Постанова

від 31.01.2018 по справі 821/1221/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1221/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді-доповідача ОСОБА_1

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову від 19 вересня 2017 року, ухвалену Херсонським окружним адміністративним судом у складі головуючого-судді Бездрабка О.І., повний текст якої складений 22 вересня 2017 року, у справі за адміністративним позовом приватно-орендного кооперативу Зоря до Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2017 року приватно-орендний кооператив Зоря звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.08.2017 року № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 453 797,50 грн.

Постановою від 19 вересня 2017 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Херсонський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою ОСОБА_2 управління ДФС у Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує помилковістю висновків суду першої інстанції, посилаючись на проведення податковим органом перевірки за результатами якої встановлено порушення норм податкового законодавства, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за березень 2017 року, в результаті чого була занижена сума позитивного значення податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету на суму 363 038 грн.

Апелянт не погоджується з доводами суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою позицію фактичними обставинами, встановленими в акті перевірки, які на думку податкового органу підтверджують безтоварність операцій, по яких суми сплаченого ПДВ віднесені до податкового періоду березня 2017 року.

ОСОБА_3 кооператив Зоря надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, необґрунтованість доводів апелянта, які були вже спростовані при розгляді справи в суді першої інстанції наданими доказами та поясненнями допитаних під присягою свідків, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, справа розглянута апеляційним судом у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Суд першої інстанції встановив, матеріалами справи підтверджено та сторонами у справі не оспорюється, що в період з 17 по 19 вересня 2017 року посадовою особою відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка приватно-орендного кооперативу Зоря з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за березень 2017 року по взаємовідносинах з контрагентом постачальником ПП КФ Агроресурс та подальшого використання (продажу) придбаного товару, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складений акт від 20.07.2017 р. № 171/21-22-14-06/24756352 (т. 1 а.с. 20-38).

В акті перевірки від 20.07.2017 р. № 171/21-22-14-06/24756352 зафіксовано порушення ПОК Зоря п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період - березень 2017 року на загальну суму 363 038 грн., в результаті чого занижена сума позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до Державного бюджету (ряд.18.1) на суму 363 038 грн.

Також суд першої інстанції встановив, що висновки акту перевірки щодо порушення позивачем норм податкового законодавства, ґрунтуються на тому, що позивач документував безтоварні господарські операції з ПП КФ Агроресурс , оскільки відсутні належним чином оформлені первинні документи. Зокрема, у видаткових накладних від 06.03.2017 р. № РН-0000057, від 07.03.2017 р. № РН-0000058, від 09.03.2017 р. № РН-0000059, від 15.03.2017 р. № РН-0000065, від 17.03.2017 р. № РН-0000125, від 21.03.2017 р. № РН-0000126 відсутня інформація щодо посади та ПІБ особи, що отримувала товар, реквізити довіреностей (дата, номер); у товарно-транспортних накладних від 06.03.2017 р. № РН-0000057, від 07.03.2017 р. № РН-0000058, від 15.03.2017 р. № РН-0000065 зазначено водія, який не здійснював перевезення, а вказаний у ТТН автомобіль знаходиться у розібраному стані.

Також в акті перевірки зазначено, що ПП КФ Агроресурс , згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних у березні 2017 року, не придбавало отрутохімікати, одержання яких від цього контрагента у березні 2017 року декларує ПОК Зоря , а тому ПОК Зоря документує придбання отрутохімікатів невідомого походження. Нереальність придбання ідентифікованого товару, введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджено фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу.

За таких обставин контролюючий орган вказує на відсутність об'єкта оподаткування при придбанні товару ПОК Зоря у березні 2017 року, який підпадає під визначення п.185.1 ст.185 ПК України, укладення угоди без мети настання реальних наслідків, оформлення нереальних господарських операцій з метою штучного формування податкового кредиту.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі акту перевірки, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 03.08.2017 р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшив суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 453 097,50 грн., з яких за основним платежем на 363 038 грн., за штрафними санкціями на 90 759,50 грн. (т. 1 а.с. 39).

Надаючи оцінку правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення, з посиланням на приписи пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1, п. 44.3 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198, п.201.10 ст.201 ПК України, ст. 1, п.2 ст. 3, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999 р., п.1.2 ст.1, п. 2.1, п. 2.15, п. 2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, суд першої інстанції зазначив та з цим погоджується суд апеляційної інстанції, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), тощо), мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції. За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів (робіт, послуг) однією стороною, та їх отримання іншою стороною, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Матеріалами справи підтверджено та сторонами у справі не оспорюється те, що основним видом діяльності ПОК Зоря є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11).

З метою здійснення господарської діяльності позивач у березні 2017 року придбавав у ПП КФ Агроресурс отрутохімікати та запчастини:

- 01.03.2017 р., 02.03.2017 р., 03.03.2017 р. між ПОК Зоря та ПП КФ Агроресурс укладені бартерні договори № ДГ-43, № ДГ-44, № ДГ-45, відповідно до п.п.1.1, 1.2 яких ПП КФ Агроресурс зобов'язується передати у власність ПОК Зоря товар: венцедор т.к.с., дімевіт КЕ (Бі 58), Альфа-Стар (гранстар-про), наповал, селефіт КС, хортус КЕ, фалькон, а ПОК Зоря зобов'язується в порядку взаєморозрахунку передати пшеницю 3 класу;

- 03.01.2017 р. між ПП КБ Агроресурс та ПОК Зоря укладений договір поставки № 03/01-17, згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар, а саме запчастини в асортименті партіями на умовах даного договору.

- 13.03.2017 р. між ПП КФ Агроресурс та ПОК Зоря укладений договір поставки № ДГ-0000050, згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити засоби захисту рослин.

Суд першої інстанції встановив, матеріалами справи підтверджено та доводами апеляційної скарги не спростовано що на виконання умов зазначених вище договорів ПП КФ Агроресурс у березні 2017 року продало позивачу товар (отрутохімікати, запчастини) на загальну суму 2178228,42 грн., в тому числі ПДВ - 363038,07 грн., що підтверджено рахунками-фактурами від 06.03.2017 р. № СФ-0000122, від 07.03.2017 р. № СФ-0000123, від 09.03.2017 р. № СФ-0000124, від 13.03.2017 р. № СФ-0000128, від 16.03.2017 р. № СФ-0000190, від 21.03.2017 р. № СФ-0000191, видатковими накладними від 06.03.2017 р. № РН-0000057, від 07.03.2017 р. № РН-0000058, від 09.03.2017 р. № РН-0000069, від 15.09.2017 р. № РН-0000065, від 17.03.2017 р. № РН-0000125, від 21.03.2017 р. № РН-0000126, податковими накладними від 06.03.2017 р. № 13, від 07.03.2017 р. № 16, від 09.03.2017 р. № 17, від 15.03.2017 р. № 26, від 17.03.2017 р. № 105, від 21.03.2017 р. № 106, сальдовою відомість по рахунку 201 за квітень 2017 року, приходними накладними від 17.03.2017 р. № 0000125, від 21.03.2017 р. № 0000126.

Також позивач надав копії сертифікатів якості гербіциду Хортус № 201612/032-01, гербіциду Селефіт № 201601/086-01, Альфа-Стару, фунгіциду Ті Рекс (фалькон) № 201703/055-02, наповалу, фалкону, інсекто-акарициду Димевіт КЕ № 201703/017-01, фунгіциду Тезис № 2017.05-318, венцедору.

Частина отриманого від вказаного контрагента товару позивачем використана у власній господарській діяльності, а саме для обробки полів, озимої пшениці, ячменя, соняшника, кукурудзи, території механізованого току, що підтверджують вимоги-розпорядження про відпуск отрутохімікатів бригадам № 1, № 2, механізований тік, акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів та гербіцидів від 20.03.2017 р., від 04.04.2017 р., накладна від 17.03.2017 р. № 124.

Решта отрутохімікатів станом на 01.05.2017 р. на суму 236374,90 грн. знаходилася на складі позивача, про що зазначено на стор.13 акту перевірки від 20.07.2017 р. № 171/21-22-14-06/24756352.

Суд першої інстанції встановив, що на виконання бартерних договорів ПОК Зоря передало ПП КФ Агроресурс пшеницю 3 класу, на підтвердження чого надані податкові накладні від 09.03.2017 р. №№ 79, 80, 81, товарно-транспортні накладні від 14.03.2017 р. №№ 081352, 081353, 081354, 081355, 081356, 081357, 081360, від 15.03.2017 р. №№ 081358, 081359, 081361, 081362, 081364.

За таких обставин апеляційний суд вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що позивач надав документи, які підтверджують постачання отрутохімікатів, запчастин від ПП КФ Агроресурс , їх отримання ПОК Зоря та використання їх у власній господарській діяльності.

Як в акті перевірки (т. 1 а.с. 20-38), так і в запереченнях на адміністративний позов (т. 1 а.с. 133-139) та в апеляційній скарзі (т. 2 а.с. 158-167), вказуючи на документальне не підтвердження господарських операцій, податковий орган зазначив про дефекти видаткових накладних від 07.03.2017 р. № РН-0000058, від 09.03.2017 р. № РН-0000059, від 15.03.2017 р. № РН-0000065, від 17.03.2017 р. № РН-0000125, від 21.03.2017 р. № РН-0000126 - а саме відсутність інформації щодо посади та ПІБ особи, що отримала товар, відсутні реквізити довіреностей (дата, номер).

Апеляційний суд відхиляє такі доводи апеляційної скарги, оскільки вищевказані видаткові накладні від 06.03.2017 р. № РН-0000057, від 07.03.2017 р. № РН-0000058, від 09.03.2017 р. № РН-0000059, від 17.03.2017 р. № РН-0000125, від 21.03.2017 р. № РН-0000126 міститься підпис особи, яка отримала товар, а у видатковій накладній від 15.03.2017 р. № РН-0000065 - підпис та ПІБ особи, яка отримала товар, - "ОСОБА_4 за довіреністю від 09.03.2017 р. № 37".

При цьому апеляційний суд зазначає, що допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що працює в ПОК Зоря на посаді агронома-ентомолога. У березні 2017 року ПОК Зоря отримував від ПП КФ Агроресурс ядохімікати та запчастини, які ним особисто оприбутковувалися по складу. В подальшому ці товари використовувалися для обробки полів з сільськогосподарськими культурами, що вирощуються ПОК Зоря . Отрутохімікати та запчастини перевозилися ОСОБА_5, який працює в ПОК Зоря інженером-експедитором, на власному автомобілі. Видаткові накладні від 06.03.2017 р. № РН-0000057, від 07.03.2017 р. № РН-0000058, від 09.03.2017 р. № РН-0000059, від 15.03.2017 р. № РН-0000065 підписані ним згідно виданої довіреності.

Також допитаний в суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_5, який працює в ПОК Зоря на посаді інженера-експедитора, підтвердив, що у березні 2017 року на підставі довіреності на власному автомобіля забирав від ПП КФ Агроресурс придбані ПОК Зоря ядохімікати та запчастини. Зазначив, що видаткові накладні від 17.03.2017 р. № РН-0000125 та від 21.03.2017 р. № РН-0000126 підписано ним.

На підтвердження наявності транспортного засобу у ОСОБА_5 суду надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (Mitsubishi L 200, пікап) серії САА 460862, а дослідженим у судовому засіданні суду першої інстанції журналом реєстрації довіреностей за 2017 рік встановлено виписку на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 довіреностей на отримання товару від ПП КФ Агроресурс .

З ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підписані договори про повну матеріальну відповідальність за передані їм під звіт матеріальні цінності від 22.01.2003 р. та від 13.03.1991 р.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо встановлення осіб, які отримували ядохімікати та запчастини від ПП КФ Агроресурс та здійснювали їх перевезення.

Крім цього, у отриманих 07.06.2017 р. від директора ПП КФ Агроресурс ОСОБА_6 поясненнях, які надані податковим органом до суду першої інстанції, останній підтвердив факт взаємовідносин з ПОК Зоря у березні 2017 року з продажу отрутохімікатів та запчастин.

Зазначені висновки суду першої інстанції та встановлені фактичні обставини отримання позивачем придбаного товару та його використання у власній господарській діяльності, з якими погоджується апеляційний суд, доводи апеляційної скарги не спростовують, а лише дублюють позицію податкового органу, викладену в акті перевірки.

Щодо окремих дефектів видаткових накладних (відсутність посади, ПІБ, номеру та дати довіреності), апеляційний суд, як і суд першої інстанції зазначає, що ці окремі дефекти не є свідченням нездійснення поставки товару, оскільки в умовах дії принципу фінансової звітності, як превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх дійсної сутності, а не лише виходячи з правильності їх юридичного оформлення та документування, у податковому обліку господарські операції мають відображатися відповідно до їх реального економічного змісту. Документальне оформлення є лише формою представлення інформації про юридичний факт, тоді як саме з юридичним фактом податкове законодавство пов'язує зміни у податковому обліку платника. Власне не заповнення у документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку. Таким чином, апелянт безпідставно посилається в апеляційній скарзі на дефекти заповнення видаткових накладних, оскільки недоліки документів не є свідченням нездійснення господарської операції взагалі.

Апеляційний суд зазначає, що надані позивачем документи, складені за результатами проведених операцій з контрагентом, містять необхідну для мети оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів. При цьому, як в акті перевірки та к і в апеляційній скарзі, видані контрагентом позивачу податкові накладні податковим органом не ставились під сумнів під час проведення перевірки, а тому не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Доводи апелянта щодо відсутності належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на перевезення товару від ПП КФ Агроресурс , порушення правил перевезення отрутохімікатів, апеляційний суд відхиляє, оскільки суд першої інстанції встановив, матеріалами справи підтверджено та не спростовано апелянтом, що перевезення товару від ПП КФ Агроресурс здійснювалося інженером-експедитором ПОК Зоря ОСОБА_5 на власному автомобілі. Зазначені факти підтвердженні показаннями свідків, які приведенні судом першої інстанції до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. При цьому показання свідків співпадають зі змістом первинних документів, зокрема видаткових накладних.

В апеляційній скарзі податковий орган не зазначив доказів, які б спростовували показання свідків.

Враховуючи приписи розділу 1, п. 11.4, п. 11.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , та те, що товар перевозився безпосередньо працівником ПОК Зоря ОСОБА_5, тобто, до господарських операцій з придбання отрутохімікатів та запчастин не залучався перевізник, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції проте, що ПОК Зоря не здійснювалось організації перевезень товарів, які ним придбавались. За таких обставин позивач не є учасником транспортних відносин, у зв'язку з чим наявність у нього транспортних документів не є обов'язковою.

Відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, а Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. Документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що порушення правил перевезення отрутохімікатів є окремим видом відповідальності і не може свідчити про порушення позивачем правил бухгалтерського обліку та податкової звітності та мати наслідком позбавлення права ПОК Зоря на податковий кредит за наявності належним чином складених первинних бухгалтерських документів, що підтверджують реальність отримання від ПП КФ Агроресурс товару, його рух та використання у господарській діяльності ПОК Зоря .

Перевіривши висновки суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає, що надані позивачем документи мають всі необхідні реквізити, передбачені ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та на підставі цих первинних документів можливо ідентифікувати контрагентів, зміст та обсяг проведених господарських операцій.

На час здійснення господарських операцій із позивачем, ПП КФ Агроресурс мало свідоцтво платника податку на додану вартість, що не заперечується апелянт, а тому мало право на виписку податкових накладних. Виписані ПП КФ Агроресурс податкові накладні від 06.03.2017 р. № 13, від 07.03.2017 р. № 16, від 09.03.2017 р. № 17, від 15.03.2017 р. № 26, від 17.03.2017 р. № 105, від 21.03.2017 р. № 106 зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується змістом акту перевірки.

Апелянт не надав доказів того, що на час здійснення господарських операцій із позивачем в ЄДРПОУ були в наявності записи про скасування державної реєстрації ПП КФ Агроресурс , визнання його банкрутом чи припинення юридичної особи.

Апеляційний суд, як і суд першої інстанції, відхиляє доводи податкового органу щодо не декларування контрагентом позивача придбання товару,відсутності дійсного формування активу у попередніх ланках ланцюга продажу товару, внаслідок чого податковий орган дійшов висновку, що контрагент не міг продати цей товар позивачу. Апеляційний суд зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагента, або зобов'язували б платника податків контролювати дотримання контрагентом норм законодавства.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому ПОК Зоря не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства постачальником товару. Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові цього суду від 31.01.2011 р. у справі № 21-47а10, та Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік. заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03). Так, у рішенні по справі Булвес АД проти Болгарії Європейського суду з прав людини зазначено, що Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків, в той час як чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову та скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 19, ст. 61 Конституції України, ст. ст. 1-9, 72-78, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ч. 1 ст. 325, ст. ст. 328, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 28.02.2018 року.

Головуючий: суддя-доповідач ОСОБА_1

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П. , Кравця О.О.

апелянт ОСОБА_2 управління ДФС у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.09.2017р.

у справі № 821/1221/17

позивач ОСОБА_3 кооператив "Зоря"

відповідач ОСОБА_2 управління ДФС у Херсонській області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 03 серпня 2017 року №0002231422 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість,

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_7