набуття права другим позивачем є отриманий акт на право постійного користування земельною ділянкою;

- спірна земельна ділянка не вилучалась у другого позивача;

- перший відповідач незаконно видав дозвіл на оформлення документів та затвердив документацію другому відповідачу на земельні ділянки, що раніше виділені в користування другого позивача;

- на закріплення свого права користування земельною ділянкою другому позивачу достатньо було б вчинити дії по оформленню документації для присвоєння кадастрового номеру та державної реєстрації такого права, але перший відповідач своїми незаконними діями обмежив другого позивача у реалізації такого права;

- при вирішенні справи по суті просить суд врахувати, що керівництво Міжрегіонального управління заперечує проти рішення першого відповідача про визнання наказів № 8-2546/15-16сг від 12.08.2016 року та № 8-3787/15-16сг від 10.10.2016 року такими, що втратили чинність, а навпаки наполягає на визнанні їх недійсними та скасуванні вказаних наказів першого відповідача з огляду на наслідки недійсності правочинів, передбачених ст. 216 ЦК України. Просить задовольнити позов у повному обсязі.

26.02.2018 року на адресу суду від прокурора надійшов лист № 05/2-1974-17 від 22.02.2018 року, згідно з яким останній надає докази направлення на адресу сторін копій технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Ухвалою господарського суду від 06.03.2018 року в порядку приписів п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження у справі № 908/522/17 та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.03.2018 року о 14:30.

В судовому засіданні 12.03.2018 року в порядку ст. 216 ГПК України оголошено перерву до 20.03.2018 року о 14:15, про що зазначено в ухвалі від 12.03.2018 року.

Згідно зі ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 02.02.2018 року, 20.02.2018 року, 06.03.2018 року, 12.03.2018 року, 20.03.2018 року здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу Оберіг .

Прокурор в судовому засіданні 20.03.2018 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. При цьому просить суд здійснити розподіл судового збору за подання позовної заяви в даній справі. Разом з тим прокурор просить здійснити розподіл судового збору за подання Прокуратурою Запорізької області апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 року у справі № 908/522/17 пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Представники позивачів в судовому засіданні 20.03.2018 року підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник першого відповідача в судовому засіданні 20.03.2018 року проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позову прокурора повністю. При цьому повідомив, що питання стосовно розподілу судового збору за подання Прокуратурою Запорізької області апеляційної скарги покладає на розсуд суду.

Представник другого відповідача в судове засідання 20.03.2018 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка в судове засідання 20.03.2018 року представника другого відповідача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги позицію прокурора, пояснення другого позивача, позицію першого позивача, заперечення першого та другого відповідачів, суд встановив:

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 року ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 року у справі № 908/522/17 скасовано, справу передано на розгляд Господарського суду Запорізької області.

У вказаній постанові колегія суддів зазначила наступне: З тексту оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, суд дійшов до висновку, що прокурором подано позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - установи «Дружелюбівський виправний центр № 1» без достатніх правових підстав та за відсутністю належного обґрунтування підстав такого представництва, що порушує принцип рівності сторін судового процесу. Про те, суд не звернув увагу, що прокурором подано позов в інтересах двох позивачів: Південно-Східне міжрегіональне управління з питання виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та Державної установи «Дружелюбівський виправний центр ( № 1). Південно-Східне межрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації міністерства юстиції України здійснює керівництво оперативно-службовою та фінансово-господарською діяльністю підпорядкованих йому органів і установ, в тому числі і Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№ 1). У правовідносинах щодо захисту та відновлення права постійного користування Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№ 1) на спірну земельну ділянку органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. Прокурором при зверненні до суду з даним позовом дотримані вимоги ст. ст. 2, 29 ГПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в частині визначення в чому полягає порушення інтересів держави, а також обґрунтування необхідності їх захисту, а також зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. З тексту позовної заяви вбачається, що в результаті дослідження характеру спірних правовідносин прокурором при з'ясуванні наявності підстав для представництва, встановлено, що безпосередньо інтереси держави порушено неможливістю забезпечити державною установою «Дружелюбівський виправний центр (№1) здійснення функції, делегованих державою, щодо організації виконання покарань у вигляді обмеження волі.

Так відповідно до листа Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1) на останню покладено забезпечення створення умов для залучення засуджених, відповідно до вимог КВК України до суспільно-корисної оплачуваної праці та забезпечення (при наявності умов) створення і розвитку підсобного господарства з метою вироблення сільськогосподарської продукції для покращення матеріально-побутового забезпечення засуджених, а також персоналу виправного центру.

Реалізація вказаних делегованих повноважень держави можлива лише за умови наявності в установи виконання покарань відповідних засобів, зокрема, земельних ділянок.

Відповідно до ч.3 ст.8 Господарського кодексу України господарська компетенція органів державної влади та місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.

Відповідно до Положення про Державну установу «Дружелюбівський виправний центр (№ 1) затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2016 р. № 3679/128/5 Дружелюбівський виправний центр є державною установою, яка входить до складу державної кримінально-виконавчої служби України.

Органом управління виправного центру є Міністерства юстиції України. Діяльність виправного центру контролюється та координується Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

З огляду на наведене, з метою реального та максимально ефективного поновлення інтересів держави прокурор визначив в якості другого позивача саме Державну установу «Дружелюбівський виправний центр ( №1) .

Виходячи з викладеного, при розгляді даної справи суд виходить позиції судів вищих судів.

Позов прокурора мотивовано тим, що на території с. Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області з 1988 року по 29.11.1999 року функціонувала установа ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому (на теперішній час Державна установа «Дружелюбівський виправний центр (№1)» ).

На підставі рішення Вільнянської районної ради народних депутатів № 58 від 11.04.1991 року установою ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому отримано державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗП № 001312, який зареєстровано у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 710 (том 1, а.с. 72). Вказаним державним актом посвідчено отримання установою ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому у постійне користування земельної ділянки загальною площею 2788 га для ведення сільського господарства на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 165 від 29.11.1999 року установу ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому перейменовано в Дружелюбівську виправну колонію Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (№1).

В подальшому наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 219 від 21.11.2004 року Дружелюбівську виправну колонію Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (№1) перейменовано у Дружелюбівський виправний центр (№1) управління Департаменту в Запорізькій області.

Наказом Державної пенітенціарної служби України № 480 від 01.11.2011 року Дружелюбівський виправний центр Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (№1) перейменовано у Дружелюбівський виправний центр Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1).

Наказом Міністерства юстиції України № 3679/128/5 від 15.12.2016 року державну установу Дружелюбівський виправний центр Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1) перейменовано в Державну установу «Дружелюбівський виправний центр (№1)» (далі другий позивач у справі).

Розпорядженням Вільнянської районної державної адміністрації № 630 від 25.11.2003 року Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації по інвентаризації земель Дружелюбівській виправній колонії (№1) загальною площею 2718 га, які розташовані на території Дружелюбівської сільської ради.

На виконання вказаного розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації ДП Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою на замовлення Дружелюбівської виправної колонії (№ 1) протягом 2004-2005 років виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Розпорядженням Вільнянської районної державної адміністрації № 765 від 27.10.2015 року Про затвердження технічної документації по інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії №1 затверджено технічну документацію по інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 загальною площею 2552,0047 га, з них: сільськогосподарських угідь 2352,9046 га, в тому числі ріллі 2095,9430 га, розташовані на території Дружелюбівської сільської ради.

Прокурор в позові вказує, що під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді встановлено факт незаконного надання ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області (перший відповідач) у постійне користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» (другий відповідач) земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» (другий позивач).

Так, ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області видано наказ № 8-2579/15-16-СГ від 12.08.2016 року Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким надано дозвіл другому відповідачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, розташованої на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності. Орієнтовний розмір земельної ділянки - 149,0000 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01).

В подальшому ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області видано наказ № 8-3776/15-16-СГ від 10.10.2016 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» та надано в постійне користування товариству земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 148,7688 га (кадастровий номер 2321581400:01:003:0004) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту.

Прокурор в позові зазначає, що вказані накази видано з порушенням земельного законодавства та перевищенням повноважень, у зв'язку з чим вони підлягають визнанню судом недійсними та скасуванню. При цьому вказує, що на момент видання вказаних наказів не було припинено право постійного користування другого позивача на спірну земельну ділянку, відтак накази суперечать ч. 5 ст. 116 ЗК України та порушують право постійного користування землею другого позивача. Вказаними діями перший відповідач фактично порушив інтереси держави у сфері встановленого законом порядку володіння та користування земельними ділянками державної власності, своїми діями перший відповідач не визнав та порушив право постійного користування на спірну земельну ділянку другого позивача, який відкрито та платно використовує спірну земельну ділянку для забезпечення реалізації своїх завдань майже 20 років. Разом з тим прокурор зазначає, що протиправне позбавлення першим відповідачем Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» права постійного користування землею порушує інтереси держави, оскільки може призвести до неможливості реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань або суттєво це ускладнити, у тому числі у зв'язку з необхідністю додаткового фінансування виправного центру, який є бюджетною неприбутковою установою.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами виникли правовідносини щодо користування земельними ділянками.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Частиною 2 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, передбачених ч. 8 ст. 122 цього кодексу, у власність або користування для всіх потреб.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV, який було прийнято 01.07.2004 року, регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Матеріали справи свідчать, що на підставі рішення Вільнянської районної ради народних депутатів № 58 від 11.04.1991 року установою ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому (на теперішній час Державна установа «Дружелюбівський виправний центр (№1)» ) 24.01.1997 року отримано державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗП № 001312, яким посвідчено отримання у постійне користування земельної ділянки загальною площею 2788 га для ведення сільського господарства на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (том 1, а.с. 72).

Таким чином, Державна установа "Дружелюбівський виправний центр (№1)" ще у 1997 році набула право постійного користування земельною ділянкою для ведення сільського господарства на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення права постійного користування земельною ділянкою, у зв'язку із чим зазначене речове право є дійсним на теперішній час, незважаючи на відсутність державної реєстрації такого права, враховуючи приписи ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

Факт перебування спірної земельної ділянки у постійному користуванні Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)", також, підтверджується матеріалами технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (том 2, а.с. 32-62).

Поряд з цим ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області видано наказ № 8-2579/15-16-СГ від 12.08.2016 року Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким надано дозвіл другому відповідачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, розташованої на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності. Орієнтовний розмір земельної ділянки - 149,0000 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01).

В подальшому ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області видано наказ № 8-3776/15-16-СГ від 10.10.2016 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» та надано в постійне користування товариству земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 148,7688 га (кадастровий номер 2321581400:01:003:0004) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту.

Згідно вказаних наказів першого відповідача в постійне користування другого відповідача була передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)", що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (том 1, а.с. 91, том 2, а.с. 31, 62).

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян чи юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішеннями органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Як вбачається з матеріалів справи, право постійного користування другого позивача на спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку на момент видання першим відповідачем спірних наказів припинено не було, земельна ділянка у користувача (другого позивача) не вилучалась та знаходилась в постійному користуванні.

Так, в письмових поясненнях, які надійшли на адресу суду 20.02.2018 року (том 2, а.с.94-95), другий позивач - Державна установа «Дружелюбівський виправний центр (№1)» зазначає, що спірна земельна ділянка у нього не вилучалась.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази припинення у Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" права постійного користування спірною земельною ділянкою як на момент прийняття оскаржуваних наказів ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-2579/15-16-СГ від 12.08.2016 року та № 8-3776/15-16-СГ від 10.10.2016 року, так і на теперішній час.

Враховуючи викладене, видані першим відповідачем накази № 8-2579/15-16-СГ від 12.08.2016 року Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та № 8-3776/15-16-СГ від 10.10.2016 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування суперечать приписам ч. 5 ст. 116 ЗК України та порушують право постійного користування земельною ділянкою другого позивача.

Приписами ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси .

Нормою ч. 1 ст. 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Відповідно до пункту "г" частини 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області за організаційно-правовою формою є органом державної влади.

Пунктом 8 Положення про ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області визначено, що ОСОБА_1 управління в межах своїх повноважень видає накази організаційно-правового характеру.

Оскільки видані першим відповідачем накази № 8-2579/15-16-СГ від 12.08.2016 року Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та № 8-3776/15-16-СГ від 10.10.2016 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування суперечать ч. 5 ст. 116 ЗК України та порушують право постійного користування земельною ділянкою другого позивача, відтак вони в силу викладених норм ЗК України та ЦК України підлягають визнанню недійсними та скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі: Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції і Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» про визнання недійсними та скасування наказів ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 року № 8-2579/15-16-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та від 10.10.2016 року № 8-3776/15-16-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 148,7688 га кадастровий номер 2321581400:01:003:0004 в постійне користування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги прокурора про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» повернути на користь Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 148,7688 га (кадастровий номер 2321581400:01:003:0004) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути припинення дії, яка порушує право, та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Частиною 2 ст. 95 ЗК України передбачено, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно змісту позовних вимог предметом спору є відновлення права другого позивача на земельну ділянку шляхом повернення її законному користувачу. При цьому в позові прокурор обґрунтовує вказану позовну вимогу про повернення земельної ділянки тим, що земельна ділянка незаконно вибула з користування другого позивача та має бути повернута другим відповідачем у зв'язку з визнанням наказів першого відповідача недійсними.

Як вбачається із Інформаційної довідки № 79737020 від 07.02.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.10.2016 року за ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» зареєстровано право постійного користування спірною земельною ділянкою 148,7688 га (кадастровий номер 2321581400:01:003:0004) про що до реєстру внесено відповідний запис № 16880687 (том 1, а.с. 70-71).

Вищевказаний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено на підставі наказу ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-3776/15-16-СГ від 10.10.2016 року "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування".

Разом з тим, як зазначалось вище, земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 148,7688 га (кадастровий номер 2321581400:01:003:0004) перебуває у постійному користуванні Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗП № 001312 від 24.01.1997 року.

Втім, в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі спірної земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» та будь-які інші належні докази в розумінні ст. 73 ГПК України, які б свідчили про факт вибуття з володіння Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 148,7688 га (кадастровий номер 2321581400:01:003:0004).

Отже, матеріали справи свідчать, що спірна земельна ділянка фактично другому відповідачу не передавалася, з фактичного користування другого позивача не вибувала. Вказані обставини підтверджувалися представником позивачів безпосередньо в судових засіданнях.

Натомість, матеріалами справи підтверджується, що другий відповідач вживав усіх заходів для припинення права його користування спірною земельною ділянкою, зокрема звернувся із заявою № 18 від 11.10.2016 року до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру в Запорізькій області, в якій просив припинити право постійного користування на земельну ділянку площею 148,7688 га (кадастровий номер 2321581400:01:003:0004).

На підставі вказаного звернення другого відповідача ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру в Запорізькій області був виданий наказ № 8-4410/15-16-СГ від 14.11.2016 року Про припинення права постійного користування земельною ділянкою , згідно з п. 1 якого припинено ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» право постійного користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до наявних у справі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.09.2017 року (том 2, а.с. 23), Інформаційних довідок № 112587667 від 02.02.2018 року (том 2, а.с. 26-27), № 112529924 від 01.02.2018 року (том 2, а.с. 29-30), № 117695476 від 20.03.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інше речове право у вигляді права постійного користування спірною земельною ділянкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» припинено. Відомості про припинення вказаного речового права другого відповідача внесені до реєстру 28.09.2017 року на підставі наказу ОСОБА_1 управління Держгеокадастру в Запорізькій області № 8-4410/15-16-СГ від 14.11.2016 року Про припинення права постійного користування земельною ділянкою , державна реєстрація припинення речового права здійснена 26.09.2017 року.

Вчинити дії стосовно повернення земельної ділянки законному землекористувачу особа має тоді, коли існують об'єктивні перешкоди поверненню, пов'язані з певним використанням ділянки. Належних доказів існування обставин, які унеможливлювали б використання другим позивачем спірної земельної ділянки, прокурором до справи не надано. Фактичні дані, з яких би вбачалось порушення другим відповідачем прав другого позивача щодо користування земельною ділянкою, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, другий позивач - Державна установа «Дружелюбівський виправний центр (№1)» в письмових поясненнях (том 2, а.с. 94-95) зазначає, що спірна земельна ділянка у нього не вилучалась.

Враховуючи те, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 148,7688 га (кадастровий номер 2321581400:01:003:0004) не вибувала з постійного користування Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" та фактично використовується останньою, відсутність доказів перешкоджання другим відповідачем користуванню другим позивачем спірною земельною ділянкою та доказів порушення прав другого позивача, внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування другого відповідача на спірну земельну ділянку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог прокурора про зобов'язання другого відповідача повернути земельну ділянку другому позивачу.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі: Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції і Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» повернути на користь Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 148,7688 га (кадастровий номер 2321581400:01:003:0004) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів слід відмовити.

Посилання прокурора в обґрунтування вимоги про повернення земельної ділянки на ст. 1212 ЦК України є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на те, що об'єктом повернення є земельна ділянка, у користуванні якою другий відповідач не чинить перешкоди та, як встановлено, спірна земельна ділянка не вибувала з фактичного користування другого позивача, відсутні докази набуття вказаної земельної ділянки другим відповідачем. Тому, до даних правовідносин є помилковим застосування приписів ст. 1212 ЦК України щодо зобов'язання повернути потерпілому майно, набуте без достатньої правової підстави.

Стосовно тверджень першого відповідача про наявність підстав для закриття провадження у справі слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи та між сторонами не залишилося неврегульованих питань щодо предмету спору.

Предметом спору в даній справі є вимоги про визнання недійсними та скасування наказів ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Вирішуючи спір в даній справі про визнання недійсними та скасування наказів ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 року № 8-2579/15-16-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та від 10.10.2016 року № 8-3776/15-16-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування , господарський суд повинен виходити з оцінки дій державного органу, вчинених останнім станом на момент прийняття оскаржуваних наказів .

На момент прийняття першим відповідачем оскаржуваних наказів останні суперечили приписам ч. 5 ст. 116 ЗК України та порушували право постійного користування земельною ділянкою другого позивача, а відтак підлягають визнанню недійсними та скасуванню.

Разом з тим, сам лише факт прийняття ОСОБА_1 управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області наказу від 14.11.2016 року № 8-4410/15-16-СГ «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» не свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань щодо предмету спору, адже спірні накази лише визнано такими, що втратили чинність.

Враховуючи викладене, правові підстави для закриття провадження в даній справі у зв'язку з відсутністю предмету спору відсутні.

Другий позивач у відповіді на відзив (том 2, а.с. 91-93) та письмових поясненнях (том 2, а.с. 94-96) посилається на накази ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області наказу від 12.08.2016 року № 8-2546/15-16СГ та від 11.10.2016 року № 8-3787/15-16СГ. Проте, предметом спору в даній справі є накази ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 року № 8-2579/15-16-СГ та від 10.10.2016 року № 8-3776/15-16-СГ.

Твердження другого відповідача про те, що ним у відповідності до діючого законодавства України, на законних підставах набуто право користування земельною ділянкою, яка є предметом спору в даній справі, є хибними, оскільки право постійного користування другий відповідач набув на підставі наказу ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-3776/15-16-СГ від 10.10.2016 року, який був виданий з порушенням приписів ч. 5 ст. 116 ЗК України та порушенням права постійного користування спірною земельною ділянкою другого позивача.

З приводу посилання другого відповідача на накладення арешту на спірну земельну ділянку в даній справі ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.11.2016 року у справі № 314/7204/16-К слід зазначити, що в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 11769576 від 20.03.2018 року міститься запис про припинення вказаного обтяження на підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 18.09.2017 року № 760/16644/17 № 1-кс/760/12378/17, відомості внесено до реєстру 23.09.2017 року, державна реєстрація проведена 22.09.2017 року.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір за позовними вимогами до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання недійсними та скасування наказів в розмірі 3200,00 грн. покладається на першого відповідача - ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області, судовий збір за позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» про зобов'язання повернути земельну ділянку в сумі 1600,00 грн. - покладається на Прокуратуру Запорізької області.

Безпосередньо в судовому засіданні 20.03.2018 року прокурор звернувся до суду із усним клопотанням здійснити розподіл судових витрат за розгляд апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 року у справі № 908/522/17.

Матеріали справи свідчать, що згідно платіжного доручення № 661 від 31.03.2017 року прокурором сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 року у справі № 908/522/17 в сумі 1600,00 грн.

Розподіл судових витрат за розгляд вказаної апеляційної скарги здійснюється господарським судом за наслідками розгляду даної справи в порядку приписів ст. 129 ГПК України.

Так, витрати зі сплати судового збору за подання прокурором апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 року у справі № 908/522/17 в сумі 800,00 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь Прокуратури Запорізької області.

Витрати зі сплати судового збору за подання прокурором апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 року у справі № 908/522/17 в сумі 800,00 грн. покладаються на Прокуратуру Запорізької області.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.03.2018 року, згідно статті 240 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 21 ЦК України, ст. 3, 92, 95, ч. 5 ст. 116, 122, 124 - 126, 152 ЗК України, ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі: Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції і Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» задовольнити частково.

2. Визнати недійсним та скасувати наказ ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 року № 8-2579/15-16-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою .

3. Визнати недійсним та скасувати наказ ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 10.10.2016 року № 8-3776/15-16-СГ Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 148,7688 га кадастровий номер 2321581400:01:003:00004 в постійне користування .

4. У задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі: Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції і Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» повернути на користь Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 148,7688 га (кадастровий номер 2321581400:01:003:00004) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів відмовити.

5. Стягнути з ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області, 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 39820689, на користь Прокуратури Запорізької області, 69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, 29-А, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 35217095000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800, код ЄДРПОУ 02909973, витрати зі сплати судового збору в сумі 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання прокурором апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 року у справі № 908/522/17 в сумі 800 (вісімсот) грн. 00 коп., видавши наказ.

6. Витрати зі сплати судового збору за позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» про зобов'язання повернути земельну ділянку в сумі 1600,00 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання прокурором апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 року у справі № 908/522/17 в сумі 800,00 грн. покладаються на Прокуратуру Запорізької області.

Повне рішення складено - 27.03.2018 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.