Рішення

від 08.12.2009 по справі 2-2323/2009

ДИМИТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                     

Справа № 2-2323/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

(заочне)

    8 грудня 2009 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої -  судді Клепка Л.І.,

при секретарі  Морочко О.Р.,

    розглянувши в заочному судовому засіданні в залі суду в місті Димитров Донецької області справу за позовом обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго” звернувся  до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію. В обґрунтування вимог вказав, що відповідач зареєстрований і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 10, кв. 15, яка належить йому на підставі права власності. В період з 01.12.2008 року по 01.09.2009 року відповідачу  на квартиру площею 31,5 кв.м. була відпущена теплова енергія, яку він споживав, проте плату за неї не сплачував, в зв’язку з чим за ним за вказаний період утворилася заборгованість в розмірі 1061 грн. 50 коп. Оскільки відповідач в добровільному порядку не бажає провести розрахунок за спожиту теплову енергію, позивач просить суд  стягнути з нього на його користь зазначену суму. Крім того, просить суд стягнути з відповідача  на його користь понесені ним витрати за  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., втрати від інфляційних процесів у сумі 101,32 грн. та 3 % річних у сумі 14,37 грн.

    Представник позивача до судового засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справу у його відсутність, в якій висловлена згода на розгляд справи в заочному судовому засіданні в разі неявки до суду відповідача.

    Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання також не з'явився, про час та дату розгляду справи вважається повідомленим відповідно до порядку, встановленого п.8 ст.76 ЦПК України.

    Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та обов’язки сторін і немає необхідності вислуховувати їх особисті пояснення. Зі згоди представника позивача суд розглядає справу в заочному судовому засіданні відповідно до положень ст.224 ЦПК України, на підставі наявних доказів.

    Судом встановлено, що відповідач є власником квартири № 51 в буд. № 10 на м-ні “Западний” в м. Димитров, яка належить йому на підставі договору міни, посвідченого Димитровською держнотконторою, 18.11.1996 року (арк.пр.5).

    К вартира відповідача розташована в багатоквартирному будинку і підключена до центрального опалення.

      На зазначену квартиру позивачем відкрито особистий рахунок № 15864 на сплату послуг надання теплової енергії (арк.спр.8).

    Згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість за спожиту теплову  енергію за період з 01.12.2006 року по 01.09.2009 року становить 1061,50 грн. (а.с.7).  

    Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

У судовому засіданні встановлено, що фактично між сторонами існували і існують правовідносини по наданню житлово-комунальних послуг і користування такими послугами, які витікають із зазначених вище нормативно-правових актів. Позивач виконував свої зобов'язання по наданню таких послуг, а відповідач, будучи споживачем цих послуг, свої зобов'язання по їх оплаті, не виконував.

    Згідно ст.162 ЖК України плата за комунальні послуги у квартирі, яка належить громадянину на праві власності, стягується по затвердженим в установленому порядку тарифам.  

Відповідно до ст.68 ЖК України, Правил надання населенню послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної і гарячої води і водовідведення, якими передбачені розрахунки для встановлення оплати послуг, плата за надання цих послуг повинна надаватися не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Обов'язок споживачів теплової енергії щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за отриману теплову енергію передбачений ст.19 Закону України "Про теплопостачання" від 2.06.2005р та п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р.  

    Суд вважає, що оскільки позивачем на квартиру відповідача було відкрито рахунок на споживання теплової енергії, це свідчить про фактичне укладення договору, згідно якого позивач повинен надавати, а відповідач сплачувати плату за спожиту теплову енергію.

    Несвоєчасно та не в повному обсязі сплачуючи послуги за теплопостачання, відповідач порушив умови договору в односторонньому порядку.

Оскільки відповідачем не виконувались зазначені зобов’язання, суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2008 р. по 01.09.2009 р. в розмірі 1061,50 грн.

Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ЦК України не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Тарифна політика у житлово-комунальному господарстві здійснюється на підставі чинного законодавства, основу правового регулювання складають Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких повноваження щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги надано органам місцевого самоврядування. Порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг визначає Кабінет Міністрів України.

Судом встановлено, що позовні вимоги грунтуються на договорі, предметом якого є надання  комунальних послуг населенню.  Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також права та обов’язки сторін визначаються спеціальним Законом від 24.06.2004року №1875-1У «Про житлово-комунальні послуги», норми якого не містять санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання.  Не містить їх  і Закон України від 20 лютого 2003 р. № 554-1V "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію".  Статтею 5 цього Закону встановлено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їхню заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

Законом України від 13.11.1996року «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги», чинного і на теперішній час, у зв’язку з невиконанням державою зобов’язання  по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населення тимчасово забороняється нараховувати  по розрахунках з 1 жовтня 1996року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 10.01.2002року  з послідуючими змінами регулює договірні  правовідносини між платниками та одержувачами коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, суб’єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи підприємницької діяльності, тобто на сферу житлово-комунальних послуг, де платником є фізична особа, він не поширюється.

Таким чином, на думку суду, положення ст.625 ЦК України на правовідносини, які виникають з прострочення виконання грошового зобов’язання з оплатою населенням комунальних послуг, не поширюються. Тому в частині вимог позивача щодо нарахування та стягнення з відповідача втрат від інфляційних процесів та 3% річних, які по суті є платою за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., які було сплачено позивачем при подачі позову до суду (а.с.2), та на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн., оскільки позивач звільнений від сплати цих витрат за рішенням Димитровської міської ради від 24.12.2008 року за № V/36-11 (а.с. 4).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 68, 162 ЖК України, ст..625 ЦК України, ст. 19 Закону України „Про теплопостачання” від 02.06.2005р., п.18 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та горячої води і водовідведення”,  ст.ст. 10,11,57,209,212-215, 224-226, 294 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

    Позов обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” заборгованість за  відпущену теплову енергію за період з 01.12.2008 року по 01.09.2009 року в сумі 1061 (одна тисяча шістдесят одна) грн. 50 коп., перерахувавши зазначену суму на розрахунковий розрахунок 26005111798 в ДОД ВАТ «ОСОБА_2 Аваль», МФО 380805, Код ЗКПО 26221744.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30грн., перерахувавши зазначену суму на розрахунковий рахунок 26001301767169 у філії Головного Управління Промінвестбанку м. Донецьк, МФО 334635, ЄДРПОУ 25952931, а також на користь держави судовий збір в розмірі 51грн.

В задоволенні вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Димитровського міського суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд  протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя