Постанова

від 12.02.2018 по справі 910/6306/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2018 р. Справа№ 910/6306/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Молокопой І.А., за участю представників: від позивача: не з'явився, від відповідача: Ашмінець І.В., від третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Сумській області на рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2017 р. (повний текст складено 21.08.2017)

у справі № 910/6306/17 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Сумській області

до Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-технічна виробнича компанія Україна

про стягнення 53 641,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2017 р. у справі №910/6306/17 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна екологічна інспекція у Сумській області звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2017 р. у справі №910/6306/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального права. Також скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги.

Скаржник вказує на те, що актом планової перевірки від 13.10.-02.11.2015 р. встановлений факт здійснення відповідачем наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел Новотроїцької УКПГ в період з 19.01.2014 р. по 04.12.2014 р., що є порушенням вимог статей 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , у зв'язку з чим у відповідності до вимог Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків,які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. №639 проведений розрахунок завданої шкоди. Згідно з пунктом 3.11. вказаної Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу. За доводами скаржника, судом першої інстанції не враховано, що висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 р. у справі №3-1033гс15 стосуються застосування строків позовної давності, а не визначення правильності часу роботи джерел викидів в наднормативному режимі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 у справі №910/6306/17 поновлено Державній екологічній інспекції у Сумській області пропущений процесуальний строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2017 у справі №910/6306/17, прийнято апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Сумській області на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2017 у справі №910/6306/17 до провадження, розгляд справи призначений на 17.01.2018.

18.12.2017 р. від відповідача до Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2017 р. - без змін. Відповідач посилається на те, що пункт 3.11. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків,які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. №639, визначає, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Враховуючи, що Державною екологічною інспекцією у Сумській області планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Філією Газопромислового управління Полтавагазвидобування Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування проводилась з 13.10.2015 р. по 02.11.2015 р. і на момент її проведення дозвіл на викиди забруднюючих речовин був отриманий, відтак нарахуванням позивачем збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу за 2014 рік, суперечить нормам вказаної Методики ( у редакції чинній до 28.12.2016). Крім того, відповідач зазначає, що у постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 р. у справі №3-1033гс15 зазначено, що моментом виявлення порушення Закону України Про охорону атмосферного повітря є дата складання екологічною інспекцією акта перевірки, а моментом усунення правопорушення - дата отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, і тому нарахування збитків слід проводити за період з дати виявлення порушення до його усунення.

З 15.12.2017 р. набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 (далі - ГПК України).

Відповідно до пп. 9 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду №09.1-08/143/18 від 17.01.2018 та згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.01.2018 склад колегії суддів у справі №910/6306/17 змінено на наступний: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді Тищенко А.І., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 р. у справі №910/6306/17 прийнято апеляційну скаргу до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді Тищенко А.І., Хрипун О.О. та призначено розгляд справи на 12.02.2018 р.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 12.02.2018 р. не з'явились, проте були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з частиною дванадцятою статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

В період з 13.10.2015 р. по 02.11.2015 р. Державною екологічною інспекцією у Сумській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Філією Газопромислового управління Полтавагазвидобування Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування за адресою: с. Кам'яне, лебединський район, Новотроїцьке родовище Новотроїцька УКПГ Гадяцького ЦВНГК.

За результатами перевірки встановлено, що в період з 19.01.2014 р. по 04.12.2014 р. здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел Новотроїцької УКПГ без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

13.10.2015 року Державною екологічною інспекцією у Сумській області за результатами вказаної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, в якому зафіксовано факт виявлення порушення Публічним акціонерним товариством Укргазвидобування вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства підписано з зауваженнями заступником головного інженера Філії Полтавагазвидобування ПАТ Укргазвидобування Підвальним В.І.. та старшим інженером відділу екологічної та техногенної безпеки Тумановою О.Б., які були присутні при проведенні перевірки.

На підставі вказаного акту та відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №639 від 10.12.2008, позивачем було здійснено розрахунок розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел Новотроїцької УКПГ філії ГПУ Полтавагазвидобування внаслідок відсутності дозволу на викиди від 17.12.2015 року за період з 19.01.2014 року (дата закінчення дії попереднього дозволу на викиди) по 04.12.2014 року (дата отримання нового дозволу на викиди) в сумі 53 641,64 грн.

З метою досудового врегулювання господарського спору на підставі ст.ст. 3, 20-2, 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища Державною екологічною інспекцією у Сумській області було направлено відповідачу претензію від 24.12.2015 року №2661/09-14 із доданим до неї розрахунком, копія якої наявна в матеріалах справи, з пропозицією добровільно відшкодувати завдану державі внаслідок порушення вимог чинного природоохоронного законодавства шкоду в сумі 53 641,64 грн.

За результатами розгляду зазначеної претензії відповідач листом №Юр-1168 від 03.02.2016 року повідомив позивача про незгоду із здійсненим нарахуванням та безпідставність претензії, оскільки час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу, та наявність на дату проведення планової перевірки дозволу на викиди забруднюючих речовин, отриманого 04.12.2014 року.

Таким чином в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у зв'язку із здійсненням відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідач зобов'язаний відшкодувати завдані державі збитки, розмір яких згідно наведеного позивачем розрахунку становить 53 641,64 грн.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на безпідставне застосування позивачем пункту 3.11 Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря щодо нарахування збитків з моменту вчинення порушення до моменту усунення останнього, оскільки на дату проведення перевірки в наявності був дозвіл від 04.12.2014 р.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки розрахунок маси викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється за встановленою Методикою формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду, а такий час визначається саме з моменту виявлення порушення до моменту його усунення (з урахуванням фактично відпрацьованого часу), приймаючи до уваги наявність у відповідача на дату проведення перевірки 13.10.2015 року - 02.11.2015 року та, відповідно, моменту виявлення порушення, дозволу на викиди забруднюючих речовин від 04.12.2014 року, суд дійшов висновку, що нарахування збитків, завданих відповідачем в період з 19.01.2014 року по 04.12.2014 року не відповідає нормам зазначеної Методики (в редакції, яка діяла до 28.11.2016 року).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

За приписами ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, судам необхідно встановити наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів складу цивільного правопорушення відповідальність не настає.

Суд зазначає, що спірні правовідносини, пов'язані з нарахуванням позивачем збитків, завданих внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади, правовідносини регулюються, зокрема, нормами Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , Закону України Про охорону атмосферного повітря , приписами Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 639 від 10.12.2008.

Статтею 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Як визначено Законом України Про охорону атмосферного повітря , атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.

За приписами ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання.

Згідно ст. 33 Закону України Про охорону атмосферного повітря про охорону атмосферного повітря особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.

У відповідності до ст. 34 Закону України Про охорону атмосферного повітря про охорону атмосферного повітря шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

При цьому відповідно до ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як зазначає позивач, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, складеним 23.10.2015 року Державною екологічною інспекцією у Сумській області, підтверджується факт порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , що полягає у здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

З урахуванням викладеного розмір збитків було розраховано позивачем на підставі довідки Філії Полтавагазвидобування ПАТ Укргазвидобування щодо фактичної кількості використаних сировини та матеріалів на УКПГ Новотроїцьк за період з 19.01.2014 року по 14.12.2014 року.

В свою чергу позивач стверджує, що відповідач зобов'язаний відшкодувати завдані державі збитки за період з 19.01.2014 року (дата закінчення дії попереднього дозволу на викиди) по 04.12.2014 року (момент усунення порушення - дата отримання нового дозволу на викиди) включно на загальну суму 53 641,64 грн. Тобто, за твердженням позивача, збитки підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу.

Колегія суддів зазначає, що порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №639 від 10.12.2008 (далі - Методика), зміни до якої вносились наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 548 від 28.12.2016 року.

Так, за змістом п. 2.1.2 Методики (в редакції, яка діяла до 28.12.2016 року) наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, у тому числі, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Згідно п. 2.2 Методики (в редакції, яка діяла до 28.11.2016 року) факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Розрахунок маси викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється за встановленою Методикою формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Такий час визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу (п. 3.11 Методики (в редакції, яка діяла до 28.11.2016 року)). Факт усунення порушення може бути підтверджений, зокрема отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 3.12 (в редакції, яка діяла до 28.11.2016 року)). Розрахунок розмірів відшкодування збитків здійснюється за формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду (п. 4 (в редакції, яка діяла до 28.11.2016 року)).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу є триваючим правопорушенням, а право на позов про стягнення шкоди, завданої таким правопорушенням, виникає кожен день з моменту виявлення до моменту його усунення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 року № 3-1033гс15.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, на час дії Методики (в редакції, яка діяла до 28.11.2016 року) нарахування збитків необхідно проводити з моменту виявлення порушення до моменту усунення останнього.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що порушення відповідачем вимог Закону України Про охорону атмосферного повітря зафіксовано в акті перевірки від 23.10.2015 року.

При цьому зазначене порушення було усунено Публічним акціонерним товариством Укргазвидобування 04.12.2014 року (дата отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами).

В свою чергу вказаний факт позивачем не заперечувався.

Таким чином, оскільки розрахунок маси викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється за встановленою Методикою формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду, а такий час визначається саме з моменту виявлення порушення до моменту його усунення (з урахуванням фактично відпрацьованого часу), приймаючи до уваги наявність у відповідача на дату проведення перевірки 13.10.2015 року - 02.11.2015 року та, відповідно, моменту виявлення порушення, дозволу на викиди забруднюючих речовин від 04.12.2014 року, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що нарахування збитків, завданих відповідачем в період з 19.01.2014 року по 04.12.2014 року не відповідає нормам зазначеної Методики (в редакції, яка діяла до 28.11.2016 року).

Колегія суддів звертає увагу, що зміни до п. 3.11 Методики, згідно якого час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу, внесені Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 548 від 28.12.2016 року.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що здійснення нарахування збитків в 2015 році за результатами проведеної 13.10.2015 року - 02.11.2015 року перевірки на підставі іншої, ніж та, що діяла на час проведення останньої, Методики, суперечить приписам законодавства, а отже здійснене позивачем безпідставно.

Доводи апеляційної скарги про те, що правовий висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 18.11.2015 р. у справі №3-1033гс15 стосується застосування строків позовної давності, а не визначення правильності часу роботи джерел викидів в наднормативному режимі, колегією суддів відхиляються, оскільки у вказаній постанові Верховного Суду України зазначено, що момент виявлення порушення Закону України Про охорону атмосферного повітря - є дата складення екологічною інспекцією акта перевірки, а момент усунення правопорушення - дата отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, і що нарахування збитків слід проводити за період з дати виявлення правопорушення до його усунення.

Таким чином, висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 232, 233, 240, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Сумській області на рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2017 р. у справі №910/6306/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 01.08.2017 р. у справі №910/6306/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді О.О. Хрипун

А.І. Тищенко