Рішення

від 19.03.2018 по справі 610/2863/16-ц

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

№ 610/2863/16-ц

№ 2/610/1/2018

19.03.2018 року

Балаклійський районний суд Харківської області -

головуючий : Стригуненко В.М.

за участі

позивача : ОСОБА_1, представника - адвоката ОСОБА_2,

відповідачів : представника за довіреністю Губач М.М., представника за довереністю Чуб М.В., представника - адвоката Татьянко А.М.,

третьої особи : представника за довіреністю Наретя А.С.,

секретаря : Паточка А.М.,

розглянувши у місті Балаклія Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 610/2863/16-ц (2/610/1/2018) за позовом ОСОБА_1 до 1) Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Український геологічний науково-виробничий центр , 2) Відокремленого підрозділу База виробничого обслуговування Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Український геологічний науково-виробничий центр , треті особи: 3) Головне управління Держпраці у Харківській області, 4) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, про визнання нещасного випадку на виробництві, зв'язку захворювання з нещасним випадком на виробництві, визнання недійсним і скасування акту, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач остаточно просить:

1.визнати недійсним та скасувати акт форми Н-5 від 20.05.2015р. про проведення спеціального розслідування нещасного випадку,

2.визнати нещасний випадок від 05.04.2014р. таким, що пов'язаний з виробництвом та встановити зв'язок захворювання з нещасним випадком на виробництві,

3.зобов'язати відповідача провести розслідування нещасного випадку від 05.04.2014р. та скласти акт за формою Н-1,

4.поновити строк для звернення до суду (том 2 а.с. 106-112).

В обґрунтування позову вказує про те, що працюючи контролером КПП відповідача 2)-Відокремленого підрозділу в м. Балаклія, під час зміни, вранці 05.04.2014р. виявив перебування сторонніх осіб на території підприємства, які зв'язали його і побили. Коли звільнився, то прибув його змінник, повідомили керівництву, викликали міліцію та медиків. Він був госпіталізований до лікарні, перебував там на лікуванні. Пізніше дізнався, що за результатами спеціального розслідування був складений акт форми Н-5, а погіршення стану його здоров'я було визнано не пов'язаним з виробництвом. Оскаржив цей висновок до третьої особи 3)-ГУ Держпраці в області, за результатами повторного спеціального розслідування були зроблені аналогічні висновки. Вважає, що внаслідок нападу на нього під час виконання роботи, заподіяння тілесних ушкоджень і психологічної травми сталося різке погіршення стану здоров'я, яке призвело до виявленого після події захворювання. Посилається на наявність причинного зв'язку між нападом на нього і погіршенням здоров'я. Йому встановлено III групу інвалідності.

Поважність причин пропуску строку для звернення до суду пояснює не завершенням кримінального провадження за фактом події 05.04.2014р. на території підприємства-відповідача, звернення за відновленням своїх прав до ГУ Держпраці в області, слідчого, прокурора та інше. Також займався лікуванням та відновленням свого стану здоров'я. Коли зрозумів, що вичерпав усі можливості для встановлення справедливості, то звернувся до суду.

В суді позивач і його представник позов підтримали з наведених у ньому підстав.

Відповідач 1)-Дочірне підприємтво надало письмові заперечення проти позову. Зазначає про відсутність зв'язку між погіршенням здоров'я позивача і випадком від 05.04.2014р. Посилаються на те, що позивач до вказаного випадку хворів на гіпертонічну хворобу. Просить застосувати строк позовної давності, не убачаючи поважності причин для його поновлення. Зазначає, що оскарження висновків спеціального розслідування законом не ставиться в залежність від процесу розслідування кримінального провадження. На стаціонарному лікуванні позивач перебував до 28.04.2014р., а потім на амбулаторному, тому мав можливість звернутися до суду (том 1 а.с. 110-112).

23.02.2018р. було надано відзив на позовну заяву, після її уточнення, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки вимог до нього не заявлено. Просить визнати строк на звернення до суду позивачем пропущеним без поважних причин, оскільки зазначені підстави щодо поважності пропуску строку позовної давності, а саме не закриття кримінального провадження за заявою ОСОБА_1, не можуть бути розцінені судом як поважні причини, адже вони не перебувають у зв'язку з трудовим спором та прийнятим рішенням щодо невизнання нещасного випадку, що стався на виробництві. Посилається на те, що факт нападу на ОСОБА_1 сторонніх осіб на території підприємства не встановлений, а також на те, що позивач до вказаного випадку хворів на гіпертонічну хворобу вже близько 10 років та лікувався, що свідчить про те, що погіршення стану здоров'я не може бути у причинному зв'язку з подією 05.04.2014р. Також зазначав, що виключно до повноважень комісії входять повноваження встановлювати факт нещасного випадку на виробництві та складати акт відповідної форми (том 2 а.с. 122, 123, 132-134).

Відповідач 2)-Відокремлений підрозділ в м. Балаклія позов не визнав з таких же підстав, надав письмові заперечення, просив застосувати позовну давність (том 1 а.с. 47-48).

В суді представники відповідачів підтримали свої заперечення та відзив проти позову.

Третя особа 3) ГУ Держпраці в області про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, отримала судові повістки (том 1 а.с. 74, 95, 106, 195, том 2 а.с. 58, 73, 94, 131, 136), однак в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, поважності причин неявки не убачається, тому на підставі ст. 223 ЦПК України їхня неявка не є підставою для відкладення розгляду справи. Письмових пояснень щодо позову або відзиву не подано.

Третя особа 4) - Фонд соц. страхування надав письмові заперечення проти позову, вважаючи правильними висновки спеціального розслідування (том 1 а.с. 75).

20.02.2018р. було подано письмові заперечення щодо позову, в яких було надано пояснення щодо висновку експерта. Зазначає, що з наданого висновку експерта не вбачається, що саме проникнення в ранковий час групи невідомих на територію виробництва спричинила значне психоемоційне перенавантаження позивача та експертом не доведено причинного зв'язку отриманого стресу позивачем з подіями, що відбувалися, а зроблено лише припущення. Отже висновок є неповним, неясним та неоднозначним. Вважає, що заява позивача щодо проникнення невідомих на територію бази не відповідає дійсності (том 2 а.с 119-121).

В суді представник підтримала заперечення проти позову.

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

З 6 лютого по 25 липня 2014 року позивач ОСОБА_1 працював у відповідача 2) Відокремленому підрозділі База виробничого обслуговування Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Український геологічний науково-виробничий центр в м. Балаклія на посаді контролера контрольно-пропускного пункту (том 1 а.с. 14, 138-139).

З 16.00 години 4 квітня до 08.години 5 квітня 2014 року ОСОБА_1 заступив на чергування, перебував на своєму робочому місці (том 1 а.с. 140).

Ці обставини відповідачами визнаються.

Позивач ОСОБА_1 в суді пояснив, що перебував на своїй зміні, робив обходи території. Вранці 05.04.2014р. поблизу ковальського цеху побачив чоловіка, окликнув його. Той обернувся и скомандував підняти руки. З ним було ще четверо чоловіків, троє в масках, а у двох підняті коміри (рос. воротники). Його точили, вдарили по голові, він впав. Коли підвівся, то двоє залишилися з ним, а троє пішли далі. Поставили його в глухий кут і охороняли. Коли троє повернулися, то відвели в інше місце, там побили, зв'язали руки і ноги. Вони винесли з собою 2 мішки. Коли йому вдалося звільнитися, то побачив, що відчинений адміністративний корпус. Зі сторожки зателефонував керівникові і чекав приїзду. Далі не пам'ятає. Потім лікувався стаціонарно, кожні пів-року перебуває на денному стаціонарі. Гіпертонічну хворобу у нього виявили лише після вказаного випадку, до цього не хворів. Своєчасно звернутися до суду йому завадила хвороба.

Свідок ОСОБА_7 в суді пояснив, що є змінником позивача ОСОБА_1, вранці 05.04.2014р. виявив його в неадекватному стані , таким його ніколи не бачив. Мова у нього була не виразна, втрачена координація рухів. Запаху алкоголю від нього не чув. Позивач пояснював, що на нього напали. Повідомили керівництву, приїхала міліція та медики (том 1 а.с. 177).

Представник відповідача Губач М.М.-безпосередній керівник позивача, в суді пояснив, що вранці 05.04.2014р. йому зателефонував позивач ОСОБА_1 і повідомив, що його викрали, взяли в заручники. Позивач перебував на своєму робочому місці, в неадекватному стані, був як п'яний. Викликали медиків та міліцію. Виявили зламані замки, про пропажу майна до поліції не заявили. При цьому службове розслідування встановило окрім пошкодження замків ще і зникнення 2-х шліфувальних машин.

Свідок ОСОБА_8 в суді пояснила, що її чоловік-позивач 04.04.2014р. пішов на роботу, розмовляла з ним телефоном о 22.00 годині, у нього все було гаразд. Наступного ранку приблизно о 07.00 годині телефон позивача не відповідав. На початку 09 години зателефонували з роботи чоловіка, повідомили, що йому стало погано і він у лікарні. У лікарні він лежав на каталці, був у неадекватному стані, був неконтактний. Судово-медичний експерт встановив тілесні ушкодження. Після лікування стан покращився (том 1 а.с. 178).

З картки виклику швидкої медичної допомоги 05.04.2014р. о 07.54год. вбачається, що приводом до виклику було побиття ОСОБА_1 (том 1 а.с. 176).

З 05 по 28.04.2014р. позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КЗОЗ БРР Балаклійська ЦКРЛ . В анамнезі життя зазначено про страждання протягом 10 років на гіпертонічну хворобу (том 1 а.с. 9). За повідомленням КЗОЗ БРР Балаклійський районний центр первинної медико-санітарної допомоги від 24.07.2014р. позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у сімейного лікаря з 03.09.2011р. з діагнозом: гіпертонічна хвороба II ступеня, гіпертензивне серце СН I ст. (том 1 а.с. 114). Це вбачається і з довідки від 10.08.2016р. (том 1 а.с. 35).

Згідно довідки до акта огляду МСЕК ОСОБА_1 є інвалідом III групи з 01.05.2014р. (том 1 а.с. 21).

З довідки від 14.06.2016р. вбачається, що контролер КПП ОСОБА_1 був на лікарняному за листами непрацездатності: 1) з 05.05.2014р. по 28.04.2014р., 2) з 29.04.2014р. по 30.05.2014р., 3) з 31.05.2014р. по 17.06.2014р., всього 55 днів. З 18.06.2014р. по 25.06.2014р. перебував у тарифній відпустці, а з 26.06.2014р. по 25.07.2014р. - у відпустці без збереження заробітної плати (том 1 а.с. 26).

З заяви ОСОБА_1 від 25.07.2014р. вбачається, що він просив звільнити його з роботи у зв'язку з хворобою, яка перешкоджає йому виконувати роботи в нічний час (том 1 а.с. 141).

З 19 по 28.10.2016р. позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у денному стаціонарі поліклінічного відділенні КЗОЗ БРР Балаклійська ЦКРЛ з діагнозом залишкові явища інсульту (2014р.) (том 1 а.с. 197).

З акту службового розслідування від 14.04.2014р. за фактом проникнення на територію відповідача 2) Відокремленого підрозділу База виробничого обслуговування Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Український геологічний науково-виробничий центр в ніч з 4 на 5.04.2014р. убачається про: виламування дверей і виймання віконного скла, відкрито 16 дверей. Охоронець зранку 05.04.2016р. доставлений до лікарні. З ремонтно-прокатного цеху зникли 2 неробочі електрошліфмашини (болгарки). До матеріальних збитків віднесено 16 зламаних замків, 2 неробочі електрошліфмашини, часткове пошкодження 5 дверей (том 1 а.с. 22).

З акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 02.09.2014р., що стався 05.04.2016р. на території відповідача 2) Відокремленого підрозділу База виробничого обслуговування Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Український геологічний науково-виробничий центр убачається, що: контролер ОСОБА_1 04.04.2016р. о 16.00 годині прибув на роботу і приступив до виконання своїх обов'язків контролера КПП. Зі слів ОСОБА_1 вранці наступного дня на території підприємств на нього був здійснений напад, його побили, йому стало погано. Позивач був госпіталізований до лікарні.

За висновком: раптове погіршення здоров'я вважати таким, що не пов'язане з виробництвом. Такий висновок зроблений, оскільки КЗОЗ БРР БЦКРЛ медичного висновку щодо впливу на ОСОБА_1 будь-яких небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, які вплинули на стан його здоров'я, не надано; осіб, які вчинили дане правопорушення не встановлено; висновку судово-медичної експертизи, призначеної 26.07.2014р., немає, за попередньою експертизою у ОСОБА_1 виявлені легкі тілесні ушкодження; на місці події предметів насильства в ході проведення огляду не виявлено (том 1 а.с. 15-19).

На підставі звернення позивача ТУ Держгірпромнагляду в області було створено комісію із спеціального розслідування нещасного випадку.

З акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 20.05.2015р., що стався 05.04.2014р. на території відповідача 2) Відокремленого підрозділу База виробничого обслуговування Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Український геологічний науково-виробничий центр убачається, що після проведення повторного розслідування випадку раптового погіршення стану здоров'я працівника на підприємстві встановлено: у крові позивача спирти не виявлені, контролер ОСОБА_1 04.04.2014р. прибув на роботу і приступив до виконання своїх обов'язків контролера КПП. Зі слів ОСОБА_1 вранці наступного дня на території підприємств на нього був здійснений напад, його побили, йому стало погано. Позивач був госпіталізований до лікарні, встановлені тілесні ушкодження. За медичними даними позивач на час госпіталізації близько 10 років страждає на гіпертонічну хворобу, постійно приймає гіпотензивні препарати, а тілесні ушкодження не могли обумовити розвиток інсульту і не знаходяться з ним і його наслідками в прямому причинному зв'язку. КЗОЗ БРР БЦКРЛ медичного висновку щодо впливу на ОСОБА_1 будь-яких небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, які вплинули на стан його здоров'я, не надано.

За висновком: раптове погіршення здоров'я вважати таким, що не пов'язане з виробництвом (том 1 а.с. 25, 27-32).

Відповідно до висновку експерта (додатковий) № 511/БЛ/14 від 16.10.2014р. ОСОБА_1 міг отримати тілесні ушкодження, які відносяться до легких, від дії тупого(их) предмету(ів), індивідуальні властивості яких в ушкодженнях не відобразились (том 1 а.с. 167, 168).

За висновком комісійної судово-медичної експертизи від 20.01.2015р. Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, проведеної за постановою слідчого в рамках розслідування кримінального провадження за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1:

oу ОСОБА_1 встановлені тілесні ушкодження, з яких синець на правій кисті та садна на верхніх і правій нижній кінцівках відносяться до легких тілесних ушкоджень, могли бути спричинені 05.04.2014р. під час вищевказаних подій,

o 05.04.2014р. мало місце гостре порушення мозкового кровообігу по геморагічному типу в басейнах обох середніх мозкових артерій з формуванням інсульт-гематом в обох скроневих долях головного мозку, яке в даному випадку, найбільш ймовірно, є ускладненням перебігу захворювання, а саме гіпертонічної хвороби II ступеня,

oтілесні ушкодження, що мали місце у постраждалого, не могли обумовити розвиток геморагічного інсульту з формуванням нетравматичних внутрішньочерепних крововиливів в обох скроневих долях головного мозку та не знаходяться з ним і його наслідками в прямому причинному зв'язку,

oза обставин, викладених в протоколі допиту ОСОБА_1 в якості потерпілого від 28.07.2014р., та які передували розвитку у нього гострого порушення кровообігу, можна припустити ймовірність розвитку психоемоційного перевантаження, яке в свою чергу відноситься до групи факторів, що можуть спровокувати розвиток ускладнень захворювань серцево-судинної системи (в тому числі розвиток інфарктів, інсультів тощо).

Із змісту наданої для проведення експертизи медичної документації (медичної карти амбулаторного хворого) та інформації медичних закладів, вперше у ОСОБА_1 встановлено гіпертонічну хворобу II ступеня у 2011р. (том 1 а.с. 115-133, 148-166).

За висновком комісійної судово-медичної експертизи від 27.09.2017р. Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, проведеної на підставі ухвали Балаклійського районного суду Харківської області від 18.12.2016р.:

oу відповідності з підсумками висновку експерта № 353-КЕ/2014 у ОСОБА_1 ймовірно у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, що мав місце 05.04.2014р., були встановлені наступні тілесні ушкодження: два смугоподібних садна в ділянці лівого променево-зап'ясткового суглобу з боку променевої поверхні, садно на середній фаланзі 4-го пальця лівої кисті з боку тильної поверхні, синець на лівій поверхні правої кисті, чотири садна на передній поверхні області правого колінного суглобу, два садна на внутрішній поверхні області правого гомілковостопного суглобу, п'ять саден на лівій гомілці (одно - з боку внутрішньої, чотири - зовнішньої поверхні на рівні верхньої та середньої третин гомілки). Кожен із зазначених тілесних ушкоджень відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень;

oможна стверджувати, що раптове погіршення стану здоров'я у постраждалого та розвиток гострого порушення мозкового кровообігу за геморагічним типом мали місце 05.04.2014р. в короткий проміжок часу після нещасного випадку, під час якого ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження, та госпіталізацією останнього до КЗОЗ БРР БЦКРЛ о 08.30год. 05.04.2014р. Безпосередньою причиною розладу здоров'я в даному випадку слід вважати ускладнення перебігу гіпертонічної хвороби II ступеня, що мала місце, а саме розвиток ускладнення геморагічним інсультом гіпертонічного кризу (раптового та значного підвищення показників артеріального тиску від нормальних чи хронічно завищених значень, тобто робочого тиску);

oвстановлена у постраждалого при надходженні до КЗОЗ БРР БЦКРЛ патологічна неврологічна симптоматика - порушення свідомості та психомоторне збудження, ознаки правобічної геміплегії та афазії (відсутність можливості говорити та сприймати звернену мову) тощо, відповідають діагнозу, встановленому у зазначеному медичному закладі. Встановлення повного обсягу патологічних змін головного мозку в даному випадку було діагностовано лише після проходження ОСОБА_1 курсу стаціонарного лікування в КЗОЗ БРР БЦКРЛ , а саме 30.04.2014р. за результатами до обстеження і проведення магнітно-резонансної томографії головного мозку;

oнадані матеріали справи не містять відомостей про фізичне перевантаження постраждалого під час нещасного випадку на виробництві, що мав місце 05.04.2014р., а отримані тілесні ушкодження (синець та садна на кінцівках) самі по собі не могли обумовити розвиток гострого порушення мозкового кровообігу за геморагічним типом. Поряд з цим, у відповідності з даними, викладеними в розділі Анамнез життя медичної карти стаціонарного хворого № 4432 ОСОБА_1 на період 2014р. близько 10 років страждав на гіпертонічну хворобу, з приводу чого приймав гіпотензивні препарати. При цьому у зазначені 10 років відсутні будь-які відомості щодо ускладненого перебігу даного захворювання. Таким чином це може свідчити про те, що гіпотензивна терапія була адекватною і гіпертонічна хвороба у ОСОБА_1 не мала схильності до кризового перебігу.

Отже, враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги, що стрес є провідним з групи ймовірних факторів розвитку гострого порушення мозкового кровообігу внаслідок гіпертонічного кризу, експертна комісія вважає, що розвиток такого важливого ускладнення (гострого розладу мозкового кровообігу за геморагічним типом) може бути наслідком і значного психоемоційного перевантаження під час та безпосередньо після події, кваліфікованих в даному випадку як нещасний випадок - проникнення в ранковий час групи невідомих на територію виробництва, де постраждалий знаходився в якості охоронника, зі зв'язуванням останнього, спричиненням йому тілесних ушкоджень тощо (том 2 а.с. 8-51).

За постановою слідчого від 26.04.2014р. кримінальне провадження за повідомленням від 05.04.2014р. закрито внаслідок відсутності складу хуліганства і умисного пошкодження чужого майна, але не їх події (том 1 а.с. 135).

Даних про результати розслідування кримінального провадження за фактом спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень суду не надано (том 1 а.с. 136).

Про призначення нових експертиз клопотань не надходило.

Згідно до ст. 14 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Згідно зі ст. 171 Кодексу законів про працю України та ст. 22 Закону України Про охорону праці власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок) визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах.

Відповідно до п.п. 16 п. 15. Порядку, обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є: 1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; 16) заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків або дій в інтересах підприємства незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з'ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів.

Згідно п. 10 Порядку роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок зобов'язаний протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування, при цьому створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв'язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), компенсувати витрати, пов'язані з її діяльністю, а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

Пунктом 14 вищевказаного Порядку передбачено, що комісія з розслідування нещасного випадку повинна з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку, вивчити первинну медичну документацію, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу (служби) охорони праці, а також документацію відділу кадрів та визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом.

У разі незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник Держнаглядохоронпраці або його територіального органу має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії.

Як встановлено судом, тілесні ушкодження позивачем ОСОБА_1 були отримані при виконанні трудових обов'язків, в його робочий час, з 16.00 години 04.04.2014р. до 08.00 години 05.04.2014р. і саме в цей час ускладнилось його захворювання з раптовим погіршенням стану здоров 'я, викликаного стресом внаслідок неспростованого нападу на підприємство не встановленими слідством особами, із заподіянням позивачу тілесних ушкоджень, його зв'язуванням, погрозами, пошкодженням запірних пристроїв, проникненням до приміщень і викраденням майна підприємства. Його стан здоров'я дійсно раптово змінився за час чергування, що одразу ж було очевидним на місці, підтверджено свідками та обумовило його госпіталізацію з наступним підтвердженням медичними та об'єктивними даними причинного зв'язку між подією на роботі та наслідками для здоров'я позивача. Інших причин для раптового погіршення стану здоров'я позивача не встановлено, він був тверезий, не встановлено причетності позивача до пошкодження і викрадення майна підприємства або інсценування нападу на нього та підприємство.

При проведенні розслідування нещасного випадку та складанні Акту від 20.05.2015р. форми Н-5 ці обставини не були враховані, наявним доказам не була дана належна оцінка, внаслідок чого було зроблено помилковий висновок про визнання нещасного випадку таким, що не пов'язаний з виробництвом.

Відповідно до пункту 54 Порядку № 1232 у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держгірпромнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держгірпромнагляду, які порушили вимоги цього Порядку.

Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку.

Таким чином, вимога про скасування акта за формою Н-5 ставиться в залежність від наслідків розгляду заяви щодо призначення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку та результатів його проведення.

За висновком повторного спеціального розслідування нещасного випадку від 20.05.2015р., що стався 05.04.2016р., раптове погіршення здоров'я ОСОБА_1 визнано не пов'язаним з виробництвом (том 1 а.с. 25, 27-32).

Водночас, за змістом ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про охорону праці", п. 10 Порядку роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов'язаний протягом доби своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку та організувати проведення розслідування.

Зазначена комісія зобов'язана з'ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом, та скласти акт розслідування за відповідною формою.

У разі незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, зі змістом акта за відповідною формою чи незгоди з висновком розслідування про обставини та причини нещасного випадку рішення комісії може бути оскаржено до суду.

Тобто заявлені ОСОБА_1 вимоги фактично зводяться до оспорювання рішення спеціальної комісії, яке міститься в затвердженому акті за формою Н-5, складеному за наслідками розслідування нещасного випадку, що трапився з потерпілим 05.04.2014р., та зобов'язання роботодавця скласти акт за формою Н-1, а такі вимоги підлягають розгляду в суді в порядку цивільного судочинства.

Посилання відповідачів на те, що позивач до вказаного випадку хворів на гіпертонічну хворобу вже близько 10 років та лікувався, що свідчить про те, що погіршення стану здоров'я не можуть бути у причинному зв'язку з подією 05.04.2014р., спростовуються висновком судово-медичної експертизи від 27.09.2017р. (том 2 а.с. 8-51), яка була призначена судом, згідно висновків якої розвиток такого важливого ускладнення (гострого розладу мозкового кровообігу за геморагічним типом) може бути наслідком і значного психоемоційного перевантаження під час та безпосередньо після події, кваліфікованих в даному випадку як нещасний випадок - проникнення в ранковий час групи невідомих на територію виробництва, де постраждалий знаходився в якості охоронника, зі зв'язуванням останнього, спричиненням йому тілесних ушкоджень тощо.

Тобто психоемоційне перевантаження під час та безпосередньо після події, яка сталася 05.04.2014р., та під час якої ОСОБА_1 було спричинено тілесні ушкодження, обумовило розвиток і знаходяться в прямому причинному зв'язку з гострим порушенням мозкового кровообігу по геморагічному типу в басейнах обох середніх мозкових артерій з формуванням інсульт-гематом в обох скроневих долях головного мозку і його наслідками, а саме настання інвалідності.

Отже позивачем доведено той факт, що нещасний випадок з ним стався на роботі та погіршення стану його здоров'я, інвалідність є у причинному зв'язку із подією, що сталася 05.04.2014р. саме на робочому місці.

Таким чином суд вважає, що висновок, який містяться в оскаржуваному акті, є помилковим, а складення акту від 20 травня 2015 року за формою Н-5 було проведено без належного дослідження всіх обставин події, що є підставою для визнання його недійсним та скасування, та визнання нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1, таким, що пов'язаний з виробництвом, що, в свою чергу, є підставою для оформлення акту форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.

Обов'язок по складанню акту за формою Н-1 у випадку встановлення факту нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом у судовому порядку, має бути покладений на Відокремлений підрозділ База виробничого обслуговування Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Український геологічний науково-виробничий центр , як роботодавця, який повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов'язаний своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку.

Його керівник мав право на прийняття та звільнення з роботи, а також утворювати комісію з розслідування нещасного випадку та затверджувати її висновок, що саме він і робив (том 1 а.с. 138, 139, 142, 143).

Через визнання в судовому порядку нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1, таким, що пов'язаний з виробництвомта зобов'язання скласти акт за формою Н-1, позовні вимоги про зобов'язання цього відповідача провести розслідування нещасного випадку, завданням якого є визначення, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом, не мають правового значення і не ґрунтуються на законі.

Відповідно до п. 2 п.п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення згідно з Законом "Про охорону праці" і Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року N 623, факт каліцтва та іншого ушкодження здоров'я на виробництві посвідчується актом про нещасний випадок, а в разі відмови власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, скласти такий акт чи незгоди потерпілого або іншої заінтересованої особи із змістом акта питання вирішується в порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів.

У той же час, згідно до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права .

Стаття 234 КЗпП України передбачає можливість поновлення судом строків, передбачених статтею 233 КЗпП України у разі пропуску їх з поважних причин.

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 (зі наступними змінами) Про практику розгляду судами трудових спорів , встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.

У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строків у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а й усі обставини справи, права та обов'язки сторін.

Отже, питання щодо пропуску строку звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору вирішується судом під час розгляду справи та висновки з даного приводу із зазначенням мотивів, з яких суд поновлює або ж відмовляє у поновленні пропущеного строку, зазначаються у рішенні. Наслідком пропуску встановленого ст. 233 КзпП України строку звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору є відмова у задоволенні позовних вимог.

Суд враховує, що сам по собі пропуск строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, який допустив працівник або власник, не є підставою для відмови в прийнятті позовної заяви (заяви). При пропуску місячного, тримісячного та річного строків, встановлених ст. 233 КЗпП, суд при розгляді трудового спору повинен з'ясувати всі обставини справи. При обґрунтованості позовних вимог і пропуску строку з поважних причин строк для звернення до суду поновлюється, а позовні вимоги задовольняються.

Отже відмовити в позові з підстав пропуску строку звернення до суду можна лише у разі наявності об'єктивного права та його порушення, в іншому випадку відмовляти потрібно по суті.

КЗпП України не містить вичерпного переліку поважних причин пропуску строків звернення до суду, а тому вони визначаються у кожному конкретному випадку виходячи із об'єктивних та суб'єктивних підстав.

Предметом оскарження є результати розслідування, викладені в Акті форми Н-5 від 20.05.2015р. Позивач мав оскаржити його протягом 3-х місяців з дня, коли дізнався про його складання.

Тобто з кінця травня-початку червня 2015р., оскільки це не спростовано + 3 місяці = кінець серпня-перші числа вересня 2015р.

Тому позивач повинен довести поважність причин пропуску ним цього строку.

Доказами того, що у позивача у цей проміжок часу існували об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для звернення з позовом в суд за вирішенням трудового спору у встановлений строк є лікування для відновлення стану здоров'я, а саме: з його медичної картки вбачається, що 31.08.2015р. його було направлено для лікування перенесеного ішемічного інсульту в неврологічне відділення БЦКРЛ (том 2 а.с. 40). Тому наприкінці 3-х місячного строку для звернення до суду він внаслідок хвороби та перебування на лікуванні був позбавлений можливості своєчасно подати позов.

Крім того, з численних довідок та медичної картки ОСОБА_1, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що після події 05.04.2014 року він постійно лікується та відновлює свій стан здоров'я, який досі залишається незадовільним, оскільки він став інвалідом, що є очевидним.

Позов є обґрунтованим та позивачем з поважних причин пропущений строк звернення до суду, встановлений статтею 233 КЗпП України.

Отже, доводи відповідача про те, що позивач без поважних причин пропустив тримісячний строк на звернення до суду, передбачений ст. 233 КЗпП України, перебіг якого починається зі складання Акту форми Н-5 за результатами повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку, є безпідставними.

Суд поновлює ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду, оскільки він пропущений з поважних причин, що було доведено в судовому засіданні та підтверджується відповідними документами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 05.04.2014 року під час виконання трудових обов'язків таким, що пов'язаний з виробництвом.

3.Визнати недійсним та скасувати акт форми Н-5 від 20.05.2015 року про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05.04.2014 року.

4.Зобов'язати Відокремлений підрозділ База виробничого обслуговування Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Український геологічний науково-виробничий центр скласти акт за формою Н-1 про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05.04.2014 року.

5.В іншій частині позову відмовити.

6.Стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 по 275,60 гривень судового збору з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суду Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1.

Відповідач: Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії Надра України Український геологічний науково-виробничий центр , місце знаходження: 36019, м. Полтава вул. Бірюзова буд. 53, код ЄДРПОУ 01432552.

Відповідач: Відокремлений підрозділ База виробничого обслуговування Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Український геологічний науково-виробничий центр , місце знаходження: 64200, Харківська область м. Балаклія вул. Геологічна буд. 16, код ЄДРПОУ 39013071.

Третя особа: Головне управління Держпраці у Харківській області, місце знаходження: 61002, м. Харків-02 вул. Алчевських (кол. Артема) б. 40, код ЄДРПОУ 39779919.

Третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, місце знаходження: 61200, м. Харків майдан Конституції, 1 Палац Праці, 3 під'їзд 4 поверх, код ЄДРПОУ 41313928.

Головуючий В.М. Стригуненко