Ухвала

від 29.03.2018 по справі 904/694/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про часткове задоволення скарги

29.03.2018м. ДніпроСправа № 904/694/16

За скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

на дії головного державного виконавця Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Відділу примусового виконання рішень

Ванжі О.В.

У справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепроспецремонт", смт.Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором

Суддя Петренко І.В.

За участю секретаря судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від ДВС Ванжа О.В. довіреність №б/н від 03.01.2018

СУТЬ СПОРУ:

02.03.2018 отримано скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" в якій просить суд:

- визнати неправомірною Постанову ВП №51958895 від 12.02.2018 головного державного виконавця Ванжі О.В. про стягнення виконавчого збору у сумі 393298,23грн.;

- зобов'язати головного державного виконавця Ванжу О.В. усунути порушення щодо визначення суми виконавчого збору у Постанові ВП №51958895 від 12.02.2018 у сумі 393298,23грн. змінивши суму виконавчого збору на 91770,16грн.;

- витребувати у головного державного виконавця Ванжі О.В. докази стягнення виконавчого збору у сумі 156154,24грн. за наказом Господарського суду Дніпропетровської області №904/694/16.

Ухвалою від 06.03.2018 скаргу залишено без руху. Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Павлоградвугілля" запропоновано усунути недоліки скарги. Крім того, рекомендовано подати до суду докази фактичного виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 по справі №904/694/16 та докази фактичної сплати виконавчого збору.

20.03.2018 від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" отримано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою від 21.03.2018 скаргу призначено до розгляду в судове засідання на 29.03.2018.

28.03.2018 від Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ванжі О.В. отримано відзив.

Копії ухвали суду від 21.03.2018 про прийняття скарги до розгляду та призначення в судове засідання надіслано за належними адресами учасників процесу, що підтверджується реєстром поштових відправлень.

Враховуючи викладене господарський суд констатує, що учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги судом.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

В судовому засіданні, яке відбулося 29.03.2018, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ванжі О.В., -

ВСТАНОВИВ:

Скарга Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" обґрунтована наступним.

17.08.2016 головний державний виконавець Ванжа О.В. прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом №904/694/16 виданим Господарським судом Дніпропетровської області.

20.02.2018 боржник отримав постанову ВП№51958895 від 12.02.2018 головного державного виконавця Ванжі О.В. про стягнення виконавчого збору від 12.02.2018 у сумі 393298,23грн.

20.02.2018 боржник отримав постанову головного державного виконавця Ванжі О.В. про повернення виконавчого документа стягувачу.

Фактичне виконання судового рішення на момент повернення стягувачу склало 2479244,12грн.

Судовий збір фактично стягнуто у сумі 156154,24грн.

При закритті виконавчого провадження, у зв'язку з поверненням виконавчого документа виконавчий збір, на думку скаржника, підлягав стягненню у сумі 91770,16грн. (різниця між 247924,41грн. - 156154,24грн. = 91770,16грн.).

Позивач не скористався правом на участь в судовому засіданні, відзив не надав, вимог не заперечив.

Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ванжа О.В. скористався правом на участь у судовому засіданні, надав відзив та повідомив наступне.

За рахунок безакцептного списання грошових коштів з боржника в межах ВП №51958895 стягнуто 2479244,12грн. боргу та 156154,24грн. виконавчого збору.

Державний виконавець стверджує, що на момент завершення виконавчого провадження сума заборгованості перед позивачем складала 3015280,59грн. та 393298,23грн. виконавчого збору.

Державний виконавець зазначає, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору ВП №51958895 винесена державним виконавцем 12.02.2018, тобто вже в період дії Закону від 02.06.2016, відтак державний виконавець діяв у відповідності до вимог вказаної редакції Закону.

Державний виконавець зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову останній керувався статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження" прийнятого 02.06.2016.

Свої дії державний виконавець визнає правомірними, а скаргу вважає необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів господарський суд дійшов наступних висновків.

09.02.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Днепроспецремонт", смт.Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) про стягнення 5466795,11грн. (з яких 4873894,80грн. основної заборгованості; 468440,97грн. пені; 31951,86грн. трьох відсотків річних; 92507,48грн. інфляційних втрат) на підставі договору №1364-ПУ-УМТС.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами огляду позовної заяви від 29.01.2016р. за вих.№б/н ухвалою суду від 10.02.2016р. порушено провадження по справі та призначено слухання.

24.03.2016 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Леніна, 76; ідентифікаційний код 00178353) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт.Ювілейне, вул.Радгоспна, 54; ідентифікаційний код 31256586) 4873894,80грн. (чотири мільйони вісімсот сімдесят три тисячі вісімсот дев'яносто чотири грн. 80 коп.) основної заборгованості; 468440,97грн. (чотириста шістдесят вісім тисяч чотириста сорок грн. 97 коп.) пені; 31951,86грн. (тридцять одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят одна грн. 86 коп.) трьох відсотків річних; 16490,99грн. (шістнадцять тисяч чотириста дев'яносто грн. 99 коп.) інфляційних втрат; 80862,10грн. (вісімдесят тисяч вісімсот шістдесят дві грн. 10 коп.) судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

За результатами перегляду рішення Дніпропетровським апеляційним господарським судом постановою від 04.08.2016 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишено без задоволення; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 у справі №904/694/16 скасовано частково; прийнято нове рішення; позов задоволено частково; стягнуто з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Днепроспецремонт" 4873894грн.80коп. основного боргу, 468440грн.97коп. пені, 31951грн.86коп. трьох процентів річних, 39037грн.21коп. втрат від інфляції та 81199грн.87коп. витрат по сплаті судового збору.

10.08.2016 видано наказ про примусове виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.2016, яка набрала законної сили 04.08.2016.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016 по справі №904/694/16 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року у справі №904/694/16 - без змін.

Ухвалою від 22.05.2017 замінено сторону виконавчого провадження з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".

Відповідач звернувся до господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Причина звернення відповідача з даною скаргою до господарського суду - неправильно визначений розмір виконавчого збору.

Крім того, відповідач заявив клопотання про витребування від головного державного виконавця Ванжі О.В. докази стягнення виконавчого збору у сумі 156154,24грн. за наказом Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою від 21.03.2018 господарський суд заявлене відповідачем клопотання про витребування доказів задовольнив, однак врахував наступне.

Відповідно до статті 19 Закону України Про виконавче провадження , сторони виконавчого провадження, зокрема боржник, мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії.

Однак, відповідач не надав суду докази в обґрунтування заявлених вимог.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, зокрема відповідач, зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Господарський суд констатує, що докази фактичного виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 по справі №904/694/16 та докази фактичної сплати виконавчого збору є доказами, які повинні бути наявними саме у відповідача.

Однак, незважаючи на неодноразові рекомендації суду, відповідач не надав ні докази фактичного виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 по справі №904/694/16, ні докази фактичної сплати виконавчого збору.

Статтею 5 Цивільного кодексу України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

05.10.2016 набрав чинності Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII.

Відповідно до пункту 7 Розділу XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606-XIV, так і Закону від 02.06.2016 №1404-VIII, виконавче провадження визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Тобто, з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 №1404-VIII слід вважати, що кожна окрема виконавча дія та відповідно прийнята постанова державного виконавця в межах виконавчого провадження повинна регулюватись тим нормативно-правовим актом, під час дії якого вона була розпочата.

Постанова про стягнення виконавчого збору ВП №51958895 винесена головним державним виконавцем 12.02.2018, у період дії Закону від 02.06.2016 №1404-VIII.

А тому, приймаючи дану постанову, державний виконавець повинен діяти відповідно до положень Закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII, що визнав останній.

Отже, питання стягнення виконавчого збору, яке вирішено 12.02.2018 регулюється редакцією Закону України "Про виконавче провадження" введеною в дію 05.10.2016.

Статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута , повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Частиною 3 статті 40 Закону України Про виконавче провадження (від 02.06.2016 №1404-VIII) передбачено, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п. 1 - 4, 6, 7 і 9 ч. 1 ст.37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 ч. 1 ст.39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) приймає постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи викладені норми Закону України Про виконавче провадження (від 02.06.2016 №1404-VIII) державний виконавець виніс постанову ВП №51958895 від 12.02.2018 про стягнення виконавчого збору та постанову ВП №51958895 від 12.02.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи , не підлягають доказуванню , якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Аналізуючи скаргу відповідача та оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору і постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, господарський суд дійшов висновку, що обставини які вказує відповідач у скарзі та які встановлює державний виконавець у вказаних постановах не мають протиріч, крім того визнані державним виконавчем в судовому засіданні та підтверджені документами виконавчого провадження.

Таким чином, враховуючи положення статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи , не підлягають доказуванню і неподання суду витребуваних доказів не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Враховуючи, що виконавчий збір не було стягнуто, державний виконавець постановою від 12.02.2018 про стягнення виконавчого збору постановив стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 393298,23грн.

Постановою від 12.02.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу державний виконавець встановив, що в процесі примусового виконання вимог виконавчого документа за рахунок безакцептного списання коштів з банківських установ, станом на 12.02.2018 , стягнуто та перераховано на користь стягнувача 2479244,12грн. , тобто залишок нестягутої заборгованості складає 3015280,59грн. Також з боржника стягнуто виконавчий збір у сумі 156154,24грн. , тобто залишок виконавчого збору складає 393298,23грн.

Отже, умовою стягнення органами державної виконавчої служби виконавчого збору є фактично стягнуті в примусовому порядку з боржника суми.

Станом на 12.02.2018, стягнуто та перераховано на користь стягнувача 2479244,12грн. Вказана обставина визнається і боржником, і державним виконавцем, отже не потребує доказування.

Зважаючи на те, що у даному виконавчому провадженні ВП №51958895 державним виконавцем з боржника на користь стягувача стягнуто та перераховано 2479244,12грн., у державного виконавця не було законних підстав розраховувати та стягувати виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від суми, що присуджена судом до стягнення з боржника, і, як наслідок, не було правових підстав для винесення постанови ВП №51958895 від 12.02.2018 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 393298,23грн., яка не відповідає вимогам статті 27 Закону України Про виконавче провадження .

У відповідності із частиною 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За результатами розгляду скарги на дії чи бездіяльність державних виконавців виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною.

Отже, вимоги відповідача в частині визнання постанови ВП №51958895 від 12.02.2018 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 393298,23грн. недійсною господарський суд визнає обґрунтованими.

Приймаючи рішення господарський суд взяв до уваги долучену відповідачем постанову від 16.02.2018 про закінчення виконавчого провадження в якій встановлено, що 16.02.2018 грошові кошти у сумі 3015280,59грн. перераховано на рахунок стягувача.

Таким чином, підстави для стягнення виконавчого збору у розмірі 393298,23грн. почали існувати з 16.02.2018 і не існували 12.02.2018.

Враховуючи, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження решту заявлених вимог відхилено. Крім того, станом на час прийняття рішення обставини виконавчого провадження ВП №51958895 змінилися і суми виконавчого збору яка була правильною станом на 12.02.2018 стала неактуальною станом на 29.03.2018.

Керуючись статтями 232 - 236, 342 - 345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" задовольнити частково.

Постанову ВП №51958895 від 12.02.2018 головного державного виконавця Ванжі О.В. про стягнення виконавчого збору у сумі 393298,23грн. визнати недійсною.

В решті відмовити.

Зобов'язати головного державного виконавця Ванжу О.В. Головного територіального Управління юстиції у Дніпропетровській області Відділ примусового виконання рішень повідомити суд і заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту.

Повний текст ухвали підписано 02.04.2018

Суддя І.В. Петренко

Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко