Рішення

від 02.04.2018 по справі 927/100/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

02 квітня 2018 року м. Чернігівпо справі № 927/100/18

Суддею Господарського суду Чернігівської області Мурашко І.Г., за участю секретаря судового засідання Рослого В.В. розглянуто справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк",

юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001

адреси для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094; вул. Набережна Перемоги, 30, 7-й поверх, м. Дніпро, 49094

до відповідача: Приватне підприємство "Самбуд" ,

вул. Пухова, буд. 129, корп. 3, кв. 54, м. Чернігів, 14032

предмет спору: про зобов'язання визнати кредиторські вимоги на суму 97033,98 грн.

За участю:

представника позивача: Рожко С.М. довіреність від 29.12.2016 за № 8449-К-О, представник

представника відповідача: не прибув

У судовому засіданні 02.04.2018 року Господарським судом Чернігівської області на підставі ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" подано позов до Приватного підприємства "Самбуд" про зобов'язання вчинити дії. Згідно заявленого позову ПАТ КБ "ПриватБанк" просить суд:

- зобов'язати ПП "Самбуд", в особі ліквідаційної комісії, визнати кредиторські вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" із заборгованості за кредитним договором № б/н від 22.05.2012, яка утворилась станом на 27.12.2017 в сумі 97033,98 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом - 14000,00 грн., заборгованість за відсотками - 31471,99 грн., заборгованість з комісії - 7154,40 грн., пені - 44407,59 грн, та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 193 ГК України, 105, 111, 112, 526, 530, 549, 611, 1054 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.02.2018 позовну заяву ПАТ КБ ПриватБанк прийнято до розгляду та відкрито провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.1-2).

Повноважний представник позивача у судовому засіданні 02.04.2018 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав наведених у позові.

Відповідач у підготовчі засідання 05.03.2018 та 26.03.2018 та у судове засідання 02.04.2018 по розгляду справи по суті не прибув, повноважного представника не направив, відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

Ухвала суду від 09.02.2018 про відкриття провадження у справі та ухвали суду від 05.03.2018 та від 26.03.2018 про повідомлення відповідача були направлені за його адресою державної реєстрації згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 14032, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Пухова, буд. 129, корпус 3 кв. 54, - однак адресату вручені не були, про що відділенням поштового зв'язку проставлено відмітки за не запитом та за закінченням встановленого строку зберігання .

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач був неодноразово належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак своїми процесуальними правами не скористався.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Зважаючи на те, що згідно ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, відтак неявка представника відповідача у судові засідання, не подання ним відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у відповідності ст. 178, 202 Господарського кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За приписами ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

22.05.2012 року на підставі заяви Приватного підприємства Самбуд (код ЄДРПОУ 35779826) про відкриття поточного рахунку, ПАТ КБ ПриватБанк було відкрито для відповідача поточний рахунок № 26005060785586 (а.с.12). Приватне підприємство Самбуд шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку надав згоду з Умовами та Правилами надання банком банківських послуг, у тому числі Умов та Правил обслуговування за Розрахунковими картками, що розміщені на сайті банку http// www.privatbank.ua . http//client bank privatbank.ua., Тарифами банку, - які разом із заявою про відкриття поточного рахунку склали договір банківського обслуговування. Відповідач, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку, зобов'язався виконувати умови викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - договору банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до заяви від 22.05.2012, банк взяв на себе зобов'язання за наявності вільних грошових коштів здійснювати обслуговування кредитного ліміту по рахунку відповідача № 26005060785586.

Відповідно до розділу 1 "Умов та правил надання банківських послуг", розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг Банком його Клієнтам. Таким чином, Клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг позивача.

Частиною 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Частиною 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Виходячи зі змісту ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, норми чинного законодавства надають сторонам договору банківського рахунку можливість передбачити в ньому положення про надання банком клієнту овердрафту - короткострокового кредиту, який надається понад залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка, що має місце у спірних правовідносинах, які склались між сторонами з приводу виконання укладеного між ними договору банківського обслуговування від 22.05.2012 року. Таке кредитування рахунка відповідача надало останньому можливість здійснювати платежі за умови відсутності або недостатність грошових коштів на його рахунку.

Згідно довідки ПАТ КБ ПриватБанк від 24.12.2014 за № 08.7.0.0.0/141224093044 відповідачу ПП Самбуд були встановлені наступні ліміти кредитування: 8000,00 грн. у період з 22.05.2012 по 12.03.2013; 12000,00 грн. у період з 13.03.2013 по 20.06.2013, та починаючи з 21.06.2013 ліміт кредитування складав 14000,00 грн. (а.с.25).

Встановлення відповідачу зазначених розмірів кредитного ліміту підтверджується також виписками по поточному рахунку ПП Самбуд (код ЄДРПОУ 35779826) № 26005060785586, прострочена заборгованість по якому в подальшому була перенесена банком на рахунки № 20675051408446 та № 20639051400510 (а.с. 29-37).

На виконання взятих на себе зобов'язань, позивач у період з 23.05.2012 по 12.11.2013 включно здійснив кредитування відповідача у формі овердрафту, шляхом перерахування коштів на рахунок № 26005060785586 та здійснення оплати платіжних документів відповідача, в межах встановлених лімітів кредитування, що підтверджується наданою позивачем випискою з рахунку позивача № 26005060785586 (а.с. 29-37).

Розділом 3.2.1. Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ ПриватБанк , регламентовано порядок надання кредиту - Кредитний ліміт на поточний рахунок корпоративного клієнта.

Пунктом 3.2.1.1.1 Умов та Правил надання банківських послуг визначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко - економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту кредиту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт - банк, інтернет клієнт - банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведені його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди (п. 3.2.1.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг). Кредитний ліміт стосовно цього розділу Умов та Правил надання банківських послуг являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку (п. 3.2.1.1.5 Умов та Правил надання банківських послуг).

У відповідності до пункту 3.2.1.1.8 Умов та Правил надання банківських послуг, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов та Правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки). При порушені клієнтом будь - якого із зобов'язань, передбачених Умовами та Правилами надання банківських послуг, банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. В той же час, при належному виконання клієнтом зобов'язань, передбачених Умовами та Правилами надання банківських послуг, за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той самий строк. Термін також може бути змінений банком згідно з п. 3.2.1.2.3.4 цього розділу Умов та Правил надання банківських послуг. Згідно ст. 212, 651 ЦК України при порушені клієнтом будь - якого із зобов'язань за кредитом, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь - якого із зобов'язань має право встановити інший термін повернення кредиту.

Виходячи зі змісту пункту 3.2.1.1.11 Умов та Правил надання банківських послуг, періодом безстрокового користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування кредитним лімітом на поточному рахунку - не більше 35 днів.

Відповідач в порушення Умов та Правил надання банківських послуг, свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту не виконав, кредит в сумі 14000,00 грн. у встановлений строк позивачу не повернув, починаючи з 27.01.2014 року (91-й день з дати закінчення періоду у який дебетове сальдо підлягало обнуленню) тіло кредиту в сумі 14000,00 грн. було винесено на прострочку.

За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п. 3.2.1.4.1 Умов та Правил надання банківських послуг).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок відсотків здійснюється у розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2.1.4.1.1 Умов та Правил надання банківських послуг).

У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 % (у період 01.01.2012 - 30.06.2014) та 36% (з 01.07.2014), починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п. 3.2.2.4.1.2 Умов та Прав надання банківських послуг).

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулюванню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулюванню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушені клієнтом будь - якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних (у період 01.01.2012 - 30.06.2014) та 56% (з 01.07.2014) від залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2.2.4.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг).

Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з пунктами 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, проводиться в порядку, зазначеному в пунктах 3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8. Відсотки не сплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом (35 днів з дня безперервно існування дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня) - вважаються простроченими (п. 3.2.1.4.3 Умов та Правил надання банківських послуг). Погашення кредиту, сплата відсотків здійснюється у валюті кредиту (п. 3.2.1.4.8 Умов та Правил надання банківських послуг). Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.2.1.4.9 Умов та Правил надання банківських послуг).

Виходячи з Умов та Правил надання банківських послуг, а саме пунктів 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.1.1, 3.2.1.4.1.2, 3.2.1.4.1.3, 3.2.1.4.9, позивачем було нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача 31471,99 грн. відсотків за користування кредитними коштами за період з 29.10.2013 по 27.12.2017, розрахованих у період з 29.10.2013 по 26.01.2014 за відсотковою ставкою 24% (на протязі 90 днів з дати закінчення періоду, у який дебетове сальдо підлягало обнуленню); у період з 27.01.2014 по 30.06.2014 за відсотковою ставкою 48% (з 91-го дня з дати закінчення періоду, у який дебетове сальдо підлягало обнуленню) та у період з 01.07.2014 по 27.12.2017 за відсотковою ставкою 56% (враховуючи нову редакцію пункту 3.2.2.4.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг), що також підтверджується банківськими виписками по рахунках ПП Самбуд № 26079051407605, № 20692051407118, № 20684051417105, на яких позивачем обліковувались поточні та прострочені відсотки за користування кредитними коштами у період з 23.05.2012 по 27.12.2017 (а.с.38-75).

Пунктом 3.2.1.2.2.7 Умов та Правил надання банківських послуг на клієнта покладено обов'язок сплатити банку винагороду відповідно до пунктів 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, 3.2.1.4.11. Пунктами 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до пунктів 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту , що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку передбаченому Умовами та Правилами надання банківських послуг. При цьому, дебетове сальдо по поточному рахунку клієнта - це сума грошових коштів, перерахованих банком на підставі розрахункових документів клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня. Сплата винагороди здійснюється в гривні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період з 01.11.2013 по 27.12.2017 нараховано відповідачу комісія за використання ліміту в розмірі 7217,35 грн., про що також свідчать банківські виписки по рахунках ПП Самбуд № 26073051411233, № 20694051411243, № 20681051417119, на яких позивачем обліковувалась поточна та прострочена комісія за використання ліміту у період з 23.05.2012 по 27.12.2017 (а.с.76-79).

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача та перевіривши наданий позивачем розрахунок (а.с.26-79), встановив що позивач вірно визначив прострочену заборгованість відповідача по тілу кредиту в сумі 14000,00 грн. та прострочену заборгованість по відсотках за користування кредитом у період з 29.10.2013 по 27.12.2017 в сумі 31471,99 грн.

При цьому при нарахуванні комісії (суми винагороди за використання ліміту) позивачем починаючи з 01.02.2016 безпідставно було збільшено її розмір, що встановлений пунктом 3.2.1.4.4 та складає 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту (тобто, максимальної суми грошових коштів, перерахованих банком на підставі розрахункових документів клієнта з його поточного рахунку), що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць. Як вбачається з наданих позивачем банківських виписок по рахунках, на яких обліковувалось тіло кредиту, починаючи з 01.11.2013 максимальне сальдо кредиту було незмінне та складало 14000,00 грн. (максимальний розмір встановленого ліміту), а відтак щомісячна сума комісія за користування кредитом починаючи з листопада 2013 року складала 126,00 грн. (14000 грн. х 0,9%).

Здійснивши перерахунок комісії за користування кредитом у період з 01.11.2013 по 27.12.2017, виходячи з її розміру та строків оплати, встановлених пунктом 3.2.1.4.4 Умов та Правил надання банківських послуг, суд встановив, що її розмір склав 6236,40 грн. (126 грн. х 49 міс.) + 125,35 грн. (комісія за жовтень 2013 року) - 62,95 грн. (часткова сплата за жовтень 2013 року).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 3.2.1.5.1 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що при порушенні клієнтом будь - якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А у разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту (при порушенні клієнтом будь -якого зі зобов'язань за кредитним договором), клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожних день прострочення, виходячи із 360 днів у році, з дня наступного за датою порушення зобов'язань. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За приписами п. 3.2.1.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Таким чином, пунктом 3.2.1.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг, було погоджено інший строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за прострочення виконання грошових зобов'язань, ніж той, що передбачений ч. 6 ст. 232 ГКУ.

У відповідності до пункту 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність тривалістю один рік. Частиною 1 ст. 259 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пунктом 3.2.1.5.7 Умов та Правил надання банківських послуг, було збільшено строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафу. Згідно вказаного пункту строк позовної давності відносно перерахованих вимог складає 5 років.

При цьому, з огляду на приписи частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Будь - яких заяв чи клопотань від відповідача щодо застосування наслідків спливу позовної давності до суду не надходило.

Виходячи з положень Умов та Правил надання банківських послуг, позивачем встановлено, що сума пені за період з 20.07.2012 по 27.12.2017 за порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасного погашення кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії склала 44407,59 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, перевіривши наданий позивачем розрахунок (а.с.26-79), встановив, що станом на 27.12.2017 заборгованість ПП Самбуд за договором банківського обслуговування від 22.05.2012 за № б/н складає 91300,31 грн. , в тому числі заборгованість по простроченому тілу кредиту - 14000,00 грн., заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитними коштами - 31471,99 грн. за період з 29.10.2013 по 27.12.2017, комісія за використання кредитного ліміту в сумі 6236,40 грн. за період з 01.11.2013 по 27.12.2017 та пеня в сумі 39591,92 грн. за період з 20.07.2012 по 27.12.2017 за порушення договірних зобов'язань щодо своєчасного погашення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії, враховуючи наявність помилок в розрахунку штрафних санкцій (пені).

Як встановлено судом, при нарахуванні неустойки (пені) за порушення грошових зобов'язань щодо погашення тіла кредиту, відсотків за користування кредитними коштами та комісії за використання кредитного ліміту, позивачем не були враховані вимоги пункту 3.2.1.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг та необмежено нарахування неустойки (пені) трирічним строком з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до зобов'язальних відносин за кредитним договором, укладений сторонами договір від 22.05.2012 б/н відповідає положенням статей 1066, 1069, 1054, 1048, 1049 ЦК України, вимоги позивача витікають із суті прав та обов'язків сторін цього договору. Крім того, спірні правовідносини сторін, у зв'язку з припинення юридичної особи відповідача, перебувають у сфері регулювання ст. 104, 105, 110 - 112 ЦК України та ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Виходячи зі змісту частин 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 105 Цивільного кодексу України визначено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію (ч. 1). Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється (ч.3). Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч. 5). Кожна окрема вимога кредитора розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора (ч. 6). За приписами ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань був внесений запис про перебування Приватного підприємства Самбуд (код ЄДРПОУ 35779826) в процесі припинення починаючи з 01.12.2017 та про строк для заявлення кредиторами своїх вимог до нього - до 02.02.2018, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ по відповідачу, наданий до матеріалів справи (а.с.85-86).

04 січня 2018 року, тобто в межах строку встановленого для заявлення кредиторами вимог до ПП Самбуд , що перебуває в процесі припинення, позивач звернувся до відповідача із заявою від 04.01.2018 за № 0000000190/1 про визнання грошових вимог за договором від 22.05.2012 за № б/н в сумі 97033,98 грн., в тому числі заборгованості за кредитом в сумі 14000,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 31471,99 грн., заборгованості з комісії в сумі 7154,40 грн., пені в сумі 44407,59 грн., - та включення вище вказаних вимог до проміжного ліквідаційного балансу ПП Самбуд .

Вказаний лист був направлений позивачем 04.01.2018 за адресою державної реєстрації відповідача, про що свідчить платіжна квитанція, датована 04.01.2018, разом з описом вкладення до цінного листа (а.с.80-81), однак адресат від його одержання ухилився. Вказаних лист - вимога був повернутий відділенням поштового зв'язку за зворотною адресою (25.01.2018) з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с.83). З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач ухилився від розгляду звернення ПАТ КБ Приватбанк , який являється кредитором по відношенню до відповідача.

У відповідності до ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до ПП Самбуд про визнання кредиторських вимог в сумі 97033,98 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу відповідача в межах строку, встановленого ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України, про що свідчить відтиск штемпеля відділення поштового зв'язку, через яке було направлено позовну заяву до суду (а.с.95).

З огляду на доведеність факту простроченої заборгованості відповідача ПП Самбуд (код ЄДРПОУ 35779826) перед Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк (код ЄДРПОУ 14360570) за договором банківського обслуговування від 22.05.2012 року за № б/н, в розмірі 91300,31 грн., в тому числі заборгованість по тілу кредиту - 14000,00 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами - 31471,99 грн. за період з 29.10.2013 по 27.12.2017, комісія за використання кредитного ліміту в сумі 6236,40 грн. за період з 01.11.2013 по 27.12.2017 та пеня в сумі 39591,92 грн. за період з 20.07.2012 по 27.12.2017 за порушення договірних зобов'язань щодо своєчасного погашення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії, - суд вирішив заявлений позов в цій частині задовольнити .

З огляду на задоволення заявленого позову, керуючись приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи немайновий характер спору, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн. покладені на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Приватне підприємство Самбуд (14032, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Пухова, буд. 129, корп. 3 кв. 54, код ЄДРПОУ 35779826) в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) із заборгованості за договором б/н від 22.05.2012, яка утворилась станом на 27.12.2017 в сумі 91300,31 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 14000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 31471,99 грн., заборгованість з комісії - 6236,40 грн., пеня - 39591,92 грн., та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства Самбуд (14032, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Пухова, буд. 129, корп. 3 кв. 54, код ЄДРПОУ 35779826, з будь - якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, р. 74196940900011 ПАТ КБ Приватбанк в м. Дніпропетровськ, МФО 305299) - 1762,00 грн. судового збору.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 02.04.2018

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.Г. Мурашко

Веб - адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/