Постанова

від 21.03.2018 по справі 911/787/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/787/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

позивача - адвокат Романенко Г.П.

відповідача - не з'явився

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю БГФ "Меркурій",

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут-А",

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю БГФ "Меркурій"

на постанову Київського апеляційного господарського суду,

від 01.08.2017

у складі колегії суддів: Тищенко О.В. (головуючого), Тарасенко К.В., Іоннікової І.А.

у справі № 911/787/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю БГФ "Меркурій"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-А"

про стягнення 171 430,75 грн,-

ВСТАНОВИВ:

1. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача майнової шкоди у розмірі 171 430 грн. 75 коп., з яких: 103 403 грн. 00 коп. відшкодування завданої матеріальної шкоди в результаті пожежі; 3 027 грн. 75 коп. за проведення експертних досліджень; 65 000 грн. 00 коп. за відшкодування втраченої вигоди в результаті пожежі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням господарського суду Київської області від 26.04.2017 позов задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-А" (ТОВ "Добробут-А") на користь товариства з обмеженою відповідальністю Багатогалузева фірма "Меркурій" (ТОВ БГФ "Меркурій") 103403,00 грн матеріальної шкоди, 3027,75 грн витрат пов'язаних з проведенням експертних досліджень, 65000,00 грн втраченої вигоди та 2571,46 грн судового збору.

3. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просив оскаржуване рішення скасувати та припинити провадження у справі у частині стягнення 103403,00 грн матеріальної шкоди, а в решті позову відмовити, посилаючись на те, що судом неповністю з'ясовані обставини, що мають значення по справі, порушено норми матеріального права.

4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-А" на рішення господарського суду Київської області від 26.04.2017 по справі № 911/787/17 задоволено. Рішення господарського суду Київської області від 26.04.2017 року по справі № 911/787/17 скасовано, прийнято нове рішення. Припинено провадження у справі в частині стягнення 103 403,00 грн матеріальної шкоди, в решті позову відмовлено.

5. На підтвердження зазначеної позиції, суд апеляційної інстанції зазначив наступне.

5.1 17.05.2012 між ТОВ БГФ "Меркурій" та ТОВ "Добробут-А" було укладено договір оренди №17, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування на умовах оренди приміщення №3, 4, розташоване за адресою: вул. Покровська, 7, м. Переяслав-Хмельницький, загальною площею 38 кв.м (далі - об'єкт оренди).

5.2 Відповідно до пунктів 2.1., 3.1. та 9.3. вказаного договору вступ орендаря у володіння та користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням цього договору. Термін оренди становить один рік з моменту прийняття орендарем об'єкту оренди за цим договором. Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами цього договору і діє протягом усього терміну оренди, встановленому пунктом 3 цього договору.

5.3 24.08.2012 з вини Відповідача в орендованому приміщенні виникла пожежа, якою знищено перекриття, покрівля на площі 40 кв.м., а також господарські речі, внаслідок чого після 24.08.2012 використання приміщення для оренди стало неможливим. З вересня 2012 по 17.05.2013 (дев'ять місяців) орендна плата за оренду приміщення Відповідачем Позивачу не сплачувалась. Товариство з обмеженою відповідальністю БГФ "Меркурій" недоотримало 9000 грн. коштів за оренду, які позивач вимагав стягнути як збитки (шкоду) у вигляді упущеної вигоди за недоотриману орендну плату за період з вересня 2012 по 17.05.2013.

5.4 Також встановлено, що в іншій господарській справі №911/316/16 між тими ж сторонами Рішенням господарського суду Київської області від 26.04.2016 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-А" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БГФ "Меркурій" було стягнуто 141 362 грн. 00 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок пожежі 24.08.2012, яка трапилась з вини відповідача. Вказане рішення було залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2016 та набрало законної сили.

5.5 Позивачем, як доказ наявності матеріальної шкоди в даній справі було надано суду висновок експертного будівельно-технічного дослідження №1-17/д від 10.01.2017, відповідно до якого розмір матеріальної шкоди, завданої Позивачу внаслідок пожежі, станом на 26.04.2016 складає 244 765 грн. 00 коп. Відповідно, позивач вимагав стягнути 103403,00 грн. як різницю між розміром шкоди, встановленого Рішенням господарського суду Київської області від 26.04.2016 у справі 911/316/16 та збільшеним розміром шкоди, які додатково розрахував експерт.

5.6 Крім того, судом першої інстанції було стягнуто на користь позивача 65 000 грн. у якості втраченої вигоди внаслідок пожежі з яких 9000 грн. були розраховані як не отримана позивачем орендна плата за 9 місяців з моменту пожежі у серпні 2012, які позивач міг по договору отримати, однак не отримав внаслідок пожежі, а також 56 000 грн. у якості втраченої вигоди - не отриманої орендної плати, яку позивач мав намір отримати по договору оренди №12 від 15.12.2011, укладеному між Позивачем та фізичною особою - підприємцем Юрченко С.П., якій було надано в оренду приміщення в будівлі по вул. Покровська в м. Переяслав - Хмельницькому строком дії 2 роки, з 15.12.2011 по 15.12.2013. Відповідно до пункту 4.1 договору оренди орендна плата складала 3500 грн. за один місяць.

5.7 Рішенням господарського суду Київської області від 26.04.2016 у справі №911/316/16, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-А" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Меркурій" стягнуто 141 362 грн. 00 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок пожежі 24.08.2012, яке вступило в законну силу. Відтак, на момент розгляду справи №911/787/17 господарським судом Київської області було наявне рішення господарського суду Київської області від 26.04.2016 у справі №911/316/16 за позовом ТОВ "Багатогалузева фірма "Меркурій" до ТОВ "Добробут-А" про стягнення матеріальної шкоди з підстави пожежі, що сталася 24.08.2012 в будівлі по вул. Покровська, 7, в м. Переяслав-Хмельницький.

5.8 Тобто, спір між тими ж сторонами про той же предмет спору і з тих же підстав (збитки завдані внаслідок пожежі) вже було вирішено судом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції, Скаржник у своїй касаційній скарзі наводить наступні доводи.

6.1 Оскаржувану постанову прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, також судом апеляційної невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

6.2 Представник скаржника в судовому засіданні 21.03.2017 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

7. Відповідач не скористався своїми правами на подання відзиву на касаційну скаргу та на участь в судовому засіданні уповноваженого представника.

Позиція Верховного Суду

8. Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "Меркурій" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просило постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 у справі № 911/787/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення господарського суду Київської області від 26.04.2017 у справі № 911/787/17.

9. Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.11.2017 відновлено товариству з обмеженою відповідальністю БГФ "Меркурій" пропущений строк для подання касаційної скарги та прийнято до провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю БГФ "Меркурій" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 у справі № 911/787/17, розгляд касаційної скарги призначено на 25.12.2017.

10. 26.12.2017, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа № 911/787/17 Господарського суду Київської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

11. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2018 вказану касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю БГФ "Меркурій" передано колегії суддів у складі: головуючого - Білоуса В.В., суддів: Ткаченко Н.Г., Жукова С.В.

12. Ухвалою Верховного суду від 29.01.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 911/787/17 Господарського суду Київської області за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю БГФ "Меркурій" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017; призначено розгляд касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю БГФ "Меркурій" на 21.03.2018 об 11 год. 00 хв.

13. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

14. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

15. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Колегія суддів перевіривши доводи скаржника зазначає наступне.

17. Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

18. Розмір шкоди, що була завдана позивачу внаслідок пожежі 24.08.2012 року, був встановлений рішенням господарського суду Київської області від 26.04.2016 у справі №911/316/16.

19. Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що оскільки на момент розгляду Господарським судом Київської області справи №911/787/17 вже існувало рішення Господарського суду Київської області від 26.04.2016р. у справі №911/316/16 за позовом позивача до відповідача про той же предмет (відшкодування шкоди) та з тих же підстав (завданої пожежею, яка мала місце 24.08.2012р.), то провадження в даній справі в частині позовних вимог ТОВ "Багатогалузева фірма "Меркурій" до ТОВ "Добробут-А" щодо стягнення 103403,00 грн матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок пожежі в будівлі по вул. Покровська, 7, в м. Переяслав-Хмельницький, підлягає припиненню.

20. Окрім того, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 103403,00 грн. матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок пожежі, підлягає припиненню, відтак, відсутні підстави для стягнення витрат позивача, пов'язаних з проведенням дослідження, пов'язаного із новою оцінкою можливого розміру матеріальної шкоди, тому що вказані витрати не є збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України. Вказані витрати не є також втратами, які позивач зазнав у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, чи витратами, які позивач зробив або мусив зробити для відновлення свого порушеного права, відтак, в позові в частині позовних вимог про стягнення 3027,75 грн витрат, пов'язаних з проведенням експертного дослідження, слід відмовити.

21. Окрім того, судом апеляційної інстанції правильно встановлено наступне.

21.1 Позивач мав право пред'явити позов про стягнення додаткових витрат. Згідно із пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , у тому разі, коли на час виконання рішення про відшкодування шкоди, виправлення пошкодження за одержані за рішенням кошти, збільшились ціни на майно або роботи, на придбання чи проведення яких воно було присуджено, потерпілий з цих підстав може заявити додаткові вимоги до особи, відповідальної за шкоду, якщо не було його вини в тому, що виконання проводилося вже після збільшення цін і тарифів.

21.2 Відтак, у разі якщо з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Київської області від 26.04.2016 у справі №911/316/16 збільшились ціни на майно або роботи, необхідні для усунення пошкоджень, завданих пожежею 24.08.2012, і не було вини позивача в тому, що виконання робіт з усунення пошкоджень проводилося вже після збільшення цін і тарифів, то тоді позивач мав би право на пред'явлення відповідного позову.

21.3 Водночас, позивачем не надано доказів, що після набрання законної сили рішенням господарського суду Київської області від 26.04.2016 у справі №911/787/17 збільшились ціни на майно або роботи, необхідні для усунення пошкоджень, завданих пожежею 24.08.2012. Позивачем також не надано доказів, що роботи з усунення пошкоджень, завданих пожежею 24.08.2012, проводилися після збільшення цін і тарифів не з вини позивача.

21.4 Крім того, позивач не заявляє додаткових вимог до відповідача у зв'язку із збільшенням цін і тарифів, а відтак, суд не може вийти за межі позовних вимог та розглядати позовні вимоги позивача як додаткові вимоги у зв'язку із збільшенням цін і тарифів на майно або роботи, необхідні для усунення пошкоджень майну позивача, завданих пожежею 24.08.2012.

22. Щодо вимог позивача про стягнення 65000,00 грн збитків у вигляді упущеної вигоди колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено наступне.

22.1 Позивач вимагає стягнути з відповідача 9000,00 грн збитків у вигляді втраченої вигоди, посилаючись на договір оренди №17 від 17.05.2012, укладений між ТОВ БГФ "Меркурій" та ТОВ "Добробут-А", а також 56000,00 грн, посилаючись на договір №12 оренди службового приміщення, укладений між позивачем та фізичною-особою підприємцем Юрченко С.П.

22.2 Як вірно встановлено судом першої інстанції, 24.08.2012 з вини Відповідача виникла пожежа, внаслідок чого після 24.08.2012 використання приміщення для оренди стало неможливим. З вересня 2012 по 17.05.2013 (дев'ять місяців) орендна плата в розмірі 1000,00 грн на місяць за оренду приміщення Відповідачем Позивачу не сплачувалась. Позивач недоотримав 9000 грн. коштів за оренду за період з вересня 2012 по 17.05.2013.

22.3 Водночас, Відповідачем було подане клопотання про застосування позовної давності. Згідно із частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідно до пункту 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України 29.05.2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", у суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

22.4 Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідач не мав можливості подати клопотання про застосування позовної давності до суду першої інстанції через те, що відповідачу не було відомо про розгляд господарським судом Київської області справи №911/787/17 через ненадходження на його адресу позовної заяви із додатками, ухвали про порушення провадження у справі, ухвали про відкладення розгляду справи.

23. Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла вірного висновку про те, що клопотання про застосування строку позовної давності підлягає задоволенню з огляду на наступне.

24. Позовні вимоги про стягнення 9000,00 грн збитків у вигляді втраченої вигоди ґрунтуються на тому, що було пошкоджено приміщення Позивача з вини Відповідача внаслідок пожежі, що сталася 24.08.2012.

25. Згідно із частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Права Позивача були порушені внаслідок пожежі, що сталася 24.08.2012.

26. Позивач висуває вимоги про стягнення збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві. Відповідно до частини 1 статті 786 Цивільного кодексу України, до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.

27. Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, 24.08.2012 з вини відповідача виникла пожежа, після якої використання приміщення для оренди стало неможливим. Відтак, після 24.08.2012 відповідач не користувався об'єктом оренди, а відтак, повернув його позивачу. Вказане підтверджується також тим, що позивач не порушує питання про стягнення заборгованості з орендної плати, а висуває вимоги про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди за період, в який відповідач не користувався об'єктом оренди.

28. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що строк позовної давності щодо відшкодування шкоди, завданої Позивачу, на момент пред'явлення позову 17.03.2017 сплив, що є підставою для відмови у позові згідно із частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України. Отже, в позові в частині позовних вимог про стягнення 9000,00 грн збитків у вигляді упущеної вигоди слід відмовити.

29. Щодо вимог позивача про стягнення 56000,00 грн збитків у вигляді упущеної вигоди колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено наступне.

29.1 Як доказ наявності збитків у вигляді упущеної вигоди Позивач надав договір №12 оренди службового приміщення від 15.12.2011, укладений між Позивачем та фізичною особою-підприємцем Юрченко Світланою Петрівною, на підстав якого ФОП Юрченко С.П. користувалася приміщенням площею 34 кв.м.

29.2 Як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, в зазначеному договорі не вказано точної адреси приміщення, яке надається в оренду. У пункті 1.2 договору зазначено, що приміщення розташоване за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Покровська. У договорі не вказані ні номер будинку, ні номер (чи номери) приміщення, що перебувало у користуванні ФОП Юрченко С.П.

29.3 Із плану будівлі за адресою: вул. Покровська, 7, м. Переяслав-Хмельницький, вбачається, що вказана будівля складається із 6 кімнат з такими площами: кімната №1 - 5,1 кв.м, кімната №2 - 10.3 кв.м., кімната №3 - 13,2 кв.м., кімната №4 - 27,1 кв.м., кімната №5 - 7,3 кв.м, кімната №6 - 2,4 кв.м.

29.4 Відповідно до пункту 1.1 договору оренди №17, укладеного між позивачем та відповідачем, відповідач користувався на умовах оренди приміщеннями №3, 4, загальною площею 38 кв.м.

29.5 Згідно із пунктом 1.2 договору №12 оренди службового приміщення від 15.12.2011, укладеного між Позивачем та фізичною особою-підприємцем Юрченко Світланою Петрівною, ФОП Юрченко С.П. користувалася приміщенням площею 34 кв.м. Водночас, у будівлі за адресою: вул. Покровська, 7, м. Переяслав-Хмельницький., серед кімнат, якими не користувався відповідач, а саме, серед кімнат №1, №2, №5, №6 відсутнє приміщення площею 34 кв.м. Всі решта кімнат (окрім кімнат 3 і 4, які за договором перебували в користуванні відповідача) як окремо так і разом мають площу значно меншу за 34 кв.м.

29.6 Не подано позивачем також до матеріалів справи доказів того, що ФОП Юрченко С.П. взагалі здійснювала платежі у якості орендної плати на користь позивача за період з моменту укладення вказаного договору і до моменту пожежі по 3500 грн. щомісячно і позивач такі доходи справді отримував.

29.7. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції критично оцінює договір №12 оренди службового приміщення від 15.12.2011 як доказ наявності збитків у вигляді упущеної вигоди у позивача.

29.8 Отже, через недоведеність позивачем обставин на які він посилався в позові, та відсутність відповідних доказів в матеріалах справи, у колегії суддів апеляційної інстанції відсутні правові підстави дійти висновку, що приміщення, яким користувалася ФОП Юрченко С.П., дійсно розташоване у будинку за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Покровська, 7, що був пошкоджений внаслідок пожежі і що до пожежі позивач отримував відповідні доходи.

30. Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання.

31. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що в позові в частині позовних вимог про стягнення 56000 грн збитків у вигляді втраченої вигоди слід відмовити.

32. Доводи скаржника, які викладені у касаційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки спростовуються змістом оскаржуваного судового рішення і спрямовані на переоцінку доказів у справі, що відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України не входить до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

33. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

34. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

35. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

36. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

37. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

38. Вказані вимоги судом апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваного рішення були дотримані.

39. За таких обставин постанова апеляційного господарського суду постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її скасування немає.

40. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної немає, то судовий збір за подачу касаційних скарг покладається на скаржників.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю БГФ "Меркурій" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 у справі №911/787/17 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 у справі №911/787/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко