Рішення

від 22.03.2018 по справі 910/23042/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.03.2018Справа № 910/23042/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "Березаньпродтовари" , Київська область, м. Березань

До Товариства з обмеженою відповідальністю Українські новітні технології , м. Київ

Про стягнення 64 293,96 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Роднєнков В.В.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Березаньпродтовари" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" про стягнення 64293,96 грн., з яких: 33300,00 грн. орендної плати, 1496,48 грн. заборгованості за електроенергію, 29497,48 грн. пені. Крім того, позивач просить суд витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди № БП-0002 нерухомого індивідуально визначеного майна від 16.03.12.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.18. відкрито провадження у справі № 910/23042/17/17, поставлено розгляд справи здійснювати одноособово за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 01.02.18.

Позивач в судове засідання з'явився.

Відповідач явку свого повноважного представника в судове засідання 01.02.18. не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов та доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

За результатами судового засідання 01.02.18. підготовче засідання відкладено на 20.02.18., про що судом прийнято відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 20.02.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/23042/17 до судового розгляду по суті на 06.03.18.

Відповідача про дату, час та місце судового засідання було повідомлено в порядку ст. ст. 120-121 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.18. розгляд справи призначено на 22.03.18.

Позивачем в судовому засіданні 22.03.18. підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 22.03.18. явку свого повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду в даній справі направлялись на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та на поштову адресу відповідача, вказану в додатковій угоді № 4 від 27.01.17., однак усі конверти з ухвалами суду в даній справі повернулись від відповідача з відміткою про закінчення встановленого строку зберігання поштового відправлення та відміткою про інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.

При цьому судом враховано наступне.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 202 ГПК України). Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 22.03.18. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.12. між позивачем (далі - Орендодавець) та відповідачем (далі - Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого індивідуально визначеного майна № БП-0002 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1, п. 1.2, п. 1.3) Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування об'єкт оренди (орендоване майно) - частина даху будинку загальною площею 10 кв.м за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. Леніна, 157, з метою його використання для розміщення обладнання широкосмугового радіо доступу до мережі Інтернет та іншого обладнання, а також здійснення експлуатації та обслуговування такого обладнання за місцем його розташування.

Датою початку використання об'єкту оренди Орендарем згідно Договору є дата підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкту оренди, що з метою його належного підписання сторонами є невід'ємною частиною Договору (п. 2.1 Договору).

Актом № 1 від 16.03.12. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду об'єкт оренди за Договором.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 8.1 з моменту підписання до 10.08.14. Строк дії Договору було продовжено Додатковою угодою № 1 від 09.08.14. до Договору до 16.03.15. включно, Додатковою угодою № 2 від 16.03.15. до Договору до 16.03.16. включно, Додатковою угодою № 3 від 16.03.16. до Договору до 16.03.17. включно, Додатковою угодою № 4 від 27.01.17. до Договору до 16.03.18. включно.

Розділом 5 Договору сторонами погоджено наступне. За оренду майна, згідно даного Договору, Орендар сплачує Орендодавцеві орендну плату. Розмір орендної плати за місяць, за погодженням Сторін, складає 3000,00 грн. з ПДВ. Сума орендної плати за поточний період сплачується Орендарем до 20 числа поточного місяця, в сумі вказаної в 5.1. даного Договору. Нарахування орендної плати починається з моменту підписання Сторонами Акту згідно Договору.

Додатковою угодою № 4 від 27.01.17. до Договору сторони виклали п. 5.2 Договору в наступній редакції: розмір орендної плати за місяць за погодженням сторін складає 3900,00 грн. з ПДВ.

Орендодавець, за наявності власних трансформаторної підстанції та/чи розподільного щита зобов'язується без додаткової оплати надати їх Орендареві у тимчасове користування для здійснення постачання через них електроенергії, яка необхідна для телекомунікаційного та іншого обладнання Орендаря. Орендар зобов'язаний відшкодовувати Орендодавцю витрати за спожиту активну електроенергію, обсяги яких визначаються згідно показників електричного лічильника, встановленого Орендарем та за діючими тарифами місцевої енергопостачальної компанії. Підставою для відшкодування таких витрат є належним чином оформлений рахунок Орендодавця, Акт зняття показників лічильника (належним чином підписаний Сторонами), Акт виконаних робіт (належним чином підписаний Сторонами). У випадку наявності втрат електроенергії в мережах Орендодавця, останній має право вимагати від Орендаря компенсації таких втрат, на підставі доведеної енергопостачальною організацією методики та розрахунку (п. п. 6.1, 6.3, 6.4 Договору).

Орендар зобов'язаний до 25 числа поточного місяця відшкодовувати Орендодавцю витрати за спожиту активну електроенергію, обсяги яких визначаються згідно показників електричного лічильника, встановленого Орендарем та за діючими тарифами місцевої енергопостачальної компанії. Підставою для відшкодування таких витрат є належним чином оформлений рахунок Орендодавця, Акт зняття показників лічильника (належним чином підписаний Сторонами), Акт виконаних робіт (належним чином підписаний Сторонами) (п. 6.3 Договору в редакції Додаткової угоди № 3 від 16.03.16. до Договору).

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором позивачем пред'явлено до стягнення 33300,00 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 1496,48 грн. заборгованості за електроенергію.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

За своє правовою природою даний Договір є договором оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як відзначалось судом, пунктом 5.3 Договору встановлено, що сума орендної плати за поточний період сплачується Орендарем до 20 числа поточного місяця, в сумі вказаної в 5.1. даного Договору.

Орендар зобов'язаний до 25 числа поточного місяця відшкодовувати Орендодавцю витрати за спожиту активну електроенергію (п. 6.3 Договору).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість по сплаті орендної плати за лютий 2017 року - серпень 2017 року включно на загальну суму 27300,00 грн. (3900 грн. в місяць) та 6000,00 грн. заборгованості станом на 01.12.16. згідно наданих позивачем довідок про взаєморозрахунки з контрагентом, в тому числі згідно картки рахунку : 361 з 01.01.13. по 31.12.17., а всього 33300,00 грн.

Судом встановлено, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за електроенергію за квітень 2017 року, травень 2017 року в загальному розмірі 1496,48 грн., яка складається: за квітень 2017 року: 916,98 грн. відшкодування за активну електроенергію та 170,60 грн. втрати в трансформаторі; за травень 2017 року: 333,58 грн. відшкодування за активну електроенергію та 75,32 грн. втрати в трансформаторі.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідач до матеріалів справи не надав.

З огляду на викладене в сукупності суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 33300,00 грн. орендної плати, 1496,48 грн. заборгованості за електроенергію.

В зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 29 497,48 грн. пені.

Відповідно до п. 11.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 3 від 16.03.16. за прострочення строків платежів згідно Договору Орендар сплачує Орендодавцеві пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 100% від суми заборгованості.

Приписами ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зазначене кореспондується з нормами ст. 617 Цивільного кодексу України згідно якої особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами. (п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань ).

При цьому у відповідності до Преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Судом здійснено перерахунок пред'явленої до стягнення пені з врахуванням викладеного вище та враховуючи пункти 5.3, 6.3 Договору, і встановлено, що розмір пені за не оплату орендних платежів становить 3262,44 грн., розмір пені за неоплату електроенергії становить 190,47 грн., всього 3452,91 грн. Пеню в сумі 26044,57 грн. нараховано безпідставно, а тому суд відмовляє в позові в цій частині.

Частиною 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом

Отже, відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Внаслідок вказаного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в повному обсязі в сумі 1600,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українські новітні технології (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 5/1, корп.. А; ідентифікаційний код 30753866) на користь Приватного акціонерного товариства Березаньпродтовари (07540, Київська область, м. Березань, вул. Шевченків шлях, б. 157; ідентифікаційний код 00378603) 33 300 (тридцять три тисячі триста) грн. 00 коп. заборгованості зі сплати орендної плати, 1 496 (одну тисячу чотириста дев'яносто шість) грн. 48 коп. заборгованості за електроенергію, 3 452 (три тисячі чотириста п'ятдесят дві) грн. 91 коп. пені, 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.04.18.

Суддя Т.М. Ващенко