Рішення

від 26.03.2018 по справі 914/2716/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2018р. Справа №914/2716/17

місто Львів

За позовом: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради,

м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Майстерні по ремонту та виготовленню спеціального аптечного і медичного обладнання ,

м. Львів,

про : повернення рухомого майна.

Суддя Синчук М.М.

за участю секретаря судового засідання Карась Х.

Представники учасників процесу:

позивача: Горак Я.П. - довіреність від 05.01.2018 р. №15;

відповідача: Максилович Р.Л. - довіреність від 16.01.2018 р. б/н.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління майном спільної власності Львівської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Майстерні по ремонту та виготовленню спеціального аптечного і медичного обладнання про повернення рухомого майна.

Ухвалою суду від 29.12.2017 р. відкрито провадження у справі №914/2716/17 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 29.01.2018 р.

В судовому засіданні 29.01.2018 р. оголошено перерву до 05.02.2018 р. У зв'язку з відсутністю судді Синчука М.М., через сімейні обставини, розгляд справи 05.02.2018 р. не відбувся. Ухвалою суду від 06.02.2018 р. розгляд справи призначено на 26.02.2018 р.

В судовому засіданні 26.02.2018 р. закрито підготовче засідання та розгляд справи по суті призначено на 12.03.2018 р.

В судовому засіданні 12.03.2018 р. розгляд справи призначено на 26.03.2018 р.

Відповідно до ст.177 та в порядку ст.182 ГПК України судом виконано завдання які ставляться у підготовчому засіданні, та визначено:

Характер спірних правовідносин, а саме - господарські;

Склад учасників судового процесу, а саме: - Позивач Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, Відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю Майстерні по ремонту та виготовленню спеціального аптечного і медичного обладнання .

Предмет спору - повернення рухомого майна.

Позовні вимоги (остаточні позовні вимоги): Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Майстерні по ремонту та виготовленню спеціального аптечного і медичного обладнання" (79007, м. Львів, вул. Базарна, 36, р/р № 26008602186361 в ЛОФ АКБ Укрсоцбанк , МФО 325019, код ЄДРПОУ: 32568425) повернути управлінню майном спільної власності Львівської обласної ради (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 25255072) за актом приймання-передачі індивідуально визначене (рухоме) майно: машини та обладнання - 9 одиниць, транспортні засоби - 3 одиниці і інші основні фонди - 1 одиниця, а саме: автомобіль ВАЗ - 21099 (рік випуску 1995), автомобіль ГАЗ - 52 (рік випуску 1977), автомобіль ГАЗ - 53 (рік випуску 1970), станок СФ 4-1 (рік випуску 1989), станок КДШ-4 (рік випуску 1989), станок ТП-40-1 (рік випуску 1974), станок шліфувальний (рік випуску 1981), станок Ш"ЛСБ" (рік випуску1984), станок ФСМ-1 (рік випуску 1985), шліфмашинка СО2061 (рік випуску 1981), вентилятор системний (рік випуску 1987), вентилятор системний (рік випуску 1989), калькулятор (рік випуску 2003) (згідно з інвентарним описом № 1 від 11.07.2003 р.).

1.Описова частина рішення.

1.1. Позиція позивача. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Львівська обласна рада прийняла рішення від 31.05.2016р. № 175 Про приватизацію об'єктів спільної власності територіальних громад області щодо приватизації способом аукціону нежитлових будівель за адресою: м. Львів, вул. Базарна, 36, 38.

На підставі зазначеного рішення Львівської обласної ради 31.05.2016р. № 175, за результатами проведеного аукціону Позивач уклав договори купівлі-продажу/нерухомого майна від 01.06.2017р. з переможцем аукціону - приватним підприємством Галицьке .

15.06.2017р. за актами приймання-передачі нежитлові будівлі за адресою: м. Львів, вул. Базарна, 36, 38 були передані новому власнику.

У зв'язку з приватизацією Позивач листом від 26.07.2017р. № 947 поінформував товариство з обмеженою відповідальністю "Майстерні по ремонту та виготовленню спеціального аптечного обладнання" про припинення договору оренди цілісного майнового комплексу від 01.08.2003р. №252 з дати підписання актів приймання-передачі нерухомого майна від 15.06.2017р. Також, Позивач у вищезгаданому листі запропонував Відповідачу до 07.08.2017р. передати на баланс іншому підприємству, установі чи організації, яку визначить Позивач, індивідуально визначене (рухоме) майно, машини та обладнання - 9 одиниць, транспортні засоби - 3 одиниці, інші основні фонди - 1 одиниця (згідно з інвентарним описом № 1 від 11.07.2003 р.). Однак, Відповідач ні в зазначений термін, ні в подальшому, зазначене індивідуально визначене (рухоме) майно не передав. Листом від 25.09.2017р. № 1189 Позивач ще раз звернувся до Відповідача щодо повернення рухомого майна або укладення договору оренди щодо нього. Однак жодної відповіді від Відповідача не отримав.

1.2 Позиція відповідача.

Відповідач позовні вимоги заперечує в повному обсязі. Вважає вимоги позивача безпідставними. Свою позицію обґрунтовує наступним. Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна"', одностороння відмова від договору оренди не допускається. Відповідно до ч.4 ст. 10 Закону України „Про оренду державного і комунального майна" умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору. Згідно зі ст. 26 цього Закону і п.10.8 спірного договору, проведення аукціону, на підставі якого було укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна від 01.06.2017 р. з переможцем аукціону - приватним підприємством „Галицьке", не є підставою для припинення дії договору оренди. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 даного Закону орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Стаття 23 цього Закону передбачає, що в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Відповідно до п. 8 ст. 17 Закону України „Про приватизацію державних підприємств" також вказано, що договір оренди зберігає чинність для нового власника приватизованого майна. Окрім цього, ні в Законі України „Про оренду державного і комунального майна", ні в Законі України „Про приватизацію державних підприємств" не передбачено прямо чи зобов'язаний орендодавець повідомити орендаря про намір продати об'єкт оренди. У ст. 8 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). В ч.2 ст. 9 Закону України „Про оренду землі" зазначено, що орендодавець зобов'язаний повідомити в письмовій формі орендаря про намір продати земельну ділянку третій особі із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається. Проте, жодним чином орендодавець такого повідомлення орендаря не здійснив. Також, відповідач звернув увагу суду на те, що в діях посадових осіб Управління майном спільної власності, з позиції правоохоронних органів вбачаються ознаки кримінального правопорушення. Це, зокрема, підтверджується тим, що було відкрито кримінальне провадження за ст. 206 КК України Шевченківським ВП ГУНП у Львівській області і 08.12.2017 р. були внесені про це відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вищенаведене свідчить про те, що спірний договір не є припинений, а відповідно і відсутні підстави для повернення рухомого майна позивачу.

2. Фактичні обставини справи встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Договором оренди цілісного майнового комплексу ДКП "Майстерні по ремонту та виготовленню спеціального аптечного обладнання" від 01.08.2003р. № 252 товариство з обмеженою відповідальністю "Майстерні по ремонту та виготовленню спеціального аптечного обладнання" (надалі-Відповідач) взяло в оренду зазначений майновий комплекс. До складу цілісного майнового комплексу входило і нерухоме майно - будівлі за адресою: Львів, вул. Базарна, 36,38 та рухоме майно: автомобіль ВАЗ - 21099 (рік випуску 1995), автомобіль ГАЗ - 52 (рік випуску 1977), автомобіль ГАЗ - 53 (рік випуску 1970), станок СФ 4-1 (рік випуску 1989), станок КДШ-4 (рік випуску 1989), станок ТП-40-1 (рік випуску 1974), станок шліфувальний (рік випуску 1981), станок Ш"ЛСБ" (рік випуску1984), станок ФСМ-1 (рік випуску 1985), шліфмашинка СО2061 (рік випуску 1981), вентилятор системний (рік випуску 1987), вентилятор системний (рік випуску 1989), калькулятор (рік випуску 2003) (згідно з інвентарним описом № 1 від 11.07.2003 р.).

01.08.2003 р. між сторонами у справі підписано Акт приймання-передачі майна.

Право власності Львівської обласної ради на нерухоме майно за адресою: м. Львів, вул. Базарна, 36, 38 підтверджується свідоцтвами про право власності на нерухоме майно САВ № 796330 від 25.10.2006р. і САВ № 796341 від 25.10.2006р.

Відповідно до п. 10 Договору цей договір діє 01.08.2003 р. до 31.07.2028 р., терміном на 25 років.

Львівська обласна рада прийняла рішення від 31.05.2016р. № 175 Про приватизацію об'єктів спільної власності територіальних громад області щодо приватизації способом аукціону нежитлових будівель за адресою: м. Львів, вул. Базарна, 36, 38.

На підставі зазначеного рішення Львівської обласної ради 31.05.2016р. № 175, за результатами проведеного аукціону Позивач уклав договори купівлі-продажу/нерухомого майна від 01.06.2017р. з переможцем аукціону - приватним підприємством Галицьке .

15.06.2017р. за актами приймання-передачі нежитлові будівлі за адресою: м. Львів, вул. Базарна, 36, 38 були передані новому власнику - приватному підприємству Галицьке .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи повинні керуватися у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятих межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк користування майно для здійснення господарської діяльності. Частиною першою ст. 763 Цивільного кодексу України та аналогічними положеннями ч. 1 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 26 цього Закону і п.10.8 спірного договору, проведення аукціону, на підставі якого було укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна від 01.06.2017 р. з переможцем аукціону - приватним підприємством „Галицьке", не є підставою для припинення дії договору оренди. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 даного Закону орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Стаття 23 цього Закону передбачає, що в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника. У п. 8 ст. 17 Закону України „Про приватизацію державних підприємств" також вказано, що договір оренди зберігає чинність для нового власника приватизованого майна.

Відповідно до ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється. Частина 1 коментованої статті надає наймачеві додатковий захист шляхом встановлення правила, що перехід права власності на річ, передану у найм, не є підставою для зміни або припинення договору найму. Новий власник речі автоматично набуває прав та обов'язків наймодавця за договором найму та повинен їх виконувати до закінчення строку дії договору або до моменту його припинення з будь-яких інших підстав. Тобто в результаті переходу права власності на найману річ має місце заміна наймодавця в договорі найму. Цивільний кодекс України не визначає переліку юридичних фактів, які тягнуть за собою зміну власника речі в розумінні цієї статті, перехід права власності на річ за будь-яких законних підстав: спадкування речі після смерті наймодавця, продаж, дарування наймодавцем речі, перехід права власності на річ, яка була предметом іпотеки тощо. Наймодавець, здійснюючи продаж речі, що передана в найм, зобов'язаний попередити покупця про наявність відносин найму. Купівля речі на таких умовах свідчить про згоду покупця прийняти на себе обов'язки наймодавця за договором найму. Наймодавець, який передав право власності на річ, або покупець (новий наймодавець) мають попередити наймача про заміну сторони у договорі найму. В разі нездійснення такого попередження виконання наймачем своїх обов'язків на користь первісного наймодавця буде вважатися належним виконанням ним договору найму. Разом з тим норма частини 1 коментованої статті є диспозитивною. Викладене в ній положення може бути змінене домовленістю між наймодавцем та наймачем. Положення про припинення договору найму в разі відчуження наймодавцем речі повинне обов'язково бути закріплене в договорі найму або в інших договорах (угодах) між наймодавцем та наймачем.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України ).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України , достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України ).

Відповідно до ст. 86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновок суду:

1). Обставини (факти) якими обґрунтовуються вимоги позивача не підтверджено доказами необхідними для задоволення позову. Таким чином, в задоволенні позовних вимоги Управління майном спільної власності Львівської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Майстерні по ремонту та виготовленню спеціального аптечного і медичного обладнання про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерні по ремонту та виготовленню спеціального аптечного і медичного обладнання" повернути управлінню майном спільної власності Львівської обласної ради за актом приймання-передачі індивідуально визначене (рухоме) майно: машини та обладнання - 9 одиниць, транспортні засоби - 3 одиниці і інші основні фонди - 1 одиниця, а саме: автомобіль ВАЗ - 21099 (рік випуску 1995), автомобіль ГАЗ - 52 (рік випуску 1977), автомобіль ГАЗ - 53 (рік випуску 1970), станок СФ 4-1 (рік випуску 1989), станок КДШ-4 (рік випуску 1989), станок ТП-40-1 (рік випуску 1974), станок шліфувальний (рік випуску 1981), станок Ш"ЛСБ" (рік випуску1984), станок ФСМ-1 (рік випуску 1985), шліфмашинка СО2061 (рік випуску 1981), вентилятор системний (рік випуску 1987), вентилятор системний (рік випуску 1989), калькулятор (рік випуску 2003) (згідно з інвентарним описом № 1 від 11.07.2003 р.) відмовити повністю.

2). Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати в сумі 1600,00 грн покласти на позивача Управління майном спільної власності Львівської обласної ради.

Керуючись ст.ст.2,13,74,75,76,77,78,86,129,236-241,327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позовних вимоги відмовити повністю.

Повний текст рішення виготовлено 02.04.2018 р.

Суддя Синчук М.М.