Рішення

від 13.03.2018 по справі 910/23689/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2018Справа № 910/23689/17

За позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8

в інтересах держави в особі Київської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Старт Кепітал"

про витребування земельної ділянки

Суддя Удалова О.Г.

представники учасників справи:

від прокуратури Бондарчук І.П., посвідчення №026128 від 13.05.14

від позивача Панасюк Ю.О., довіреність № 225-КМГ-397 від 31.01.18

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.12.2017 заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 8 (далі - Прокурор) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач, Рада) до товариства з обмеженою відповідальністю Старт Кепітал (далі - відповідач, Товариство) про витребування земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним відчуженням товариством з обмеженою відповідальністю Нерухомість ЮА на користь відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Старт Кепітал земельної ділянки площею 0,22687 га, розташованої по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, у зв'язку з чим позивач просить суд витребувати у відповідача на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради вказану земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.01.2018 відкрито провадження у справі № 910/23689/17 та призначено підготовче засідання на 01.02.2018.

30.01.2018 через загальний відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення, в яких сторона просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2018 відкладено підготовче засідання на 22.02.2018.

22.02.2018 через загальний відділ діловодства суду від представника прокуратури надійшли пояснення по праві.

Представник відповідача у підготовче засідання 22.02.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 13.03.2018 для розгляду справи по суті.

13.03.2018 через загальний відділ діловодства суду від Прокурора надійшла інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо спірної земельної ділянки станом на 13.03.2018.

Під час судового засідання 13.03.2018 Прокурор та представник Ради надали свої пояснення, відповідно до яких позовні вимоги просили задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві, поясненнях позивача та додаткових письмових поясненнях, наявних у матеріалах справи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.03.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до наявних у матеріалах справи довідок щодо інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № НОМЕР_3 28.12.2017, № НОМЕР_4 від 22.02.2018 та № НОМЕР_5 від 13.03.2018 за Товариством на праві приватної власності 20.05.2017 зареєстрована земельна ділянка площею 0,22687 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2.

Підставою виникнення у відповідача права власності на спірну земельну ділянку у вказаних інформаційних довідках значиться акт приймання-передачі майна товариства з обмеженою відповідальністю Нерухомість ЮА - товариства з обмеженою відповідальністю Старт Кепітал б/н від 18.05.2017 та протокол загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Нерухомість ЮА № 10/05/17 від 10.05.2017.

Водночас, у наданих довідках № НОМЕР_3 від 28.12.2017, № НОМЕР_4 від 22.02.2018 та № НОМЕР_5 від 13.03.2018 міститься інформація про те, що 04.07.2016 було зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку за товариством з обмеженою відповідальністю Нерухомість ЮА на підставі протоколу № 5 загальних зборів учасників ТОВ Нерухомість ЮА від 29.06.2016 та акту приймання-передачі майна № 2 від 29.06.2016 ТОВ Нерухомість ЮА та ОСОБА_3 Копії вказаних документів наявні в матеріалах справи.

Підставами набуття ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,22687 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказано державний акт НОМЕР_6, виданий 15.04.2009 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), копія якого міститься в матеріалах справи.

Разом з тим, у матеріалах справи містяться копії листів Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 0570291-1525 від 30.01.2017, № 05707-3831 від 02.03.2017 та акта обстеження земельної ділянки № 17-0079/10 від 25.01.2017, складеного за результатами обстеження земельної ділянки на вул. В'ячеслава Чорновола, 29/31 у Шевченківському районі м. Києва, код НОМЕР_1, проведеного на підставі запиту Київської міської прокуратури № 8 від 16.01.2016 № 14к-000134.

У вказаних листах та акті зазначено, що на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування спірна земельна ділянка площею 0,2269 га (обліковий код НОМЕР_1) обліковується за комунальним підприємством житлового господарства Радянського району м. Києва (код ЄДРПОУ 03366598). За поданням Департаменту земельних ресурсів Київська міська рада не приймала рішень щодо передачі (надання) зазначеної земельної ділянки у користування чи власність. Інформація про реєстрацію права користування (власності) вказаною земельною ділянкою відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у міському земельному кадастрі відсутня. Під час обстеження земельної ділянки встановлено, що на земельній ділянці, частково огородженій парканом, розташовано чотирьохповерховий будинок в занедбаному стані та гараж, доступ до земельної ділянки обмежений, встановити особу, якою на теперішній час використовується земельна ділянка не виявилось можливим.

Відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів № 05707-3831 від 02.03.2017 державний акт на право власності на земельну ділянку (бланк серія НОМЕР_7) виданий Святому Престолу (Ватикан), зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю юридичних осіб 22.06.2009 за № 01-8-00178, земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_8, площею 2349 кв. м., розташована на АДРЕСА_2. Держаний акт № НОМЕР_6 у Департаменті земельних ресурсів не виготовлявся, не реєструвався та не видавався.

Оскільки, державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,22687 га по АДРЕСА_1, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не реєструвався та не видавався, рішення Київською міською радою щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою не приймались, і відповідно, право власності територіальної громади на вказане нерухоме майно не припинялося, прокурором в інтересах держави в особі Київської міської ради у березні 2017 року було заявлено позов про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю Нерухомість ЮА на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради спірної земельної ділянки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі № 910/4695/17 позовні вимоги Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволені повністю, а саме: витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю Нерухомість ЮА на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,22687 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована по АДРЕСА_1. Вказане рішення набрало законної сили.

Прокурор, посилаючись на обставини, встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі № 910/4695/17, стверджує, що спірна земельна ділянка була відчужена на користь відповідача особою, яка не мала права її відчужувати - товариством з обмеженою відповідальністю Нерухомість ЮА , а тому земельна ділянка підлягає витребуванню у Товариства на підставі положень статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Статтею 121 Конституції України передбачено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються, в тому числі, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Частиною 1 статті 23 Закону України Про прокуратуру встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 вказаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З положень частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вбачається, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного суду України у справі № 1-1/99 від 08.04.1999 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Таким чином, будь-які порушення у цій сфері спричиняють шкоду інтересам держави і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом.

Відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються з огляду на вимоги Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Частиною 1 статті 6 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно з частиною 1 статті 10 вищевказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на нерухоме майно.

Таким чином, Київська міська рада є органом, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від імені територіальної громади міста Києва повноваження щодо розпорядження майном комунальної власності.

Звернення з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради обґрунтоване тим, що Київською міською радою неналежним чином не вживаються заходи щодо захисту прав та інтересів майнових інтересів територіальної громади міста Києва. На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокуратура листом від 28.12.2017 повідомила Київську міську раду про пред'явлення позову в її інтересах.

З огляду на вищенаведене, звернення заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави в особі Київської міської ради до господарського суду з даним позовом, направлено на захист охоронюваних законом інтересів територіальної громади міста Києва, уповноваженим органом якої є Київська міська рада.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 327 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з нормами статті 9 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень Київської міської ради в галузі земельних відносин на їх території належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Частиною 5 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Враховуючи наведені приписи законодавства, реалізуючи надані Конституцією та законодавством України повноваження у галузі земельних відносин, Київська міська рада зобов'язана діяти виключно в межах наданих їй повноважень та в інтересах її територіальної громади, дотримуючись приписів законодавства України у своїй діяльності.

Водночас, підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 ЗК України, частинами 1, 2 якої визначено, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 126 ЗК України).

Разом з тим, у рішенні господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі № 910/4695/17 було встановлено, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника (територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради) не з його волі. Такого висновку суд дійшов з огляду на відсутність доказів виникнення у ОСОБА_3 права приватної власності на спірну земельну ділянку, оскільки Київською міською радою не було прийнято рішень про передачу ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,22687 га (обліковий код НОМЕР_1) на АДРЕСА_1 та державний акт на ім'я ОСОБА_3 (серія НОМЕР_9) Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не видавався. Таким чином, у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_3 правових підстав передачі земельної ділянки площею 0,22687 га за адресою: АДРЕСА_1 до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю Нерухомість ЮА згідно з протоколом № 5 загальних зборів учасників ТОВ Нерухомість ЮА від 29.06.2016 та актом приймання-передачі майна № 2 від 29.06.2016, спірну земельну ділянку судом було витребувано у ТОВ Нерухомість ЮА на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, як то передбачено положеннями частини 4 статті 75 ГПК України.

Таким чином, оскільки рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі № 910/4695/17 станом на день розгляду даного позову набуло законної сили, тому вищевказані обставини доказуванню не підлягають.

Відповідно до норм 16 ЦК України та положень статті 4 ГПК України особа звертається до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, як то передбачено нормами статті 319 ЦК України.

Частиною 1 ст. 321 ЦКУкраїни встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з частиною 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, важливою умовою звернення з віндикаційним позовом (стаття 388 ЦК України) є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин.

Добросовісним повинен вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно в особи, яка не має права його відчужувати, а недобросовісним володільцем - та особа, яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне.

Підставою віндикаційного позову є обставини, що підтверджують правомірність вимог про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння власника, тощо). Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться в незаконному володінні.

За пунктом 3 частини 1 статті 388 ЦК України можливість витребувати майно від добросовісного набувача залежить від відсутності у діях власника майна волі на передачу майна.

Оскільки, добросовісне набуття у розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є повернення майна із незаконного володіння. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 11.12.2012 у справі №3-65гс12.

За змістом наведеного, майно, яке вибуло з володіння власника (територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради) на підставі акту приймання-передачі майна товариства з обмеженою відповідальністю Нерухомість ЮА - товариства з обмеженою відповідальністю Старт Кепітал б/н від 18.05.2017 та протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Нерухомість ЮА № 10/05/17 від 10.05.2017, учасником та стороною яких дійсний власник не був, та відчужене особою (ОСОБА_3, а у подальшому ТОВ Нерухомість ЮА ), яка не мала права відчужувати спірне майно, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. При цьому, обставини вибуття спірної земельної ділянки з володіння територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради поза її волею встановлені у рішенні господарського суду міста Києва від 25.05.2017 у справі № 910/4695/17.

Відповідно до вимог статей 330, 388 ЦК України право власності на майно, яке відчужено поза волею власника, не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Таким чином, згідно з положеннями зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами.

З огляду на зазначені положення законодавства та враховуючи те, що земельна ділянка площею 0,22687 га за адресою: м. Київ, вул. Чорновола В'ячеслава, 29/31 вибула з власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради поза її волею, і набута у власність товариством з обмеженою відповідальністю Старт Кепітал від особи (ТОВ Нерухомість ЮА ), яка не мала права її відчужувати, існують всі правові підстави для її витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю Старт Кепітал на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).

Відповідно до положень статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, як то передбачено частиною 1 статті 77 ГПК України.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави в особі Київської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю Старт Кепітал про витребування на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради земельної ділянки площею 0,22687га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована по АДРЕСА_1, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи відповідно положень статті 129 ГПК України у розмірі 560 000,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 53, 73-75, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю Старт Кепітал (01135, місто Київ, вулиця Вячеслава Чорновола, 29/31, ідентифікаційний код 41341824) на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) земельну ділянку площею 0,22687 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована по АДРЕСА_1.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Старт Кепітал (01135, місто Київ, вулиця Вячеслава Чорновола, 29/31, ідентифікаційний код 41341824) на користь прокуратури міста Києва (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9, ідентифікаційний код 02910019) 560 000 (п'ятсот шістдесят тисяч) гривень 00 копійок витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.03.2018.

Суддя О.Г. Удалова