Рішення

від 21.03.2018 по справі 916/2092/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2092/17 Господарський суд Одеської області у складі

Головуючий суддя - Волков Р.В.

суддя Рога Н.В. та суддя Смелянець Г.Є.

при секретар судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області (66800, Одеська обл., Ширяєвський р-н, смт. Ширяєве, вул. Коробченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 04378994);

До відповідачів:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю „Майстер драйв" (65025, м. Одеса, вул. 19-й км Старокиївської дороги, 4-С, код ЄДРПОУ 40656311),

2. Фізичної особи-підприємця Яцкова Олександра Володимировича (67024, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

про визнання договорів недійсними

За участю представників сторін:

Від позивача: Шер Ю.О. (за довіреністю);

Від ТОВ „Майстер драйв": Гризан О.П.;

Від ФОП Яцкова Олександра Володимировича: Дегтярьов О.О. (за довіреністю), Вуж Д.В. (за довіреністю);

встановив:

Позивач, Ширяївська селищна рада Ширяївського району Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Майстер драйв" та Фізичної особи-підприємця Яцкова Олександра Володимировича про визнання недійсними договору будівельного підряду № 05/2016 від 23.12.2016 укладеного між позивачем та відповідачем-1, Договорів № Ш-1 від 21.12.2016 та № Ш-2 від 21.12.2016 укладених між позивачем та відповідачем-2.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на необізнаність позивача щодо існування вказаних договорів, відсутність вказаної заборгованості за обліком позивача, відсутність зобов'язань позивача за вказаними договорами на обліку в органах казначейства, акт ревізії Південного офісу Держаудитслужби № 08-11/41 від 08.06.2017 про відсутність кредиторської заборгованості позивача за вказаними договорами, підписання договорів колишнім Ширяєвським селищним головою ОСОБА_6 після закінчення повноважень та за наявності з 20.12.2016 іншого керівника - ОСОБА_7, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з цього приводу, Регламент роботи позивача, положення Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" в частині порядку початку роботи новообраного селищного голови, відсутність наміру сторін створити правові наслідки

Також посилається на незаконність виконання відповідачами робіт у строк менший аніж передбачено договорами та без отримання попередньої оплати, неможливість виконання робіт у такий скорочений термін, погані погодні умови, відсутність доказів виконання робіт, первинної бухгалтерської документації з цього приводу, преюдиційність висновків рішення господарського суду Одеської області від 06.10.2017 по справі №916/1732/17, відсутність бюджетних асигнувань. (а.с. 3-6 т.1, а.с.143-157 т.2, а.с.178 т.3).

Остаточно обґрунтування своїх вимог виклав у заяві від 05.02.2018р. (за вх. ГСОО №2434/18) (а.с.178 т.3).

Позивачем було надано заяву про забезпечення позову від 21.08.2017 (а.с.82-83 т.1) шляхом заборони відповідачам вчиняти будь-які дії щодо примусового стягнення сум по зобов'язанням Ширяєвської селищної ради за Договором будівельного підряду № 050/2016р. від 23.12.2016р. укладений між Ширяєвською селищною радою та ТОВ „Майстер драйв" (відповідач 1); Договором № Ш-1 від 21.12.2016р. та Договором № Ш-2 від 21.12.2016 р., укладеними між Ширяєвською селищною радою та ФОП Яцковим О.В. до моменту вирішення справи по суті.

Вказану заяву судом розглянуто та відхилено в зв ?язку з відсутністю підстав.

Також позивачем 11.09.2017 було заявлено клопотання про об ??єднання в одне провадження справ № 916/2092/17, № 916/1731/17 та № 916/1732/17 (а.с. 87-88 т.1). Вказане клопотання судом розглянуто та відхилено як безпідставне.

Відповідач-1 проти позову заперечує, посилаючись на свободу договору, встановлення певних фактів рішенням господарського суду Одеської області № 916/643/17 від 15.05.2017 щодо укладання договору та його виконання, стягнення вказаним рішенням суду основного боргу за виконані по договору роботи а також пені, 3% річних та інфляційних за прострочку виконання позивачем зобов ?язання щодо оплати, набрання рішенням законної сили, безпідставність тверджень позивача про необізнаність з існуванням договору, спростування таких тверджень листуванням та направленням судом процесуальних документів позивачеві.

Вказує, що відповідно до діючого законодавства головою Ширяєвської сільської ради до 26.12.2016 включно була ОСОБА_6, яка мала повноваження на підписання договорів та прийняття його виконання. Вважає, що відсутність у позивача інформації щодо укладених договорів, а також відсутність такої інформації у актах перевірок та у органах держказначейства свідчить про неналежну організацію обліку договорів працівниками позивача, ведення такого обліку не є обов ?язком відповідача, не залежить від його волі, не впливає на дійсність чи недійсність договорів та не може бути поставлено у вину відповідачам. Посилається на відсутність доказів несприятливих погодних умов та неможливості виконання робіт у заявлені строки, відсутність доказів наявності форс-мажорних обставин через погодні умови.

Також вказує на суперечливість правової позиції позивача, практику європейського суду з прав людини щодо права на справедливий суд, та відсутність будь-яких підстав для задоволення позову.

Вважає, що заявлення про неукладеність Договору суперечить фактам, які не підлягають доведенню, оскільки вони встановленні рішенням господарського суду Одеської області № 916/643/17 від 15.05.2017р.: факт укладання 23.12.2016р. між позивачем та відповідачем 1 договору будівельного підряду № 05/2016. Вказаним рішенням стягнуто з Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Майстер драйв" 689791,83грн. - основного боргу, 31749,32 грн. - пені, 3401,71грн. -3% річних, 14561,51 грн. -інфляції. Крім того, відповідач 2 вважає, що достатнім виникнення цивільних прав та зобов'язань є відтиск печатки на документах - висновок ВГСУ у постанові від 01.06.2010р. у справі № 14/361. Враховуючи, що Договір й документи до нього скріплені печаткою позивач, це цілком достатній доказ виникнення цивільних прав та зобов'язань за Договором. (а.с.57-61 т.2, а.с.204-206 т.2, а.с.57-58 т.3, а.с.80-84 т.3, а.с.143-154 т.3, а.с.200 т.3 ).

Відповідач-2 проти позову заперечує з аналогічних аніж відповідач-1 підстав, посилаючись на укладання договорів з повноважними представником позивача, вступ ОСОБА_7 на посаду селищного голови лише 27.12.2016, фактичне виконання договору відповідачем, невиконання своїх посадових обов ?язків працівниками позивача в частині належного обліку та реєстрації укладених договорів, невірне тлумачення позивачам норм законодавства щодо строків початку роботи новообраного селищного голови та інші зазначені в поясненнях обставини. (а.с.111-113 т.1, а.с.193-194 т.2, а.с.168 т.3).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

21.12.2016р. між позивачем та відповідачем -2 було підписано договір № Ш-1, відповідно до умов якого позивач доручає, а відповідач -2 взяв бере на себе зобов'язання виконати капітальний ремонт облаштування ДНЗ Сонечко в смт. Ширяєве Ширяївського району Одеської області. Договірна ціна визначена сторонами в 289455,78грн.

21.12.2016р. між позивачем та відповідачем -2 було підписано договір №Ш-2 на виконання капітального ремонту тротуарної плитки в смт. Ширяєве Ширяївського району Одеської області з вартістю робіт та договірною ціною на суму 271735,43 грн.

23.12.2016р. між позивачем та відповідачем-1 було підписано договір будівельного підряду № 05/2016, відповідно до якого позивач доручає, а відповідач-1 забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання капітального ремонту дороги по вулиці Соборній в смт. Ширяєве Ширяївського району Одеської області. Договірна ціна визначена сторонами в 699524грн.

Позивач вважає вказані договори незаконними та такими, що підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пункт 1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного Кодексу України та ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5,6 ст.203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 232 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

Проте наявність такої зловмисної домовленості повинно бути доведено належними і допустимими доказами.

Відповідно до п.2.10 постанови пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , у силу припису ст.204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже обов'язок доведення наявності обстави, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача ,(прокурора- в разі подання ним відповідного позову) .

Згідно п.4 ст.203 Цивільного Кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 208 Цивільного Кодексу України передбачено перелік правочинів які належить вчиняти у письмовій формі: правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Приписи п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. №9 передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

За положеннями абз.5 п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6.11.2009р. №9 відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Дана позиція також викладена ВАСУ у Роз'ясненні "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" №02-5/111 від 12.03.99р.

У п.п. 2.1, 2.5.2, 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними зазначено, що правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів. Вирішуючи спори про визнання правочинів (недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

При цьому відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Як вже зазначалось, згідно ст.215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5,6 ст.203 цього кодексу

Вказані частини ст.203 Цивільного Кодексу України зазначають наступне:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Позивач вказує, що згідно з 19.1 ст. 19 Регламенту роботи позивача № 8 від 03.12.2015р. Повноваження селищного голови починаються з моменту оголошення селищною територіальною виборчою комісією про його обрання і закінчується в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до Закону особи… . Вважає, що оскільки постанова про встановлення результатів виборів селищного голови Ширяєвської селищної ради прийнята 20.12.2016, то саме з цієї дати припиняються повноваження ОСОБА_6

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

З вказаних норм чітко вбачається, що оголошення селищною територіальною виборчою комісією про обрання голови повинно бути зроблено саме на пленарному засіданні відповідної ради і саме з цим моментом законодавство пов ?язує як початок повноважень новообраного голови, так і закінчення повноважень попереднього.

Таке пленарне засідання Ширяєвської селищної ради відбулось 27.12.2016р.

Відповідно до матеріалів справи, Рішення 1 сесії 1 скликання Ширяївської селищної ради від 27.12.206р., яке розміщено на офіційному сайті у відкритому доступі, встановлює наступне: 1. Визнати повноваження Ширяївського селищного голови Ширяївської селищної ради об'єднаної територіальної громади ОСОБА_8 … з 27 грудня 2016р. .

За таких обставин, суд вважає посилання позивача на п.19.1 Регламенту в частині строку набрання ОСОБА_8 повноважень голови ради з 20.12.2016 помилковими та такими, що не підтверджуються наявними доказами та обставинами справи.

З наведеного чітко вбачається, що повноваження ОСОБА_6 як голови ради тривали по 26.12.2016 включно.

Таким чином, підписання нею оспорюваних договорів 21.12.2016р. та 23.12.2016р. в якості Ширяєвського селищного голови було здійснено під час наявності в неї відповідних повноважень.

Посилання позивача на відсутність в нього екземплярів договорів, неприйняття їх до обліку, відсутність реєстрації в органах державного казначейства, невідображення заборгованості за договорами під час перевірок а також на інші факти відсутності обліку та реєстрації договорів суд не вважає належними доказами їх недійсності, оскільки такі діє не є обов ?язковою складовою частиною процедури укладання договорів, жодним чином не можуть свідчити про порушення саме в умовах договорів будь-яких законодавчих приписів. Позивачем не наведено жодної правової норми, яка б ставила недійсність укладених між сторонами по справі договорів у залежність від наведених позивачем обставин.

Суд приймає до уваги твердження позивача про відсутність в нього текстів договорів, проте суд звертає його увагу на те, що зазначені ним питання щодо обліку та реєстрації договорів повинні вчинятись саме позивачем, а не відповідачами. Суд погоджуються з твердженнями відповідачів відносно того, що вони не мають жодного відношення до такого обліку контрагентом за договором.

Посилання позивача на відсутність грошових зобов ?язань за балансом та відповідно до акту перевірки його фінансово господарської діяльності також не може розглядатись як підстав для задоволення позову з вищевказаних підстав.

Відсутність коштів та розірвання через це інших договорів з іншими суб ?єктами господарювання також жодним чином не свідчить про незаконність оспорюваних договорів.

Частина доводів позивача ґрунтується на посиланнях щодо дострокового та занадто швидкого виконання робіт, виконанні їх відповідачами за власний рахунок до отримання коштів від позивача, сумнівах щодо достовірності актів виконаних робіт, відсутності підтвердження виконання первинними бухгалтерськими документами та неповноті таких документів.

Вказані доводи стосуються виконання договорів, їх (доводів) не існувало на момент укладання правочинів, а тому вони не можуть впливати на їх дійсність саме на момент укладання. Фактично йдеться про дослідження питань щодо наявності або відсутності підстав для здійснення оплати робіт за спірними договорами. Стягнення такої оплати не є предметом спору по цій справі, не впливає на результати розгляду а тому не входить до предмету доказування.

Що стосується посилань позивача на преюдиційність висновків рішення господарського суду Одеської області (суддя Никифорчук М.І.) від 06.10.2017 по справі №916/1732/17, суд вважає, що вказане рішення не є приюдиційним, оскільки на даний час воно оскаржується в Одеському апеляційному господарському суді та не набрало в законної сили.

Щодо посилань відповідача-1 на встановлення рішенням господарського суду Одеської області № 916/643/17 від 15.05.2017 фактів укладання договору та його виконання, стягнення вказаним рішенням суду основного боргу за виконані по договору роботи а також пені, 3% річних та інфляційних за прострочку виконання позивачем зобов ?язання щодо оплати, суд ставиться до них критично, оскільки в рамках наведеної судової справи питання щодо недійсності правочину не розглядалось, правова оцінка пов ?язаним з цим обставинам не надавалась, вимоги такі не заявлялись. За таких обставин вказане судове рішення не може бути безумовним доказом відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо недійсності правочинів по справі яка розглядається.

П.3 ч.1 ст.3 Цивільного Кодексу України визначає свободу договору в якості однієї з загальних засад цивільного законодавства.

Ст.627 Цивільного Кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Щодо повідомлень в правоохоронні органи відносно вчинення ОСОБА_6 кримінальних порушень під час знаходження на посаді голови ради, то такі посилання позивача за відсутності встановлених вироком суду фактів не можна вважати належними доказами обґрунтованості його вимог.

Позивач посилається на укладання договорів без наміру створення правових наслідків та з метою отримання відповідачами незаконного прибутку.

З тексту договорів на наявних у матеріалах справи доказів не вбачається відсутності наміру у сторін на виникнення правових наслідків. Досягнення домовленості з виконання робіт, оформлення факту виконання робіт та подальше намагання отримати грошову оплату за виконання навпаки свідчить про наміри сторін створити певні правові наслідки, притаманні для договорі підряду.

Значна частина доводів позивача ґрунтується на неналежному виконанні відповідачами умов договору, порушенні умов щодо виконання робіт після попередньої оплати, неможливості виконати роботи у зазначений в актах строк.

При цьому суд звертає увагу сторін, що подальше виконання умов договору сторонами не є предметом розгляду по цій справі, а тому ці обставини не входять до предмету доказування. Предметом спору по цій справі є питання дійсності або недійсності договорів саме на момент їх укладання, тому суд не вважає за необхідне з ?ясовувати питання, пов ?язані з тим як вони фактично були виконані та у які строки. Питання повноти та якості виконання робіт мають досліджуватися судом у разі наявного на розгляді спору щодо факту виконання робіт, якості та повноти такого виконання.

Як вбачаєтеся з матеріалів справи, оспорювані договори укладені між позивачем та відповідачами повністю відповідають вимогам законодавства.

Згідно ч.1 ст.73 Господарського процесуального Кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з п.1 ст.86 Господарського процесуального Кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання договорів недійсними.

Відповідно до ст.ст.123, 129 Господарського процесуального Кодексу України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1) У задоволенні позову Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області (66800, Одеська обл., Ширяєвський р-н, смт. Ширяєве, вул. Коробченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 04378994) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Майстер драйв" (65025, м. Одеса, вул. 19-й км Старокиївської дороги, 4-С, код ЄДРПОУ 40656311) та Фізичної особи-підприємця Яцкова Олександра Володимировича (67024, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про визнання договорів недійсними - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 21.03.2018р. Повний текст рішення складено 30 березня 2018 р.

Головуючий суддя Р.В. Волков

Суддя Г.Є. Смелянець

Суддя Н.В. Рога