Постанова

від 29.03.2018 по справі 808/989/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2018 року

Київ

справа №808/989/15

адміністративне провадження №К/9901/19824/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер-2010" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року (суддя: Чернова Ж.М.) та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року (колегія суддів у складі: Ясенова Т.І., Головко О.В., Суховаров А.В.) у справі №808/989/15 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер-2010" (далі - ТОВ "Агролідер-2010") доМелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області провизнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Агролідер-2010" звернулось до суду із адміністративним позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 17 листопада 2014 року № 0000562201, за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 17997,50 грн.; а також від 17 листопада 2014 року № 0000572201, за яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 17096,25 грн.

Позов вмотивовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є нечинними та підлягають скасуванню.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають, оскільки за відсутності факту придбання товару/робіт/послуг, відсутні підстави для віднесення сум придбання до складу податкового кредиту та витрат.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 та постанов від 29 липня 2014 року та 25 вересня 2014 року про призначення позапланових документальних перевірок старшого слідчого другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Харківській області проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Агролідер-2010" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Термінал Гранд" та з ТОВ "Гідронік" за період з 1 січня 2013 року по 31 серпня 2014 року, за результатами якої складено акт від 24 жовтня 2014 року №2405/08-32-22-/01/36968667 на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 17 листопада 2014 року:

- №0000572201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 13677,00 грн. та 3419,25 грн. штрафних санкцій;

- №0000562201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 14398,00 та 3599,50 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до акту перевірки, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали встановлені в ході перевірки обставини: формування позивачем витрат по взаємовідносинах з ТОВ "Гідронік" за 2013 рік на загальну суму 51346,33 грн. та завищення податкового кредиту на суму 10269,27 грн., у т.ч. за листопад 2013 року на суму 7351,60 грн., за грудень 2013 року на суму 2917,67 грн.; формування витрат при взаємовідносинах з ТОВ "Термінал Гранд" за 2013 рік на суму 20640,00 грн. та завищення податкового кредиту за червень 2013 року на суму 4128,00 грн.

Судами встановлено, що відповідачем отримано постанови від 29 липня 2014 року та від 25 вересня 2014 року про призначення позапланових документальних перевірок старшого слідчого другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Харківській області, про призначення у кримінальному провадженні №32013220000000114 від 06 березня 2013 року позапланової документальної перевірки з питань дотримання податкового та іншого законодавства службовими особами: ТОВ "Агролідер - 2010" на протязі 2013 -2014 років по факту взаємовідносин з ТОВ "Гідронік"; ТОВ "Агролідер - 2010" на протязі 2013 року по факту взаємовідносин з ТОВ "Термінал Гранд".

За матеріалами досудового розслідування встановлено що службові особи ТОВ "Термінал Гранд" та ТОВ "Гідронік", при здійсненні фінансово-господарської діяльності незаконно сформували податковий кредит, в результаті чого умисно ухилились від сплати податків до бюджету в особливо великих розмірах.

В акті перевірки зазначено, що в ході відпрацювання підприємств встановлено, що підприємства ТОВ "Термінал Гранд", ТОВ "Гідронік", були зареєстровані (переоформлені), протяном 2013-2014 років на малозабезпечених громадян за грошову винагороду, та створені з метою прикриття незаконної діяльності, без наміру здійснення статутної діяльності підприємства.

На підставі підписаних документів, державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Термінал Гранд", ТОВ "Гідронік".

Під час розгляду матеріалів кримінального провадження №32014220000000039 Харківським районним судом Харківської області 19 червня 2014 року керівника та засновника ТОВ "Термінал Гранд" - ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 КК України, з приводу створення (придбання) "фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності" - ТОВ "Термінал Гранд" та призначено покарання у вигляді штрафу.

Також, в ході розгляду матеріалів кримінального провадження №32014220000000098 Харківським районним судом Харківської області 11 червня 2014 року керівника та засновника ТОВ "Гідронік" - ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частини першої статті 205 КК України, з приводу створення (придбання) "фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності" ТОВ "Гідронік" та призначено покарання у вигляді штрафу.

Вироками Харківського районного суду Харківської області від 19 червня 2014 року по справі №635/966/14-к та від 11 червня 2014 року по справі №635/3714/14-к встановлено, що підприємства ТОВ "Термінал Гранд" та ТОВ "Гідронік" були створені без наміру здійснення статутної діяльності, їх діяльність носила незаконний характер, зокрема направлена на сприяння підприємствам реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків шляхом вчинення "безтоварних" операцій та переведення грошових коштів з безготівкової форми в готівкову та первинні документи.

Надаючи оцінку обставинам справи та досліджуючи правильність врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаних у спірного контрагента товарів, суди обгрунтовано звернули увагу на те, що первинні документи (рахунки на оплату, податкові накладні, акти надання послуг, квитанції до прибуткового касового ордеру) та укладені між позивачем та його контрагентами ТОВ "Термінал Гранд" та ТОВ "Гідронік" договори на надання послуг, підписані керівниками ТОВ "Термінал Гранд" ОСОБА_5 та ТОВ "Гідронік" ОСОБА_7

Податкові зобов'язання з податку на додану вартість у відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України визначаються сальдовим методом, який передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності.

Відповідно до приписів підпункту "а" пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Зважаючи на викладене, розглядаючи спір про правомірність формування платником податку податкового кредиту та складу витрат, суди надали належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в їх сукупному зв'язку один з одним, з'ясували характер та зміст спірних операцій позивачем з його контрагентом, дослідили договори укладені з останнім, а також усі укладені на його реалізацію первинні документи, пов'язані з їх виконанням та які належить складати залежно від певного виду господарської операції. А також дійшли правильного висновку, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту та складу витрат, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту та складу витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/робіт/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, за відсутності факту придбання товарів/робіт/послуг або в разі, якщо придбані товари/роботи/послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту та складу витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Суди, оцінюючи правильність врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаних у контрагентів - ТОВ "Термінал Гранд", ТОВ "Гідронік" товарів та враховуючи доводи податкового органу про наявність фіктивності в діяльності ТОВ "Термінал Гранд", ТОВ "Гідронік", дійшли обґрунтованих висновків про неправомірність формування позивачем податкового кредиту та складу витрат.

Окрім того, касаційний суд вважає обґрунтованою оцінку судами вироків Харківського районного суду Харківської області від 19 червня 2014 року у справі № 635/966/14-к та від 11 червня 2014 року у справі № 635/3714/14-к, яка цілком узгоджується з вимогами частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд касаційної інстанції визнає, що судами першої та апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що судами повно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надано їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролідер-2010" залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду