Рішення

від 26.03.2018 по справі 908/269/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/9/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2018 Справа № 908/269/18

м. Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Плюс" (69035, м. Запоріжжя, вул. Суворова, 4)

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

про стягнення суми 207820,80 грн.,

Суддя Колодій Н.А.

При секретарі : Лола Н.О.

За участю представників:

Від позивача: Власова Я.М. - адвокат (договір № б/н від 12.02.18)

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 207820,80 грн., з яких: сума 188928 грн. - основний борг за договором № 62 від 12.02.2013р., сума 18892,80 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.02.2018р. позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/269/18 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 26.03.2018р.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК).

У судовому засіданні 26.03.2018р. представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві. Зазначивши, що відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт по ремонту автомобіля на суму 188928 грн. На підставі ст.ст. 509, 530, 610, 611, 612, 625, 837 ЦКУ України, ст.ст. 173-179, 180, 181, 184, 193, 197, 198, 216-220, 222, 230, 231 ГК України, просить позов задовольнити, стягнути з відповідача суму 188928 грн. основного боргу та суму 18892,80 грн. пені.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, але направив до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне. Пунктом 4.1.1. договору передбачено, що позивач впродовж 3 робочих днів від дати закінчення робіт надає відповідачу первинні документи (рахунок, акт виконаних робіт). В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт надання позивачем рахунків. Отже, момент сплати за надані послуги ще не настав. Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості та пені не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 26.03.2018р. після закінчення з'ясування обставин, на які посилається позивач та відповідач, та перевірки їх доказами судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус Плюс" (виконавець, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (замовник, відповідач) був укладений договір № 62, відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання з проведення обслуговування легкових автомобілів імпортного виробництва, а замовник зобов'язується прийняти результати цих робіт і сплатити їх вартість (п. 1.1).

Остаточна ціна договору визначається виходячи з загальної вартості запасних частин та проведення робіт, зазначених в акті виконаних робіт по кожному окремому виконаному обслуговуванню чи поточному ремонту автомобіля (лів) протягом дії договору (п. 2.1).

Пунктом п. 2.2 договору, в редакції додаткової угоди від 30.01.2015р., сторони визначили, що оплата проводиться за фактичну кількість робіт протягом 10 банківських днів, за умови виконання виконавцем п. 4.1.1, 4.1.3, 4.1.7 договору.

Згідно п. 4.1.1 виконавець зобов'язаний впродовж трьох робочих днів від дати закінчення робіт, згідно з п. 3.1. договору, надати замовникові первинні документи (рахунок, акт виконаних), оформлені держаною мовою, відповідно до вимог п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995р. № 88.

Відповідно до п. 8.1 договору він набирає чинності з дня підписання і діє до 31.12.2013р. Термін дії договору сторонами неодноразово продовжувався. Так, додатковою угодою від 30.12.2016р. договір продовжено до 31.12.2017р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов договору, було проведено ремонті роботи автомобіля Toyota Land Cruiser, номерний знак 902-30НР. За наслідками ремонтних робіт сторонами складено та підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № РН-002869 від 20.10.2017р. на суму 188928 грн.

Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, оплату за виконані роботи не здійснив, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Правовідносини сторін врегульовано договором № 62 від 12.02.2013р., який за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦКУ).

У частині 1 ст. 854 ЦК України зазначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, а також не заперечується самим відповідачем, що жодного платежу з оплати виконаних позивачем ремонтних робіт відповідачем здійснено не було.

У своєму відзиві на позовну заяву, відповідач посилається на ненастання строку оплати виконаних робіт через не надання позивачем рахунку, у зв'язку з чим суд зазначає наступне. Факт невиставлення/ненаправлення позивачем рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов'язку оплатити роботи, виконані позивачем. Так, за своєю правовою природою рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за виконані роботи. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України . Зазначена позиція викладена у постановах Верховного суду від 07.02.2018р. у справі № 910/49/17, від 23.01.2018р. у справі № 910/9472/17.

Враховуючи те, що підрядні роботи позивачем виконані в повному обсязі, про що свідчить сторонами складений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № РН-002869 від 20.10.2017р. на суму 188928 грн., який з боку відповідача підписаний без будь-яких зауважень, то строк виконання останнім свого зобов'язання зі сплати ремонтних робіт настав після підписання сторонами акту виконаних робіт та спливу 10 банківських днів з дня його підписання.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в розмірі 188928 грн. підтверджується матеріалам справи.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 188928 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 18892,80 грн. за період з 04.11.2017р. по 11.02.2018р.

Пунктом 5.4 договору сторони визначили, що у разі порушення відповідачем терміну сплати виконаних робіт останній сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми несплачених робіт за кожен день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ, діючої у період, за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення грошових зобов'язань відповідачем є доведеним, але перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що його здійснено буз врахування приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За таких обставин, суд коригує розрахунок в частині визначення розміру пені. Так, за період з 04.11.2017р. по 11.02.2018р. сума пені становить 14850,26 грн.

Отже, з відповідача слід стягнути пеню в розмірі 14850,26 грн.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11; код ЄДРПОУ 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Плюс" (69035, м. Запоріжжя, вул. Суворова, 4; код ЄДРПОУ 32420030) суму 188928 (сто вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. основного боргу, суму 14850 (чотирнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 26 коп. пені, суму 3056 (три тисячі п'ятдесят шість) грн. 67 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.03.2018р.

Суддя Н.А. Колодій