Рішення

від 26.03.2018 по справі 916/117/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/117/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

Секретар судового засідання Шейнцис О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/117/18

За позовом: Фізичної особи-підприємця Сіхарулідзе Вепхвія Григоровича (69041, АДРЕСА_1);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Іллірік" (65029, м. Одеса, вул. Кінна, буд. 22)

про стягнення 16 819,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

22.01.2018р. Фізична особа-підприємець Сіхарулідзе Вепхвій Григорович звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Іллірік", в якій просить суд стягнути з останнього грошові кошти за поставлений за договором поставки №27-10/17 товар у розмірі 54369,30 грн., з яких 48920,00 грн. основного боргу; 2470,43 грн. пені; 2239,67 грн. 25 % річних та 739,20 грн. інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору за подання збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов вищевказаного договору поставки.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.01.2018р. позовну заяву Фізичної особи-підприємця Сіхарулідзе Вепхвія Григоровича на підставі ч.1 ст.174 ГПК України залишено без руху.

Ухвалою суду від 26.02.2018р., з урахуванням усунення позивачем недоліків, що призвели до залишення позову без руху, відкрито провадження у справі № 916/117/18, справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Вказаною ухвалою судове засідання призначено для розгляду справи по суті на 26.03.2018р.

19.03.2018р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (а.с.47), згідно якої останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 16 819,30 грн ., з яких 11370,00 грн. основного боргу; 2470,43 грн. пені; 2239,67 грн. 25 % річних та 739,20 грн. інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору за подання позову.

23.03.2018р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (а.с.56).

У судове засідання 26.03.2018р. представники сторін не з'явилися, про місце та час розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення на їх адреси вищевказаної ухвали про відкриття провадження у справі від 26.02.2018р.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення вищевказаної ухвали про відкриття провадження у справі від 26.02.2018р. були повернуті від позивача з відміткою „за зазначеною адресою не проживає" (а.с.39-41), а від відповідача „за закінченням троку зберігання„ (а.с.35-37), з урахуванням наявного в матеріалах справи клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, а також з огляду на відсутність жодних клопотань щодо причин неявки відповідача у судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2017р. між Фізичною особою-підприємцем Сіхарулідзе Вепхвієм Григоровичем (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Іллірік" (Покупець) було укладено договір поставки № 27-10/17 (а.с.10-12), згідно п. 1.1 якого в порядку в порядку та на умовах, визначених цим договором Постачальник передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує Лимонад Натахтарі.

Відповідно до п. 2.1 договору кількість товару, що поставляється, асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість кожної партії поставленого товару зазначаються у накладних, складених на підставі заявок Покупця. Останній подає відповідні заявки не пізніше ніж за 2 робочих дні до дати запланованої поставки товару в письмовій формі, електронною поштою або свого представника, а також по телефону із зазначенням посади особи, що подає заявку. У заявці повинно бути вказано запланована дата поставки товару Покупцем, загальна кількість та асортимент товару та місце поставки товару.

Пунктом 2.6 договору встановлено, що підписання Покупцем накладної засвідчує відсутність претензій до Постачальника по кількості та строкам кінцевої реалізації поставленого товару.

Положеннями п. 4.1 договору узгоджено, що Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або оплачують готівку при отриманні продукції. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Умови оплати товару - у строк не більше ніж 30 календарних днів (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 5.4 договору Покупець, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожний день такого прострочення. Також, Покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25 % річних від простроченої суми за кожний день прострочення платежу.

Згідно до п. 7.1, строк дії договору починається з моменту його підписання обома сторонами та закінчується 31.12.2017р. У випадку, коли не пізніше ніж за 10 робочих днів до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не заявила про його припинення, цей договір вважається подовженим на кожний наступний календарний рік.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставивши відповідачу товар на загальну суму 73920,00 грн . що підтверджується накладною № 14/320 від 27.10.2017р. (а.с.13).

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, Товариство з обмеженою відповідальністю „Іллірік" лише частково сплатило вартість товару на суму 62550,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.15,49,50,51,52).

З урахуванням викладених обставин, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 11370,00грн.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 11370,00грн., відповідач, згідно приписів ст.13 ГПК України, суду не надав, а вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Сіхарулідзе Вепхвія Григоровича щодо стягнення такої заборгованості є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення пені у сумі 2470,43 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що Покупець, який прострочив виконання зобов'язання на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожний день такого прострочення.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені (а.с.7), в межах наведеного позивачем періоду, суд встановив його помилковість, що пов'язано із невірним визначенням початку такого нарахування, у зв'язку з чим, за допомогою системи "Ліга-Закон", здійснив власний розрахунок пені, згідно якої її розмір становить 2548,16 грн.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 73920.00 28.11.2017 - 14.12.2017 17 13.5000 % 0.074 % 929.57 73920.00 15.12.2017 - 27.12.2017 13 14.5000 % 0.079 % 763.50 48920.00 28.12.2017 - 18.01.2018 22 14.5000 % 0.079 % 855.09 2548,16

Отже, сума пені складає 2548,16 грн. Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу України щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені у заявленому позивачем розмірі - 2470,43 грн.

Щодо вимог про стягнення 25% річних у сумі 2239,67 грн. та інфляційних втрат у розмірі 739,20 грн., суд зазначає таке.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.4 договору передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25 % річних від простроченої суми за кожний день прострочення платежу.

Суд, враховуючи вищезазначене, перевіривши розрахунок інфляційних втрат (а.с.7), в межах наведеного позивачем періоду, вважає його вірним, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, перевіривши розрахунок річних (а.с.7) в межах наведеного позивачем періоду, суд встановив його помилковість, що пов'язано із невірним визначенням початку такого нарахування, у зв'язку з чим, за допомогою системи "Ліга-Закон", здійснив власний розрахунок річних, згідно якого 25 % річних становить 2256,05 грн.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн) Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір процентів річних Загальна сума процентів 73920.00 28.11.2017 - 27.12.2017 30 25 % 1518.90 48920.00 28.12.2017 - 18.01.2018 22 25 % 737.15 2256.05

Отже, сума 25 % річних складає 2256,05 грн. Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу України щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 25 % річних у заявленому позивачем розмірі - 2239,67 грн.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 129,232,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Іллірік" (65029, м. Одеса, вул. Кінна, буд. 22, код ЄДРПОУ 36344194) на користь Фізичної особи-підприємця Сіхарулідзе Вепхвія Григоровича (69041, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) основну заборгованість у розмірі 11370/одинадцять тисяч триста сімдесят/ грн. 00 коп.; пеню у сумі 2470/дві тисячі чотириста сімдесят/ грн. 43 коп.; 25 % річних у розмірі 2239/дві тисячі двісті тридцять дев'ять/ грн. 67 коп.; інфляційні втрати у сумі 739/сімсот тридцять дев'ять/ грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762/одна тисяча сімсот шістдесят дві/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02 квітня 2018 р.

Суддя Ю.М. Щавинська