Рішення

від 28.03.2018 по справі 908/120/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/6/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2018 Справа № 908/120/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Лінчук А.В.

За участю представників:

представник позивача - Калмикова К.М., довіреність № 1798 від 26.10.2017 р.;

представник відповідача - не з'явився

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/120/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" ПАТ "Укрзалізниця" (02092, м. Київ, вул. Довбуша, 22)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрекс" (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 8)

про стягнення суми 74409,20 грн.

СУТЬ СПОРУ:

23.01.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" ПАТ "Укрзалізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрекс" про стягнення суми 58615,20 грн. основного боргу, який виник за договором від 24.09.2015 р. № 408-МС, суми 7543,17 грн. пені, суми 12074,73 грн. інфляційних витрат.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2018 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/120/18 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.01.2018 р. позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., відкрите провадження у справі № 908/120/18, присвоєно справі номер провадження 22/6/18, справу призначено до розгляду в засіданні на 22.02.2018 р., ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.02.2018 р. на підставі ст. 202 ГПК України, у зв'язку з неявкою відповідача, відкладено судове засідання на 13.03.2018 р.

Ухвалою суду від 13.03.2018 р. на підставі ст. 216 ГПК України, враховуючи невиконання позивачем вимог суду, викладених в ухвалі від 22.02.2018 р., оголошено перерву у судовому засіданні до 28.03.2018 р.

У судовому засіданні 28.03.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.

27.03.2018 р. до суду від позивача надійшло письмове пояснення стосовно нарахування пені та інфляційних витрат, до якого додано розрахунок суми позову згідно договору від 24.09.2015 р. № 408-МС. Згідно розрахунку загальна сума позовних вимог складає 74409,20 грн., із яких: 58615,20 грн. - основний борг, 6192,56 грн. - пеня, 9601,44 грн. - інфляційні витрати.

Копія пояснення, розрахунку та інших документів, доданих до пояснення, направлені відповідачу, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист від 23.03.2018 р.

У судовому засіданні 28.03.2018 р. представник позивача заявив, що даним поясненням та розрахунком фактично уточнює позовні вимоги (заявлені до стягнення суми пені та інфляційних витрат), визначивши періоди нарахування пені та інфляційних витрат відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень.

Вказане пояснення з розрахунком суми позовних вимог прийнято судом до розгляду на підставі ст. 42 ГПК України.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. 24.09.2015 р. між сторонами у справі укладений договір про надання послуг по декларуванню та зберіганню вантажів на митному складі відкритого типу № 408-МС з додатковою угодою № 1. 29.09.2015 р. на адресу позивача надійшов вантаж, який було розміщено на митному складі відкритого типу, що підтверджується деклараціями від 29.09.2015 р. № 100260001/2015/406574, від 10.02.2016 р. № 100260001/2015/406574. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу послуги та виставив рахунки для оплати за період із 29.07.2016 р. по 30.11.2017 р., які не були оплачені відповідачем. Заборгованість становить 58615,20 грн. Рахунки та акти наданих послуг направлялися відповідачу поштою. Оскільки вони отримані відповідачем не були та поверталися позивачу з відміткою за закінченням терміну зберігання , позивач, керуючись пп. 2, п. 1, п. 2 розділу 2 наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 р. № 958 Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень , нараховуючи пеню, до дня початку нарахування пені додавав строк (5 днів) пересилання рекомендованої кореспонденції без урахування вихідних днів. Днем отримання рахунку та акту наданих послуг вважався п'ятий день від дня поштового відправлення та днем початку нарахування пені був шостий день з дня такого отримання рахунків та актів наданих послуг. Період нарахування інфляційних втрат визначався з моменту виникнення простроченого виконання зобов'язання (13.10.2016 р.) на основну суму боргу (без урахування пені та інфляційних втрат). Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача 58615,20 грн. - основний борг, 6192,56 грн. - пеню, 9601,44 грн. - інфляційні витрати. Позов обґрунтований ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 216 ГК України.

Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, причини неявки суду не повідомив. Письмовий на відзив на позов від відповідача до суду не надійшов. З будь-якими письмовими заявами, клопотаннями відповідач до суду не звертався.

Про час та місце судового слухання справи відповідач повідомлений відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. Ухвала про відкриття провадження у справі, направлена на адресу відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення за закінченням встановленого строку зберігання .

Враховуючи встановлений ст. 248 ГПК України строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд визнав можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.09.2015 р. між Державним підприємством "Український державний центр транспортного сервісу "Ліски" (виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідрекс" (замовник, відповідач) був укладений договір про надання послуг по декларуванню та зберіганню вантажів на митному складі відкритого типу № 408-МС.

Додатковою угодою № 1 від 21.12.2015 р. до договору № 408-МС від 24.09.2015 р., сторони визначили виконавцем за договором Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі Філії "Центр транспортного сервісу "Ліски". Зазначили, що у зв'язку з реорганізацією Державного підприємства "Український державний центр транспортного сервісу "Ліски" у Філію Центр транспортного сервісу Ліски Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" усі права та обов'язки по договору від 24.09.2015 р. № 408-МС переходять до Філії ЦТС Ліски ПАТ Укрзалізниця , яка є правонаступником ДП УДЦТС Ліски .

За умовами договору № 408-МС від 24.09.2015 р. (п.п. 1.1.1, 1.1.3, 1.1.4) замовник доручає, а виконавець зобов'язується: за обумовлену плату і в обумовлений строк надати послуги по зберіганню на митному складі відповідного типу товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі - вантаж) замовника, що переміщуються через митний кордон України, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника, послуги; розвантажувати на склад, зберігати під митним контролем вантаж замовника, навантажувати вантаж на транспорт одержувача; зберігати вантаж на складі до його повної видачі замовнику, крім випадків, передбачених п. 7.4 даного договору.

Замовник, у свою чергу, зобов'язався щомісячно підписувати акт виконаних робіт за фактично надані послуги не пізніше 7 робочих днів з моменту його одержання (п. 2.3.5).

У розділі 5 договору сторони визначили порядок розрахунків і умови оплати послуг виконавця. Згідно з п. 5.3 договору замовник щомісячно здійснює оплату послуг по зберіганню вантажу на умовах передоплати в розмірі 100% протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до п. 6.3 договору, датою надходження вантажу на склад та його видачі зі складу вважається дата оформлення відповідної вантажної декларації в митному підрозділі.

За умовами п. 11.1 договору він вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 р.

Як зазначив позивач, за деклараціями № 100260001/2015/406574 від 29.09.2015 р. та № 100260001/2015/406574 від 10.02.2016 р. на адресу позивача надійшов вантаж, який було розміщено на митному складі відкритого типу. Копії декларацій знаходяться в матеріалах справи.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконував умови договору № 408-МС від 24.09.2016 р. у частині оплати послуг по зберіганню вантажу, позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду Запорізької області, за якою відкрите провадження у дійсній справі.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У підтвердження надання послуг по зберіганню вантажу за договором № 408-МС від 24.09.2015 р. позивачем надано акти надання послуг та виставлені відповідні рахунки, які направлені відповідачу поштою цінними листами з описами вкладення:

- акт надання послуг № 5103 від 29.07.2016 р. на суму 3654,00 грн. (рахунок на оплату № 7386 від 29.07.2016 р. на суму 3654,00 грн.), направлені 23.02.2017 р.;

- акт надання послуг № 5812 від 31.08.2016 р. на суму 3775,80 грн. (рахунок на оплату № 8108 від 25.08.2016 р. на суму 3775,80 грн.), направлені 23.02.2017 р.;

- акт надання послуг № 6747 від 27.09.2016 р. на суму 3654,00 грн. (рахунок на оплату № 9064 від 27.09.2016 р. на суму 3654,00 грн.), направлені 30.09.2016 р.;

- акт надання послуг № 7747 від 31.10.2016 р. на суму 3775,80 грн. (рахунок на оплату № 10102 від 31.10.2016 р. на суму 3775,80 грн.), направлені 17.10.2017 р.;

- акт надання послуг № 8598 від 30.11.2016 р. на суму 3654,00 грн. (рахунок на оплату № 10980 від 30.11.2016 р. на суму 3654,00 грн.), направлені 01.12.2016 р.;

- акт надання послуг № 9427 від 31.12.2016 р. на суму 3775,80 грн. (рахунок на оплату № 11850 від 28.12.2016 р. на суму 3775,80 грн.), направлені 29.12.2016 р.;

- акт надання послуг № 386 від 31.01.2017 р. на суму 3775,80 грн. (рахунок на оплату № 415 від 27.01.2017 р. на суму 3775,80 грн.), направлені 31.01.2017 р.;

- акт надання послуг № 992 від 28.02.2017 р. на суму 3410,40 грн. (рахунок на оплату № 1040 від 22.02.2017 р. на суму 3410,40 грн.), направлені 23.02.2017 р.;

- акт надання послуг № 1956 від 31.03.2017 р. на суму 3775,80 грн. (рахунок на оплату № 2018 від 31.03.2017 р. на суму 3775,80 грн.), направлені 03.04.2017 р.;

- акт надання послуг № 2743 від 28.04.2017 р. на суму 3654,00 грн. (рахунок на оплату № 2820 від 28.04.2017 р. на суму 3654,00 грн.), направлені 03.05.2017 р.;

- акт надання послуг № 3534 від 31.05.2017 р. на суму 3775,80 грн. (рахунок на оплату № 3617 від 31.05.2017 р. на суму 3775,80 грн.), направлені 01.06.2017 р.;

- акт надання послуг № 4514 від 30.06.2017 р. на суму 3654,00 грн. (рахунок на оплату № 4554 від 30.06.2017 р. на суму 3654,00 грн.), направлені 26.07.2017 р.;

- акт надання послуг № 5331 від 31.07.2017 р. на суму 3775,80 грн. (рахунок на оплату № 5309 від 31.07.2017 р. на суму 3775,80 грн.), направлені 02.08.2017 р.;

- акт надання послуг № 6149 від 31.08.2017 р. на суму 3775,80 грн. (рахунок на оплату № 6145 від 31.08.2017 р. на суму 3775,80 грн.), направлені 01.09.2017 р.;

- акт надання послуг № 6923 від 30.09.2017 р. на суму 3654,00 грн. (рахунок на оплату № 6907 від 29.09.2017 р. на суму 3654,00 грн.), направлені 02.10.2017 р.;

- акт надання послуг № 7867 від 31.10.2017 р. на суму 1562,40 грн. (рахунок на оплату № 7857 від 31.10.2017 р. на суму 1562,40 грн.), направлені 01.11.2017 р.;

- акт надання послуг № 8749 від 30.11.2017 р. на суму 1512,00 грн. (рахунок на оплату № 8745 від 30.11.2017 р. на суму 1512,00 грн.), направлені 01.12.2017 р., усього на загальну суму 58615,20 грн.

Поштова кореспонденція з актами та рахунками була повернута на адресу позивача з відміткою поштового відділення зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання .

Як зазначалось вище, умовами п. 5.3 договору сторони визначили, що оплата послуг по зберіганню вантажу здійснюється відповідачем щомісячно на умовах передоплати в розмірі 100% протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку. При цьому, фактично надані послуги підтверджуються актом виконаних робіт (пункт 2.3.5 договору).

Пунктом 5.6 договору сторони передбачили, якщо акт виконаних робіт надісланий замовнику, але ним не підписаний, не оскаржений та не повернутий позивачу протягом 12 робочих днів з моменту його одержання, вважається таким, що прийнятий відповідачем та підлягає оплаті в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами ст.ст. 252, 253 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно умов договору, перебіг строку для здійснення оплати за послуги по зберіганню вантажу починається з наступного дня після отримання відповідачем рахунків на оплату.

Усі акти та рахунки направлялися відповідачу поштою цінними листами з описами вкладення, в яких перелічена документація, що направляється, з зазначенням номерів рахунків та актів, дат їх складення. Поштова кореспонденція направлялася на адресу відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 8.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 р. № 958 затверджено Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, які поширюються на послуги, що належать до універсальних послуг поштового зв'язку.

Відповідно до даного наказу, нормативний строк пересилання поштових відправлень (крім простих листів та поштових карток) - час, установлений для пересилання поштових відправлень від об'єкта поштового зв'язку місця приймання до об'єкта поштового зв'язку місця вручення.

Враховуючи встановлені нормативні строки пересилання поштових відправлень, поштова кореспонденція відповідачу мала бути доставлена протягом п'яти календарних днів з дня її приймання об'єктом поштового зв'язку. Оплата послуг по зберіганню вантажу мала бути здійснена протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку (дня направлення рахунку відповідачу).

Отже, перебіг строку для здійснення оплати за послуги по зберіганню вантажу починається з наступного дня після очікуваної дати отримання відповідачем рахунків на оплату.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказів оплати відповідачем послуг по зберіганню вантажу у сумі 58615,20 грн. матеріали справи не містять. Отримання послуг за договором № 408-МС від 24.09.2015 р. відповідач не заперечив, акти виконаних робіт не оскаржив, вмотивованої відмови від їх підписання суду не надав.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача суми 58615,20 грн. основного боргу є обґрунтованою, доведеною та заснованою на законі, судом задовольняється.

Позивач також заявив позовну вимогу про стягнення з відповідача на його користь 6192,56 грн. пені, нарахованої відповідно до п. 7.4 договору № 408-МС від 24.09.2015 р.

Приймаючи до уваги встановлений судом факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього пені є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У пункті 7.4 договору сторонами визначено, що за несвоєчасне перерахування коштів по цьому договору замовник виплачує власнику пеню у розмірі 0,5% від суми, яка підлягає сплаті, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості.

Позивач нарахував пеню окремо по кожному рахунку за загальний період із 13.10.2016 р. по 25.12.2017 р. включно. Перевіривши розрахунок пені судом встановлено, що він містить арифметичні помилки при вирахуванні пені. Також по рахункам №№ 7386, 8107, 1040, 2820, 3617 позивачем нарахована пеня з порушенням припису ч. 6 ст. 232 ГК України, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд враховує, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Також позивачем невірно визначений початок перебігу строку нарахування пені за рахунками №№ 2018, 6907 - 14.04.2017 р., 13.10.2017 р. замість 17.04.2017 р. та 16.10.2017 р., відповідно.

Згідно з перерахунком суду, сума пені, яку належить стягнути з відповідача, становить 6164,27 грн. У стягненні 28,29 грн. пені судом відмовляється у зв'язку з необґрунтованістю.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 9601,44 грн. інфляційних витрат.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нараховує інфляційні витрати на загальну суму боргу 58615,20 грн. за загальний період із 13.10.2016 р. по 25.12.2017 р., що є неправильним, оскільки у заявлений період борг 58615,20 грн. ще не існував.

Здійснивши перерахунок інфляційних витрат за кожним рахунком окремо у межах заявленого позивачем періоду, судом встановлено, що до стягнення з відповідача належить сума 4455,33 грн. інфляційних витрат. У задоволенні стягнення суми 5146,11 грн. інфляційних витрат судом відмовляється у зв'язку з необґрунтованістю.

На підставі викладеного, позов у цілому задовольняється частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 165, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" ПАТ "Укрзалізниця" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрекс" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрекс" (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 8, код ЄДРПОУ 36015100) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" (02092, м. Київ, вул. Довбуша, 22, код ЄДРПОУ 40075815) 58615 (п'ятдесят вісім тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 20 коп. боргу за надані послуги, 6164 (шість тисяч сто шістдесят чотири) грн. 27 коп. пені, 4455 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 33 коп. інфляційних витрат, 1559 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 34 коп. судового збору.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 28,29 грн. пені та у частині стягнення 5146,11 грн. інфляційних витрат - відмовити.

Повне рішення складено 02 квітня 2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко